Рішення

від 07.04.2009 по справі 15/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГА НСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВ В, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.09 Справа № 15/24

За позовом Фізичної ос оби - підприємця ОСОБА_1, м. Антрацит Лугансько ї області,

до Приватного підприє мства «МС Врангел», м. Антраци т Луганської області, -

про стягнення 4404 грн. 65 коп .

Суддя господарсь кого суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судових зас ідань Краснопольській Т .Б.,

в присутності представник и сторін:

від позивача - ОСОБА_3- представник, - довіреність № 3140 від 19.11.08року;

від відповідача - пред ставник не з' явився, -

розглянувши матеріали спр ави, -

в с т а н о в и в :

суть спору: поз ивачем заявлено вимоги про с тягнення з відповідача борг за договором № 1 від 10.07.07 у розмі рі 4 215 грн. 00 коп., пені у розмірі 6 3 грн. 20 коп. та 3% індексу інфляці ї в розмірі 126 грн. 45 коп.

На підставі ст. 77 ГПК Украї ни розгляд справи було відкл адено з 06 лютого до 24 лютого 2009 р оку - у зв' язку з неявкою ві дповідача та необхідністю на дання сторонам можливості по дати до суду додаткові доказ и.

24.02.09 року позивач подав до суд у розрахунок заборгованості за цим спором, згідно якому:

основний борг є незмінним т а становить 4215,00 грн.;

пеня від суми боргу вирахув ана у розмірі 23000,00 грн.;

інфляційні нарахування ст ановлять 126,45 грн., - а всього пози вач просить стягнути з відпо відача 31556,45 грн.

Судом перевірено правильн ість складеного позивачем ро зрахунку та встановлено, що п ри визначенні загальної суми позову позивач припустився арифметичної помилки, оскіль ки загальна сума позову за ви щевикладеним розкладом ста новить 27341,45 грн. (4215,00 грн.+23000,00 грн.+126,45 грн.).

Позивач, далі, у цій заяві, п осилаючись на ст. 44 ГПК Україн и, говорить про уточнення поз овних вимог та просить в пода льшому вважати, що ціна позов у складає 31556,45 грн., - тобто вказа на заява є заявою про збільше ння позовних.

Враховуючи, що вона відпові дає вимогам ст. 22 ГПК України, с удом її долучено до справи та враховано при прийнятті по н ій кінцевого рішення.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відклад ено з 24 лютого до 10 березня 2009 ро ку - у зв' язку зі збільшенн ям позивачем позовних вимог, неявкою відповідача та нена данням останнім витребувани х документів.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Луганської області Рябцев ої О.В. від 24.02.09 року у зв' язку з хворобою судді Пономаренк а Є.Ю. розгляд справи доручено судді Середі А.П.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відклад ено з 10 березня до 24 березня 2009 р оку та з 24 березня до 07 квітня 2009 року - у зв' язку з неявкою в ідповідача.

У судовому засіданні, яке ві дбулося 07.04.09 року, представн ик позивача позов підтрим ав у повному обсязі та зверну вся до суду з клопотанням про відмову від здійснення фікс ації судового процесу техніч ними засобами, яке не супереч ить вимогам ст.ст. 4-4,22 та 81-1 ГПК Ук раїни, а тому його задоволено судом.

Відповідач відзив на по зовну заяву та витребувані д окументи не надав, до суду не з ' явився, явку повноважного представника до судового зас ідання не забезпечив, але нео дноразово звертався до суду з клопотанням (04.02.09 року за вих . №б/н; 23.02.09 року за вих. №2; 20.03.09 року з а вих. № 6; 06.04.09 року за вих. №б/н від 20.03.09) про відкладення розгляду справи у зв' язку з неможлив істю забезпечити явку повнов ажного представника, оскільк и «він знаходиться у відрядж енні».

Суд вважає, що вищенаведене надає підстави дійти виснов ку, що у діях відповідача маю ться ознаки порушення вимог частини 3 ст. 22 ГПК України з огл яду на те, що «відрядження»пр едставника відповідача має м ісце впродовж майже 4-х місяці в, без надання відповідних до казів. Крім того, на думку суду , у відповідача була реальна м ожливість доручити взяти уча сть у судовому розгляді спор у іншому своєму представнику .

Представник позивача вваж ає дії відповідача такими, що мають ознаки зловживання пр авами сторони за спором, та на полягає на розгляді спору по суті у цьому судовому засіда нні.

Суд, оцінивши обставини сп рави, керуючись ч. 3 ст. 22, ст.ст.43 т а 75 ГПК України, вважає за необ хідне та можливе розглянути спір по суті у цьому судовому засіданні, за відсутності ві дповідача.

І.Заслухавши представник а позивача, дослідивши наявн і у справі докази, суд дійшов н аступного.

10.07.07 року позивач (виконаве ць) та відповідач (замовник) ук лали між собою договір №1 про н адання автотранспортних пос луг, відповідно до якого вико навець зобов' язується над авати для замовника автотран спортні послуги автомобілям и «КАМАЗ», «Автокран», «Наван тажувач», «Екскаватор»- згід но ліцензії серії АВ №053637 від 10.0 7.07 року, виданої Міністерство м транспорту України, а замов ник зобов' язується сплатит и виконавцю за виконану робо ту обумовлену цим договором плату (п.1.1).

При здійсненні перевезень оплата здійснюється за домо вленістю сторін згідно існую чих тарифів, з розрахунку вар тості одного літра солярки (п .3.1). Оплата за надані послуги зд ійснюється на готівкові або безготівкові кошти після зак інчення календарного місяця (безготівково - шляхом пере рахування грошових коштів на розрахунковий рахунок викон авця) (п.3.2). В подальшому ціни на автопослуги можуть бути ско риговані в сторону збільшенн я або зменшення залежно від з міни загального рівня цін (п.3. 3). Розрахунок по платежах за п еревезення вантажів здійсню ється на підставі наданих пе ревізником рахунків за викон аний обсяг, оформлення актів про виконані роботи (послуги ) (3.4).

У випадку необґрунтованої відмови замовника від оплат и виконавцю за виконані посл уги впродовж десяти днів вик онавець має право розірвати договір (п.4.1). У випадку несвоєч асного здійснення розрахунк у за надані послуги замовник зобов' язаний сплатити пеню у розмірі 1,5 % від суми, яка підл ягає сплаті, за кожний день пр острочення платежу (п.4.2).

Договір набирає чинності з 10.07.07 року та діє до 31.01.07 року (так у тексті договору) . Він вважаєт ься продовженим на невизнач ений термін, якщо жодна із сто рін не заявила про його розір вання за 10 днів до закінчення терміну його дії (п.6.1).

Як стверджує позивач, він на виконання умов договору 11.10.07 р оку надав відповідачеві авто послуги автомашинами «КАМА З»та двома автокранами на за гальну суму 4215,00 грн., що підтвер джується: рахунком-фактурою №8 від 11.10.07 року; актом виконаних робіт від 11.10.07 року на суму 4215,00 гр н., підписаним обома сторонам и за цим спором.

Позивач стверджує, що стано м на день його звернення з поз овом до суду сума боргу склад ала:

основний борг - 4215,00 грн.;

інфляційні нарахування - в ідповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України - 126,45 грн.;

пеня, нарахована з суми осно вного боргу за 365 днів від дня, к оли відповідач зобов' язани й був сплатити вартість отри маних послуг (згідно з матері алами справи, таким днем є 11 ли стопада 2007 року), - у сумі 23000,00 грн.

Відповідач позов не оспори в; у порядку та у спосіб, встан овлені чинним законодавство м, доводи та докази позивача н е спростував, заходів до пога шення боргу та штрафних санк цій не вжив.

Таким чином, - загальна сума заявлених позовних вимог ст ановить 27341,45 грн. (4215,00 грн.+ 126,45грн.+ 230 00,00 грн.).

Відповідач їх не спрост ував.

ІІ.Заслухавши представників сторін, оцінив ши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає зад оволенню частково (з урахува нням внесених до нього змін) з наступних підстав.

1.Згідно статті 11 Цивільного кодексу України зобов'язання для фізичних та юридичних осіб виникають вн аслідок вчинення ними дій, пе редбачених цим Кодексом, у т.ч . - укладення договорів.

Договором є домовлен ість двох або більше сторін, с прямована на встановлення, з міну або припинення цивільни х прав та обов' язків ( частин а 1 ст. 626 ЦКУ).

Зобов'язанням є право відносини, в яких одна сторон а (боржник) зобов'язана вчинит и на користь іншої сторони (кр едитора) певні дії (передати м айно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо ) або утриматися від певних ді й, а кредитор має право вимага ти від боржника виконання й ого обов'язку (частина 1 ст.509 ЦК У).

Закон - ст.525 ЦКУ - не п ередбачає права сторони на о дносторонню відмову від вико нання зобов'язань.

Згідно ст.526 ЦКУ зобов'я зання повинно виконуватися н алежним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільн ого законодавства.

Статтею 527 ЦКУ встанов лено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кре дитор - прийняти виконання о собисто, якщо інше не встанов лено договором або законом, н е випливає із суті зобов'язан ня.

Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов' язанні встановлено строк (термін) йо го виконання, то воно підляга є виконанню у цей строк (термі н).

Правовідносини, як і існують між сторонами за ци м спором, належать до договор у транспортного експедирува ння.

Тобто відповідач, от римавши від позивача докуме нтальні докази факту здійсне ння автоперевезення за визна ченим у договорі-заявці марш рутом, повинен був у визначен ий договором строк оплатити вартість цього автоперевез ення, однак не зробив цього.

Згідно ст.908 ЦКУ переве зення вантажу, пасажирів, баг ажу, пошти здійснюється

за договором перевезення.

Загальні умови пере везення визначаються цим К одексом, іншими законами, тр анспортними кодексами (стат утами), іншими нормативно-пра вовими актами та правилами, щ о видаються відповідно до ни х.

Умови перевезення ва нтажу, пасажирів і багажу окр емими видами транспорту, а та кож відповідальність сторін щодо цих перевезень встано влюються договором, якщо ін ше не встановлено цим Кодекс ом, іншими законами, транспор тними кодексами (статутами) , іншими нормативно-правовим и актами та правилами, що вида ються відповідно до них.

Статтею 909 ЦКУ встанов лено, що за договором перевез ення вантажу одна сторона (пе ревізник) зобов'язується дос тавити довірений їй друг ою стороною (відправником) в антаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу ( одержувачеві), а відправник з обов'язується сплатити за пе ревезення вантажу встановле ну плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмо вій формі.

Укладення договору п еревезення вантажу підтверд жується складенням транспо ртної накладної (коносамента або іншого документа, встано вленого транспортними кодек сами (статутами).

Законом можуть бути п ередбачені особливості укл адення та виконання договор у перевезення вантажу.

Згідно частинам 1 та 2 с т.916 ЦКУ за перевезення вант ажу, пасажирів, багажу, пош ти стягується провізна пла та у розмірі, що визначаєт ься за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено зак оном або іншими нормативно-п равовими актами. Якщо розм ір провізної плати не визна чений, стягується розумна пл ата.

Плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, по шти, що здійснюється транспо ртом загального користуванн я, визначається за домовлені стю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затве рдженими у встановленому пор ядку.

Що стосується транс портного експедирування, то згідно ст. 929 ЦКУ за договором транспортного експедируван ня одна сторона (експедитор ) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (кліє нта) виконати або організува ти виконання визначених дого вором послуг, пов'язаних з пер евезенням вантажу.

Договором транспорт ного експедирування може бу ти встановлено обов'язок екс педитора організувати перев езення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експе дитором або клієнтом, зобов'я зання експедитора укласти ві д свого імені або від імені кл ієнта договір перевезення в антажу, забезпечити відправ ку і одержання вантажу, а

т акож інші зобов'язання, пов'яз ані з перевезенням.

Договором транспортн ого експедирування може бути передбачено надання додат кових послуг, необхідних д ля доставки вантажу (переві рка кількості та стану ван тажу, його завантаження та в ивантаження, сплата мита, збо рів і витрат, покладених на кл ієнта, зберігання вантажу д о його одержання у пункті призначення,

одержання не обхідних для експорту та імп орту документів, виконання м итних формальностей тощо).

Положення цієї глави поширюються також на випад ки, коли обов'язки експедитор а виконуються перевізником.

Умови договору тран спортного експедирування ви значаються за домовленістю с торін, якщо інше на встановле но законом, іншими нормативн о-правовими актами.

Закон (стаття 931 ЦКУ) визначає , що розмір плати експедито рові встановлюється догово ром транспортного експедиру вання, якщо інше не встановл ено законом. Якщо розмір пла ти не встановлений, клієнт по винен виплатити

експедит ору розумну плату.

Статтею 932 Цивільного кодексу України передбачено , що експедитор має право з алучити до виконання свої х обов'язків інших осіб.

У разі залучення е кспедитором до виконання с воїх обов'язків за договором транспортного експедирува ння інших осіб експедитор в ідповідає перед клієнтом за порушення договору.

Позивач по справі н алежним чином виконав вимоги ст.ст.909, 917 та 919 ЦКУ, - тобто здійсн ив перевезення та видачу ван тажу вантажоотримувачу.

Відповідач припусти вся порушення вимог чинного цивільного законодавства та умов договору.

Так, статтею 920 ЦК У встановлено, що у разі пору шення зобов'язань, що виплива ють із договору перевезення, сторони несуть відповідал ьність, встановлену за домо вленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, ін шими законами, транспортними кодексами (статутами).

А статтею 934 ЦКУ встано влено відповідальність експ едитора за договором транспо ртного експедирування, згідн о якій за порушення обов'яз ків за договором транспорт ного експедирування експеди тор відповідає перед клієнто м відповідно до

глави 51 ць ого Кодексу (Правові наслідк и порушення зобов' язань. Ві дповідальність за порушення зобов' язань).

Отже, з боку відпов ідача має місце неналежне ви конання умов укладеного між сторонами договору (порушенн я зобов' язань).

Порушенням зобов'яза ння є його невиконання або ви конання з порушенням умов, в изначених змістом зобов'яза ння (неналежне виконання) (ст . 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 6 11 Кодексу у разі порушення зоб ов'язання настають правові наслідки, встановлені догово ром або законом, зокрема, спла та неустойки та відшкодуванн я збитків та моральної шкоди .

Частинами 1 та 2 стат ті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прост рочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання аб о не виконав його у строк, вст ановлений договором або зако ном.

Боржник, який простро чив виконання зобов'язання , відповідає перед кредиторо м за завдані простроченням з битки і за неможливість вик онання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням виклад еного та наявних у справі док азів суд вважає, що позивач на лежним чином довів наявніст ь вини відповідача у невикон анні умов договору, а тому осо ба, яка порушила зобов'язання , несе відповідальність за на явності його вини (умислу чи н еобережності), якщо інше не вс тановлено законом або догово ром (частина 1 ст.614 ЦКУ).

Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшко дувати кредиторові спричине ні збитки.

Розмір збитків, сприч инених порушенням зобов'язан ня, доказується кредитором (ч астини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Якщо за порушення зоб ов'язання встановлено неусто йку, то вона підлягає стягне нню у повному розмірі, неза лежно від відшкодування зби тків.

Договором може бути встановлено обов'язок відшк одувати збитки лише в тій час тині, в якій вони не покриті не устойкою.

Договором може бути вс тановлено стягнення неустой ки без права на відшкодуванн я збитків або можливість за в ибором кредитора стягнення н еустойки чи відшкодування зб итків (ст. 624 ЦКУ).

При вирішенні пит ання про стягнення інфляційн ий нарахувань та 3% річних суд керується ст. 625 ЦКУ, згідно які й боржник не звільняється від відповідальності за

неможливість виконання ни м грошового зобов'язання.

Боржник, який простро чив виконання грошового зобо в'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму б оргу з урахуванням встановле ного індексу інфляції за вес ь час прострочення, а також т ри проценти річних від прос троченої суми, якщо інший р озмір процентів не встановле ний договором або законом.

Таким чином, позовн і вимоги в частині стягнення основного боргу та інфляцій них нарахувань (з урахування м їх уточнення) підлягають за доволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

2.Що стосується суми пе ні, яка підлягає стягненню, то суд не погоджується з розрах унком, наданим позивачем, оск ільки він суперечить фактичн им обставинам справи та чинн ому законодавству.

Так, частинами 1 та 3 ст атті 549 Цивільного кодексу вст ановлено, що неустойкою (штра фом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник пов инен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неусто йка, що обчислюється у відсот ках від суми несвоєчасно вик онаного грошового зобов'яза ння за кожен день простроч ення виконання.

Відповідно до час тини 6 ст. 232 Господарського код ексу України (далі - ГКУ) нара хування штрафних санкцій за прострочення виконання зоб ов'язання, якщо інше не вста новлено законом або договор ом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'я зання мало бути виконано.

З урахуванням наявни х у справі доказів відомо, що о бов' язок відповідача сплат ити вартість наданих йому по слуг з автоперевезень, згідн о п.3.2 договору, настав 11.11.07 року.

Позивач пеню вирахув ав за 365 днів від дня настання п рава на нарахування пені, при цьому визначивши, що за 1 день прострочення пеня підлягає нарахуванню у розмірі 63,20 грн. У такому випадку сума пені ст ановить 63,20 грн. х 365 = 23068,00 грн., а не 23 000,00 грн., як вказано позивачем у розрахунку, що знову підтв ерджує, що він припустився ар ифметичної помилки при визна ченні загальної суми пені.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГКУ п еня може бути нарахована за п еріод, що не перевищує 6 місяці в, тобто з 11.11.07 року по 11.05.08 року у сумі (63,20 грн. х 180 = 11376,00 грн.).

Пунктом 1 частини 2 ст. 25 8 ЦКУ встановлено скорочений - річний - термін для стягне ння пені.

Сторони не надали суд у доказів того, що вони, відпов ідно до правила ч. 1 ст. 259 ЦКУ, дом овилися про збільшення термі ну позовної давності в части ні стягнення пені.

З огляду на викладе не, з урахуванням того, що пози вач звернувся до суду з позов ом 23.01.09 року, пеня підлягає стяг ненню за період з 23.01.08 року по 11.05 .08 року (110 днів), або ж у розмірі 6 952,00 грн. (63,20 грн. х 110).

Отже, позов у частині с тягнення пені підлягає задов оленню частково.

Таким чином, загальна сума коштів, яка підлягає стя гненню з відповідача, станов ить:

основний борг - 4215,00 гр н.;

пеня - 6952,00 грн.;

інфляційні нарахуван ня - 126,45 грн., - а всього 11293,45 грн.

3.Що стосується судових витрат, то суд при вирішенні с пору виходить з наступного.

Позивач заявою від 24.02.09 року з більшив свої позовні вимоги (з урахуванням арифметичної помилки) до 27341,45 грн.

Згідно п. «а»ч. 2 ст. 3 Декрету К абінету Міністрів України ві д 21.01.93 року №7/93 «Про державне мит о»йому належало сплатити дер жавне мито у розмірі 273,41 грн. (1% в ід 27341,45 грн.), однак фактично він на підставі квитанції №00326 від 22.01.09 року сплатив 150,00 грн., тобто м ає місце недоплата державног о мита у розмірі 123,41 грн. (273,41 грн. - 150,00 грн.).

Він також припустився недо плати витрат на інформаційно -технічне забезпечення судов ого процесу.

Так, згідно квитанції №00237 ві д 22.01.09 року він сплатив 115,00 грн., в той час, як розділом ІІ Розмір ів витрат на інформаційно-те хнічне забезпечення судових процесів, пов' язаних з розг лядом цивільних та господар ських справ, затверджених по становою Кабінету Міністрів України від 21.12.05 року №1258, встано влено, що такі витрати сплачу ються позивачами у розмірі 118, 00 грн.

Недоплачена різниця у сумі 3,00 грн. (118,00 грн. - 115,00 грн.) підляга є стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України.

З матеріалів справи відомо , що спір виник з вини відповід ача.

З огляду на цю обставину суд , керуючись ст.44,47-1 та ч.2 ст. 49 ГПК У країни, покладає судові витр ати на відповідача, як на стор ону, яка порушила умови догов ору, вимоги закону та з вини як ої спір доведено до суду, та ст ягує їх на користь позивача у таких розмірах: в частині де ржавного мита - відповідно су мі задоволених позовних вимо г; в частині витрат на інформа ційно-технічне забезпечення судового процесу - відповід но до суми витрат, фактично сп лаченої позивачем (115,00 грн.).

Відтак, на відповідача підл ягають покладенню судові вит рати у розмірі: державне мито у сумі 112,93 грн. (пропорційно сум і задоволених позовних вимог ) та витрати на інформаційно-т ехнічне забезпечення судово го процесу у сумі 115,00 грн.

Недоплачене державне мито у сумі 123,41 грн. (273,41 грн. - 150,00 грн.) пі длягає стягненню з позивача на користь Державного бюджет у України.

Різниця між фактично сплач еним позивачем державним мит ом у сумі 150,00 грн. та митом, яке п ідлягає стягненню на його ко ристь з відповідача (112,93 грн.), то бто у розмірі 37,07 грн., - підляга є віднесенню на позивача.

На підставі в икладеного, ст.ст.11,16,258,259,509,525,526,530,610-612,61 4,623, 908,909,916,917,919,921,929,931,932,934 Цивільного код ексу України; ст. 232 Господарсь кого кодексу України, керуюч ись ст.ст.22,32-34,36,43,44,45,47-1,49,75,82-85 Господар ського процесуального кодек су України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задово льнити частково.

2.Стягнути з Приватн ого підприємства «МС Врангел », ідентифікаційний код 34929076, як е знаходиться за адресою: м істо Антрацит, вул.Совєтська , 17, кв.7 Луганської області, - н а користь Фізичної особи-під приємця ОСОБА_1, ідентифік аційний номер НОМЕР_1, яки й мешкає у Антрацит, АДРЕСА _2, - основний борг за послуги з автоперевезення у сумі 4215 (чо тири тисячі двісті п' ятнадц ять) грн. 00 коп., інфляційні нара хування у сумі 126 (сто двадцять шість) грн. 45 коп., пеню у сумі 6952 (шість тисяч дев' ятсот п' я тдесят дві) грн. 00 коп., а також с удові витрати: державне мито у сумі 112 (сто дванадцять) грн. 93 коп. та витрати на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу у сумі 115 (сто п' ятнадцять) грн. 00 коп.; видати на каз після набрання рішенням законної сили.

3.У задоволенні решти п озовних вимог відмовити.

4.Стягнути з Фізичної о соби-підприємця ОСОБА_1, і дентифікаційний номер НОМ ЕР_1, який мешкає у Антрацит, АДРЕСА_2, - на користь Держа вного бюджету України на рах унок 31118095700006, банк - ГУ ДКУ у Луга нській області, одержувач - УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луг анській області, МФО 804013, ОКПО - 24046582, КБК - 22090200, символ звітності банку - 095, - недоплачене держа вне мито у сумі 123 (сто двадцять три) грн. 41 коп.; наказ видати Де ржавній податковій інспекці ї у місті Антрацит Лугансько ї області.

5.Стягнути з Приватног о підприємства «МС Врангел», ідентифікаційний код 34929076, яке знаходиться за адресою: мі сто Антрацит, вул.Совєтська, 17 , кв.7 Луганської області, - на користь Державного бюджету України на рахунок 31211259700006, банк - ГУ ДКУ у Луганській област і, одержувач - УДК у м. Лугансь ку ГУ ДКУ у Луганській област і, МФО 804013, ОКПО - 24046582, КБК - 22050000, си мвол звітності банку - 259, - нед оплачені витрати на інформац ійно-технічне забезпечення с удового процесу у сумі 3 (три) г рн. 00 коп.; наказ видати Державн ій податковій інспекції у мі сті Антрацит Луганської обла сті.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданн і 07.04.09 року за згодою представн ика позивача оголошено лише вступну та резолютивну части ни рішення.

Рішення набирає зако нної сили після закінчення д есятиденного строку з дня йо го підписання, оформленого в ідповідно до ст. 84 ГПК України .

Рішення може бути оск аржено до Луганського апеляц ійного господарського суду у 10-денний термін з дня підпис ання.

Рішення складено у повному обсязі та підписано - 09 квітня 2009 року.

Суддя А.П.Середа