Рішення

від 29.08.2016 по справі 337/2241/16-ц

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

29.08.2016

ЄУН№ 337/2241/16-ц

Провадження № 2/337/1235/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2016 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді Сидорової М.В.

при секретарі Булгакової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжя цивільну справу за позовом керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області до ОСОБА_1 третя особа: Відділ Держгеокадастру у Приморському районі Запорізької області, про стягнення матеріальної шкоди у регресному порядку, -

ВСТАНОВИВ:

16.06.2016р. прокурор, діючий в інтересах позивача, звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення матеріальної шкоди у регресному порядку, який обґрунтовує тим, що в ході здійснення Бердянською місцевою прокуратурою моніторингу (вивчення) судових рішень, прийнятих Приморським районним судом Запорізької області було встановлено, що 21.01.2016 року судом винесено постанову у справі №326/2090/15-а, якою задоволено позов ОСОБА_2 до відділу Держгеокадастру у Приморському районі про поновлення на посаді спеціаліста ІІ категорії сектору землеустрою та ринку земель відділу Держгеокадастру у Приморському районі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 4726 грн.90коп. Постанова набрала чинності 01.02.2016р.

На виконання вказаної постанови суду, наказом в.о.начальника відділу Держгеокадастру у Приморському районі Запорізької області ОСОБА_1 за №3/0/50-16 від 25.01.2016р., ОСОБА_2 поновлено на посаді спеціаліста ІІ категорії сектору землеустрою та ринку земель відділу Держгеокадастру у Приморському районі Запорізької області з 25.01.2016р.

26.01.2016р. відділом Держгеокадастру у Приморському районі Запорізької області нараховано, а управлінням Державної казначейської служби України у Приморському районі Запорізької області, згідно платіжних доручень №№5,6,7 від 26.01.2016р., 28.01.2016р. проведено безспірне списання з рахунку відділу Держгеокадастру у Приморському районі на користь ОСОБА_2 коштів в сумі 4726, 90 грн. - заробіток за час вимушеного прогулу з утриманням обов’язкових платежів та податків.

Виплата вказаних коштів на користь ОСОБА_2 у розмірі 4726,90 грн. з утриманням обов’язкових платежів та податків також підтверджується довідкою-розрахунком відділу Держгеокадастру у Приморському районі Запорізької області №8-28-0.7-646/2-16 від 17.03.2016.

Оскільки незаконний наказ про звільнення ОСОБА_2 з роботи підписано особисто ОСОБА_1, як посадовою особою, і він винний у незаконному звільнені працівника, то згідно з п.8 ст.134, ст.237 КЗпП України обов’язок щодо відшкодування шкоди в розмірі 4726,90 грн. покладається на нього.

Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області, якому підпорядкований Відділ Держгеокадастру у Приморському районі, будь-яких заходів щодо стягнення з ОСОБА_1 коштів в порядку регресу не вжито, чим порушуються інтереси держави, оскільки державний бюджет, за рахунок якого утримується Відділ Держгеокадастру у Приморському районі, втратив 4726,90 грн.

Прокурор звернення до суду в інтересах позивача обґрунтовував п. 2 ст.121 Конституції України, ч.3.ст.23 ЗУ «Про прокуратуру»,ст.45 ЦПК України та просив в порядку регресу стягнути з відповідача на користь відділу Держгеокадастру у Приморському районі шкоду заподіяну у зв’язку з оплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 4726,90грн. та на користь прокуратури Запорізької області в особі Бердянської місцевої прокуратури сплачений судовий збір.

Представник позивача ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позові, просила позов задовольнити.

Прокурор в судове засідання не прибув, суду надано заяву про розгляд справи у відсутність прокурора та задоволення позову на підстав наданих доказів.

Відповідач ОСОБА_1 до початку судового засідання надав письмову заяву про розгляд справи без його участі, позов визнає в повному обсязі, проти стягнення суми вказаної в позові не заперечує.

Прдставник третьої особи в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з’явились.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи у межах заявлених вимог та на підставі доказів сторін.

Ч. 3 ст.61 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч.2 ст. 45 ЦПК України з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами.

Відповідно до ст.132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов’язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.

Відповідно до п.8 ст.134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.

Відповідно до ст.237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов'язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Пунктом 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"роз'яснено, що при незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу, невиконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію п.8 ст.134 та нової редакції ст. 237 КЗпП (з 11.04.1992 року), настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб, і обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи може бути покладено при допущенні ними в цих випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного, як передбачалось раніше.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1992 року №14 "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками" зазначено, що застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі п.8 ст.134 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі. Відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.

Згідно з п.п.5, 12 Положення про управління (Відділ) Держгеокадастру у районі (далі - Положення), затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №14 від 03.02.2015, управління (Відділ) утримується за рахунок Державного бюджету та з метою організації своєї діяльності забезпечує ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів.

Згідно з п.14 Положення Управління (Відділ) є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в установах Казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Відповідно до ч.4 ст.136 КЗпП України стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу.

Згідно п.1 Положення управління (Відділ) Держгеокадастру у районі є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Управління (Відділ) підпорядковане Держгеокадастру та відповідно Головному управлінню Держгеокадастру в області.

Судом встановлено, що за наказом Держземагенства земельних ресурсів України №365 від 02.09.2015р., відділ Держземагенства у Приморському районі Запорізької області, реорганізовано шляхом приєднання до відділу Держгеокадастру у Приморському районі Запорізької області, та затверджено план такої реорганізації ( а.с. 15).

Відділ Держгеокадастру у Приморському районі Запорізької області є юридичною особою, дані про яку внесені до ЄДРЮО 21.08.2015р., ІК 39963478 ( а.с. 24).

За наказом голови комісії з реорганізації відділу Держземагенства у Приморському районі Запорізької області ОСОБА_1 за № 53/03-05 від 04.11.2015р., ОСОБА_2 звільнено з посади спеціаліста ІІ категорії сектору землеустрою та ринку земель у зв’язку зі скороченням чисельності та штату працівників, на підставі п.1 ст. 40 ЗКпП України (а.с. 18).

Постановою Приморського районного суду Запорізької області від 21.01.2016р. задоволено позов ОСОБА_2 до відділу Держгеокадастру у Приморському районі Запорізької області про визнання незаконним звільнення, поновлення на посаді спеціаліста ІІ категорії сектору землеустрою та ринку земель відділу Держгеокадастру у Приморському районі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 4726 грн.90коп. (а.с.8-9).

Постанова суду набрала законної сили 01.02.2016р.

На виконання постанови Приморського районного суду Запорізької області від 21.01.2016р., наказом в.о. начальника відділу Держгеокадастру у Приморському районі Запорізької області ОСОБА_1 за №3/0/50-16 від 25.01.2016р., ОСОБА_2 поновлено на посаді спеціаліста ІІ категорії сектору землеустрою та ринку земель відділу Держгеокадастру у Приморському районі Запорізької області з 25.01.2016 р. та прийнято рішення про виплату їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу (а.с.16).

26.01.2016р. відділом Держгеокадастру у Приморському районі Запорізької області нараховано, а управлінням Державної казначейської служби України у Приморському районі Запорізької області, згідно платіжних доручень №№5,6,7 від 26.01.2016р., 28.01.2016р. проведено безспірне списання з рахунку відділу Держгеокадастру у Приморському районі на користь ОСОБА_2 коштів в сумі 4726, 90 грн. - заробіток за час вимушеного прогулу з утриманням обов’язкових платежів та податків (а.с.26, 27, 29-30).

Таким чином, в результаті незаконних дій службової особи, на той час - голови комісії з реорганізації відділу Держземагенства у Приморському районі Запорізької області ОСОБА_1, винного в незаконному звільненні працівника ОСОБА_2, заподіяно шкоду відділу Держгеокадастру у Приморському районі Запорізької області у зв'язку з оплатою працівнику часу вимушеного прогулу у сумі 4726,90 грн.

Отже, на відповідача ОСОБА_1, як на посадову особу, голову комісії з реорганізації відділу Держземагенства у Приморському районі Запорізької області, яке на даний час реорганізовано шляхом приєднання до відділу Держгеокадастру у Приморському районі Запорізької області, поширювалася дія законодавства України про працю, в результаті його незаконного наказу завдана шкода, за рахунок державного бюджету на виконання судового рішення сплачено 4726,90 грн., прокурор в інтересах вищестоящого в порядку підлеглості органу - ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області звернувся до суду про відшкодування завданої шкоди, КЗпП України передбачена відповідальність посадової особи за завдану шкоду, тому суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, з відповідача підлягає стягненню завдана шкода у зв’язку з оплатою ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у загальній сумі 4726,90 грн.

Крім того, суд враховує, що відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем, за наявності законних підстав суд може ухвалити рішення про його задоволення.

На підставі викладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, на які посилаються сторони, дослідивши надані доказі, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, враховуючи те, що відповідач визнав позов і це не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, з відповідача на користь прокуратури Запорізької області в особі Бердянської місцевої прокуратури слід стягнути сплачений при здійсненні представництва інтересів держави при зверненні до суду з позовом, судовий збір у розмірі 1378 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121 Конституції України, ст. ст. 23, 89, 90 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. З, 45, 82, 109 ЦІІК України, ст. ст. 13, 16, 1166 ЦК України, ст. ст. 134, 136, 233, 237 КЗпП України,

ВИРІШИВ

Позов Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області - задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: 69076, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь відділу Держгеокадастру у Приморському районі Запорізької області (72102, м.Приморськ, вул.Пролетарська, 119, р/р № 35214063091668, банк УДКСУ у Приморському районі Запорізькій області, МФО 820172, код ЄДРПОУ 39963478) матеріальну шкоду, заподіяну у зв'язку з оплатою ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 4726 (чотири тисячі сімсот двадцять шість) грн. 90 коп.

Стягнути зі ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: 69076, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь прокуратури Запорізької області в особі Бердянської місцевої прокуратури (71112, м. Бердянськ, вул. Перемоги, 4, р/р № 35217095000271 відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, ЄДРПОУ 02909973) сплачений судовий у розмірі 1378,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційний суд Запорізької області через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: М.В. Сидорова