Постанова

від 10.08.2016 по справі 826/273/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 серпня 2016 року № 826/273/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтез-К» до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.11.2015 року № 005388/15-04 В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Синтез-К» (надалі - позивач або Товариство) з позовом до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.11.2015 року № 005388/15-04, зобов'язання скасувати пеню, нараховану товариству у 2015 році в розмірі 1598,98 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність та безпідставність висновків акта камеральної перевірки від 23.10.2015 року № 651/15-04 про допущення ТОВ «Синтез» порушень вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України в частині прострочення граничних термінів сплати єдиного податку, оскільки задекларовані суми податку за 2014 рік були своєчасно та в повному обсязі сплачені до державного бюджету. Що ж до сум податкових зобов'язань, що були помилково задекларовані в податковій декларації платника єдиного податку - юридичної особи за 2014 рік, то такі помилки були усунуті шляхом подання уточнюючих розрахунків про зменшення сум податкових зобов'язань на 8681,45 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечує, про що надав письмові заперечення, в яких зазначено наступне. Актом камеральної перевірки ТОВ «Синтез-К» від 23.10.2015 року № 651/15-04 зафіксовано порушення позивачем п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, що полягає у несвоєчасній сплаті грошових зобов'язань з єдиного податку з юридичних осіб в сумах 2259,90 грн. (затримка на 89 днів), 5299,10 грн. (затримка на 155 днів), 2259,95 грн (затримка на 65 днів) та 8681,45 грн (затримка на 54 дні). На підстав цього акта камеральної перевірки податковою інспекцією згідно ст. 126 Податкового кодексу України були застосовані штрафні санкції в розмірі 3700,08 грн., що відповідає нормам чинного законодавства України.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, за поданою сторонами письмовою заявою про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в справі документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

03 лютого 2015 року Товариством до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві подано податкову декларацію платника єдиного податку-юридичної особи за 2014 рік (реєстраційний номер №9079751812 від 03.02.2015 року), в рядку 7 «Сума єдиного податку за податковий звітний період» якої зазначено 17 626,71 грн.

В подальшому позивач було виявлено, що при заповненні звітної податкової декларації за 2014 рік бухгалтером Товариства була допущена помилка при перенесенні даних із декларації минулого звітного періоду, а саме, помилка полягала у неправильному перенесенні суми єдиного податку, зазначену у рядку 7 Декларації за 3 квартали 2014 року (а.с. 20 том І) у рядок 8 Декларації за 2014 рік (а.с. 22 Том І): замість перенесення суми рядка 7 (17626,71 грн) «Сума єдиного податку за податковий (звітний) період», було перенесено суму рядка 9 (8945,26 грн) «Сума єдиного податку до спати за податковий (звітний) період» Декларації за III квартали 2014 року, що призвело до завищення податкового зобов'язання за 2014 р. на суму 8681,45 грн (17626,71 - 8945,26).

Виявивши завищення податкового зобов'язання у податковій декларації за 2014 рік, Товариство, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України, 12.10.2015 року подало до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві уточнюючу податку декларацію за 2014 рік, у якій уточнено суми:

- у рядку 8 (сума єдиного податку за минулий податковий період) зазначено 17626,71 грн;

- у рядку 10 (сума єдиного податку за даними раніше поданої декларації, що уточнюється) зазначено 16857,64 грн;

- у рядку 12 (сума, яка зменшує податкове зобов'язання у зв'язку з виправленням помилки) зазначено 8681,45 грн;

- рядку 9 (уточнена суму податкових зобов'язань за звітний податкових період) зазначено 8176,19 грн.

Всі зазначені вище податкові декларації позивача (звітні та уточнюючі) були прийняті контролюючим органом без зауважень та зареєстровані, що не заперечується відповідачем та підтверджується копіями відповідних квитанцій.

23 жовтня 2015 року працівником ДПІ в Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві була проведена перевірка з питання дотримання ТОВ «Синтез-К» вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податкових зобовязань, за результатами якої складений Акт від № 651/15-04.

Під час проведення такої перевірки працівником податкової інспекції встановлено порушення підприємством строків сплати самостійно узгоджених грошових зобов'язань по єдиному податку, передбачених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: кошти в сумі 2259,90 грн мали бути сплачені 19.02.2015, в той час як фактично сплачені з затримкою на 89 календарних днів згідно платіжного доручення № 43 від 19.05.2015; кошти в сумі 5299,10 грн мали бути сплачені 19.02.2015, в той час як фактично сплачені з затримкою на 155 календарних днів згідно платіжного доручення № 74 від 23.07.2015; кошти в сумі 2259,90 грн мали бути сплачені 20.05.2015, в той час як фактично сплачені з затримкою на 65 календарних днів згідно платіжного доручення № 74 від 23.07.2015; кошти в сумі 8681,45 грн мали бути сплачені 19.08.2015, в той час як фактично сплачені з затримкою на 54 календарних днів згідно уточнюючого звіту № 9082126652 від 12.10.2015.

05.11.2015 року на підставі вказаного акта камеральної перевірки ДПІ в Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві прийняла спірне податкове повідомлення-рішення форми «Ш»:

- за № 005388/15-04, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за порушення ТОВ «Синтез-К» граничного строку сплати суми грошового зобов'язання за платежем «єдиний податок з юридичних осіб, 18050300» в розмірі 18500,40 грн., всього на 155 днів, нарахувала підприємству штраф в сумі 3700,08 грн. (що складає 20% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання);

Скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення від 05.11.2015 року, позивачем отримано рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 15.12.2015 року № 18995/10/26-15-10-06, винесене за результатами розгляду первинної скарги, у відповідності до змісту якого Податкове повідомлення-рішення від 05.11.2015 року № 005388/15-04 залишене без змін, а первинна скарга без задоволення.

Вважаючи вказане вище податкове повідомлення-рішення необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

В силу положень ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В свою чергу, нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (надалі - ПК України), який набрав чинності 01.01.2011 року.

У відповідності до ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи (п. 37.1 ст. 37 цього Кодексу).

Згідно ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим зобов'язанням, в розумінні ПК України, визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

А відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, «грошове зобов'язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Порядок нарахування та сплати податку єдиного податку юридичними особами врегульовані главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПК України.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Водночас, нормою п. 57.1 статті 57 названого Кодексу закріплений обов'язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В свою чергу п. 294.1 ст. 294 ПК України визначено, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої - шостої груп є календарний квартал.

Згідно з нормами абз. 1 і 3 п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

У той же час згідно з п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

При цьому, вказана стаття Кодексу містить наступне застереження - платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом (п. 50.2 ст. 50 ПК України).

Спеціального строку для сплати грошових зобов'язань з податків, визначених шляхом подання уточнюючих розрахунків для податкової декларації норми ПК України не визначають.

Разом з тим, з контексту процитованих вище норм п. 54.1 ст. 54, п. 57.1 ст. 57 і пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України слідує, що сплата суми грошового зобов'язання за уточнюючим розрахунком здійснюється з урахуванням закінчення граничного строку подання податкової декларації до якої подається такий уточнюючий розрахунок.

Зокрема, положеннями п. 4 розділу 3 Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, що затверджений Наказом Міністерства доходів і зборів від 05.12.2013року № 765, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2014 року за № 217/24994, закріплений порядок відображення задекларованих платниками податків сум податків та зборів в інтегрованих картках, визначено наступне.

Нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації.

Нарахування узгоджених сум грошових зобов'язань за податками, зборами, митними платежами та сум єдиного внеску, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань.

При цьому, при поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує грошові зобов'язання минулих податкових періодів платника та ліквідаційної звітності, нарахування в інтегрованій картці платника проводиться датою його подання.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, позивач 03 лютого 2015 року подав засобами електронного зв'язку до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію платника єдиного податку-юридичної особи за 2014 рік (реєстраційний номер №9079751812 від 03.02.2015 року), в рядку 8 «Сума єдиного податку за минулий податковий (звітний) період» якої зазначено 8945,26 грн. Згідно письмових пояснень представника позивача, дана суми єдиного податку були помилково перенесена з минулих періодів, адже насправді в р.8 Декларації мала бути зазначена сума 17 626,71 грн, що відповідає рядку 7 Декларації за 3 квартали 2014 року.

Після виявлення допущеної помилки при заповненні зазначеної податкової звітності позивачем 12.10.2015 року подало до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві уточнюючу податку декларацію за 2014 рік, у якій уточнено суми: у рядку 8 (сума єдиного податку за минулий податковий період) зазначено 17626,71 грн; у рядку 10 (сума єдиного податку за даними раніше поданої декларації, що уточнюється) зазначено 16857,64 грн; у рядку 12 (сума, яка зменшує податкове зобов'язання у зв'язку з виправленням помилки) зазначено 8681,45 грн; рядку 9 (уточнена суму податкових зобов'язань за звітний податкових період) зазначено 8176,19 грн.

В силу приписів норм п. 50.2 ст. 50 ПК України, подання 12.10.2015 року платником податків (позивачем) такого уточнюючого розрахунку в період до проведення перевірки, протилежного відповідачем в суді доведено не було, цілком відповідає нормам чинного податкового законодавства.

Однак, в інтегрованій картці платника єдиного податку з юридичних осіб нарахування та погашення грошових зобов'язань, помилково нарахованих ТОВ «Синтез-К», здійснювалось наступним чином:

- згідно податкової декларації платника єдиного податку-юридичної особи за 2014 рік (реєстраційний №9079751812 від 03.02.2015) нараховано 19.02.2015 грошове зобов'язання в сумі 16857,64 грн, яку погашено 19.02.2015 у сумі 9298,64 грн за рахунок переплати. 19.05.2015 у сумі 2259,89 грн. платіжним дорученням від 19.05.2015 №43 та 24.07.2015 у сумі 5299,11 грн платіжним дорученням від 23.07.2015 №74;

- згідно податкової декларації платника єдиного податку-юридичної особи за І квартал 2015 року (реєстраційний №9080549086 від 28.04.2015) нараховано 20.05.2015 грошове зобов'язання в сумі 2259,93 грн., яку погашено 24.07.2015 платіжним дорученням від 23.07.2015 №74;

- згідно податкової декларації платника єдиного податку-юридичної особи за І півріччя 2015 року (реєстраційний №9164341529 від 05.08.2015) нараховано 19.08.2015 грошове зобов'язання у сумі 10971,79 грн, яку погашено 19.08.2015 у сумі 2269,11 грн за рахунок переплати, 12.10.2015 у сумі 8681,45 грн у зв'язку з поданням уточнюючої податкової декларації платника єдиного податку - юридичної особи за 2014 рік (реєстраційний №9082126652 від 12.10.2015) та 30.10.2015 у сумі 21,23 грн. платіжним дорученням від 30.10.2015 №107 (після складання акта перевірки).

За приписами норм ст. 126 ПК України, у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

При цьому, в силу норм п. 109.1 ст. 109 ПК України, «податкові правопорушення» характеризуються як протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 109.2 ст. 109 ПК України, вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням наявних матеріалів справи, суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача протиправних діянь, що спричинили заниження ТОВ «Синтез-К» та/або недоплату ним до бюджету сум єдиного податку за перевіряємий період.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується відсутність у позивача обов'язку по сплаті єдиного податку з юридичних осіб за звітні періоди 2014 рік в сумі 8681,45 грн, то суд вважає висновки відповідача про допущення товариством випадків несвоєчасної сплати грошових зобов'язань з названого податку за цей період на підставі податкової декларації платника єдиного податку-юридичної особи від 03.02.2015 № 9079751812 хибними, а спірне податкове повідомлення-рішення таким, що прийняте протиправно.

Відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві скасувати пеню, нараховану Товариству з обмеженою відповідальністю «Синтез-К» (ідентифікаційний номер 30677597) у 2015 році у розмірі 1598,98 грн, суд зазначає наступне.

Пунктом 129.1 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що пеня нараховується у таких випадках:

- на суму податкового боргу - після закінчення встановлених Податковим кодексом України строків погашення узгодженого грошового зобов'язання (пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України);

- на суму заниження податкового зобов'язання - у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України); або у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента (пп. 129.1.3. п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 129.4. ст. 129 Податкового кодексу України, пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

За приписами п.п.129.1.2. п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України на суму заниження податкового зобов'язання пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Згідно з п. 50.1. ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (утому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Таким чином, у разі подання платником податків уточнюючого розрахунку або декларації, у якій виправляються виявлені помилки, внаслідок чого усувається заниження податкових зобов'язань у минулих податкових періодах, на суму такого заниження нараховується пеня.

Разом з тим, в рамках спірних правовідносин відсутній факт податкового боргу або заниження грошового зобов'язання, а позивачем в декларації за 2014 рік грошове зобов'язання з єдиного податку юридичної особи навпаки було помилково завищено на суму 8681,45 грн, внаслідок чого нарахування пені за таких обставин є неправомірним.

За таких обставин суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача та задовольнити позовні вимоги в цій частині шляхом зобов'язання Державну податкову інспекцію в Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві внести зміни до картки особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Синтез-К» з єдиного податку з юридичних осіб, шляхом скасування нарахованої 31.10.2015 року пені в сумі 1598,98 грн.

В силу норми пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 ПК України, яка кореспондується з наведеними вище положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України, встановлено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 69 - 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтез-К» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 05.11.2015 року № 005388/15-04.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію в Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві внести зміни до картки особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Синтез-К» (код ЄДРПОУ 30677598) з єдиного податку з юридичних осіб (платіж 18050300), шляхом скасування нарахованої 31.10.2015 року пені в сумі 1598,98 грн.

4. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Синтез-К» (код ЄДРПОУ 30677597) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя А.Б. Федорчук