Постанова

від 08.08.2016 по справі 810/2174/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2016 року           810/2174/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Лісозаводчик»

про стягнення коштів, -

о б с т а в и н и с п р а в и:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Київської області (далі – позивач або Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київської області) до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Лісозаводчик» (далі – відповідач або ТОВ НВП «Лісозаводчик»), в якому позивач просить стягнути з останнього, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, податковий борг у розмірі 128 941,77 грн. (сто двадцять вісім тисяч дев'ятсот сорок одну гривню 77 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом, який утворився внаслідок несплати самостійно визначених податкових зобов'язань з орендної плати за землю та нарахованих штрафних санкцій.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 липня 2016 року відкрито скорочене провадження у справі №810/2174/16 суддею Лапіэм С.М та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття скороченого провадження надати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на підтвердження цих заперечень або заяву про визнання позову.

У зв'язку з тимчасовим відстороненням судді Лапій С.М. від здійснення правосуддя, 15.07.2016, в порядку ст. 15-1 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа №810/2174/16, розподілена судді Київського окружного адміністративного суду Горобцовій Я.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2016 року прийнято до провадження адміністративну справу №810/2174/16 та призначено судове засідання.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач у судове засідання не прибув. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань та заяв на адресу суду не надходило.

Судова повістка надсилалась відповідачу на адресу, наявну в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте повернулась до суду без вручення адресату з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно із ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відтак, відповідач є таким, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання. За таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду адміністративної справи без участі представників сторін на підставі матеріалів, які містяться в матеріалах адміністративної справи

Відповідно ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Лісозаводчик», зареєстроване як юридична особа з 03.06.1998, код ЄДРПОУ 20620532, за адресою: 07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул.. Шолуденка, буд. 6-В, прим. 13 (а.с. 5-9).

З 08.06.1998 відповідач перебуває на обліку як платник податків у Вишгородській ОДПІ ГУ ДФС у Київської області.

ТОВ НВП «Лісозаводчик» подано до Вишгородсьої ОДПІ ГУ ДФС у Київської області подано податкову декларацію №9005314140 від 28.01.2015 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, в якій відповідачем самостійно нараховано земельного податку на 2015 рік у розмірі 221 043,02 грн. (по 18 420,25 грн. з січня 2015 року по листопад 2015 року; грудень 2015 року – 18 420,27 грн.).

Враховуючи те, що відповідачем самостійно не сплачено податковий борг по земельному податку з юридичних осіб за період з червня 2015 року по грудень 2015 року, сума заборгованості становить 128 941,77 грн.

Вишгородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного Управління ДФС у Київської області виставлено податкову вимогу відповідачу форми «Ю» від 04.09.2014 №1290-25 на суму 14 746,08 грн., яка була отримана представником ТОВ НВП «Лісозаводчик» 07.10.2014, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 18, 20)

Окрім того, позивачем винесене рішення №316 від 04.09.2014 про опис майна ТОВ НВП «Лісозаводчик» у податкову заставу, відповідно до статті 89 розділу ІІ Податкового кодексу України (а.с. 19)

Станом на момент звернення до суду ТОВ НВП «Лісозаводчик» має податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 128 941,77 грн., який самостійно відповідачем не погашено, підтверджується Довідкою-розрахунком суми податкового боргу по ТОВ НВП «Лісозаводчик» (КОД ЄДРПОУ 20620532) станом на 29.06.2016, яка видана Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київської області від 29.06.2016 №769/9/10-08-17 та обліковою карткою платника податків (зворотній бік скорочена форма) (а.с. 11, 13-17).

Відповідно до статті 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 287.1 статті 287 ПК України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з пунктом 286.2 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

За правилами пункту 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зазначені строки нараховані податкові зобов'язання не сплачено, тому згідно з підпунктом 14.1.175 статті 14 ПК України, це є податковим боргом; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 59.4 статті 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відтак, враховуючи, що сума податкових зобов'язань відповідачем не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу.

Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань позивачем було сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 04.09.2014 №1290-25 на суму 14 746,08 грн. Вказана податкова вимога була отримана відповідачем 07.10.2014, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Доказів оскарження податкової вимоги чи погашення податкового боргу за визначеними податковими зобов'язаннями у розмірі 14 746,08 грн. ТОВ НВП «Лісозаводчик» суду не надано.

Оскільки відповідачем сума податкового боргу після виставлення йому податкової вимоги повністю не погашалась, підстав для винесення нової податкової вимоги не виникало, однак процедура стягнення такого боргу позивачем вважається дотриманою.

Таким чином, за відповідачем обліковується сума узгоджених та несплачених податкових зобов'язань зі сплати земельного податку у розмірі 128 941,77 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, податковою декларацією №9005314140 від 28.01.2015, розрахунком податкового боргу станом на 29.06.2016.

Згідно з підпунктом 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п. 41.2 статті 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (пп. 20.1.34 п. 20.1 статті 20 ПК України).

Пунктами 95.1 - 95.3 статті 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно зі статтею 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч. 1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно ч. 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Відповідно до положень ч. 1 статті 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених, в тому числі, п. 4 ч. 1 статті 183-2 цього Кодексу, а саме, щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Керуючись ст.ст. 69-71, 158-163, 167 КАСУ, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Київської області - задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків товариства Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Лісозаводчик» (код ЄДРПОУ 20620532) на користь Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Київської області податковий борг у розмірі128941,77 грн. (сто двадцять вісім тисяч дев'ятсот сорок одну гривню 77 копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя                                                                       Я.В. Горобцова