Ухвала

від 13.12.2016 по справі 826/273/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/273/16 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Синтез-К" до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Синтез-К" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.11.2015 року № 005388/15-04, зобов'язання скасувати пеню, нараховану товариству у 2015 році в розмірі 1 598,98 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, 03 лютого 2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Синтез-К" до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві подано податкову декларацію платника єдиного податку-юридичної особи за 2014 рік (реєстраційний номер №9079751812 від 03.02.2015 року), в рядку 7 "Сума єдиного податку за податковий звітний період" якої зазначено 17 626,71 грн, а в рядку 8 "Сума єдиного податку за минулий податковий (звітний) період" якої зазначено 8 945,26 грн.

Позивач було виявлено, що при заповненні звітної податкової декларації за 2014 рік бухгалтером товариства була допущена помилка при перенесенні даних із декларації минулого звітного періоду, а саме, помилка полягала у неправильному перенесенні суми єдиного податку, зазначену у рядку 7 Декларації за 3 квартали 2014 року (а.с. 20) у рядок 8 Декларації за 2014 рік (а.с. 22): замість перенесення суми рядка 7 (17 626,71 грн) "Сума єдиного податку за податковий (звітний) період", було перенесено суму рядка 9 (8945,26 грн) "Сума єдиного податку до спати за податковий (звітний) період" Декларації за III квартали 2014 року, що призвело до завищення податкового зобов'язання за 2014 рік на суму 8681,45 грн (17626,71 - 8945,26).

12.10.2015 року, виявивши завищення податкового зобов'язання у податковій декларації за 2014 рік, товариство подало до контролюючого органу уточнюючу податку декларацію за 2014 рік, у якій уточнено суми:

- у рядку 8 (сума єдиного податку за минулий податковий період) зазначено 17 626,71 грн;

- у рядку 10 (сума єдиного податку за даними раніше поданої декларації, що уточнюється) зазначено 16 857,64 грн;

- у рядку 12 (сума, яка зменшує податкове зобов'язання у зв'язку з виправленням помилки) зазначено 8 681,45 грн;

- рядку 9 (уточнена суму податкових зобов'язань за звітний податкових період) зазначено 8 176,19 грн.

Вищезазначені податкові декларації (звітна та уточнююча) були прийняті контролюючим органом без зауважень та зареєстровані, що не заперечувалося відповідачем та підтверджується копіями відповідних квитанцій.

23 жовтня 2015 року Державною податковою інспекцією в Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві була проведена перевірка з питання дотримання ТОВ "Синтез-К" вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податкових зобов'язань.

За результатами перевірки складено акт від 23 жовтня 2016 року № 651/15-04, згідно з висновками якого встановлено порушення товариством строків сплати самостійно узгоджених грошових зобов'язань по єдиному податку, передбачених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: кошти в сумі 2 259,90 грн мали бути сплачені 19.02.2015 року, в той час як фактично сплачені з затримкою на 89 календарних днів згідно платіжного доручення № 43 від 19.05.2015 року; кошти в сумі 5 299,10 грн мали бути сплачені 19.02.2015 року, в той час як фактично сплачені з затримкою на 155 календарних днів згідно платіжного доручення № 74 від 23.07.2015 року; кошти в сумі 2 259,90 грн мали бути сплачені 20.05.2015 року, в той час як фактично сплачені з затримкою на 65 календарних днів згідно платіжного доручення № 74 від 23.07.2015 року; кошти в сумі 8 681,45 грн мали бути сплачені 19.08.2015 року, в той час як фактично сплачені з затримкою на 54 календарних днів згідно уточнюючого звіту № 9082126652 від 12.10.2015 року.

05.11.2015 року на підставі вказаного акта камеральної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 005388/15-04, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за порушення ТОВ "Синтез-К" граничного строку сплати суми грошового зобов'язання за платежем "єдиний податок з юридичних осіб, 18050300" в розмірі 18 500,40 грн, всього на 155 днів, нарахувала підприємству штраф в сумі 3 700,08 грн. (що складає 20% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання).

Скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення, позивачем отримано рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 15.12.2015 року № 18995/10/26-15-10-06, винесене за результатами розгляду первинної скарги, у відповідності до змісту якого податкове повідомлення-рішення від 05.11.2015 року № 005388/15-04 залишене без змін.

Вважаючи порушенням своїх прав з боку податкового органу та з метою їх відновлення суб'єкт господарської діяльності звернувся за захистом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

Згідно підпункту 14.1.156 пункту 14.1. ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України зазначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з пп. 129.1.1 п. 129.1. ст. 129 Податкового кодексу України пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Разом з тим, згідно із приписами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Водночас, відповідно до приписів пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

При цьому, якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Таким чином, вказаними нормами вставлено право платника податку, у разі виявлення помилок у поданій ним податковій звітності, внести відповідні зміни шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що якщо платником податків самостійно виявлено помилку в поданій ним податковій звітності і подано до податкового органу уточнюючий розрахунок з виправленням помилок з урахуванням вимог статті 50 Податкового кодексу України, у податкового органу відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, оскільки, з поданням уточнюючого розрахунку податкова звітність є виправленою і нівелює правові наслідки помилки, допущеної при її поданні.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач 03 лютого 2015 року подав засобами електронного зв'язку податкову декларацію платника єдиного податку-юридичної особи за 2014 рік в рядку 8 "Сума єдиного податку за минулий податковий (звітний) період" якої зазначено 8 945,26 грн. Згідно письмових пояснень представника позивача, дана суми єдиного податку були помилково перенесена з минулих періодів, а у р.8 декларації мала бути зазначена сума 17 626,71 грн, що відповідає рядку 7 декларації за 3 квартали 2014 року.

Після виявлення допущеної помилки при заповненні зазначеної податкової звітності позивачем 12.10.2015 року подано уточнюючу податку декларацію за 2014 рік, у якій уточнено суми: у рядку 8 (сума єдиного податку за минулий податковий період) зазначено 17626,71 грн; у рядку 10 (сума єдиного податку за даними раніше поданої декларації, що уточнюється) зазначено 16857,64 грн; у рядку 12 (сума, яка зменшує податкове зобов'язання у зв'язку з виправленням помилки) зазначено 8681,45 грн; рядку 9 (уточнена суму податкових зобов'язань за звітний податкових період) зазначено 8176,19 грн.

Проте, в інтегрованій картці платника єдиного податку з юридичних осіб нарахування та погашення грошових зобов'язань, помилково нарахованих ТОВ "Синтез-К", здійснювалось наступним чином:

- згідно податкової декларації платника єдиного податку-юридичної особи за 2014 рік (реєстраційний №9079751812 від 03.02.2015 року) нараховано 19.02.2015 року грошове зобов'язання в сумі 16857,64 грн, яку погашено 19.02.2015 року у сумі 9298,64 грн за рахунок переплати. 19.05.2015 року у сумі 2259,89 грн. платіжним дорученням від 19.05.2015 року №43 та 24.07.2015 року у сумі 5299,11 грн платіжним дорученням від 23.07.2015 року №74;

- згідно податкової декларації платника єдиного податку-юридичної особи за І квартал 2015 року (реєстраційний №9080549086 від 28.04.2015 року) нараховано 20.05.2015 року грошове зобов'язання в сумі 2259,93 грн., яку погашено 24.07.2015 року платіжним дорученням від 23.07.2015 року №74;

- згідно податкової декларації платника єдиного податку-юридичної особи за І півріччя 2015 року (реєстраційний №9164341529 від 05.08.2015 року) нараховано 19.08.2015 року грошове зобов'язання у сумі 10971,79 грн, яку погашено 19.08.2015 року у сумі 2269,11 грн за рахунок переплати, 12.10.2015 року у сумі 8681,45 грн у зв'язку з поданням уточнюючої податкової декларації платника єдиного податку - юридичної особи за 2014 рік (реєстраційний №9082126652 від 12.10.2015 року) та 30.10.2015 року у сумі 21,23 грн. платіжним дорученням від 30.10.2015 року№107 (після складання акта перевірки).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується своєчасне подання товариством до податкового органу відповідної звітності, самостійне усунення виявлених недоліків шляхом подання уточнюючої декларації до початку проведення перевірки контролюючим органом.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно положень пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, притягнення платника податків до відповідальності у вигляді штрафу з підстав, визначених цією нормою, передбачене саме за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому, за змістом вказаної норми розмір штрафу залежить від кількості днів затримки строку сплати суми грошового зобов'язання та визначається у відсотках від погашеної суми податкового боргу.

Отже, оскільки подання платником податків у встановленому порядку контролюючому органу уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань чинним податковим законодавством не визначено як джерело погашення податкового боргу, то, з врахуванням встановлених у даній справі обставин, застосування до позивача штрафу, передбаченого з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, судова колегія вважає безпідставним.

Висновок податкового органу щодо наявності підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України є помилковим, у зв'язку з чим спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.11.2015 року № 005388/15-04 та зобов'язання відповідача внести зміни до картки особового рахунку товариства з єдиного податку з юридичних осіб, шляхом скасування нарахованої 31.10.2015 року пені в сумі 1 598,98 грн.

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2016 року законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 41,160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 14 грудня 2016 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.