Постанова

від 10.08.2016 по справі 826/625/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 серпня 2016 року № 826/625/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства «Житлосервіс «Куренівка» доДержавної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Житлосервіс «Куренівка» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві, в якому просить суд:

- скасувати повністю податкові повідомлення-рішення від 11.12.2015 № 0075481702, № 0075491702;

- скасувати частково податкове повідомлення-рішення від 11.12.2015 № 0075461702 в частині штрафних санкцій в сумі 2 230 631,75 грн.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками Акта перевірки щодо порушення позивачем відповідних положень Податкового кодексу України, оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем положень Податкового кодексу України при визначенні суми податку на доходи фізичних осіб є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись при цьому на те, що під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених грошових зобов'язань, а також не перерахування податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1 055 541,77 грн під час виплати заробітної плати в 2014-2015 роках. За таких обставин контролюючий орган просить суд в позові відмовити.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч.4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

11 грудня 2015 відповідачем на підставі акта перевірки № 1029/26-54-17-02/33597216 від 25.11.2015, прийнято наступні оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме:

- 0075481702, яким до позивача за затримку на 25, 19, 18, 52 календарні дні сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 1 361 060 грн, застосовано штраф в розмірі 10 % в сумі 136 106 грн;

- 0075491702, яким до позивача за затримку на 50, 54, 58 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 131 651,15 грн, застосовано штраф в розмірі 20 % в сумі 26 330,23 грн;

- 0075461702, яким позивачу за порушення вимог п.п.168.1.2, 168.1.5, 176.2 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами» всього в сумі 3 286 173,52 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 1 055 541,77 грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2 230 631,75 грн.

Не погоджуючись з правомірністю зазначених податкових повідомлень-рішень, позивач посилається на те, що станом на 08.10.2015 КП «Житлосервіс «Куренівка» мало податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в сумі 42 784,18 грн, а відповідно до п. 127.1 Податкового кодексу України сума штрафної санкції по ППР №0075461702, має становити 263 885,44 грн (25%). При цьому, правомірність визначення суми основного платежу в розмірі 1 055 541,77 грн заявником даного адміністративного позову не заперечується.

Інших обставин неправомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивачем не наведено.

За таких обставин позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

В січні 2015 ДПІ в Оболонському районі проведена перевірка (попередня), за наслідками якої складено акт від 21.01.2015 № 52/26-54-22-01-07/33597216.

Під час вказаної перевірки встановлено, що загальна сума заборгованості КП «Житлосервіс «Куренівка» по податку на доходи фізичних осіб згідно з розрахунково-платіжними та оборотно-сальдовими відомостями, станом на 30.11.2013, становила 1 492 711,13 грн.

На підставі акту перевірки контролюючим органом було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000131702 від 16.02.2015 на загальну суму 1 865 888,91 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 1 492 711,13 грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 373 177,78 грн).

Позивачем до матеріалів справи не надано доказів оскарження та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000131702 від 16.02.2015, внаслідок чого грошове зобов'язання, визначене даним ППР, розцінюється судом як узгоджене.

В той же час, під час перевірки, що проведена в рамках спірних правовідносин, контролюючим органом встановлено, що сума грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 1 492 711,13 грн, визначена ППР № 000131702, сплачена позивачем з порушенням строків, визначених п.57.3 Податкового кодексу України, зокрема:

1) частина цієї суми в розмірі 1 361 060 грн сплачена з затримкою на 25 календарних днів (1 074 060 грн), на 19 календарних днів (50 000 грн), на 18 календарних днів (50 000 грн), на 52 календарних дні (187 000 грн);

2) частина цієї суми в розмірі 131 651,15 грн сплачена з затримкою на 50 календарних днів (3000 грн), на 54 календарні дні (50 000 грн), на 58 календарних днів (78 651,15 грн).

Враховуючи викладене, оскільки грошове зобов'язання в сумі 1 492 711,13 грн (1 361 060 + 131 651,15) сплачене позивачем з порушенням строків, визначених п.57.3 ПК України, то суд приходить до висновку, що застосування до позивача штрафних санкцій, визначених ст.126 ПК України є цілком правомірним та обґрунтованим, внаслідок чого податкові повідомлення-рішення № 0075491702, №0075481702 скасуванню не підлягають.

Стосовно податкового повідомлення-рішення № 0075461702, яким позивачу за порушення вимог п.п.168.1.2, 168.1.5, 176.2 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами» всього в сумі 3 286 173,52 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 1 055 541,77 грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2 230 631,75 грн., суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось, позивач не ставить під сумнів правомірність даного ППР в частині основного платежу в сумі 1 055 541,77 грн, натомість в позовній заяві зазначає, що, на його думку, штрафна (фінансова) санкція мала бути застосована в розмірі 263 885,44 грн (25 % від суми основного платежу), в той час як контролюючим органом в одному акті індивідуальної дії одночасно застосовано штрафні санкції в розмірі: 25% за січень 2014, 50% за лютий 2014 та 75 % за березень 2014 - жовтень 2015.

Надаючи правову оцінку правомірності застосування до позивача штрафної санкції в розмірі, вказаному в податковому повідомленні-рішенні, суд зазначає наступне.

Пунктом 31.1 ст. 31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визначається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податків і завершується останнім днем строку протягом якого такий податок повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається несплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Відповідно до п. 54.2 ст. 54 ПК України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Згідно з пп. 168.1.6 п. 168.1 ст. 168 ПК України для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном "Граничний термін сплата до бюджету" розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом.

В силу пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 176.2 "а" п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Згідно з пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

В силу пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно з положеннями пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Отже, податок, який підлягає утриманню з нарахованого, але не виплаченого (не наданого) доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки місячного податкового періоду, тобто 10 календарних днів для сплати податкового зобов'язання, починають розраховуватись після 20 числа (як граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання місячної податкової декларації), незалежно від того, чи передбачено подання самої декларації.

При цьому факт відсутності місячної податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб не впливає на розрахунок граничних строків сплати вказаного податку, які становлять 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Статтею 127 ПК України передбачено відповідальність податкового агента за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків.

З огляду на те, що станом на 12 листопада 2015 року (як зазначено в акті перевірки та не спростовано позивачем), КП «Житлосервіс «Куренівка» не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб в розмірі 1 055 541,77 грн., то суд вважає правомірним застосування до позивача міри відповідальності у виді штрафних (фінансових) санкцій.

В той же час, досліджуючи питання відповідності розміру застосованих санкції вимога п.8 ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.127.1 ст.127 ПК України штрафна санкція застосовується за не нарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.

При цьому, згідно з п.61.1 ст.61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.62.1 ст.62 ПК України, податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пп.54.3.5 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом

Відповідно до п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Отже, факт порушення податкового законодавства може бути встановлений не інакше як за результатами перевірки платника податків, за результатами якої складається акт.

Підвищені розміри штрафів у разі повторного виявлення податкових порушень (50 %, 75 %) застосовуються не за сам факт виявлення будь-яких порушень, а за повторне вчинення діянь за обставин, передбачених, зокрема, підпунктом 54.3.5 пункту 54.4 статті 54 ПК України.

При цьому ознаки повторності виникають в тому випадку, коли визначення контролюючим органом податкового зобов'язання або зменшення бюджетного відшкодування відбувається після того, як протягом останніх 1095 днів контролюючим органом вже було вчинено дії зі зменшення бюджетного відшкодування або визначення податкового зобов'язання стосовно одного і того самого платника податків.

Як встановлено вище судом, податковим повідомленням-рішенням № 0000131702 від 16.02.2015 до позивач вперше було застосовано штрафні (фінансові) санкції за наявність станом на 30.11.2013 заборгованості з податку на доходи фізичних осіб.

Податковим повідомленням-рішенням 0075461702, що є предметом оскарження в рамках даної справи, до позивача вдруге застосовано аналогічну міру відповідальності.

Таким чином, правильним є застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції, , передбаченої п.127.1 ПК України, а саме: ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відтак, до позивача мала бути заснована штрафна (фінансова) санкція в сумі 527 770,89 грн (50% від 1 055 541,77 грн), внаслідок чого податкове повідомлення-рішення № 0075461702 підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині штрафної (фінансової) санкції в сумі 1 702 860,86 грн (2 230 631,75 - 527 770,89).

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги, в даному випадку, не підлягають задоволенню частково.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Комунального підприємства «Житлосервіс «Куренівка» - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві від 11.12.2015 № 0075461702 в частині штрафної (фінансової) санкції в сумі 1 702 860,86 грн.

3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути судові витрати в сумі 25 524 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот сорок дві) грн. 91 коп. на користь Комунального підприємства «Житлосервіс «Куренівка» (код ЄДРПОУ 33597216) шляхом їх безспірного списання з рахунків ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у місті Києві, за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Б. Федорчук