Постанова

від 30.08.2016 по справі 826/4270/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 серпня 2016 року 14:04 № 826/4270/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЄС ЕНД ДЖИ ГРУП» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «ЄС ЕНД ДЖИ ГРУП» (надалі - позивач або ТОВ «ЄС ЕНД ДЖИ ГРУП», товариство) з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.11.2015 № 0056271702 і № 0056251702, від 10.02.2016 № 0003381203.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при призначенні та проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЄС ЕНД ДЖИ ГРУП», результати якої оформлені актом від 29.10.2015 № 67/26-53-17-02-35454041, контролюючим органом були допущенні процедурні порушення. За наслідками такої незаконно проведеної перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.11.2015 № 0056271702 і № 0056251702 про нарахування товариству сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору. При цьому, аналогічні порушення були виявлені відповідачем під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі наказу № 2056 від 12.03.2015, результати якої оформлені актом від 25.03.2015 № 368/26-53-17-02/35454041 та за наслідками якої прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.04.2015 № 0019051702 і № 0019031702. Дані податкові повідомлення-рішення від 17.04.2015 були скасовані в порядку досудового оскарження згідно рішення Головного управління ДФС у м. Києві та одночасно винесені нові податкові повідомлення-рішення від 17.07.2015 № 0034661702 і № 0034681702. Таким чином, всупереч ст. 61 Конституції України ТОВ «ЄС ЕНД ДЖИ ГРУП» було двічі притягнуто до відповідальності за одні і ті самі порушення шляхом прийняття вказаних вище податкових повідомлень-рішень від 17.04.2015, 17.07.2015 і від 16.11.2015. З урахуванням вищенаведеного позивач вважає прийнятті відповідачем податкові повідомлення-рішеня від 16.11.2015 № 0056271702 і № 0056251702, та податкове повідомлення-рішення від 10.02.2016 № 0003381203 - винесене за результатами процедури адміністративного оскарження в порядку ст. 56 Податкового кодексу України, протиправними.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову від 15.04.2015 № 195/9/26-53-10-15, в яких зазначено про дотримання ДПІ законодавчо встановленого порядку призначення та проведення документальної перевірки ТОВ «ЄС ЕНД ДЖИ ГРУП», результати якої оформлені актом від 29.10.2015 № 67/26-53-17-02-35454041, правомірність висновків такого акта перевірки та законність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Додатково відповідач зазначив, що податкове повідомлення-рішення від 16.11.2015 № 0056271702 було відкликано 15.02.2016 відповдіно до пп. 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні, суд у відповідності до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Протягом періоду з 12.03.2015 по 18.03.2015 відповідачем відповідно до норми пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та на підставі наказу податкової інспекції від 11.03.2015 № 395 і направлення на перевірку від 12.03.2015 № 2056 була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «ЄС ЕНД ДЖИ ГРУП» з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, правильності заповнення податкового розрахунку форми 1ДФ, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та військового збору за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, за результатами якої складений акт від 25.03.2015 № 368/26-53-17-02-35454041 (далі - акт перевірки від 25.03.2015, а.с. 39 - 43).

В тексті цього акта перевірки від 25.03.2015 зафіксовані наступні порушення:

- в порушення пп. 14.1.47, пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14, пп. 164.1.2 п. 164.1, пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст 167, пп 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. «а» п. 177.2 ст. 171, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі - ПК України) товариство не утримало податок на доходи фізичних осіб з сум доходів працівників підприємства (а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2), отриманих останніми як додаткове благо у вигляді відшкодування коштів на бензин за відсутності договорів оренди автомобілів. За цим епізодом порушення по двох особових рахунках був донарахований податок на доходи фізичних осіб у сумі 42 990 грн.;

- в порушення пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України товариство не перерахувало на кінець перевіряємого періоду (станом на 31.12.2014) до бюджету податок на доходи фізичних осіб по коду бюджетної класифікації (11010100) в сумі 28 375,56 грн.;

- в порушення ч. ІІІ Порядку заповнення та подання податковим агентом податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом від 24.12.2010 № 1020, товариство неповідомило податковий орган про суми виплачених доходів фізичним особам за 1 - 4-ий квартали 2012 року та 1 - 4-ий квартали 2013 року;

- в порушення пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України товариство несвоєчасно подало податкову звітність за формою № 1ДФ за 1 - 4-ий квартали 2014 року;

- в порушення пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України товариством станом на 31.12.2014 неперераховано до бюджету військового збору в сумі 1 616,25 грн.

17.04.2015 ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі акта перевірки від 25.02.2015 прийняла податкові повідомлення-рішення форми «Р»:

- за № 0019051702 (а.с. 44), яким визначила позивачу до сплати суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 135 160,09 грн., в тому числі 71 365,56 грн. за основним платежем, 63 794,53 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 0019031702 (а.с. 45), яким визначила позивачу до сплати суму грошового зобов'язання з війського збору у розмірі 2 552,44 грн., в тому числі 1 616,25 грн. за основним платежем, 936,19 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Непогоджуючись з правомірністю податкових повідомлень-рішень від 17.04.2015 № 0019051702 і № 0019031702 позивач звернувся із скаргою до вищестоящого контролюючого органу.

Рішенням Головного управляння ДФС у м. Києві від 10.07.2015 № 10667/10/26-15-10-08-16 про результати розгляду первинної скарги (а.с. 46 - 51) скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.04.2015 № 0019051702 виключно в частині застосування штрафних санкцій на суму 10 285,36 грн., та податкове повідомлення-рішення від 17.04.2015 № 0019031702 виключно в частині застосування штрафних санкцій на суму 88,69 грн.

17.07.2015 ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі акта перевірки від 25.02.2015 та з урахуванням рішення ГУ ДФС у м. Києві від 10.07.2015 № 10667/10/26-15-10-08-16 прийняла податкові повідомлення-рішення форми «Р»:

- за № 0034661702 (а.с. 52), яким визначила позивачу до сплати суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 124 874,73 грн., в тому числі 71 365,56 грн. за основним платежем, 53509,17 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 0034681702 (а.с. 53), яким визначила позивачу до сплати суму грошового зобов'язання з війського збору у розмірі 2 463,75 грн., в тому числі 1 616,25 грн. за основним платежем, 847,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

В подальшому рішенням Державної фіскальної служби України від 10.09.2015 № 19372/6/99-99-10-01-03-25 (а.с. 54 - 58) податкові повідомлення-рішення від 17.04.2015 № 0019051702 і № 0019031702 та рішення ГУ ДФС у м. Києві від 10.07.2015 № 10667/10/26-15-10-08-16 скасовані з підстав недотримання ГУ ДФС у м. Києві законодавчо встановлених строків при розгляді скарги платника податків.

В жовтні 2015 року відповідачем відповідно до норми пп. 78.1.2, 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПК України та на підставі наказу ДПІ від 15.10.2015 № 1544 і направлення на перевірку від 16.10.2015 № 2891 була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «ЄС ЕНД ДЖИ ГРУП» з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, правильності заповнення податкового розрахунку форми № 1-ДФ, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та війського збору за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, за результатами якої складений акт від 29.10.2015 № 67/26-53-17-02-35454041 (далі - акт перевірки від 29.10.2015, а.с. 77 - 88).

В ході проведеної перевірки встановлені порушення позивачем наступних норм податкового законодавства:

- пп. 14.1.47, пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14, пп. 164.1.2 п. 164.1, пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст.168, пп. «а» п. 171.2 ст.171, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 ПК України, що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 42 990 грн., в т.ч. за 2012 рік на 13 050 грн., за 2013 рік - 15 225 грн., за 2014 рік - 14 715 грн.;

- пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України, в результаті чого товариством станом на 31.12.2014 не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб до відповідного рахунку ДПІ по коду бюджетної класифікації (11010100) в сумі 28 375,56 грн. Вказанана сума податку підлягає стягненню до бюджету за результатом перевірки;

- пп. «б» п. 176.2. ст. 176 ПК України у зв'язку з несвоєчасним поданням податкової звітності за формою № 1ДФ за І - ІV квартали 2014 року та не повідомлення державним податковим органам про суми виплачених доходів фізичним особам за І - ІV квартали 2012 року та І - ІV квартали 2013 року;

- пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України, в результаті чого товариством станом на 31.12.2014 неперераховано до бюджету військовий збір до відповідного рахунку ДПІ по коду бюджетної класифікації (11011000) в сумі 1 616,25 грн. Вказанана сума збору підлягає стягненню до бюджету за результатом перевірки.

16.11.2015 ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі акта перевірки від 29.10.2015 прийняла оспорюванні податкові повідомлення-рішення форми «Р»:

- - за № 0056251702 (а.с. 92), яким визначила позивачу до сплати суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 124 874,73 грн., в тому числі 71 365,56 грн. за основним платежем, 53509,17 грн. - штрафні (фінансові) санкції. Зі змісту цього податкового повідомлення-рішення та доданого до нього розрахунку штрафних санкцій (а.с. 93 - 94), вбачається, що сума штрафних санкцій, визначених позивачу з урахуванням приписів п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України становить 52 999,17 грн., та за п. 119.2 ст. 119 цього ж Кодексу - 510 грн.;

- за № 0056271702 (а.с. 90), яким визначила позивачу до сплати суму грошового зобов'язання з військового збору у розмірі 2 828,44 грн., в тому числі 1 616,25 грн. за основним платежем, 1 212,19 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

За результатами процедури адміністративного оскарження в порядку ст. 56 ПК України, податкове повідомлення-рішення від 16.11.2015 № 0056251702 було залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення від 16.11.2015 № 0056271702 скасовано в частині застосування штрафних санкцій на 364,69 грн. внаслідок допущеної математичної помилки при обрахунку розміру штрафу, - згідно рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 28.01.2016 № 1436/10/26-15-10-08-16 (а.с. 25 - 30) та Державної фіскальної служби України від 29.02.2016 № 4407/6/99-99-10-01-03-15 (а.с. 32 - 35).

Зі змісту акта перевірки від 29.10.2015 та рішень вищестоящих контролюючих органів про результати розгляду скарг підприємства на податкові повідомлення-рішення від 16.11.2015 вбачається, що при складанні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 16.11.2015 № 0056251702 була допущена описка, а саме невірно вказаний номер акта перевірки, що став підставою для його оформлення. Суд встановив, що таким актом перевірки є акт від 29.10.2015 № 67/26-53-17-02-35454041.

Крім того, 10.02.2016 відповідач на підставі рішення ГУ ДФС у м. Києві від 28.01.2016 № 1436/10/26-15-10-08-16 прийняв податкове повідомлення-рішення № 0003381203 (а.с. 96), яким визначив позивачу до сплати суму грошового зобов'язання з війського збору у розмірі 2 463,75 грн., в тому числі 1 616,25 грн. за основним платежем, 847,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення від 16.11.2015 і від 10.02.2016 протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Стосовно посилань позивача на обставини протиправності призначеної позапланової виїзної перевірки суд зазначає наступне.

Порядок призначення та проведення позапланових виїзних перевірок регламентовано ст. 78 ПК України.

Так, відповідно до п. 78.1. ст. 78 ПК України (в редакції чинній станом на дату призначення спірної перевірки) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема:

- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом (пп. 78.1.2 цього пункту статті 78 Кодексу);

- контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пп. 78.1.12 цього пункту ст. 78 Кодексу).

Згідно абз. п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Між тим, абз. 2 пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. ПК України конкретизовано, що рішення про проведення документальної позапланової перевірки у випадку призначення такої перевірки з підстав, визначених пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу, приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення;

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (абз. 2 п. 78.4 ст. 78 ПК України).

При цьому, відповідно до п. 78.5 ст. 78 ПК України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Обмеження на проведення позаплановиї виїзних перевірок встановлені у п. 78.4 ст. 78 зазанченого Кодексу. Зокрема, контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Під час розгляду справи судом встановлено, що проведення позапланової виїзної перевірки позивача, результати якої оформлені актом від 29.10.2015, ініційовано відповідачем у зв'язку з виникненням підстав, передбачених у пп. 78.1.2 і пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПК України, про що зазначено в наказі ДПІ від 15.10.2015 № 1544 «Щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки» (а.с. 73).

В обґрунтування наведених обставин представник відповідача зазначив, що призначення позапланової виїзної перевірки з підстав пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПК України було обумовлено отриманням доручення ГУ ДФС у м. Києві від 22.09.2015 № 21961/7/26-15-10-08-16 «Про призначення документальної позапланової перевірки» (а.с. 75 - 76). Зі змісту цього доручення від 22.09.2015, копія якого наявна в матеріалах справи, вбачається надання вищестоящим контролюючим органом відповідачу доручення на проведення документальної перевірки позивача з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, правильності нарахування військового збору за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 у зв'язку із скасуванням рішенням ДФС України від 10.09.2015 № 19372/6/99-99-10-01-03-25 податкових повідомлень-рішень ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві від 17.04.2015 № 00019051702 і № 00019031702 за формальними ознаками та з метою недопущення втрат бюджету.

Підстави для призначення позапланової виїзної перевірки позивача у відповідності до пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПК України ґрунтуються на обставинах несвоєчасного подання платником податків податкової звітності за формою № 1ДФ за І - ІV квартали 2014 року та не повідомлення податкових органів про суми виплачених доходів фізичним особам за І - ІV квартали 2012 року та І - ІV квартали 2013 року. Зокрема, у відповідності до наданих представником відповідача роздруківок електронних копій податкових розрахунків ТОВ «ЄС ЕНД ДЖИ ГРУП» сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за І - ІV квартали 2014 року (а.с. 116 - 124) та скрін-шоту з атоматизованої інформаційної системи «Подактовий блок» (а.с. 124) з відомостями про дати реєстрації таких звітів форми № 1ДФ, вказані податкові розрахунки форми № 1ДФ по строку подання 12.05.2014, 11.08.2014, 10.11.2014 та 09.02.2015 фактично були подані позивачем 20.03.2015.

16.10.2015 посадовій особі товариства ОСОБА_4, яка знаходилися в приміщенні ТОВ «ЄС ЕНД ДЖИ ГРУП», працівником відповідача (головними державними ревізором-інспектором ОСОБА_5) були пред`явлені для ознайомлення направлення на перевірку № 2891 від 16.10.2015 (а.с. 74) та вручена копія наказу ДПІ від 15.10.2015 № 1544, та ОСОБА_4 розписалась у цих направленні та наказі із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення/отримання копії наказу.

Таким чином, наявні матеріали справи свідчать, а позивачем не заперечуються обставини допущення працівника контролюючого органу до проведення 16.10.2015 позапланової виїзної перевірки товариства, проведення такої перевірки та оформлення її результатів відповідним актом перевірки.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи суд дійшов висновку про вірність тверджень позивача про відсутність у відповідача компетенції на призначення позапланової перевірки позивача з підстав пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПК України, оскільки в силу приписів норми абз. 2 цього підпункту п. 78.1 ст. 78 Кодексу, право на прийняття рішення про призначення перевірки з наведених підстав надано контролюючому органу вищого рівня у разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення., що в даному конкретному випадку не мало місце. При цьому, наявність доручення ГУ ДФС у м. Києві від 22.09.2015 № 21961/7/26-15-10-08-16 про призначення документальної позапланової перевірки, що не пов'язано з обставинами неякісно проведеної перевірки, не наділяє відповідача повноваженнями щодо призначення позапланової перевірки, не передбаченими ПК України.

Водночас, обмеження на призначення та проведення позапланової перевірки позивача за наявності підстав, визначених пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПК України, у разі якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків (в даному випадку перевіркою, результати якої оформлені були актом від 25.03.2015), згідно абз. 2 п. 78.2 ст. 78 ПК України не поширюється на спірну перевірку.

Крім того, суд враховує правову позицію Вищого адміністративного суду України стосовно того, що факт допуску платником до перевірки посадових осіб контролюючого органу нівелює правові наслідки можливих правових порушень, допущених цим органом при призначенні податкової перевірки (ухвали суду касаційної інстанції від 25.05.2016 № К/800/53392/15, постанови від 19.04.2016 № К/800/46320/14 та від 01.12.2015 № К/800/46185/14).

Також, згідно правової позиції, викладеної Вищим адміністративним судом України в постанові від 27.11.2013 по справі № К/800/36909/13, та Верховним Судом України в постанові від 24.12.2010 у справі № 21-25а10, платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами. Таким чином, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки, в іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено.

Відповідно до ч. 1. ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Отже, враховуючи вищенаведене, приписи ч. 1. ст. 244-2 КАС України та встановлені судом обставини допуску позивачем посадової особи ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві до проведення 16.10.2015 позапланової виїзної перевірки товариства згідно з направленнями № 2891 від 16.10.2015 та наказу № 1544 від 15.10.2015, посилання позивача на протиправність призначеної перевірки як підставу для скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень судом при прийнятті судового рішення у справі не враховуються.

Стосовно правомірності оспорюваних податкових повідомлень-рішень по суті суд зазначає наступне.

У відповідності до норм п. 163.1 ст. 163 розд. IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПК України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

В свою чергу загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом (пп. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 ПК України).

Згідно із пп. 164.1.2 та п. 164.1 ст. 164 ПК України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Зокрема, відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу), зокрема, у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом.

Відповідно до пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

З контексту наведених норм слідує, що об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є доходи у вигляді додаткових благ, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку.

Підпунктом 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України встановлено, що податковий агент (визначення терміну якого наведено у 14.1.180 п. 14. ст. 14 цього Кодексу), який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу.

В силу норм ст. 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. А особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, - податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні (пп. «а» п. 171.2 ст. 171 цього Кодексу).

Обов'язки податкових агентів також закріплені в п. 176.2 ст. 176 ПК України, зокрема, такі особи зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету, згідно з підпунктом 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України, а саме податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Тобто, сплата податку на доходи фізичних осіб відбувається під час виплати оподатковуваного доходу.

Згідно пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно положень п. 51.1 ст. 51, п. 110.1 ст. 110 ПК України податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку. Форма та порядок заповнення такого податкового розрахунку в період спірних правовідносин була затверджена наказом Дердавної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1020 (діяв до 01.04.2014) та наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 49 (діяв до 01.04.2015).

Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність в разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншими законодавчими актами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Крім того, суд враховує те, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 31.07.2014 № 1621-VII (далі - Закон № 1621-VII) ПК України, а саме - розділ XX «Перехідні положення» підрозділ 10 доповнено пунктом 16-1, відповідно до якого тимчасово, до 1 січня 2015 року, встановлюється військовий збір у розмірі 1,5 відсотка до доходів у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри. Вказаний Закон № 1621-VII набрав чинності з 03.08.2014.

Відповідно до п.п. 1.1 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПК України платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 цього Кодексу. Згідно п. 162.1 ст. 162 ПК України встановлено, що платниками збору є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа -нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Зокрема, визначення «податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб» міститься у пп. 14.1.180 п. 14. ст. 14 ПК України. Також, згідно з п. 18.1 ст. 18 зазначеного Кодексу податковим агентом є особа, на яку Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Відповідно до п.п. 1.2 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПК України об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 цього Кодексу. В силу норм п. 163.1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

З контексту наведених норм слідує, що об'єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Підпунктом 1.4 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПК України визначено, що нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Згідно п.п. 1.5 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПК України відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету є особи, визначені у ст. 171 ПК УКраїни.

В силу норм пп. 1.6 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПК України платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Відповідальність платника податків за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати встановлена у п. 127.1 ст. 127 ПК України. А саме ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків визначена ст. 119 ПК України. Зокрема, у відповідності до ч. 2 ст. 119 цього Кодексу неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Згідно тексту акта перевірки від 29.10.2015 та додатку № 1 (а.с. 85 - 86) до нього в ході проведеної перевірки відповідачем встановлено випадки надання позивачем протягом періоду з січня 2012 року по жовтень 2014 року своїм працівникам додаткового блага у грошовій формі у вигляді сплачених сум відшкодування коштів на паливо за відсутності договорів оренди автомобілів, всього у розмірі 286 600 грн. та без оподаткування таких коштів податком на доходи фізичних осіб і без відображення відомостей про такі виплати у податкових розрахунках форми № 1ДФ. Виявлено випадки порушення порядку подання податкових розрахунків форми № 1ДФ шляхом неповідомлення податкового органу про суми виплачених доходів фізичним особам за І - ІV квартали 2012 року та І - ІV квартали 2013 року та несвоєчасного подання податкової звітності за формою № 1ДФ за І - ІV квартали 2014 року.

Крім того, актом перевірки з додатками № 2 і № 3 (а.с. 87 - 88) до нього зафіксовано неперерахування позивачем до бюджету станом на кінець перевіряємого періоду сум нарахованого податку на доходи фізичних осіб у розмірі 28 375,56 грн. та військового збору в розмірі 1 616,25 грн. (останнє за період з серпня по листопад 2014 року), нарахованх на суми доходів у вигляді заробітної плати.

В ході судового розгляду представник позивач не надав суду жодних усних/письмових пояснень з документальним обґрунтуванням на спростовування фактів виявлених порушень норм податкового законодавства при виплаті сум доходів своїм працівникам та несплати до бюджету нарахованих сум податку і військового збору. У зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позивач визнає інкременовані йому відповідачем податкові правопорушення в повному обсязі.

При цьому, суд погоджується з правомірністю посилань позивача на обставини недотримання відповідачем законодавчо визначених строків давності при обрахунку суми заниженого позивачем податку на доходи фізичних осіб за результатами поточної перевірки.

Згідно норм п. 102.1, п. 102.2 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, зокрема, якщо податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано.

Зі змісту акта перевірки від 29.10.2015 не вбачається відомостей про випадки неподання позивачем податкових розрахунків форми № 1ДФ за звітні періоди за І - ІV квартали 2012 року та І - ІV квартали 2013 року, натомість вказано про надання неповної інформації про суми випалчених доходів фізичним особам-платникам податку.

Враховуючи, що законодавчо визначені строки для подання податкових розрахунків форми № 1ДФ відповідають строкам для подання податкової звітності за звітний пріод податковий квартал (останній у відповідності до пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України дорівнює календарному кварталу - тобто, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу), то визначення відповідачем позивачу суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб за період з січня по вересень 2012 року у розмірі 8 175 грн. здійснено поза межами законодавчо встановлених строків давності.

Таким чином, позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.11.2015 № 0056251702 та від 10.02.2016 № 0003381203 підлягають задоволенню в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 16.11.2015 № 0056251702 в частині визначеного грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 14 291,25 грн. (в тому числі за основним платежем 8 175 грн., штрафні санкці - 6 116,25 грн.).

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 16.11.2015 № 0056271702, то останні не підлягають задоволенню, оскільки вказане податкове повідомлення-рішення було відкликано відповідачем у відповідності до пп. 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 ПК України у зв'язку з прийняттям податкового повідомлення-рішення від 10.02.2016 № 0003381203 на зменшену в досудовому порядку суму грошового зобов'язання з військового збору, а тому відповідно не порушує права та інтереси позивача.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов приватного товариства з обмеженою відповідальністю «ЄС ЕНД ДЖИ ГРУП» задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 16.11.2015 № 0056251702 в частині визначеного грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 14 291,25 грн. (в тому числі за основним платежем 8 175 грн., штрафні санкці - 6 116,25 грн.).

3. В решті позовних вимог відмовити.

3. Стягнути судові витрати у сумі 214,37 грн. (двісті чотирнадцять гривень 37 копійка) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЄС ЕНД ДЖИ ГРУП» (код ЄДРПОУ 35454041) шляхом їх безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві (код ЄДРПОУ 39469994) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги .

Суддя К.М. Кобилянський