Ухвала

від 10.01.2017 по справі 826/625/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/625/16 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя - доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

10 січня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

за участю представника відповідача - Чарковської Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом комунального підприємства Житлосервіс Куренівка до державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Комунальне підприємство Житлосервіс Куренівка звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 11.12.2015 № 0075481702, № 0075491702; скасування частково податкового повідомлення-рішення від 11.12.2015 № 0075461702 в частині штрафних санкцій в сумі 2 230 631,75 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 серпня 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві від 11.12.2015 № 0075461702 в частині штрафної (фінансової) санкції в сумі 1 702 860,86 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою в частині задоволення позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в цій частині, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного судового рішення колегія суддів виходить з положень ч. 1 ст. 195 КАС України, згідно з яким суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 серпня 2016 року позивачами в частині відмови в задоволенні позовних вимог не оскаржується, колегія суддів суду апеляційної інстанції не знаходить підстав для перегляду зазначеного судового рішення в частині, яка не оскаржується апелянтом.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено позапланову виїзну перевірку комунального підприємства Житлосервіс Куренівка з питань здійснення контролю щодо правильності, повноти і своєчасності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податку на доходи фізичних осіб, дотримання законодавства про оплату праці за період з 01.01.2014 по 12.11.2015.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено акт від 25.11.2015 №№ 1029/26-54-17-02/33597216.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень, ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення - рішення від 11.12.2015 № 0075481702, яким до позивача за затримку на 25, 19, 18, 52 календарні дні сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 1 361 060 грн., застосовано штраф в розмірі 10 % в сумі 136 106 грн.; № 0075491702, яким до позивача за затримку на 50, 54, 58 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 131 651,15 грн., застосовано штраф в розмірі 20 % в сумі 26 330,23 грн.; № 0075461702, яким позивачу за порушення вимог п.п.168.1.2, 168.1.5, 176.2 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами всього в сумі 3 286 173,52 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 1 055 541,77 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2 230 631,75 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями податкового органу позивач звернувся до суду про їх скасування. Зокрема, стосовно податкового повідомленням-рішення ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві від 11.12.2015 № 0075461702, то позивач вважає його незаконним лише в частині розміру штрафних (фінансових) санкцій. Так, на думку КП Житлосервіс Куренівка сума штрафної санкції, зазначена у вказаному податковому повідомленні-рішенні повинна становити 263 885,44 грн. (25%), в той час як контролюючим органом в одному акті індивідуальної дії одночасно застосовано штрафні санкції в розмірі: 25% за січень 2014, 50% за лютий 2014 та 75 % за березень 2014 - жовтень 2015.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Таким чином, статтею 127 ПК встановлено міру відповідальності, яка покладається на платника податків, у тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не відповідно до часу затримки такої несплати (як передбачено статтею 126 ПК), а залежно від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

При цьому, відповідно до п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України).

Водночас, відповідно до вимог п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень податкового чи іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, складається акт.

З наведених вище положень Податкового кодексу України вбачається, що факт порушення податкового законодавства може бути встановлений не інакше, як за результатами перевірки платника податків, які оформлюються актом.

Враховуючи вищенаведене, підвищені розміри штрафних санкцій, передбачені ст. 127 Податкового кодексу України за повторне, протягом 1095 днів, не утримання та не перерахування платником податків до бюджету податку на доходи фізичних осіб, застосовуються лише у разі повторного виявлення податковим органом таких податкових порушень, що встановлюється та фіксується актом.

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.07.2015 по справі № К/800/2730/15.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, до позивач вперше було застосовано штрафні (фінансові) санкції за наявність станом на 30.11.2013 заборгованості з податку на доходи фізичних осіб податковим повідомленням-рішенням № 0000131702 від 16.02.2015.

Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 11.12.2015 № 0075461702 до позивача вдруге застосовано аналогічну міру відповідальності.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, правильним є застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції у розмірі 50 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету, за повторну протягом 1095 днів несплату (неперерахування) позивачем податку на доходи фізичних осіб.

Таким чином, податковий орган неправомірно застосував до позивача штрафну (фінансову) санкцію по не утриманому і не перерахованому до бюджету податку на доходи фізичних осіб в розмірах 25 % та 75 %.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія судів погоджується з висновками суду першої інстанції, що до позивача повинна бути заснована штрафна (фінансова) санкція в сумі 527 770,89 грн. (50% від 1 055 541,77 грн.), внаслідок чого податкове повідомлення-рішення № 0075461702 підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині штрафної (фінансової) санкції в сумі 1 702 860,86 грн. (2 230 631,75 - 527 770,89).

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Разом з тим, у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що відповідачем не було доведено законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення, а тому суд першої інстанції дійшов правильних висновків про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 серпня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Ухвалу в повному тексті виготовлено 12 січня 2017 року.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Федотов І.В.

Губська Л.В.