Постанова

від 26.07.2016 по справі 804/3500/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2016 р. Справа № 804/3500/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Захарчук-Борисенко Н.В. при секретарі - Татаренко Ю.В. за участю: представника позивача - ОСОБА_1 представника відповідача - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003701700 від 24.05.2016, визнання протиправним та скасування рішення № 0003711700 від 24.05.2016, визнання протиправною та скасування вимоги №Ф-0003721700 від 24.05.2016

ВСТАНОВИВ:

08 червня 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3, позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Дніпропетровська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 24.05.2016 року №0003701700, визнання протиправним та скасування рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0003711700 від 24.05.2016 року, визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмку) Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 24.05.2016 року №Ф-0003721700.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідачем безпідставно зроблено висновок щодо відсутності виконання робіт та укладання угод з метою настання реальних наслідків, оскільки у відповідності до вимог чинного законодавства України здійснення угоди підтверджується первинними документами та відповідачем не надано доказів, щодо не підтвердження господарських операцій з контрагентами ТОВ «Планум», ТОВ «Містеріо», ТОВ «Елізет», ТОВ «Біз-інформа».

Позивач вважає висновки податкового органу такими, що не відповідають дійсності, а винесені на їх підставі рішення таким, що порушують норми чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, зазначила, що спірні правовідносини за позовом ФОП ОСОБА_3 до Дніпропетровської ОДПІ стосуються 4-х контрагентів, за якими в Єдиному державному реєстрі судових рішень обліковуються ухвали по кримінальним провадженням, учасниками яких є контрагенти позивача, а саме по: ТОВ«Планум» (39238433); ТОВ «Містеріо» (39733209); ТОВ «Елізет» (39735756); ТОВ «Біз-інформа» (40004539), а факти відсутності промислових можливостей для здійснення відповідної господарської діяльності у контрагентів позивача свідчать про відсутність господарських операцій в цілому, за таких обставин просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зареєстрована Синельниківським міськрайонним Управлінням юстиції 29.06.2004 року та перебуває на обліку Синельниківського відділення Дніпропетровської ОДПІ ДФС у Дніпропетровській області.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 28.03.2016 року по 16.03.2016 року посадовими особами Дніпропетровської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області було проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, податковий номер НОМЕР_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2014р. по 31.12.2015р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, військового збору за період з 01.01.2014р. по 31.12.2015р.

Порушення, виявлені під час перевірки знайшли своє відображення в акті від 22.04.2016 року №87/1304/НОМЕР_3, а саме:

- п.177.2, п.177.4 ст. 177, п.п. 128.1 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності суму 51071,84 грн. у тому числі по періодам:

- за 2014 рік на 20698,92 грн.

- за 2015 рік на 30382,92 грн.

- п.2 ст. 7, п. 11 ст. 8 розділу 3 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. № 2464-6, п. 3.2. Порядку Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013, № 454 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 вересня 2013 року за № 1628/24160 в результаті чого занижено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування у розмірі 31571,45 грн.

На підставі Акту перевірки від 22.04.2016 року №87/1304/НОМЕР_3 податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 24.05.2016 року №0003701700 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатом річного декларування у розмірі 76 622,76 грн.; рішення №0003711700 від 24.05.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 1 937,82 грн.; вимогу про сплату боргу (недоїмку) від 24.05.2016 року №Ф-0003721700 на суму 31 571,45 грн.

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 24.05.2016 року №0003701700, рішення №0003711700 від 24.05.2016 року про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу (недоїмку) від 24.05.2016 року №Ф-0003721700 є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до вимог п.177.5 ст.177 Податкового кодексу України, фізичні особи - підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію про майновий стан і доходи за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду.

Згідно з п.п.49.18.5 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Так, судом встановлено, що у перевіряємому періоді позивач мала господарські відносини з ТОВ «Планум» (код ЄДРПОУ 39238433) за липень 2014 року, ТОВ «Містеріо» (код ЄДРПОУ 39733209) за жовтень 2015 року, ТОВ «Елізет» (код ЄДРПОУ 39735756) за листопад 2015 року, ТОВ «Біз-інформа» (код ЄДРПОУ 40004539) за грудень 2015 року.

В судовому засіданні було встановлено, що у липні 2014 року ФОП ОСОБА_3 придбала сахарно-сушечні вироби у постачальника ТОВ «Планум». Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва, звітність з податку на прибуток та додаток «АМ» до декларації за 2014 рік до податкового органу не надавались, таким чином на підприємстві відсутні основні засоби, торгівельне обладнання, складські та матеріальні ресурси, це свідчить про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині придбання, зберігання, реалізації товару (робіт, послуг).

Судом також встановлено, що ТОВ «Планум» у липні 2014 року придбає у ТОВ «Аркада Буд» (ЄДРПОУ 38238923, свідоцтво ПДВ анульовано 12.09.2014), ПП «Дінсал» (ЄДРПОУ 35604041, свідоцтво ПДВ анульовано 15.03.2016) здебільшого вода питна, піддон дерев'яний, а реалізує підшипник, засувка, техпластина, жмих соняшниковий, соя та інше з метою мінімізації сплати податків з ПДВ, декларує податковий кредит від постачальників, у яких відсутні основні фонди та трудові ресурси.

Так, у жовтні 2015 року ФОП ОСОБА_3 придбає аргонове зварювання напівпричепа-цистерни АЕ 7108 ХТ, перемотку електродвигуна, компресорного устаткування у постачальника ТОВ «Містеріо».

Відповідно фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва за 2015 рік на підприємстві відсутні основні засоби, торгівельне обладнання, складські та матеріальні ресурси, це свідчить про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності ТОВ «Містеріо» у жовтні 2015 року придбає у ТОВ «Метіпол» (ЄДРПОУ 39588343), ТОВ «Максі Фуд» (ЄДРПОУ 37269559), здебільшого газовані напої, кавові напої, продукти харчування, черевики жіночі, а реалізує послуга суборенди контейнера, послуга з пошиття костюмів, насос циркулярний продукти харчування та ін.. з метою мінімізації сплати податків з ПДВ декларує податковий кредит від постачальників у яких відсутні основні фонди та трудові ресурси.

Обмеженість ТОВ "Містеріо" та його контрагентів - постачальників людськими і матеріально-технічними ресурсами унеможливлює здійснення реалізації товарів (робіт/послуг) з контрагентами - покупцями по ланцюгу постачання.

Разом із цим, в акті №101 від 21.10.2015 по ТОВ «Містеріо» не зазначено місце надання послуги, хоча контрагент позивача знаходиться на обліку у Білоцерковській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Роздруківка рейсів від 16.10.2015, з якої неможливо встановити пов'язаність до спірних правовідносин, а саме: хто здійснював перевезення, яким транспортним засобом, кому та коли.

Вищезазначена інформація підтверджує факт неможливості здійснення господарських операцій ФОП ОСОБА_3

Так, у листопаді 2015 року ФОП ОСОБА_3 придбає оперативну оренду напівпричепа у постачальника ТОВ "Елізет".

Інформація про торгівельне обладнання, складські та матеріальні ресурси що надавалась, свідчить про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності частині придбання, зберігання, реалізації товару (робіт, послуг).

ТОВ «Елізет» у листопаді 2015 року придбає у контрагентів - постачальників здебільшого м'ясо курки, овочі, крабові вироби, молочні вироби, а реалізує транспортно-екцспендиційні послуги перевезенні послуга виробництва КАС та ін., з метою мінімізації сплати податків з ПДВ декларує податковий кредит від постачальників, у яких відсутні основні фонди та трудові ресурси.

Відповідно до акту №285 від 30.11.2015 по ТОВ «Елізет» щодо оперативної оренди напівпричепа. Згідно даного акту неможливо ідентифікувати напівпричеп, де, коли, який причеп був наданий в оперативну оренду та хто його приймав. Відсутні докази на підтвердження факту отримання напівпричепа та його о використання у власній господарській діяльності.

Щодо договору №1102 від 02.11.2015 з ТОВ «Елізет» про надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом. Умовами договору п.2.1 зазначено, «лише на підставі заявок (додаток до цього договору). Але позивачем ані в ході перевірки, ані до суду заявки не надавалися. Також не надані докази, що саме перевозилося та якими видами транспорту. Відсутні транспортні документи на підтвердження фактичного перевезення ТМЦ позивача.

Так, у грудні 2015 року ФОП ОСОБА_3 придбає транспортні послуги у постачальників ТОВ "Біз-Інформа".

Відповідно до фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва за 2015 рік на підприємстві відсутні основні засоби на підприємстві відсутні основні засоби, торгівельне обладнання, складські та матеріальні ресурси, це свідчить про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарською діяльності в частині придбання, зберігання, реалізації товару (робіт, послуг).

ТОВ «Біз-Інформа» у грудні 2015 року придбає у контрагентів - постачальників здебільшого дріжджі, масло, фрукти, цукор, а реалізує транспортно-експендиційні послуги перевезення, та ін., метою мінімізації сплати податків з ПДВ декларує податковий кредит від постачальників, яких відсутні основні фонди та трудові ресурси.

Разом із цим, відповідно до договору №1212 від 21.12.2015 з ТОВ «Біз-Інформа» з перевезення вантажу автомобільним транспортом. Умовами договору п.2.1 зазначено, «лише на підставі заявок (додаток до цього договору). Але позивачем ані в ході перевірки, ані до суду заявки не надавалися. Також не надані докази, що саме перевозилося та якими видами транспорту. Відсутні транспортні документи на підтвердження фактичного перевезення ТМЦ позивача. При цьому акт №227 від 24.12.2015 по ТОВ «Біз-Інформа» містить послугу «про оперативну оренду транспортних засобів». Згідно даного акту неможливо ідентифікувати ці ТЗ, де, коли, які ТЗ були надані в оперативну оренду та хто їх приймав. Відсутні докази на підтвердження факту отримання ТЗ та їх використання у власній господарській діяльності позивача.

Так, судом було встановлено, що по контрагентам позивача, ТОВ «Планум», ТОВ «Містеріо», ТОВ «Елізет», ТОВ «Біз-Інформа» в Єдиному державному реєстрі судових рішень, обліковуються ухвали по кримінальним провадженням, відповідно до яких, у відношенні вказаних контрагентів позивача встановлені факти, відповідно до яких, останні брали участь в операціях, які мали ознаки фіктивності.

Наявність вищевказаних доказів є підставою для встановлення факту нереальності здійснені господарських операцій по ланцюгу постачання, юридичну дефектність первинних документів складені від імені ТОВ «Планум», ТОВ «Містеріо», ТОВ «Елізет», ТОВ «Біз-Інформа» на адресу ФОП ОСОБА_3. в частині придбання товарів.

При здійсненні господарської діяльності, основною діловою метою платника податків єотримання прибутку. Не можуть вважатися такими, що вчинені з діловою мстою операції, наслідками яких платник податків бажає отримати виключно податкову вигоду без здійснення реальної господарської діяльності, шляхом, придбання фіктивного товару або послуг та створення штучного податкового кредиту і валових витрат (заниження податкових зобов'язань).

Таким чином, визначальною ознакою майнового стану платника податків. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Таким чином, за 2014 рік податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності результатом перевірки складає 20688,92 грн., за 2015 рік складає 30382,92 грн.

Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного соціального внеску визначається Законні України від 08.07.2010р. № 2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове держава соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями).

Пунктом 4 ст.4 розділу II Закону України від 08.07.2010р. № 2464-У1 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями передбачено, що платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності.

Відповідно до п.2 ст.7 розділу III Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. № 2464-УІ (зі змінами та доповненнями) фізичні особи - підприємці єдиний внесок нараховують на суму доходу (прибутку отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадження ними підприємницької діяльності, при цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно п.11 ст.8 розділу III Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. № 2464-VІ (зі змінами та доповненнями) єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄВСС, базою нарахування ЄВСС для фізичних осіб-підприємців є сума доходів (прибутку), що отримана від їх діяльності і підлягає оподаткуванню на доходи фізичних осіб. При цьому суми ЄВСС не може бути менше розміру мінімального страхового внеску за місяць, в якому отриманий дохід (прибуток). Крім того, згідно ч. з ст. 7 Закону про ЄВСС, нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

Мінімальний страховий внесок визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановленого законом для фізичних осіб-підприємців (34,7 %) за місяць, в якому отримано дохід (п. 5 ст. 1 Закону про ЄВСС).

Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 4 ст. 1 Закону про ЄВСС).

Розмір мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму на 2014 рік встановлений ст.21, 22 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" N 5515-УІ від 06.12.2013 р., та за період з 01.01.2014 р. по 30.11.2014 р. складає 1218,0 грн.

Так, податковим органом було встановлено заниження суми в липні 2014 року, визначено суму доходу, па яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, та враховуючи вимоги п. 4 ст. 1 Закону про ЄВСС, з урахуванням Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску повинен складати у липні 2014 року - 20706.0 грн. (1218x17 мес.).

Перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7%, встановлено, що внаслідок заниження ФОП ОСОБА_3 чистого оподатковуваного доходу у 2014 році, виникло заниження сум єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуємого доходу в 2014 році на суму 7184,98 грн., та 2015 році на суму 24386,47 грн.

Також, перевіркою встановлено заниження суми в жовтні, листопаді, грудні 2015 року, визначено суму доходу, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, та враховуючи вимоги п. 4 ст. 1 Закону про ЄВСС, з урахуванням Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску повинен складати у жовтні 2015 року - 23426,0 грн. (1378,0 х17 мес.), у листопаді 2015 року 23426,0 грн. (1378,0 х17 мес.), грудні 2015 року - 23426,0грн. (1378,0 х17 мес.).

Так, суд вважає, що позивачем не надано достатньо доказів на підтвердження правомірності формування останнім податкового кредиту за перевіряємий період, а отже, спірні рішення винесені правомірно та є законними.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає, що оскаржуване податкове-повідомлення рішення № 0003701700 від 25.04.2016, рішення №0003711700 від 24.05.2016 та вимога №Ф-0003721700 від 24.05.2016 винесені правомірно та є законними, а тому не підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

За таких обставин, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003701700 від 24.05.2016, визнання протиправним та скасування рішення № 0003711700 від 24.05.2016, визнання протиправною та скасування вимоги №Ф-0003721700 від 24.05.2016 - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складено 01 серпня 2016 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 01.08.2016 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді Н.В. Захарчук-Борисенко Н.В. Захарчук-Борисенко В.В.Кухар