Рішення

від 29.08.2016 по справі 908/1079/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/34/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2016 Справа № 908/1079/16

За позовом Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» , (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б)

до відповідача: ОСОБА_1 підприємства В«ВЯСВ» в особі ліквідаційної комісії, (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе,4)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство В«УкрСиббанкВ» (61001, м. Харків, пр. Московський, 60)

про зобов'язання визнати та включити кредиторські вимоги до проміжного ліквідаційного балансу підприємства

Колегія суддів господарського суду Запорізької області у складі: головуючий суддя Зінченко Н.Г., судді Гончаренко С.А., Проскуряков К.В.

За участю представників сторін:

Від позивача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 30.06.2016р.;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи - не з'явився.

21.04.2016р. до господарського суду Запорізької області звернулося Публічне акціонерне товариство В«Дельта БанкВ» , м. Київ з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 підприємства В«ВЯСВ» в особі ліквідаційної комісії, м. Запоріжжя про зобов'язання визнати та включити кредиторські вимоги до проміжного ліквідаційного балансу підприємства.

Ухвалою від 21.04.2016р. порушено провадження у справі № 908/1079/16, справі присвоєно номер провадження 4/34/16, судове засідання призначено на 25.05.2016р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору. Ухвалою суду від 25.05.2016р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 21.06.2016р. Ухвалою суду від 21.06.2016р., на підставі ст. 27 ГПК України, залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Публічне акціонерне товариство В«УкрСиббанкВ» , м. Харків. Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів 21.06.2016р., на підставі ст. 4-6 ГПК України, у зв'язку з виробничою необхідністю, справу №908/1079/16 передано на колегіальний розгляд суддів у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя - Зінченко Н.Г., судді - Попова І.А., Гончаренко С.А. Ухвалою суду від 21.06.2016р., прийнято справу № 908/1079/16 до розгляду, судове засідання призначено на 03.08.2016 р. Ухвалою суду від 03.08.2016р. колегія суддів викликала в судове засідання 10.08.2016р. державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, на підставі ст., ст. 30, 65, 86 ГПК України, ст. 13 Закону України В«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємцівВ» . Ухвалою суду від 03.08.2016р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 10.08.2016р. Ухвалою суду від 10.08.2016р., на підставі ст.ст. 69, 77 ГПК України, продовжено процесуальний строк вирішення спору у справі № 908/1079/16 на п'ятнадцять днів, до 05.09.2016 р., судове засідання призначено на 29.08.2016 р.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів 26.08.2016р., на підставі ст. 4-6 ГПК України, у зв'язку з перебуванням одного з суддів - доповідача у відпустці, справу №908/1079/16 передано на колегіальний розгляд суддів у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя - Зінченко Н.Г., судді -Гончаренко С.А., Проскуряков К.В. Ухвалою суду від 29.08.2016р., прийнято справу №908/1079/16 до розгляду, судове засідання призначено на 29.08.2016 р.

В судовому засіданні 29.08.2016 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст. ст.105 110-111, 525, 526, 530, 536, 572, 583, 589, 610, 611, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України та просить позов задовольнити, зобов'язати ОСОБА_3 підприємство В«ВЯСВ» в особі ліквідаційної комісії включити кредиторську вимогу Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» за кредитним договором № 11126931000 від 26.03.2007р. до проміжного ліквідаційного балансу в розмірі 3 834 115,51 грн., як визнану.

Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалами суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд жодного разу не попереджав.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 25.04.2016р., юридичною адресою ОСОБА_1 підприємства В«ВЯСВ» (код ЄДРПОУ 23288914) є: 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе,4, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвали суду від 21.04.2016р., від 25.05.2016р., від 21.06.2016р. у справі №908/1079/16, які направлялися на адресу відповідача, повернулися на адресу господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового зв'язку: В« За зазначеною адресою не проживаєВ» та В«Адресат отримувача не з'явився В» . Ухвали суду від 03.08.2016р. та від 10.08.2016р. на адресу господарського суду Запорізької області не поверталися.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/1079/16.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається на юридичну особу, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Третя особа, в судовому засіданні 10.08.2016р. підтвердила неналежне виконання зобов'язань ОСОБА_1 підприємством «ВЯС» за кредитним договором № 11126931000 26.03.2007р. та існування заборгованості за зазначеним договором у ПП «ВЯС» станом на час передачі прав Публічному акціонерному товариству В«Дельта БанкВ» за Договором купівлі-продажу прав вимоги від 08.12.2011р. та відступлення своїх прав вимоги за кредитним договором № 11126931000 від 26.03.2007р.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів -

ВСТАНОВИЛА:

26.03.2007р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (третьою особою у справі, Банком) та ОСОБА_1 підприємством «ВЯС» (відповідачем у справі, позичальником) укладено кредитний договір № 11126931000 (надалі за текстом - Кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Банк зобов'язується надати Позичальнику, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 111 709,00 (сто одинадцять тисяч сімсот дев'ять євро 00 центів) євро у порядку і на умовах, визначених Договором.

Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (Додаток №1 до Договору) , але в будь-якому випадку не пізніше 25.03.2013р. (п.1.2.2 Кредитного договору) та здійснити оплату за користування кредитними коштами у розмірі та порядку визначеному розділом 1.3 Кредитного договору).

08.12.2011р. між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» (третьою особою у справі, продавцем) та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (позивачем у справі, покупцем) укладений Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого Первісним кредитором (третьою особою у справі, продавцем) здійснено на користь Нового кредитора (позивач у справі) відступлення своїх прав вимоги за кредитним договором № 11126931000 від 26.03.2007р., а також пов'язаним з ним договором поруки та застави.

За Договором купівлі-продажу прав вимоги продавець погодився продати (відступити) права вимоги за кредитами та передати їх покупцеві, а покупець погоджується придбати права вимоги за кредитами, прийняти їх та сплатити ціну купівлі.

В Додатку XI сторони обумовили № кредитного договору, валюту договору, дату укладання договору, кінцевий термін погашення кредиту, назву боржника його ідентифікаційний код, загальний розмір грошового зобов'язання., номер та дату договору застави.

Відступлення не призводить до будь-яких змін обсягу та обов'язків за Кредитними документами. Зокрема, незмінними залишаються суми, що підлягають сплаті, та строки їх сплати відповідно до умов кредитного договору № 11126931000 від 26.03.2007р.

19.12.2011р. сторонами був підписаний Акт приймання передачі, відповідно до якого Продавець передав (відступив) Права вимоги за кредитами Покупцю (зазначені в Додатку І до Договору та деталізовані в Додатку І до цього Акту), та Покупець цим прийняв Права вимоги за кредитами. Продавець та Покупець визнали, що Передача Прав вимоги за кредитами набуває чинності безпосередньо з моменту підписання ними цього Акту.

Отже, право вимоги до ОСОБА_1 підприємства В«ВЯСВ» перейшло до ПАТ "Дельта Банк".

Позивач зазначає, що 10.08.2015р. у бюлетені державної реєстрації опубліковано оголошення в якому розміщено інформацію про припинення юридичної особи ОСОБА_3 підприємство «ВЯС» (код ЄДРПОУ 23288914).

В межах визначеного строку 12.02.2016р. Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулося на адресу голови ліквідаційної комісії ОСОБА_1 підприємства В«ВЯСВ» , яка була зазначена у оголошені із заявою з грошовими вимогами до боржника щодо визнання кредиторських вимог АТ «Дельта Банк» в розмірі 3 834 115,51 грн. з подальшим повідомленням Банку про результати розгляду заяви, та всіма необхідними документами, що підтверджують заборгованість відповідача, а саме копією договору № 11126931000 від 26.03.2007р., розрахунком заборгованості; копією договору купівлі-продажу прав вимоги від 08.12.2011р.; копією додаткової угоди від 19.12.2011 р. №1 до договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 р.; копією витягу з додатку до додаткової угоди №1 від 19.12.2011 р. до договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 р.; копією акту приймання-передачі від 19.12.2011 р.; копією рішення Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів № 181 від 02.10.2015р.; копією довіреності представника АТ «Дельта Банк».

Дана вимога направлялась відповідачу 12.02.2016 р., що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення від 12.02.2016 р., однак, залишена без відповіді.

За допомогою штрихового ідентифікатора через інтернет ресурс Укрпошти було встановлено, що 18.03.2016р. цінний лист було повернуто за зворотною адресою. Причина повернення: «За закінченням встановленого терміну зберігання».

Як зазначає позивач, вказана обставина свідчить про протиправне ухилення ліквідаційної комісії відповідача від виконання обов'язку щодо визнання заборгованості перед позивачем за спірним кредитним договором та включення вимог позивача до проміжного ліквідаційного, що і стало причиною виникнення спору.

Розглянувши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, колегія суддів дійшла висновків щодо правомірності вимог позивача, виходячи з наступного.

Укладений між сторонами договір за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором, а тому права та обов'язки сторін, що виникають при одержанні та поверненні кредиту, регулюються умовами договору, Умовами та Правилами надання банківських послуг та відповідними положеннями Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Таким чином, оскільки права вимоги відносяться до майна та є об'єктом права власності кредитора згідно зі ст. 190 Цивільного кодексу України, вони можуть вільно відчужуватися кредитором, виходячи з комплексного аналізу ст.ст. 512, 513, 514, 516 та 517 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи банк належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором щодо надання кредиту, що підтверджується меморіальним ордером № НОМЕР_1 від 26.03.2007р. на суму 111 709, 00 EUR.

Відповідно до умов Кредитного договору позичальник зобов'язався повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов Договору (1.2.2 Кредитного договору).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, враховуючи ст. 1.2.2 Кредитного Договору строк повернення кредитних коштів, сплати плати за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції вважається таким, що настав.

Проте, боржником належним чином не виконані грошові зобов'язання за Кредитним договором, про що свідчить наявність прострочених платежів по рахунках обліку кредитних зобов'язань (розрахунок), а саме невиконані зобов'язання з повернення суми отриманого кредиту та по сплаті плати за користування кредитом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Керуючись приписами Цивільного кодексу України, умовами Кредитного договору, а також враховуючи положення п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 258 Цивільного кодексу України банк нарахував позичальнику пеню на суму прострочених грошових зобов'язань суми кредиту та процентів за його користування.

Матеріалами справи підтверджено, що станом на 10.10.2015р. заборгованість відповідача становить 3 834 115,51 грн., яка складається з: заборгованість по кредиту в сумі 1 244 014, 97 грн.; заборгованість по сплаті процентів в розмірі 2 504 026,00 грн.; нарахована пеня в розмірі 86 074,54 грн., наявність заборгованості зокрема підтверджується випискою за кредитним договором, з якої вбачається, що основний борг клієнта складає 111 709, 00 EUR та випискою по особовим рахункам з 19.12.2011р. по 10.10.2015р. (на 16 арк.), з якої вбачається, що у відповідача існує заборгованість по сплаті процентів в розмірі 2 504 026,00 грн. та пеня в розмірі 86 074,54 грн., копії зазначених документів залучені до матеріалів справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості по кредиту, відсоткам за користування кредитними коштами та по пені перед позивачем відповідач не надав, позовні вимоги не спростував.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та реєстраційної справи №1_103_008850_80, відповідач ОСОБА_3 підприємство В«ВЯСВ» (код ЄДРПОУ 23288914) перебуває в стані припинення підприємницької діяльності за рішенням суду, головою комісії з припинення призначено ОСОБА_4. Відповідну реєстраційну дію проведено в державному реєстрі 03.08.2015р.

В Бюлетені Державної реєстрації оголошення про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 підприємства В«ВЯСВ» (код ЄДРПОУ 23288914) було опубліковано 10.08.2015р.

Згідно зі статтею 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Як свідчать матеріали справи, Публічне акціонерне товариство В«Дельта БанкВ» своєчасно звернулося із кредиторськими вимогами у сумі 3 834 115,51 грн. до відповідача.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем відповіді не надано, вимогу не отримано та не розглянуто.

Згідно п. 1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" якщо боржник (відповідач) заперечує проти одержання ним вимоги кредитора, останній (позивач) зобов'язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові. Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.

Голова ліквідаційної комісії відповіді на адресу Банку не направив, кредиторські вимоги не задовольнив.

Згідно з частиною восьмою статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

У визначений частиною шостою статті 105 Цивільного кодексу України строк відповідач заяву з кредиторськими вимогами позивача не розглянув, що і стало причиною виникнення спору.

За частиною третьою статті 112 Цивільного кодексу України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду з позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Враховуючи, що відповідь на надіслану вимогу ПАТ В«Дельта БанкВ» голова комісії з припинення (ліквідатор) відповідача зобов'язаний був надати протягом тридцяти днів з дня її отримання, тобто до 15.03.2016 року включно, то з урахуванням нормативних строків пересилання письмової кореспонденції до 22.03.2016 року включно ПАТ В«Дельта БанкВ» мав сподівання на отримання відповіді від голови комісії з припинення (ліквідатора) відповідача.

Таким чином, саме з 22.03.2016 року позивач дізнався, що голова комісії з припинення (ліквідатор) відповідача ухиляється від розгляду його кредиторських вимог, та саме у ПАТ В«Дельта БанкВ» виникло право на звернення до суду з даним позовом.

Тобто, позивач мав право подати відповідний позов до 22.04.2016 року включно.

Позивач з позовом до суду звернувся 21.04.2016 р. (крім того позивач вперше звернувся з даним позовом 29.03.2016р., однак позовною заява була повернута позивачу без розгляду), що підтверджується матеріалами справи, тобто в межах визначеного строку.

Обставини справи свідчать, що всупереч наведеним вище нормам права, ПАТ В«Дельта БанкВ» відповіді на свою заяву про визнання (чи відмову) кредиторських вимог так і не отримав.

Отже, в даному випадку, зважаючи на відсутність відповіді ліквідаційної комісії на вимоги кредитора, не має підстав вважати погашеними кредиторські вимоги ПАТ В«Дельта БанкВ» в сумі 3 834 115,51 грн., що виникли із зобов'язань по Кредитному договору № 11126931000 від 26.03.2007р.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку, відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

Враховуючи викладене, беручи до уваги існування заборгованості відповідача перед позивачем, позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, колегія суддів -

ВИРІШИЛА:

1.Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» , м. Київ до ОСОБА_1 підприємства В«ВЯСВ» в особі ліквідаційної комісії, м. Запоріжжя задовольнити повністю.

2.Зобов'язати ОСОБА_3 підприємство В«ВЯСВ» в особі ліквідаційної комісії, (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе,4, код ЄДРПОУ 23288914) включити кредиторську вимогу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, код 34047020) за кредитним договором №11126931000 від 26.03.2007р. до проміжного ліквідаційного балансу в розмірі 3 834 115 (три мільйони вісімсот тридцять чотири тисячі сто п'ятнадцять гривень) грн. 51 коп. як визнану.

3.Стягнути з ОСОБА_1 підприємства В«ВЯСВ» в особі ліквідаційної комісії, (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе,4, код ЄДРПОУ 23288914) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, код 34047020) 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України В« 30В» серпня 2016 р.

Головуючий Н.Г.Зінченко

Судді С.А. Гончаренко

ОСОБА_5