Ухвала

від 06.08.2018 по справі 804/1904/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 серпня 2018 року

м. Київ

справа №804/1904/16

адміністративне провадження №К/9901/58046/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017 у справі №804/1904/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛІР до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю ОЛІР звернулося до адміністративного суду з позовом до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.05.2016 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.05.2016 по справі № 804/1904/16 - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області 27.07.2018 звернулася з касаційною скаргою до Верхового Суду. Одночасно відповідачем у касаційній скарзі порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції.

При вирішенні питання щодо поважності наведених заявником підстав пропуску строку касаційного оскарження суд виходить з наступного.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), шляхом викладення його в іншій редакції.

Відповідно до підпункту 14 пункту 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Враховуючи викладене, КАС України зобов'язує суд обчислювати перебіг строку касаційного оскарження за правилами процесуального закону, що діяли на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення.

Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з'ясовано, що ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017 набрала законної сили 21.01.2017 та булу оприлюднена у вказаному Реєстрі 26.09.2017.

Згідно з частиною другою статті 212 КАС України (у редакції, чинній на момент постановлення ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017) касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого частиною другою статті 212 КАС України строку був день із датою 11.10.2017.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку при поданні касаційної скарги, відповідач посилається на те, що вперше Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області подала касаційну скаргу у справі №804/1904/16 до суду касаційної інстанції в межах встановленого КАС України строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 28.12.2017 Криворізькій південній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області було відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги, а касаційну скаргу повернуто заявнику у зв'язку з тим, що останнім не усунуто недоліки, встановлені ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 18.10.2017 про залишення касаційної скарги без руху (ненадання документа про сплату судового збору).

При цьому, відповідач зазначає, повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з незалежних від заявника причин, оскільки вирішення питання стосовно виділення Криворізькою південною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області коштів необхідних для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі потребувало додаткового часу.

Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області вдруге 05.05.2018, тобто після значного спливу часу з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги, подала касаційну скаргу у справі №804/1904/16 до суду касаційної інстанції, проте ухвалою Верховного Суду від 15.05.2018 касаційну скаргу було повернуто заявнику на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України, оскільки додана відповідачем до касаційної скарги копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження представника на здійснення від імені суб'єкта владних повноважень його процесуальних прав та обов'язків.

Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області втретє 27.07.2018, тобто із значним пропуском встановленого КАС України строку на касаційне оскарження судових рішень, звернулася з касаційною скаргою у справі №804/1904/16 до Верховного Суду.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідач посилається на те, що приведення касаційної скарги у відповідність до вимог КАС України (надання документа про сплату судового збору у розмір визначеному законом та належним чином оформленого документа на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу) та підтвердження своїми фактичними діями власний намір оскаржити судові рішення своєчасно є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційного провадження. Порушення порядку здійснення процесуальної дії касаційного оскарження не повинно впливати на доступ до правосуддя.

Разом з тим, наведені відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

В свою чергу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain від 07.07.1989).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну та не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.

При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 212 КАС України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017) строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Втім, у заяві про поновлення строку касаційного оскарження податковим органом не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення (після постановлення 28.12.2017 Верховним Судом ухвали про повернення касаційної скарги) до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки з урахуванням того, що судовий збір за подання касаційної скарги у даній справі було сплачено відповідачем 13.02.2018, про що свідчить долучений до матеріалів касаційної скарги платіжний документ №43.

Також, податковим органом не наведено доводів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на звернення (після постановлення 15.05.2018 Верховним Судом ухвали про повернення касаційної скарги) до суду касаційної інстанції з належним чином оформленою касаційною скаргою в найкоротші строки.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Так, відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що заявником до касаційної скарги додано платіжне доручення №43 від 13.02.2018 на суму 1600,00грн., що свідчить про сплату судового збору у розмірі меншому ніж визначено законом.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно пункту 5 частини третьої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI за подання касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить - один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік встановлено, що з 01.01.2018 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1762,00грн.

Отже, судовий збір, який Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області повинна сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 1762,00грн.

Таким чином, відповідачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 162,00грн. та надати суду касаційної інстанції документ про таку сплату.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. рахунок отримувача: 31219207026007, код ЄДРПОУ: 38004897. Код банку отримувача: 899998, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) . Призначення платежу:

---

код клієнта за ЄДРПОУ; судовий збір за позовом

---

у справі №

---

, Верховний Суд .

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження, у випадку наявності інших підтавав та доказів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку на касаційне оскарження та документ про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом.

Керуючись статтями 169, 248, 327, 329, 330, 332, 359 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017 у справі №804/1904/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛІР до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду