Рішення

від 23.04.2007 по справі 11/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

23.04.2007                                                             Справа  № 11/17

За позовом  Закарпатського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області, м. Ужгород

до відповідача Закритого акціонерного товариства „Хустський завод залізобетонних виробів”, с. Рокосово Хустського району

з участю 3-ї особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Приватного підприємства „Авіцена”, с. Рокосово Хустського району

розглядається справа про  стягнення 57579 грн.

Головуючий суддя - Якимчук Л.М.   

Представники:

від позивача:      Данч Н.О.         –юрисконсульт, довіреність від 17.01.2007

від відповідача:  Петрушко Р.В. –представник,   довіреність від  01.03.2007;

3-тя особа:            Фартушок І.І.    –адвокат,  довіреність від 08.09.06

з участю старшого помічника прокурора Закарпатської міжрайонної природоохоронної прокуратури Маханця В.В.

СУТЬ СПОРУ:  Прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з ЗАТ „Хустський завод залізобетонних виробів” с. Рокосово Хустського району 57579 грн. збитків, нарахованих Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області за порушення вимог природоохоронного  законодавства при здійсненні господарської діяльності. Зокрема, відповідач порушив вимоги технологічних процесів при недбалому  зберіганні нафтопродуктів у вигляді мазуту. Так, паросилове господарство ЗАТ „Хустський завод залізобетонних виробів” допустило попадання  вказаного нафтопродукту (мазуту) ємкістю 10 м3 в грунт,  внаслідок чого було забруднено  земельну ділянку за адресою: с. Рокосово,                                    вул. Польова, 20 Хустського району, площею 1,7га, яка на даний час  використовується ПП „Авіцена” на підставі договору оренди землі від 08.11.06.   

          Відповідач у відзиві на позовну заяву та у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві. Зокрема, вказав, що докази, на які посилається позивач є  неналежними, так як не відповідають вимогам про достовірність доказів, оскільки їх було складено зі слів зацікавленої особи –директора ПП „Авіцена”  Січ Ю.Ю., який як посадова особа зацікавлений  в тому, щоб на його підприємство не було накладено штраф за порушення  природоохоронного законодавства.

          У відповідності до норм  чинного Цивільного кодексу України, необхідною умовою для  настання майнової відповідальності за завдання шкоди, є вина особи в  завданні майнової шкоди.

          З наданих позивачем доказів не вбачається факт завдання шкоди навколишньому природному середовищу з вини відповідача, тобто відсутній склад цивільного правопорушення, а саме –вина та її зв'язок з негативними наслідками у вигляді  забруднення навколишнього природного середовища та забруднення земель.

          Уповноважений представник 3-ї особи на стороні позивача (ПП „Авіцена”)           у судовому засіданні просив позов задоволити, посилаючись на те, що згідно договору купівлі-продажу від 05.04.2004, укладеного з ЗАТ „Хустський завод залізобетонних виробів”, у його власність перейшов комплекс будівель, загальною площею 2581,7 кв.м. Згідно договору оренди, укладеного 08.11.2006 з Рокосівською сільською радою Хустського району, йому  передано в оренду на     49 років земельну ділянку площею 6,0583 га в с. Рокосово, вул. Польова, 20 Хустського району, на якій розміщений комплекс придбаних будівель.

          Після виділення земельної  ділянки працівники підприємства  протягом півтора року проводили очистку та благоустрій території і виявили,  що значна частина земельної ділянки забруднена мазутом і іншими відходами від нафтопродуктів.

          ПП „Авіцена” не здійснювалась ніяка виробнича діяльність, пов'язана з використанням мазуту. Однак, коли на земельній ділянці, яку він орендує, здійснював виробничу діяльність завод залізобетонних виробів, то саме на ній знаходився склад зберігання мазуту для опалення котельні заводу.

          Мазут, внаслідок виробничої діяльності попередника потрапив у землю, забруднивши її і до сьогодні просочується у річку Гашпарка.

          У судовому засіданні оголошувалась перерва з 14.03.2007 до         11 годин 22.03.2007.

          Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, суд

                                                   ВСТАНОВИВ:

          У грудні 2006 року уповноваженими працівниками Державного управління охорони  навколишнього природного середовища в Закарпатській області та Державного управління з контролю за використанням та охороною  земель у Закарпатській області проведено перевірку дотримання вимог  природоохоронного законодавства ПП „Авіцена”.

          У результаті перевірки встановлено, що  земельна ділянка площею 1,7 га в с. Рокосово, вул. Польова, 20, яка на даний час використовується ПП  „Авіцена” на підставі договору оренди земельної ділянки від 08.11.2006, укладеного з Рокосівською сільською  радою Хустського району, забруднена мазутом.

          До укладення договору оренди, на вказаній земельній ділянці  господарську діяльність  здійснювало ЗАТ „Хустський завод залізобетонних виробів”, яке  порушувало вимоги технологічних процесів при зберіганні нафтопродуктів у вигляді мазуту, що призвело до попадання в грунт 10 м.куб. мазуту.

          ЗАТ „Хустський завод залізобетонних виробів” допустив порушення  вимог ст. 55 Закону України „Про  охорону навколишнього природного  середовища”,         ст. 17  Закону України „Про відходи”.

          Відповідно до наказу Мінекобезпеки України від 05.05.98 за № 285/2725 „Про затвердження методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних  ресурсів через порушення природоохоронного законодавства”   державним  управлінням охорони навколишнього  природного середовища в Закарпатській області, ЗАТ „Хустський завод залізобетонних виробів” нараховано  57579 грн. заподіяної  шкоди, яку воно зобов'язано  відшкодувати з огляду на ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища, якою  передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища,  в порядку і розмірах, встановлених  законодавством України. Аналогічні  приписи містить і ст. 43 Закону України „Про відходи”.

          Оскільки відповідач  заподіяну  шкоду у розмірі 57579 грн.  добровільно не відшкодував, її належить стягнути у примусовому порядку  у спеціальний фонд місцевого бюджету Закарпатської обласної ради.

          Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що не доведено факту завдання шкоди навколишньому природному середовищу саме з його вини, оскільки зазначене спростовується матеріалами перевірки проведеною Закарпатською  міжрайонною природоохоронною  прокуратурою, дослідженими у судовому засіданні. Зокрема, поясненнями директора ПП „Авіцена” Січ Ю.Ю., технічного директора ПП. „Авіцена” Гісема П.П., заступника голови  правління ЗАТ „Хустський завод залізобетонних виробів” Волчанова В.І., з  яких видно, що ПП „Авіцена” у своїй виробничій діяльності нафтопродукти не використовувало. Майновий комплекс в с. Рокосово, вул. Польова, 20 Хустського району  придбало у ЗАТ  „Хустський завод залізобетонних виробів” згідно договору купівлі-продажу  від 05.04.2004, відповідно до  нього перейшло  також і право користування земельною ділянкою, яке  надалі було оформлено шляхом  підписання (08.11.2006) договору оренди земельної ділянки площею 6,0583 га строком на  49 років з Рокосівською сільською радою.

          Натомість, ЗАТ „Хустський завод залізобетонних виробів”,  у своїй виробничій діяльності  використовувало мазут і були випадки його витікання в грунт.

          Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Суд вважає, що позивач належними і допустимими засобами доказування довів, що саме діяли ЗАТ „Хустський завод  залізобетонних виробів” завдано шкоду навколишньому  природному середовищу”, відповідач же зазначене не спростував.

          З огляду на викладене, керуючись ст. 33, 34, 43, 44. 49, 82, 84. 85  Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                     ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з закритого акціонерного товариства  „Хустський завод  залізобетонних виробів” (с. Рокосово, вул. Польова, 20 Хустського району, код 05515022):

а)    до спеціального фонду місцевого бюджету Закарпатської обласної ради (р/р 31513903600001; ідентифікаційний код одержувача 22115838 в УДК у Закарпатській області, м. Ужгород; МФО банку одержувача –812016;                код платежу –24061600) суму 57579 грн.

          Видати наказ.

б)      в дохід державного бюджету України 575,79 грн. державного мита  по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095.

          Видати наказ.

в)      на користь Державного підприємства „Судовий інформаційний центр” (м. Київ, вул. Трутенка, 2, р/р 31218259700002 ГУДКУ у Закарпатській області МФО 812016, код ОКПО 22108040, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності 259 ) суму 118 грн.  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати  наказ.

          3.  Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                                                  Якимчук Л.М.