Постанова

від 16.08.2016 по справі 908/2785/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.08.2016 справа №908/2785/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: суддіОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 За участю представників сторін: від позивача: від відповідача: розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 - довіреність №17/02/16 від 17.02.2016р. Не з'явився Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕнергомашекологіяВ» , м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 12 квітня 2016 р. (повний текст складено та підписано 19.04.2016р.) у справі№ 908/2785/14 (головуючий суддя Носівець В.В., суддів Попова І.А., Смірнов О.Г.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю В«ЗІМЗ ЕнергомонтажВ» , м. Запоріжжя доТовариства з обмеженою відповідальністю В«ЕнергомашекологіяВ» , м. Запоріжжя простягнення 653503,58 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.04.2016р. у справі №908/2785/14 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЗІМЗ ЕнергомонтажВ» , м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕнергомашекологіяВ» , м. Запоріжжя про стягнення заборгованості у розмірі 653503,58 грн., яка складається з основного боргу у розмірі 584 879,58 грн., пені у розмірі 6258,21 грн., 20% річних у розмірі 34 291,57 грн., інфляційних втрат у розмірі 28 074,22 грн.- задоволені частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 584879,58 грн. основного боргу, а також витрати за проведення судової експертизи та витрати по сплаті судового збору.

Товариством з обмеженою відповідальністю В«ЕнергомашекологіяВ» , м. Запоріжжя подана апеляційна скарга, в якій останнє просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі оскільки вважає, що при прийнятті рішення судом першої інстанції невірно застосовано норми як матеріального, так і процесуального права. Зокрема, заявник апеляційної скарги зазначає, що правовідносини сторін за спірним договором вже досліджувались в межах справи № 908/17/14, а тому судом першої інстанції також порушено приписи п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач проти апеляційної скарги заперечує та просить рішення суду залишити без змін, а скаргу - без задоволення, про що зазначив у запереченнях на апеляційну скаргу.

Відповідач наданим йому правом не скористався, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і переглядає законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю В«ЗІМЗ ЕнергомонтажВ» , м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕнергомашекологіяВ» , м. Запоріжжя про стягнення заборгованості у розмірі 653503,58 грн., яка складається з основного боргу у розмірі 584 879,58 грн., пені у розмірі 6258,21 грн., 20% річних у розмірі 34 291,57 грн., інфляційних втрат у розмірі 28 074,22 грн.

Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕнергомашекологіяВ» , м. Запоріжжя обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду № 0503/01 від 05.03.2013 р. в частині своєчасної оплати вартості виконаних робіт.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із доведеності факту неналежного виконання відповідачем його зобов'язань за договором підряду № 0503/01 від 05.03.2013 р. щодо своєчасної оплати вартості виконаних позивачем робіт.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заявника апеляційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судовою колегією встановлено наступне.

Так, 05.03.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю В«ЗІМЗ ЕнергомонтажВ» (підрядник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«ЕнергомашекологіяВ» (замовник, відповідач у справі) укладено договір підряду № 0503/01, відповідно до умов якого підрядник зобов'язався за завданням замовника виконати та здати замовнику у встановлені даним договором строки будівельно-монтажні роботи на об'єкті: В«Реконструкція системи газоочистки. Очищення відхідних газів від котла Е25-3,9-380Д. Встановлення ел.фільтрів ЕГУ 45-17-7-6WS640-400-2В» (ПАТ В«Запорізький МЖКВ» , м. Запоріжжя, вул. Харчова, 3) (далі - роботи), а замовник зобов'язався прийняти та оплатити завершені роботи (п. 1.1).

Відповідно до п. 1.2 договору перелік робіт та їх вартість визначаються сторонами в додатку № 1, який є невід'ємною частиною даного договору. Строки та етапи виконання робіт визначаються згідно з календарним графіком виконання робіт (додаток № 2), узгодженим з замовником, який є невід'ємною частиною даного договору.

Початок виконання робіт - 11.03.2013 р., закінчення виконання робіт - 30.11.2013 р. (п. 2.1. договору).

Згідно з п. 3.1 загальна вартість робіт по даному договору складає 2258194,41 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 376365,74 грн. (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 12.06.2013 р.). Кінцева ціна договору визначається сумою вартості виконаних робіт згідно з підписаних сторонами та замовником актами приймання-здачі виконаних робіт.

Ціна по даному договору являється динамічною, встановлюється на весь період дії даного договору, включає в себе весь комплекс будівельно-монтажних робіт, виконуємих по даному договору та може бути змінена у разі зміни об'ємів чи складу виконуємих підрядником робіт (п. 3.2. договору).

За умовами п. 11.1 оплата за виконані роботи проводиться за фактично виконані підрядником та прийняті замовником об'єми робіт на протязі 20 банківських днів з моменту підписання обома сторонами актів приймання-здачі виконаних робіт.

Строк дії договору встановлений сторонами від дати підписання договору та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору (п. 15.2 договору).

Сторонами були підписані перелік вартості будівельно-монтажних робіт (додаток № 1) та календарний графік робіт (додаток № 2).

Як встановлено господарським судом, позивач виконав свої зобов'язання за договором, тобто виконав обумовлені договором роботи. В матеріалах справи наявні підписані сторонами та скріплені печатками довідки форми № КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та акти форми № КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2013 р. на суму 250260,00 грн. та за травень 2013 р. на суму 303592,31 грн. Оплата за даними актами відповідачем була проведена повністю.

В свою чергу, відповідачем здійснено оплату робіт, виконаних позивачем у квітні 2013 р. на суму 250260,00 грн., та у травні 2013 р. на суму 303592,31 грн. Також відповідачем було здійснено авансовий платіж в сумі 1033367,69 грн., який був зарахований позивачем в рахунок оплати робіт, здійснених у вересні 2013 р.

Разом з тим, за твердженням позивача, останнім було виконані роботи за договором № 0503/01 у вересні і в жовтні 2013 р., про що складено відповідні акти за вересень, жовтень 2013 р. та надіслано супровідним листом вих. № 159 від 27.09.2013 р. відповідачу для підписання в двох екземплярах: довідку форми № КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт № 1/09 за вересень 2013 р. на суму 1335647,37 грн. та акти форми № КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 р. № 1 на суму 52380,00 грн., № 2 на суму 52380,00 грн., № 3 на суму 69840,00 грн., № 4 на суму 69840,00 грн., № 5 на суму 84390,00 грн., № 6 на суму 175311,20 грн., № 7 на суму 175311,20 грн., № 8 на суму 163113,96 грн., № 9 на суму 163113,96 грн., № 10 на суму 62409,55 грн., № 11 на суму 13422,86 грн., № 12 на суму 53835,00 грн., № 13 на суму 53835,00 грн., № 14 на суму 72687,00 грн., № 15 на суму 12613,64 грн., № 16 на суму 30582,00 грн., № 17 на суму 30582,00 грн., всього на загальну суму 1335647,37 грн. Документи були отримані відповідачем 09.10.2013 р.

Із супровідним листом вих. № 183 від 01.11.2013 р. позивач на адресу відповідача направив підписані зі свого боку та скріплені печаткою підприємства: довідку форми № КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт № 3/10 за жовтень 2013 р. на суму 282599,90 грн. та акти форми № КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 р. № 1 на суму 75660,00 грн., № 2 на суму 75660,00 грн., № 3 на суму 10196,49 грн., № 4 на суму 10196,49 грн., № 5 на суму 55669,58 грн., № 6 на суму 11703,00 грн., № 7 на суму 43514,34 грн., всього на загальну суму 282599,90 грн. Документи отримано відповідачем 06.11.2013 р.

За твердженням позивача, відповідач зобов'язання щодо оплати виконаних підрядних робіт за вересень-жовтень 2013 р. на загальну суму 1618247,27 грн. в повному обсязі не здійснив, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 584879,58 грн., що й стало підставою для зверннення до суду з відповідним позовом. При цьому, враховуючи несвоєчасну оплату виконаних робіт, позивачем на суму заборгованості нараховано пеню, 20% річних та інфляційні втрати.

З матеріалів справи також вбачається, що рішенням господарського суду Запорізької області від 30.01.2014р. у справі 908/17/14 позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕнергомашекологіяВ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЗІМЗ ЕнергомонтажВ» суму 584879,58 грн. основного боргу, суму 1665, 21 грн. пені, суму 9124, 46 грн. - 20% річних, суму 1511,40 грн. втрат від інфляції, суму 11968, 47 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.04.2014 р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України постанова Донецького апеляційного господарського суду у справі №908/17/14 від 02.04.2014р. залишена без змін.

Колегією суддів встановлено, що предметом спору у справі № 908/17/14 було стягнення суми основного боргу у розмірі 584879,58 грн., 9124,46 грн. пені, 9124,46 грн. 20% річних, 1813,71 грн. збільшення боргу за рахунок інфляції. Зазначені позовні вимоги ґрунтувались на підставі договору підряду № 0503/2013 від 05.03.2013р., актах форми № КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 року, актах форми № КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2013р.

Судовими рішеннями у справі № 908/17/14 встановлено, що акти форми № КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 року та акти форми № КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 року не є належними доказами, що підтверджують виконання підрядних робіт у зазначених у них обсягах і вартістю за відповідним договором, прийняття таких робіт відповідачем та настання обов'язку з оплати робіт, оскільки підписані позивачем в односторонньому порядку. До того ж, судами у справі № 908/17/14 досліджувались акти форми № КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 р. № 1 на суму 75660,00 грн., № 2 на суму 75660,00 грн., № 3 на суму 10196,49 грн., № 4 на суму 10196,49 грн., № 5 на суму 55669,58 грн., №6 на суму 11703,00 грн., № 7 на суму 43514,34 грн., всього на загальну суму 282599,90 грн.

В свою чергу, як вбачається з позовної заяви у справі № 908/2785/14, позовні вимоги позивача також грунтуються на підставі договору підряду № 0503/2013 від 05.03.2013р., актах форми № КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 року, актах форми № КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2013р. та за підрахунком позивача складають суму у розмірі 584 879,58 грн.

Тобто підстави заявлених позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 584 879,58 грн. у справі № 908/17/14 та у справі, що наразі розглядається, є ідентичними.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Між тим, відповідно до п. 4.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., припинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини другої статті 80 ГПК можливе за умов, якщо рішення господарського суду або іншого органу, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, набрало законної сили, не змінено і не скасовано у відповідній частині в передбаченому законом порядку. За відсутності таких умов заінтересована особа вправі звернутися з позовом до господарського суду на загальних підставах.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Колегією суддів встановлено, що предметом спору у справі № 908/17/14 та у даній справі є стягнення заборгованості за договором підряду № 0503/2013 від 05.03.2013р. у розмірі 584 879,58 грн.

Позивач, заперечуючи проти доводів апеляційної скарги посилався на те, що в межах справи №908/17/14 судами не досліджувалось листування сторін стосовно підписання актів приймання виконаних будівельних робіт, а саме судом: у справі № 908/17/14 не було прийнято до уваги листи №1012-01 від 10.12.2013р. №0512-01 від 05.12.2013р., копія листа №1012-01 від 10.12.2013р., копія листа №1812/01 від 18.12.2013р., копія договору на юридичне обслуговування від 29.01.2014р., однак, означене не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки як вбачається з Постанови Донецького апеляційного господарського суду від 02.04.2015р., вказані листи прийняті судом апеляційної інстанції у якості додаткових доказів, а відтак апеляційна скарга розглядалась з їх урахуванням. Одночасно, посилання позивача у відзиві на апеляційну скаргу стосовно не проведення судової експертизи у межах справи № 908/17/14 є бепідставним, оскільки сторонами не заявлялось відповідне клопотання ані під час розгляду справи у суді першої інтанції, ані під час перегляду справи у суді апеляційної інстанції.

Висновки суду першої інстанції стосовно неідентичності обох справ з огляду на проведення будівельно-технічної експертизи та наведення стронами інших аргументів стосовно обставин справи, є помилковими, оскільки фактично зводяться до переоцінки раніше поданих доказів у межах справи № 908/17/14. При цьому, висновок судової експертизи є лише одним із засобів доказування доводів сторони. Також, відповідно до приписів ст.ст.32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, зазначений доказ не має пріоритетного значення для суду над іншими доказами. Висновок судового експерта повинен оцінюватися судом на рівні з іншими доказами в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що спірні правовідносини між тими ж сторонами, про той самий предмет, і з тих же підстав вже розглянуті судами в межах справи №908/17/14, а тому, суд першої інстанції відповідно до вимог п. 2. ч. 1. ст. 80 ГПК України повинен був припинити провадження у справі, про що винести відповідну ухвалу.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції прийнято рішення в порушення вимог ст. 80 ГПК України, оскільки суд повторно надав правову оцінку спірним правовідносинам сторін.

Виходячи з наведеного, провадження у справі № 908/2785/14 припинити в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 584879,58 грн., пені у розмірі 1665,21 грн., заявленої за період з 12.11.2013 р. по 23.12.2013 р., 20% річних у розмірі 9124,46 грн., заявлених за період з 12.11.2013 р. по 23.12.2013 р., інфляційних втрат у розмірі 2754,09 грн. заявлених за період листопад-грудень 2013 р. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення 6258,21 грн. пені за період з 16.04.2014 р. по 31.07.2014 р., 34291,57 грн. 20% річних за період з 16.04.2014 р. по 31.07.2014 р. та 28074,22 грн. інфляційних втрат за період з 16.04.2014 р. по 31.07.2014 р., колегія суддів вважає за необхідне відмовити у їх задоволенні у зв'язку з тим, що зазначені позовні вимоги є похідними від суми основної заборгованості, щодо якої провадження слід припинити.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕнергомашекологіяВ» , м. Запоріжжя підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Запорізької області від 12.04.2016 у справі № 908/2785/14 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про припинення провадження у справі та про часткову відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги підлягають віднесенню на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕнергомашекологіяВ» , м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 12.04.2016р. у справі № 908/2785/14 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 12.04.2016р. у справі № 908/2785/14 скасувати.

Провадження у справі № 908/2785/14 припинити в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 584879,58 грн., пені у розмірі 1665,21 грн. заявленої за період з 12.11.2013 р. по 23.12.2013 р., 20% річних у розмірі 9124,46 грн. заявлених за період з 12.11.2013 р. по 23.12.2013 р., інфляційних втрат у розмірі 2754,09 грн. заявлених за період листопад-грудень 2013 р. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 6258,21 грн. пені за період з 16.04.2014 р. по 31.07.2014 р., 34291,57 грн. 20% річних за період з 16.04.2014 р. по 31.07.2014 р. та 28074,22 грн. інфляційних втрат за період з 16.04.2014 р. по 31.07.2014 р. відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЗІМЗ ЕнергомонтажВ» (69032, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, буд. 92-А, ідентифікаційний код 38520970) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕнергомашекологіяВ» (69037, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, буд. 39-Б, ідентифікаційний код 35755522) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 14377,08грн.

Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Марченко О.А.

Судді: Радіонова О.О.

ОСОБА_3