Постанова

від 04.05.2016 по справі 804/1904/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2016 р. Справа № 804/1904/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1, секретаря судового засіданняОСОБА_2, за участю: представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олір» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 28.03.2016 № НОМЕР_1,

ВСТАНОВИВ:

04 квітня 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Олір» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 28.03.2016 № НОМЕР_1 (форми «Р»), за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 1543833,35 грн., з яких 1029222, 23грн. - за основним платежем та 514611,12 грн. - за штрафними санкціями.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР» (код 32263898) з питань достовірності формування податкового кредиту по ПДВ під час здійснення фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «Крістал Форт» (код 39615701) та ТОВ «Трейдмакс Груп» (код 39602074) за липень 2015 року, ТОВ «Велтікс Про» (код 39616223) за серпень 2015 року, та достовірності сформованого податкового зобов'язання з ПДВ по реалізації товарів (робіт, послуг), придбаних у зазначених контрагентів - постачальників за відповідний період. За результатами перевірки складено акт № 140/14.03/32263898 від 21.03.2016, в якому встановлені порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, а саме: п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1029222, 23 грн. по наступним контрагентам: ТОВ «Крістал Форт» та ТОВ «Трейдмакс Груп» у липні 2015 року на суму 633333, 33 грн.; ТОВ «Велтікс Про» у серпні 2015 року на суму 395888, 89 грн. На підставі означеного акта відповідачем винесено оскаржене податкове повідомлення - рішення від 28.03.2016 № НОМЕР_1 ( форми «Р»).

Позивач категорично не погоджується з оскарженим податковим повідомленням - рішенням та висновками контролюючого органу, наведеними в акті перевірки, вказуючи про те, що господарські операції, які вчинялися між позивачем та його контрагентами в означений період є реальними та підтверджуються первинними документами, які містяться в матеріалах справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року відкрито провадження у справі № 804/1904/16 та призначено її до розгляду на 14 квітня 2016 року на 11:40.

Відповідач заперечив проти позову з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов, як містяться в матеріалах справи. Відповідач зазначив, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІР» (код 32263898) з питань достовірності формування податкового кредиту по ПДВ під час здійснення фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «Крістал Форт» (код 39615701) та ТОВ «Трейдмакс Груп» (код 39602074) за липень 2015 року, ТОВ «Велтікс Про» (код 39616223) за серпень 2015 року, та достовірності сформованого податкового зобов'язання з ПДВ по реалізації товарів (робіт, послуг), придбаних у зазначених контрагентів - постачальників за відповідний період, контролюючим органом встановлено нереальність господарських операцій ТОВ «Олір» із ТОВ «Крістал Форт», ТОВ «Трейдмакс Груп», ТОВ «Велтікс Про». Зазначені висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що з аналізу даних податкової звітності означених контрагентів позивача неможливо встановити наявність основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання матеріалів, товарних запасів, необхідних для ведення господарської діяльності, що у свою чергу ставить під сумнів факт здійснення господарських операцій між зазначеними підприємствами. За таких обставин, відповідач вважає, що оскаржене податкове повідомлення - рішення від 28.03.2016 № НОМЕР_1 є правомірним, обґрунтованим, а тому у суду відсутні підстави для його скасування.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Олір» (код 32263898) (далі - ТОВ «Олір»), зареєстроване Виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 23.12.2002 за реєстраційним № 10002733088. Взято на податковий облік органами податкової служби 17.01.2003 за № 6694. Перебуває на обліку у Криворізькій південній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в тому числі як платник податку на додану вартість на підставі свідоцтва від 28.01.2010 № 100263955.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, посадовими особами Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Олір» (код 32263898) з питань достовірності формування податкового кредиту по ПДВ під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Крістал Форт» (код 39615701) та ТОВ «Трейдмакс Груп» (код 39602074) за липень 2015 року, ТОВ «Велтікс Про» (код 39616223) за серпень 2015 року, та достовірності сформованого податкового зобов'язання з ПДВ по реалізації товарів (робіт, послуг), придбаних у зазначених контрагентів - постачальників за відповідний період.

За результатами перевірки складений акт від 21.03.2016 № 140/14.03/32263898.

В означеному акті контролюючим органом встановлені порушення вимог Податкового кодексу України, а саме: п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1029222, 23 грн. по наступним контрагентам: по ТОВ «Крістал Форт» та ТОВ «Трейдмакс Груп» у липні 2015 року на суму у розмірі 633333, 33 грн.; по ТОВ «Велтікс Про» у серпні 2015 року на суму 395888, 90 грн.

На підставі вказаного акта відповідачем винесено оскаржене податкове повідомлення - рішення від 28.03.2016 № НОМЕР_1 (форми «Р»), за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 1543833,35 грн., з яких 1029222, 23 грн. - за основним платежем та 514611,12 грн. - за штрафними санкціями.

Зі змісту означеного акта встановлено, що висновки контролюючого органу ґрунтуються на аналізі податкової інформації з АІС «Податковий блок» щодо контрагентів ТОВ «Олір», відповідно до якої неможливо встановити наявність основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, необхідних для ведення господарської діяльності, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктами господарювання, задекларованого основного виду діяльності ТОВ «Крістал Форт», ТОВ «Трейдмакс Груп», ТОВ «Велтікс Про».

Податковий орган вказав, що означені контрагенти не мали можливості надавати послуги ТОВ «Олір» у вказані періоди, оскільки не мають основних фондів та достатніх трудових ресурсів; види діяльності контрагентів не відповідають видам робіт (послуг), наданим ТОВ «Олір»; не надані документи, які б підтверджували факт транспортування працівників контрагентів для здійснення робіт, проведення інструктажів працівників з техніки безпеки, здійснення перепускного режиму; неможливо встановити факт реального здійснення операцій між ТОВ ОСОБА_1» та його контрагентами у періоді, що перевірявся, та господарські операції є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Окрім того, контролюючим органом зазначено, що вищенаведені обставини у своїй сукупності спростовують реальність проведення господарських операцій при відсутності трудових та технічних ресурсів, з урахуванням значного обсягу документообігу, оперативності виконання операцій, віддаленості підприємств - контрагентів позивача. Проаналізувавши діяльність контрагентів позивача, податковий орган дійшов висновку, що діяльність означених підприємств спрямована на отримання податкової вигоди від третіх осіб, має ознаки фіктивності та не направлена на досягнення реальних економічних результатів.

Дослідивши надані сторонами докази та фактичні обставини даної справи, суд не погоджується із позицією податкового органу, яка відображена в акті перевірки від 21.03.2016 №140/14.03/32263898 щодо нереальності господарських операцій позивача з ТОВ «Крістал Форт», ТОВ «Трейдмакс Груп», ТОВ «Велтікс Про», з огляду на наступне.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як - от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11, в якому зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Доводи позивача про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Крістал Форт», ТОВ «Трейдмакс Груп», ТОВ «Велтікс Про» не є реальними, у зв'язку з неподанням зазначеними контрагентами ( за липень 2015 року, серпень 2015 року) декларацій до ДПІ суд оцінює критично, оскільки не є підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни, яке допустили ТОВ «Крістал Форт», ТОВ «Трейдмакс Груп», ТОВ «Велтікс Про» або їх контрагенти. Аналогічну позицію з цього приводу займає Верховний Суд України у постанові від 13.01.2009 (номер судового рішення в ЄДРСР № 3060678).

До того ж податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Така позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 17.03.2014 по справі № К/800/54350/13, номер судового рішення в ЄДРСР № 38158367.

В ОСОБА_5 адміністративного суду України від 06.05.2011 № 742/11/13-11 зазначено, що згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між ТОВ «Олір» та ТОВ «Крістал Форт», ТОВ «Трейдмакс Груп», ТОВ «Велтікс Про», а також реальність зміни майнового стану першого.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15, п. 2.16 Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов'язання).

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ «Олір» (замовником) в особі директора ОСОБА_6, що діяв на підставі Статуту, з однієї сторони, та ТОВ «Крістал Форт» (виконавцем) в особі директора ОСОБА_7, що діяв на підставі Статуту, з другої сторони, 01 липня 2015 року були укладені договори про надання послуг: №313, № 314, № 315, №316, які є ідентичними за своїм змістом.

До означених договорів про надання послуг сторонами підписані Специфікації, в яких визначено, що ТОВ «Крістал Форт» надає ТОВ «Олір» послуги: з технічного обслуговування механічного обладнання, технічного обслуговування обладнання, технічного обслуговування будівель та споруд, обслуговування енергетичного обладнання, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно з пунктами п. 2.1.1., п. 2.1.2 п. 2.1 означених договорів про надання послуг від 01.07.2015 виконавець зобов'язався виконувати та надавати послуги замовнику у строк, передбачений договором. Замовник зобов'язався своєчасно провадити розрахунки з виконавцем ( п. 2.2.1 п. 2.2. означених договорів про надання послуг від 01.07.2015 № 313, № 314, № 315, №316).

Сторонами на виконання вищевказаних договорів про надання послуг підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): акт № 575 від 31 липня 2015 року; акт № 576 від 31 липня 2015 року; акт № 577 від 31 липня 2015 року; акт № 578 від 31 липня 2015 року; акт № 579 від 31 липня 2015 року, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

ТОВ «Крістал Форт» видані замовнику податкові накладні: № 575 від 31.07.2015; №576 від 31.07.2015; №577 від 31.07.2015; №578 від 31.07.2015; №579 від 31.07.2015, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Між ТОВ «Олір» (замовником) та ТОВ «Трейдмакс Груп» (виконавцем) укладені договори про надання послуг від 01.07.2015: № 316, № 317, № 318, які є ідентичними за змістом.

До означених договорів про надання послуг сторонами підписані Специфікації, в яких визначено, що ТОВ «Трейдмакс Груп» надає ТОВ «Олір» послуги з обслуговування енергетичного обладнання, поточного ремонту будівель та споруд, послуги з прибирання виробничих, офісних та побутових приміщень.

Згідно з пунктами п. 2.1.1., п. 2.1.2 п. 2.1 означених договорів про надання послуг від 01.07.2015 виконавець зобов'язався виконувати та надавати послуги замовнику у строк, передбачений договором. Замовник зобов'язався своєчасно провадити розрахунки з виконавцем (п. 2.2.1 п. 2.2. означених договорів про надання послуг від 01.07.2015).

На підтвердження виконання робіт та надання послуг сторонами підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): акт № 580 від 31 липня 2015 року; акт № 581 від 31 липня 2015 року; акт № 582 від 31 липня 2015 року, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Виконавцем видано замовнику податкові накладні: № 580 від 31.07.2015; № 581 від 31.07.2015, № 582 від 31.07.2015, які містяться в матеріалах справи.

Судом також встановлено, що між ТОВ «Олір» (замовником) та ТОВ «Велтікс Про» (виконавцем) укладені договори про надання послуг від 27 липня 2015 року за № 60, № 61, № 62, № 59, № 63, які є ідентичними за своїм змістом.

До означених договорів про надання послуг сторонами підписані Специфікації, в яких визначено, що ТОВ «Велтікс Про» здійснювало на замовлення позивача: прибирання приміщень, технічне обслуговування обладнання, технічне обслуговування будівель та споруд, обслуговування електричного обладнання, поточний ремонт будівель та споруд.

Згідно з пунктами п. 2.1.1., п. 2.1.2 п. 2.1 означених договорів про надання послуг від 27.07.2015 виконавець зобов'язався виконувати та надавати послуги замовнику у строк, передбачений договором. Замовник зобов'язався своєчасно провадити розрахунки з виконавцем ( п. 2.2.1 п. 2.2. означених договорів про надання послуг).

Між сторонами складені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме: акт №564 від 31 серпня 2015 року; акт №565 від 31 серпня 2015 року; акт №566 від 31 серпня 2015 року; акт №567 від 31 серпня 2015 року; акт №568 від 31 серпня 2015 року; акт №569 від 31 серпня 2015 року; акт №570 від 31 серпня 2015 року, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Виконавцем видані податкові накладні: №564 від 31.08.2015; №565 від 31.08.2015; № 566 від 31.08.2015; №567 від 31.08.2015; №568 від 31.08.2015; №569 від 31.08.2015; № 570 від 31.08.2015, які містяться в матеріалах справи.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, між ТОВ «Олір» (підрядником) та ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (замовником) укладено ряд договорів підряду та договорів про надання послуг, під час виконання яких позивачем використані послуги, отримані від контрагентів - ТОВ «Крістал Форт», ТОВ «Трейдмакс Груп» та ТОВ «Велтікс Про», що підтверджено актами наданих послуг, актами приймання виконаних підрядних робіт, підписаними повноважними представниками ТОВ «Олір» та ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» у липні, серпні 2015 року, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

На момент складання податкових накладних контрагенти ТОВ «Крістал Форт» (код 39615701), ТОВ «Трейдмакс Груп» (код 39602074), ТОВ «Велтікс Про» (код 39616223) були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, отже мали право нарахувати податок на додану вартість та складати податкові накладні, в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких ТОВ «ОЛІР» сформовано податковий кредит, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що не заперечується відповідачем.

Судом також встановлено, що ТОВ «Олір» використовує у своїй діяльності орендоване майно та обладнання, а саме:

- відповідно до договору майнового найму від 01.01.2012 № 1020-14 ПАТ «Інгулецький гірничо - збагачувальний комбінат» наймодавець передає, а ТОВ «Олір» (орендар) приймає у строкове платне володіння та користування майно, яке знаходиться на балансі наймодавця. Згідно додатку № 2 до договору в оренду надається майно, у кількості 252 об'єктів, первісна вартість якого становить 7960493, 07 грн. згідно переліку основних засобів, що передаються в оренду ТОВ «Олір»;

- відповідно до договору майнового найму від 01.01.2012 №1743-26 ПАТ «Інгулецький гірничо - збагачувальний комбінат» (наймодавець) передає в тимчасове використання автомобілі, зазначені у договорі, які знаходяться на балансі ПАТ «Інгулецький гірничо - збагачувальний комбінат». Розмір найманої плати за використання майна складає 7701, 74 грн. з ПДВ;

- відповідно до договору оренди майна від 10.04.2015 № 447-50-11 ПАТ «Центральний ГЗК» (орендодавець) передає, а ТОВ «Олір» (орендар) приймає у строкове платне користування основні засоби згідно додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього Договору, які обліковуються на його балансі та є власністю орендодавця. У додатку № 1 до договору оренди майна від 10.04.2015 № 447-50-11 зазначено перелік основних засобів ПАТ «Центральний ГЗК», які надаються в орендне користування ТОВ «ОЛІР».

Суд зазначає, що нереальність господарських операцій з придбання платником податку товарів має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватися лише фактом порушення вимог законодавства при веденні підприємствами - постачальниками товарів (послуг) фінансово-господарської діяльності чи фактом порушення вимог податкового законодавства, зафіксованим податковим органом в акті перевірки. Відсутність у підприємства - контрагента основних засобів, складських та інших умов, на що також посилається відповідач, само собою не може свідчити про нереальне вчинення господарської операції з постачання товару.

Стан виконання податкових обов'язків визначається виключно дотриманням норм податкового законодавства. В основі оподаткування лежить фактичний рух активів з урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку з господарською діяльністю платника податків. Це випливає з того, що норми податкового законодавства пов'язують формування податкового кредиту з фактом придбання товарів чи послуг з метою використання в господарській діяльності.

Платник податків (покупець товарів, послуг) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль (відомості щодо реєстрації якого як юридичної особи містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та як платника податку на додану вартість - у Реєстрі платників податку на додану вартість) вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за вчинені порушення продавцем.

Допущені продавцем певні порушення законодавства тягнуть негативні наслідки для цього продавця та не впливають на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість, адже законами іншого не передбачено.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальника товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови в праві на податковий кредит. Аналогічна позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 08.06.2015 по справі № К/9991/16662/12 ( номер судового рішення в ЄДРСР № 44833937) .

Посилання податкового органу на відсутність у виконавців необхідного виду діяльності (за КВЕД) судом не приймається до уваги з огляду на наступне.

Державна служба статистики України в своєму листі від 03.11.2011 №13/3-20/503ПІ, звернула увагу на те, що, код виду економічної діяльності не створює прав чи обов'язків для суб'єктів господарювання, виступає припущенням і не є достатнім критерієм для виконання всіх передбачених нормативно-правовими актами умов. Стосовно наявності або відсутності відповідного коду КВЕД у довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) проінформовано, що відповідно до Закону України «Про державну статистику» органи державної статистики здійснюють державний облік та ідентифікацію юридичних осіб і відокремлених підрозділів юридичних осіб (далі - суб'єктів) в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ).

Отже, відсутність відповідного коду КВЕД у суб'єкта господарювання не вказує про неможливість виконання того чи іншого виду робіт таким суб'єктом, оскільки відповідно до ст. 6 Господарського кодексу України та ст. 3 Цивільного кодексу України загальним принципом господарювання є свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Таким чином, факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Крістал Форт», ТОВ «Трейдмакс Груп» та ТОВ «Велтікс Про» підтверджується переліченими вище документами бухгалтерського обліку, а саме: договорами, податковими накладними, актами здачі прийняття робіт (надання послуг).

В процесі розгляду справи судом на виконання вимог Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2014 № 1112/11/13-10 встановлено: факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Крістал Форт», ТОВ «Трейдмакс Груп» та ТОВ «Велтікс Про»; наявність спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції; зв'язок між фактом придбання робіт/послуг ТОВ «Олір» у ТОВ «Крістал Форт», ТОВ «Трейдмакс Груп» та ТОВ «Велтікс Про» і господарською діяльністю першого; дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; факт надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

У відповідності до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно пункту 198.1 статті 198 ПК України, виникає у разі здійснення операцій, в т.ч. з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Як визначено п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Нормами статті 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на вищезазначені норми чинного податкового законодавства, дослідивши надані позивачем первинні документи, з урахуванням встановленого факту реального здійснення господарських операцій за наведеними вище договорами, суд дійшов висновку, що податковий кредит, за результатами взаємовідносин із ТОВ «Крістал Форт», ТОВ «Трейдмакс Груп» та ТОВ «Велтікс Про» на суму 1029222,23 грн., сформований позивачем правомірно та підтверджується первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи.

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та беручи до уваги встановлені судом фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і доведеність позивачем невідповідності оскарженого податкового повідомлення - рішення від 28.03.2016 № НОМЕР_1 (форма «Р») вимогам чинного законодавства, у зв'язку із чим воно підлягає скасуванню судом.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Олір» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 28.03.2016 № НОМЕР_1 (форми "Р") задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 28.03.2016 № НОМЕР_1 (форми "Р").

Присудити з Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олір» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 23157 (двадцять три тисячі сто п'ятдесят сім гривень) грн. 50 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 10 травня 2016 року.

Суддя ОСОБА_1