Ухвала

від 30.08.2016 по справі 925/187/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"30" серпня 2016 р. Справа №925/187/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Федорчука Р.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна енергетична компанія»

на рішення Господарського суду Черкаської області від 10.06.2016 у справі № 925/187/16 (суддя - Грачов В.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна енергетична компанія»

про визнання майнових вимог до боржника та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.06.2016 (повний текст складено 16.08.2016) позов задоволено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інноваційна енергетична компанія» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення у даній справі та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі.

Вказана апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається Київським апеляційним господарським судом, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги, зокрема, додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Враховуючи, що позивач звернувся до Господарського суду міста Києва 01.03.2016 судом застосовуються положення Закону України "Про судовий збір" в редакції, яка діє з 01.09.2015 в частині визначення розміру ставок судового збору. Так, з 01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким внесли зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, щодо розміру ставок судового збору.

Статтею 4 названого Закону встановлено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення справляється судовий збір у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Так, при зверненні позивача з позовом у даній справі ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складала 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, тоді за немайнову - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

При цьому, позовна заява від 23.02.2016 містить дві позовні вимоги: майнового і немайнового характеру. Позивач просив визнати останнього кредитором відповідача на загальну суму 1 402 255,06 грн. та зобов'язати ліквідаційну комісію відповідача при затвердженні проміжного ліквідаційного балансу включити до нього відомості про майнові вимоги позивача.

З аналізу норм чинного в Україні законодавства та положень доктрини юридичної науки вбачається, що майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі.

Натомість, під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці, наприклад це вимога про розірвання договору.

При цьому в постанові Верховного Суду України від 25 березня 2015 року у справі № 910/9232/14 зазначено, що на підставі положень ЦК України, Законів України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» і «Про банки і банківську діяльність» обґрунтовано зроблено висновок про те, що між сторонами в аналогічній справі склалися зобов'язальні правовідносини на підставі договору банківського рахунка, які носять майново-грошовий характер, а відтак, у даному випадку позивач виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами на якого поширюється обмеження, встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Враховуючи те, що на підставі положень Цивільного кодексу України та Закону України «Про банки та банківську діяльність» між сторонами в даній справі склалися зобов'язальні правовідносини, про що заявлено в позовних вимогах, які носять майново-грошовий характер, а відтак в даному випадку позивач виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами.

Таким чином, вимога про визнати останнього кредитором відповідача на загальну суму 1 402 255,06 грн. - є майновою.

Більше того, про дану обставину також зазначає сам апелянт в клопотанні про винесення ухвали про стягнення з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 19 655,83 грн. (поданого до суду першої інстанції та копію якого долучено до матеріалів справи), оскільки на думку відповідача, позивач сплатив судовий збір за заявлення двох немайнових вимог, тоді як було необхідно сплатити як за майнову та немайнову вимогу.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що ставка судового збору за подання позовної заяви у даній справі складала: за майнову вимогу (п.1 позовної заяви) - 21 033,83 грн., а за немайнову - 1 378 грн., тоді як за подання апеляційної скарги на вказане рішення судовий збір повинен справлятися у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (як первісної, так і зустрічної) та становить (21 033,83 + 1 378)*110%) = 24 653,01 грн., за перегляд рішення в повному обсязі.

Разом з цим, з доданої до матеріалів апеляційної скарги квитанції від 08.07.2016, підтверджується оплата заявником за подання апеляційної скарги в розмірі лише 3 030,60 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За вказаних обставин, апеляційна скарга відповідача на рішення суду першої інстанції у даній справі не приймається до розгляду і повертається Київським апеляційним господарським судом.

Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до апеляційного господарського суду в загальному порядку після усунення вказаних недоліків.

При цьому клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судом не розглядалось.

Враховуючи викладене, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 97, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна енергетична компанія» на рішення Господарського суду Черкаської області від 10.06.2016 у справі № 925/187/16 повернути без розгляду.

2. Копію ухвали Київського апеляційного господарського суду надіслати учасникам провадження по даній справі.

3. Матеріали справи № 925/187/16 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

Р.В. Федорчук