Рішення

від 22.08.2016 по справі 914/1492/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2016р. Справа№ 914/1492/16

За позовом: Львівського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу №119, м. Львів

про стягнення 27 765, 79 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача : ОСОБА_1 - представник

від відповідача : ОСОБА_2 - представник

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Кравець О.І.

Суть спору: Подано позов Львівського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до Житлово-будівельного кооперативу №119 про стягнення 27 765, 79 грн.

Ухвалою суду від 06.06.2016 р. було порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 13.06.2016 р.

В судовому засіданні 11.07.2016 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 22.07.2016 року представник позивача позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.07.16 р. проти позову заперечив з підстав зазначених у подано відзиві (вх. 29143/16 від 11.07.16), зокрема спростовуючи вимоги тим фактом, що в дану заборгованість включена насправді наявна заборгованість за спожиту теплову енергію з боку ТзОВ «Оріон-експрес», яке є окремим об'єктом, окремим споживачем та жодним чином не пов'язане з ним.

В судовому засіданні 22.08.2016 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

27.07.2002 року між ЛМКП „ЛьвівтеплоенергоВ» та Житлово-будівельним кооперативом № 119 (надалі Покупець) було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 3486/Ф. За умовами даного договору відповідач зобовВ»язувався поставляти Житлово-будівельному кооперативу № 119 теплову енергію в гарячій воді в потрібних обсягах, а позивач зобовВ»язувався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором. Термін дії договору встановлений до 01.10.2003 року.

Відповідно до п. 6.3 договору, покупець до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує Енергопостачальний організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

Однак, покупцем свої договірні зобов'язання в частинні оплати за надані послуги виконано не було, чим спричинено виникнення заборгованості за період з 01.01.15 р. по 31.03.16 р. за постачання теплової енергії в розмірі 22 892,90 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані три відсотки річних в розмірі 300,27 грн. та інфляційні втрати в розмірі 2 981,69 грн. Крім цього, відповідно до п. 7.2.3 Договору, позивачем нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка складає 1 590,93 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 3486/Ф від 07.09.2002 року, позивачем за період з 01.01.15 р. по 31.03.16 р. поставлено теплову енергію в розмірі 22 892,90 грн.

Відповідно до п. 6.3 договору, покупець до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує Енергопостачальний організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов'язання відповідач не виконав, заборгувавши позивачу станом на момент подання позовної заяви 22 892,90 грн. за поставлену теплову енергію.

Як вбачається з заперечень відповідача то дана заборгованість не стосується його та зазначає, що в цю заборгованість включена насправді наявна заборгованість за спожиту теплову енергію з боку ТзОВ «Оріон-експрес», яке є окремим об'єктом, окремим споживачем.

Однак, зазначенні заперечення не заслуговують на увагу суду та спростовуються матеріалами справи. Як вбачається з наданого листа ЛМКП «Львівтеплоенерго» від 20.11.14 р. № 25/1-1092 то керівника ЖБК № 119 повідомлялось про те, що з 01 листопада 2014 р. з договору 3486/Ф від 27.09.2002 р. про постачання теплової енергії в гарячій воді вилучено об'єкт ТзОВ «Оріон-Експрес» (кафе), а також просили надати інформацію про те хто є власником нежитлового приміщення та у випадку, якщо ЖБК № 119 не є власником вказаного приміщення то для розірвання договору просили інформувати про дійсного власника нежитлового приміщення. Вище вказане також підтверджує чому до того періоду розрахунки відповідачу щодо даного об'єкта не надавались та те, що відповідачу було відомо про вилучення об'єкт ТзОВ «Оріон-Експрес» ще з 20.11.2014 р.

Таким чином, в опалювальну площу фактично входить лише площа, що належить відповідачу без належної ТзОВ «Оріон-Експрес» площі, а тому саме відповідач повинен оплачувати вартість фактичного поставленої йому теплової енергії в гарячій воді.

Доказів включення у спірному періоді в рахунки для оплати об'єкту ТзОВ «Оріон-Енергії» відповідач суду не надав.

Відповідно до вище викладеного та матеріалів справи позовні вимоги в частинні стягнення основної заборгованості в сумі 22 892,90 грн. обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1-3 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно із ч. 1 ст. 220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 7.2.3 Договору, за несвоєчасне виконання розрахунку за теплову енергію - нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань, позивачем нарахована пеня за період з 26.11.2015 р. по 30.04.2016 р. в розмірі 1 590,93 грн. Згідно проведеного судом перерахунку за спірний період розмір пені підлягає стягненню з відповідача в межах заявлених позовних вимог.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми.

За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань позивачем нараховані за період з 26.02.2015 р. по 31.03.2016 р. інфляційні втрати в розмірі 2 981,69 грн. та три відсотки річник в розмірі 300,27 грн. Згідно проведеного судом перерахунку, за спірний період розмір трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань підлягає до стягнення з відповідача в межах заявлених позовних вимог.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись 3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 , 4 4 ;4 5 ,4 6 ,12,32,33,34,35,36,43,49,82,84,85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 119 (79053, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 20834606) на користь Львівського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (79040, м. Львів, вул. Д.Апостола, 1, код ЄДРПОУ 05506460) - 22 892,90 грн. - основної заборгованості, 1 590,93 грн. - пені, 2 981,69 грн. - інфляційних втрат, 300,27 грн. - трьох відсотків річних та 1 378,00 грн. - судового збору.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 29.07.2016 року.

Суддя Березяк Н.Є.