Ухвала

від 01.11.2016 по справі 826/4270/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4270/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

01 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Скаленку Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Єс Енд Джи Груп» та Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2016 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Єс Енд Джи Груп» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Єс Енд Джи Груп» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 16.11.2015 № 0056271702 і № 0056251702, від 10.02.2016 № 0003381203.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2016 позов задоволено частково: визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 16.11.2015 № 0056251702 в частині визначеного грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 14 291, 25 грн. (в тому числі за основним платежем 8 175 грн., штрафні санкці - 6 116,25 грн.); в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням сторони звернулись із апеляційними скаргами, в яких позивач просить скасувати оскаржувану постанову в частині відмови в задоволенні позовних вимог, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю; відповідач просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи протягом періоду з 12.03.2015 по 18.03.2015 відповідачем відповідно до норми пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та на підставі наказу податкової інспекції від 11.03.2015 № 395 і направлення на перевірку від 12.03.2015 № 2056 була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «ЄС ЕНД ДЖИ ГРУП» з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, правильності заповнення податкового розрахунку форми 1ДФ, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та військового збору за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, за результатами якої складений акт від 25.03.2015 № 368/26-53-17-02-35454041 (а.с. 39 - 43).

За результатами перевірки відповідачем складено від 25.03.2015, яким встановлено порушення позивачем вимог:

- пп. 14.1.47, пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14, пп. 164.1.2 п. 164.1, пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст 167, пп 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. «а» п. 177.2 ст. 171, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі - ПК України) товариство не утримало податок на доходи фізичних осіб з сум доходів працівників підприємства (а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4.), отриманих останніми як додаткове благо у вигляді відшкодування коштів на бензин за відсутності договорів оренди автомобілів. За цим епізодом порушення по двох особових рахунках був донарахований податок на доходи фізичних осіб у сумі 42 990 грн.;

- пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України товариство не перерахувало на кінець перевіряємого періоду (станом на 31.12.2014) до бюджету податок на доходи фізичних осіб по коду бюджетної класифікації (11010100) в сумі 28 375,56 грн.;

- ч. ІІІ Порядку заповнення та подання податковим агентом податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом від 24.12.2010 № 1020, товариство неповідомило податковий орган про суми виплачених доходів фізичним особам за 1 - 4-ий квартали 2012 року та 1 - 4-ий квартали 2013 року;

- пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України товариство несвоєчасно подало податкову звітність за формою № 1ДФ за 1 - 4-ий квартали 2014 року;

- пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України товариством станом на 31.12.2014 неперераховано до бюджету військового збору в сумі 1 616, 25 грн.

17.04.2015 ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі акта перевірки від 25.02.2015 прийняла податкові повідомлення-рішення форми «Р»:

- за № 0019051702 (а.с. 44), яким визначила позивачу до сплати суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 135 160,09 грн., в тому числі 71 365,56 грн. за основним платежем, 63 794,53 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 0019031702 (а.с. 45), яким визначила позивачу до сплати суму грошового зобов'язання з війського збору у розмірі 2 552,44 грн., в тому числі 1 616,25 грн. за основним платежем, 936,19 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Непогоджуючись з правомірністю податкових повідомлень-рішень від 17.04.2015 № 0019051702 і № 0019031702 позивач звернувся із скаргою до вищестоящого контролюючого органу.

Рішенням Головного управляння ДФС у м. Києві від 10.07.2015 № 10667/10/26-15-10-08-16 про результати розгляду первинної скарги (а.с. 46 - 51) скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.04.2015 № 0019051702 виключно в частині застосування штрафних санкцій на суму 10 285,36 грн., та податкове повідомлення-рішення від 17.04.2015 № 0019031702 виключно в частині застосування штрафних санкцій на суму 88,69 грн.

17.07.2015 ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі акта перевірки від 25.02.2015 та з урахуванням рішення ГУ ДФС у м. Києві від 10.07.2015 № 10667/10/26-15-10-08-16 прийняла податкові повідомлення-рішення форми «Р»:

- за № 0034661702 (а.с. 52), яким визначила позивачу до сплати суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 124 874,73 грн., в тому числі 71 365,56 грн. за основним платежем, 53509,17 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 0034681702 (а.с. 53), яким визначила позивачу до сплати суму грошового зобов'язання з війського збору у розмірі 2 463,75 грн., в тому числі 1 616,25 грн. за основним платежем, 847,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

В подальшому рішенням Державної фіскальної служби України від 10.09.2015 № 19372/6/99-99-10-01-03-25 (а.с. 54 - 58) податкові повідомлення-рішення від 17.04.2015 № 0019051702 і № 0019031702 та рішення ГУ ДФС у м. Києві від 10.07.2015 № 10667/10/26-15-10-08-16 скасовані з підстав недотримання ГУ ДФС у м. Києві законодавчо встановлених строків при розгляді скарги платника податків.

В жовтні 2015 року відповідачем відповідно до норми пп. 78.1.2, 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПК України та на підставі наказу ДПІ від 15.10.2015 № 1544 і направлення на перевірку від 16.10.2015 № 2891 була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «ЄС ЕНД ДЖИ ГРУП» з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, правильності заповнення податкового розрахунку форми № 1-ДФ, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та війського збору за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, за результатами якої складений акт від 29.10.2015 № 67/26-53-17-02-35454041 (а.с. 77 - 88).

В ході проведеної перевірки встановлені порушення позивачем наступних норм податкового законодавства:

- пп. 14.1.47, пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14, пп. 164.1.2 п. 164.1, пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст.168, пп. «а» п. 171.2 ст.171, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 ПК України, що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 42 990 грн., в т.ч. за 2012 рік на 13 050 грн., за 2013 рік - 15 225 грн., за 2014 рік - 14 715 грн.;

- пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України, в результаті чого товариством станом на 31.12.2014 не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб до відповідного рахунку ДПІ по коду бюджетної класифікації (11010100) в сумі 28 375,56 грн. Вказанана сума податку підлягає стягненню до бюджету за результатом перевірки;

- пп. «б» п. 176.2. ст. 176 ПК України у зв'язку з несвоєчасним поданням податкової звітності за формою № 1ДФ за І - ІV квартали 2014 року та не повідомлення державним податковим органам про суми виплачених доходів фізичним особам за І - ІV квартали 2012 року та І - ІV квартали 2013 року;

- пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України, в результаті чого товариством станом на 31.12.2014 неперераховано до бюджету військовий збір до відповідного рахунку ДПІ по коду бюджетної класифікації (11011000) в сумі 1 616,25 грн. Вказанана сума збору підлягає стягненню до бюджету за результатом перевірки.

16.11.2015 ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі акта перевірки від 29.10.2015 прийняла оспорюванні податкові повідомлення-рішення форми «Р»:

- за № 0056251702, яким визначила позивачу до сплати суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 124 874,73 грн., в тому числі 71 365,56 грн. за основним платежем, 53509,17 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с. 92);

- за № 0056271702, яким визначила позивачу до сплати суму грошового зобов'язання з військового збору у розмірі 2 828,44 грн., в тому числі 1 616,25 грн. за основним платежем, 1 212,19 грн. - штрафні (фінансові) санкції. (а.с. 90).

За результатами процедури адміністративного оскарження в порядку ст. 56 ПК України, податкове повідомлення-рішення від 16.11.2015 № 0056251702 було залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення від 16.11.2015 № 0056271702 скасовано в частині застосування штрафних санкцій на 364,69 грн. внаслідок допущеної математичної помилки при обрахунку розміру штрафу, - згідно рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 28.01.2016 № 1436/10/26-15-10-08-16 (а.с. 25 - 30) та Державної фіскальної служби України від 29.02.2016 № 4407/6/99-99-10-01-03-15 (а.с. 32 - 35).

Зі змісту акта перевірки від 29.10.2015 та рішень вищестоящих контролюючих органів про результати розгляду скарг підприємства на податкові повідомлення-рішення від 16.11.2015 вбачається, що при складанні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 16.11.2015 № 0056251702 була допущена описка, а саме невірно вказаний номер акта перевірки, що став підставою для його оформлення. Суд встановив, що таким актом перевірки є акт від 29.10.2015 № 67/26-53-17-02-35454041.

Крім того, 10.02.2016 відповідач на підставі рішення ГУ ДФС у м. Києві від 28.01.2016 № 1436/10/26-15-10-08-16 прийняв податкове повідомлення-рішення № 0003381203, яким визначив позивачу до сплати суму грошового зобов'язання з війського збору у розмірі 2 463,75 грн., в тому числі 1 616,25 грн. за основним платежем, 847,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с. 96).

Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення від 16.11.2015 і від 10.02.2016 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до суду першої інстанції.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.11.2015 № 0056251702 та від 10.02.2016 № 0003381203 підлягають задоволенню в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 16.11.2015 № 0056251702 в частині визначеного грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 14 291,25 грн., а щодо позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.11.2015 № 0056271702, то останні не підлягають задоволенню, оскільки вказане податкове повідомлення-рішення було відкликано відповідачем у відповідності до пп. 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 ПК України у зв'язку з прийняттям податкового повідомлення-рішення від 10.02.2016 № 0003381203 на зменшену в досудовому порядку суму грошового зобов'язання з військового збору, а тому відповідно не порушує права та інтереси позивача.

Позивач у своїй скарзі зазначає, що при призначенні та проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЄС ЕНД ДЖИ ГРУП», результати якої оформлені актом від 29.10.2015 № 67/26-53-17-02-35454041, контролюючим органом були допущенні процедурні порушення, а тому позивач вважає, що податкові повідомлення-рішеня від 16.11.2015 № 0056271702 і № 0056251702 та від 10.02.2016 № 0003381203 є необґрунтованими та протиправними.

Відповідач у своїй скарзі зазначає, що податковий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкові повідомлення-рішення є правомірними, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянтів безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 78.1. ст. 78 ПК Україн передбачено документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема:

- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом (пп. 78.1.2 цього пункту статті 78 Кодексу);

- контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пп. 78.1.12 цього пункту ст. 78 Кодексу)

Згідно п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Між тим, абз. 2 пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. ПК України конкретизовано, що рішення про проведення документальної позапланової перевірки у випадку призначення такої перевірки з підстав, визначених пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу, приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення;

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (абз. 2 п. 78.4 ст. 78 ПК України).

При цьому, відповідно до п. 78.5 ст. 78 ПК України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Обмеження на проведення позапланових виїзних перевірок встановлені у п. 78.4 ст. 78 зазанченого Кодексу. Зокрема, контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Судом першої інстанції встановлено, що проведення позапланової виїзної перевірки позивача, результати якої оформлені актом від 29.10.2015, ініційовано відповідачем у зв'язку з виникненням підстав, передбачених у пп. 78.1.2 і пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПК України, про що зазначено в наказі ДПІ від 15.10.2015 № 1544 «Щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки» (а.с. 73).

Також, суд першої інстанції встановив, що призначення позапланової виїзної перевірки з підстав пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПК України було обумовлено отриманням доручення ГУ ДФС у м. Києві від 22.09.2015 № 21961/7/26-15-10-08-16 «Про призначення документальної позапланової перевірки» (а.с. 75 - 76), зі змісту якого вбачається надання вищестоящим контролюючим органом відповідачу доручення на проведення документальної перевірки позивача з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, правильності нарахування військового збору за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 у зв'язку із скасуванням рішенням ДФС України від 10.09.2015 № 19372/6/99-99-10-01-03-25 податкових повідомлень-рішень ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві від 17.04.2015 № 00019051702 і № 00019031702 за формальними ознаками та з метою недопущення втрат бюджету.

Підстави для призначення позапланової виїзної перевірки позивача у відповідності до пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПК України ґрунтуються на обставинах несвоєчасного подання платником податків податкової звітності за формою № 1ДФ за І - ІV квартали 2014 року та не повідомлення податкових органів про суми виплачених доходів фізичним особам за І - ІV квартали 2012 року та І - ІV квартали 2013 року. Зокрема, у відповідності до наданих представником відповідача роздруківок електронних копій податкових розрахунків ТОВ «ЄС ЕНД ДЖИ ГРУП» сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за І - ІV квартали 2014 року (а.с. 116 - 124) та скрін-шоту з атоматизованої інформаційної системи «Подактовий блок» (а.с. 124) з відомостями про дати реєстрації таких звітів форми № 1ДФ, вказані податкові розрахунки форми № 1ДФ по строку подання 12.05.2014, 11.08.2014, 10.11.2014 та 09.02.2015 фактично були подані позивачем 20.03.2015.

16.10.2015 посадовій особі товариства ОСОБА_6, яка знаходилися в приміщенні ТОВ «ЄС ЕНД ДЖИ ГРУП», працівником відповідача (головними державними ревізором-інспектором Іщуком І.В.) були пред`явлені для ознайомлення направлення на перевірку № 2891 від 16.10.2015 (а.с. 74) та вручена копія наказу ДПІ від 15.10.2015 № 1544, та ОСОБА_6 розписалась у цих направленні та наказі із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення/отримання копії наказу.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявні докази, що підтверджують допущення працівника контролюючого органу до проведення 16.10.2015 позапланової виїзної перевірки товариства, проведення такої перевірки та оформлення її результатів відповідним актом перевірки.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність у відповідача компетенції на призначення позапланової перевірки позивача з підстав пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПК України, оскільки в силу приписів норми абз. 2 цього підпункту п. 78.1 ст. 78 Кодексу право на прийняття рішення про призначення перевірки з наведених підстав надано контролюючому органу вищого рівня у разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, що в даному конкретному випадку не мало місце.

При цьому, наявність доручення ГУ ДФС у м. Києві від 22.09.2015 № 21961/7/26-15-10-08-16 про призначення документальної позапланової перевірки, що не пов'язано з обставинами неякісно проведеної перевірки, не наділяє відповідача повноваженнями щодо призначення позапланової перевірки, не передбаченими ПК України.

Разом з цим, обмеження на призначення та проведення позапланової перевірки позивача за наявності підстав, визначених пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПК України, у разі якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків (в даному випадку перевіркою, результати якої оформлені були актом від 25.03.2015), згідно абз. 2 п. 78.2 ст. 78 ПК України не поширюється на спірну перевірку.

Стосовно правомірності податкових повідомлень-рішень колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до норм п. 163.1 ст. 163 розд. IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПК України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом (пп. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 ПК України).

Згідно із пп. 164.1.2 та п. 164.1 ст. 164 ПК України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Зокрема, відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу), зокрема, у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом.

Відповідно до пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

З контексту наведених норм слідує, що об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є доходи у вигляді додаткових благ, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку.

Підпунктом 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України встановлено, що податковий агент (визначення терміну якого наведено у 14.1.180 п. 14. ст. 14 цього Кодексу), який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу.

В силу норм ст. 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. А особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, - податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні (пп. «а» п. 171.2 ст. 171 цього Кодексу).

Обов'язки податкових агентів також закріплені в п. 176.2 ст. 176 ПК України, зокрема, такі особи зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету, згідно з підпунктом 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України, а саме податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Тобто, сплата податку на доходи фізичних осіб відбувається під час виплати оподатковуваного доходу.

Згідно пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно положень п. 51.1 ст. 51, п. 110.1 ст. 110 ПК України податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку. Форма та порядок заповнення такого податкового розрахунку в період спірних правовідносин була затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1020 (діяв до 01.04.2014) та наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 49 (діяв до 01.04.2015).

Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність в разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншими законодавчими актами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Крім того, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 31.07.2014 № 1621-VII (далі - Закон № 1621-VII) ПК України, а саме - розділ XX «Перехідні положення» підрозділ 10 доповнено пунктом 16-1, відповідно до якого тимчасово, до 1 січня 2015 року, встановлюється військовий збір у розмірі 1,5 відсотка до доходів у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри. Вказаний Закон № 1621-VII набрав чинності з 03.08.2014.

Відповідно до п.п. 1.1 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПК України платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 цього Кодексу. Згідно п. 162.1 ст. 162 ПК України встановлено, що платниками збору є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Зокрема, визначення «податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб» міститься у пп. 14.1.180 п. 14. ст. 14 ПК України. Також, згідно з п. 18.1 ст. 18 зазначеного Кодексу податковим агентом є особа, на яку Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Відповідно до п.п. 1.2 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПК України об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 цього Кодексу. В силу норм п. 163.1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

З вищенаведених норм вбачається, що об'єктом оподаткування військового збору є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Підпунктом 1.4 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПК України визначено, що нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Згідно п.п. 1.5 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПК України відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету є особи, визначені у ст. 171 ПК УКраїни.

В силу норм пп. 1.6 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПК України платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Відповідальність платника податків за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати встановлена у п. 127.1 ст. 127 ПК України. А саме ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

У відповідності до ч. 2 ст. 119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Згідно акта перевірки від 29.10.2015 та додатку № 1 (а.с. 85 - 86) до нього в ході проведеної перевірки відповідачем встановлено випадки надання позивачем протягом періоду з січня 2012 року по жовтень 2014 року своїм працівникам додаткового блага у грошовій формі у вигляді сплачених сум відшкодування коштів на паливо за відсутності договорів оренди автомобілів, всього у розмірі 286 600 грн. та без оподаткування таких коштів податком на доходи фізичних осіб і без відображення відомостей про такі виплати у податкових розрахунках форми № 1ДФ. Виявлено випадки порушення порядку подання податкових розрахунків форми № 1ДФ шляхом неповідомлення податкового органу про суми виплачених доходів фізичним особам за І - ІV квартали 2012 року та І - ІV квартали 2013 року та несвоєчасного подання податкової звітності за формою № 1ДФ за І - ІV квартали 2014 року.

Крім того, актом перевірки з додатками № 2 і № 3 (а.с. 87 - 88) до нього зафіксовано неперерахування позивачем до бюджету станом на кінець перевіряємого періоду сум нарахованого податку на доходи фізичних осіб у розмірі 28 375,56 грн. та військового збору в розмірі 1 616,25 грн. (останнє за період з серпня по листопад 2014 року), нарахованх на суми доходів у вигляді заробітної плати.

Колегія суддів звертає увагу, що позивач не надав суду жодних доказів на спростовування фактів виявлених порушень норм податкового законодавства при виплаті сум доходів своїм працівникам та несплати до бюджету нарахованих сум податку і військового збору, у зв'язку з чим суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позивач визнає інкременовані йому відповідачем податкові правопорушення в повному обсязі.

При цьому, колегія суддів погоджується з правомірністю посилань позивача на обставини недотримання відповідачем законодавчо визначених строків давності при обрахунку суми заниженого позивачем податку на доходи фізичних осіб за результатами поточної перевірки.

Згідно норм п. 102.1, п. 102.2 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, зокрема, якщо податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано.

З акта перевірки від 29.10.2015 не вбачається відомостей про випадки неподання позивачем податкових розрахунків форми № 1ДФ за звітні періоди за І - ІV квартали 2012 року та І - ІV квартали 2013 року, натомість вказано про надання неповної інформації про суми випалчених доходів фізичним особам-платникам податку.

Враховуючи, що законодавчо визначені строки для подання податкових розрахунків форми № 1ДФ відповідають строкам для подання податкової звітності за звітний період податковий квартал (останній у відповідності до пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України дорівнює календарному кварталу - тобто, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу), то визначення відповідачем позивачу суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб за період з січня по вересень 2012 року у розмірі 8 175 грн. здійснено поза межами законодавчо встановлених строків давності.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інставнції, що позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.11.2015 № 0056251702 та від 10.02.2016 № 0003381203 підлягають задоволенню в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 16.11.2015 № 0056251702 в частині визначеного грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 14 291,25 грн. (в тому числі за основним платежем 8 175 грн., штрафні санкці - 6 116,25 грн.)

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 16.11.2015 № 0056271702, то суд першої інстанції вірно встановив, що останні не підлягають задоволенню, оскільки вказане податкове повідомлення-рішення було відкликано відповідачем у відповідності до пп. 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 ПК України у зв'язку з прийняттям податкового повідомлення-рішення від 10.02.2016 № 0003381203 на зменшену в досудовому порядку суму грошового зобов'язання з військового збору, а тому відповідно не порушує права та інтереси позивача.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянтами не надано до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційні скарги без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з апелянта судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на момент подання позову від 22.05.2015 № 484-VIII, яка набрала чинності 01.09.2015) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір мінімальної заробітної плати; фізичною особою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на момент подання апеляційної скарги від 22.05.2015 № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015) за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» становив 1 378 грн.

Як вбачається з матеріалів справи предметом спору є скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 16.11.2015 форми «Р» № 0056251702, яким визначено позивачу до сплати суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 124 874,73 грн., в тому числі 71 365, 56 грн. за основним платежем, 53509,17 грн. - штрафні (фінансові) санкції , № 0056271702, яким визначено позивачу до сплати суму грошового зобов'язання з військового збору у розмірі 2 828, 44 грн., в тому числі 1 616, 25 грн. за основним платежем, 1 212,19 грн. - штрафні (фінансові) санкції, та від 10.02.2016 № 0003381203, яким визначено позивачу до сплати суму грошового зобов'язання з війського збору у розмірі 2 463,75 грн., в тому числі 1 616, 25 грн. за основним платежем, 847, 50 грн. - штрафні (фінансові) санкції Отже, даний спір має майновий характер. Оспорювана сума 130 166, 92 грн.

Отже, ставка судового збору за подачу позову становила: 130 166, 92 грн. х 1,5% = 1 952, 50 грн.

Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2016 було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення апеляційним судом, то у відповідності до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» відповідачу потрібно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2 147, 75 грн. (1 952, 50 х 110 %).

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Єс Енд Джи Груп» та Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2016 - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31211206781007, код класифікації 22030001) судовий збір за подання до суду апеляційної скарги в розмірі 2 147, 75 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 07.11.2016.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Шурко О.І.

Кузьменко В. В.