Рішення

від 23.08.2016 по справі 923/612/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2016 року Справа № 923/612/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Литвиненко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз", м.Херсон

до: Релігійної громади євангельських християн-баптистів "Церкви християн" м.Херсона, м.Херсон

про стягнення заборгованості в сумі 23 752,63 грн. за договором на постачання природного газу

за участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_1, довіреність № 160629/32 від 29.06.2016р., юрисконсульт;

від відповідача: адвокат ОСОБА_2 свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1107 від 03.03.2013р., представник ОСОБА_3, дов. №2 від 10.08.2016р.;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" (позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з Релігійної громади євангельських християн-баптистів "Церкви християн" м. Херсона (відповідач) заборгованості в сумі 23752 грн. 63 коп. за договорами на постачання природного газу.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях.

Розгляд справи відбувався поза межами строків, встановлених ст..69 ГПК України, ухвалою суду від 10.08.2016 року розгляд справ було продовжено до 25.08.2016 р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, суд -

в с т а н о в и в:

1 липня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз» (позивач, постачальник), Публічним акціонерним товариством «Херсонгаз» (газорозподільне підприємство) та громадою євангельських християн-баптистів «Церкви християн» (відповідач, споживач) було укладено договір № 1-266РО на постачання природного газу за регульованим тарифом (далі - Договір 1), 30 грудня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз» (позивач, постачальник) та громадою євангельських християн-баптистів «Церкви християн» (відповідач, споживач) було укладено договір № 1-266РО на постачання природного газу за регульованим тарифом (далі - Договір 2).

Згідно з договором 1, постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Згідно з п. 3.6. Договору 1 послуги з постачання газу підтверджуються підписаними постачальником та споживачем актом приймання-передачі газу, що оформлюється на підставі акта про фактичний обсяг спожитого газу за розрахунковий період, складеного споживачем та газорозподільним підприємством відповідно до п.2.5. розділу П Договору 1.

Відповідно до п.3.9. договору 1 акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

За умовами п.4.6. договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем на умовах щомісячної 100% попередньої оплати договірного обсягу постачання газу, визначеного в Додатку 3 до договору, не пізніше, ніж за три робочих дні до початку розрахункового періоду.

Розрахунковий період за договором 1 становить один місяць - з 9.00. першого дня місяця до 9.00. першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом Ш договору 1.

Матеріали справи свідчать, що за період жовтня-грудня 2015 року позивач поставив відповідачу природний газ обсягом 16941 тис. куб. м., що підтверджується актами:

- акт приймання-передачі природного газу за жовтень 2015 року №209-266-12Г1 від 31.10.2015 р. на суму 27146,51 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу за листопад 2015 року №209-266-12Г1 від 31.11.2015 р. на суму 22106,53 грн.;

- приймання-передачі природного газу за грудень 2015 року №209-266-12Г1 від 31.12.2015 р. на суму 30801,60 грн.

Позивач стверджує, що відповідачем порушено умови щодо своєчасної оплати

отриманого газу внаслідок чого утворилась заборгованість на суму 16255,44 грн.

Відповідачем надано до матеріалів справи акт приймання-передачі природного газу за жовтень 2015 року №209-266-12Г1 від 31.10.2015 р. на суму 10879,20 грн. (а.с.41).

Позивач існування двох актів на один і той же місяць пояснює помилкою, у зв'язку з початком опалювального сезону, прийомом значної кількості споживачів у цей період, введенням в дію нового законодавства, відсутністю роз'яснень.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2015 року №872 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту громадян» внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 року №758 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» та визначено обов'язок Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» продавати природний газ постачальникам природного газу для потреб побутових споживачів та релігійних організацій за цінами, на умовах та у порядку, що визначені п.9 і п.10 цього Положення; обов'язок постачальників природного газу постачати природний газ побутовим споживачам та релігійним організаціям за цінами, на умовах та у порядку, що визначені п.п.11-14 цього Положення; пунктом 13.1. визначено, що на період з 1 жовтня 2015 року по 31 березня 2016 року (включно) діють граничні роздрібні ціни на природний газ для релігійних організацій в розмірі 3,6 грн. за 1 куб.м.

З огляду на викладене, суд не погоджується з думкою позивача (а.с.73), що відповідач самостійно визначив ціну природного газу, порядок її застосування та порядок розрахунків в цілому.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо відсутності заборгованості у відповідача в сумі 16255,44 грн. за актом приймання-передачі природного газу за жовтень 2015 року №209-266-12Г1 від 31.10.2015 р.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 6.2.2. договору 1 передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 1У договору 1, з споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За розрахунком позивача сума пені складає 2846,67 грн.

Суд за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи «Ліга» (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ») перевірив розрахунок пені та дійшов висновку, що розмір пені із суми боргу 10879,20 грн. за період з 10.11.2015р по 13.11.2015 р. складає 52,46 грн.

Через несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором 1 позивачем нараховані відповідачу 3% річних у сумі 202,87 грн. та суми інфляційних збитків в розмірі 851,97 грн ., у зв'язку з чим суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, приписами статей 534, 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України, а також статтями 229-234 Господарського кодексу України. З урахуванням приписів частини другої статті 625 ЦК України правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто прострочення у виконанні зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й серед іншого інфляційні нарахування, що обраховуються як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Поряд з цим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи «Ліга» (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ») перевірив розрахунок інфляції та 3% річних та дійшов висновку, що задоволенню підлягають вимоги щодо стягнення 3% річних із суми боргу 10879,20 грн. за період з 10.11.2015 р. по 13.11.2015 р. в сумі 3,58 грн. Вимоги щодо стягнення 199,29 грн. річних та 851,97 грн. інфляційних задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог за Договором 2 суд зазначає наступне.

Відповідно до умов договору 2 позивач зобов'язався поставити відповідачу природний газ в необхідних для нього об'ємах, а відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати вартість природного газу у розмірах, строках, порядку, визначених договором 2.

За умовами п.2.2. договору 2 обов'язковою умовою для постачання природного газу є наявність у споживача:

- укладеного з оператором ГРМ договору розподілу природного газу, на підставі якого споживач набуває право санкціоновано відбирати газ з газорозподільної системи;

- наявності попередньої оплати 100% запланованих місячних обсягів поставки на наявності 50% попередньої оплати найбільшого запланованого місячного обсягу на протязі дії договору.

За умовами п.4.4. договору 2 оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100 % попередньої оплати авансовим платежем договірного обсягу постачання газу, визначеного в п.2.1. до 20 числа місяця, що передує звітному. У випадку недоплати за фактично поставлений природний газ за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Матеріали справи свідчать, що за період з січня 2016 року по березень 2016 року позивач поставив відповідачу природний газ обсягом 26790 куб.м. , що підтверджується актами:

- актом приймання-передачі природного газу за січень від 30.01.2016 р. № 212-266-12Г1 на суму 44863,20 грн.;

- актом приймання-передачі природного газу за лютий від 29.02.2016 р. № 212-266-12Г1 на суму 29782,80 грн.;

- актом приймання-передачі природного газу за березень від 31.03.2016 р. № 212-266-12Г1 на суму 21798,00 грн.

Позивач стверджує, що відповідачем порушено умови щодо своєчасної оплати отриманого газу внаслідок чого утворилась заборгованість на суму 2799,93 грн.

Відповідачем не надано доказів сплати вищевказаного боргу, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 2799,93 грн. боргу за договором 2 є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Пунктом 6.2. договору 2 передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених п.4.4. договору 2, з споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За розрахунком позивача сума пені складає 296,68 грн.

Суд за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи «Ліга» (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ») перевірив розрахунок пені та дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Через несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором 1 позивачем нараховані відповідачу 3% річних у сумі 21,73 грн. та суми інфляційних збитків в розмірі 477,54 грн.

Суд за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи «Ліга» (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ») перевірив розрахунок позивача та дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню щодо стягнення інфляційних в сумі 480,34 грн. та річних у сумі 21,80 грн.

Відповідач просить стягнути з позивача витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 2000,00 грн.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Крім того, відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Повноваження сторони або третьої особи, від імені юридичної особи, може здійснювати відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами. Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.

Тобто вказана норма не обмежує юридичних осіб чи громадян у виборі осіб, які будуть здійснювати їх представництво в господарському суді, що знайшло своє підтвердження в рішенні Конституційного Суду України від 16.11.2000 р. №13-рп/2000.

Відповідно до ч.3 ст.48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру»; дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, що є адвокатом, визначено в ст.2 Закону України «Про адвокатуру» наступним чином: адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, ст.44 ГПК України передбачає відшкодування в якості судових витрат лише коштів, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвокатам, а не будь-яким представникам.

Згідно приписів ст..49 ГПК України - суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, на підставі ст..49 ГПК України позивачу та відповідачу відшкодовуються судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Релігійної громади євангельських християн-баптистів "Церкви християн" м.Херсона (73000, м.Херсон, вул..49 Гвардійської дивізії, 35-А, ЄДРПОУ 21295985, п/р 26000300289759 в ХОУ ВАТ «Ощадбанк» м.Херсона, МФО 352457) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" (73025, м.Херсон, вул.Петренка, 18, ЄДРПОУ 39500143, п/р 26005016910609 в Філії АТ «Укрексімбанк», МФО 352639) 2799,93 грн. основного боргу, 349,13 грн. пені, 25,38 грн. 3% річних, 480,34 грн. інфляційних та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 212,21 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" (73025, м.Херсон, вул.Петренка, 18, ЄДРПОУ 39500143, п/р 26005016910609 в Філії АТ «Укрексімбанк», МФО 352639) на користь Релігійної громади євангельських християн-баптистів "Церкви християн" м.Херсона (73000, м.Херсон, вул..49 Гвардійської дивізії, 35-А, ЄДРПОУ 21295985, п/р 26000300289759 в ХОУ ВАТ «Ощадбанк» м.Херсона, МФО 352457) 308,00 грн. судових витрат на послуги адвоката.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.08.2016 р.

Суддя В.В.Литвинова