Ухвала

від 29.08.2016 по справі 820/2237/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2016 р.Справа № 820/2237/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калиновського В.А. , Філатова Ю.М.

за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2016р. по справі №820/2237/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Пальміра"

до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю В«Торгівельний дім В«ПальміраВ» , звернувся до суду з адміністративним позовом до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного Управління ДФС у Харківській області, в якому, просив:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо неприйняття та не визнання як податкова звітність податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2016 року від 21.03.2016 року за №1600009803, Додаток 5 В«Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентівВ» за лютий 2016 року від 21.03.2016 року за № НОМЕР_1 ТОВ В«ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ В«ПАЛЬМІРАВ» (код 39957642) та не внесення і не відображення податкових показників в електронну базу даних В«Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДФС УкраїниВ» , в інформаційну базу даних В«Податковий блокВ» , В«Систему співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДФС УкраїниВ» та інших електронних інформаційних баз даних сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ В«ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ В«ПАЛЬМІРАВ» (код 39957642) в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2016 року від 21.03.2016 року за №1600009803 та Додатку 5 В«Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентівВ» за лютий 2016 року від 21.03.2016 року за № НОМЕР_1;

- зобов'язати відповідача прийняти та визнати як податкову звітність податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2016 року від 21.03.2016 року за №1600009803, Додаток 5 В«Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентівВ» за лютий 2016 року від 21.03.2016 року за № НОМЕР_1 ТОВ В«ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ В«ПАЛЬМІРАВ» (код 39957642) та внести і відобразити показники податкової звітності ТОВ В«ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ В«ПАЛЬМІРАВ» (код 39957642) в електронній базі даних В«Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДФС УкраїниВ» , в інформаційній базі даних В«Податковий блокВ» , В«Систему співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДФС УкраїниВ» та інших електронних інформаційних базах даних сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ В«ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ В«ПАЛЬМІРАВ» (код 39957642) в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2016 року від 21.03.2016 року за №1600009803 та Додатку 5 В«Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентівВ» за лютий 2016 року від 21.03.2016 року за № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що позивач, будучи платником податку на додану вартість, уклав із відповідачем договір визнання електронної звітності. У зв'язку із розірванням відповідачем в односторонньому порядку договору, керуючись положенням п. 49.4 ст. 49 Податкового кодексу України (далі -ПК України), директором підприємства подано до Східної ОДПІ м. Харкова податкову декларацію з податку на додану вартість від 21.03.2016 р. №1600009803 за лютий 2016 року та додаток №5 В«Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентівВ» . Листом від 24.03.2016 року податковий орган повідомив, що податкова звітність за лютий 2016 року заповнена та подана всупереч правилам визначеним для заповнення такої декларації, а отже не визнана контролюючим органом як податкова звітність. Не погоджуючись із правомірністю вказаних дій, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2016 року адміністративний позов задоволено.

Визнано неправомірними дії Східної ОДПІ щодо неприйняття та не визнання як податкова звітність податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2016 року від 21.03.2016 року за №1600009803, Додаток 5 В«Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентівВ» за лютий 2016 року від 21.03.2016 року за № НОМЕР_1 ТОВ В«ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ В«ПАЛЬМІРАВ» (код 39957642) та не внесення і не відображення податкових показників в електронну базу даних В«Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДФС УкраїниВ» , в інформаційну базу даних В«Податковий блокВ» , В«Систему співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДФС УкраїниВ» та інших електронних інформаційних баз даних сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ В«ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ В«ПАЛЬМІРАВ» (код 39957642) в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2016 року від 21.03.2016 року за №1600009803 та Додатку 5 В«Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентівВ» за лютий 2016 року від 21.03.2016 року за № НОМЕР_1.

Зобов'язано Східну ОДПІ прийняти та визнати як податкову звітність податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2016 року від 21.03.2016 року за №1600009803, Додаток 5 В«Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентівВ» за лютий 2016 року від 21.03.2016 року за № НОМЕР_1 ТОВ В«ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ В«ПАЛЬМІРАВ» (код 39957642) та внести і відобразити показники податкової звітності ТОВ В«ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ В«ПАЛЬМІРАВ» (код 39957642) в електронній базі даних В«Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДФС УкраїниВ» , в інформаційній базі даних В«Податковий блокВ» , В«Систему співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДФС УкраїниВ» та інших електронних інформаційних базах даних сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ В«ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ В«ПАЛЬМІРАВ» (код 39957642) в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2016 року від 21.03.2016 року за №1600009803 та Додатку 5 В«Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентівВ» за лютий 2016 року від 21.03.2016 року за № НОМЕР_1.

Стягнуто зі Східної ОДПІ на користь ТОВ В«ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ В«ПАЛЬМІРАВ» сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 2756 грн. 00 коп.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2016 року та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов залишити без задоволення.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про їх обґрунтованість.

Позивач правом надання письмових заперечень на апеляційну скаргу не скористався.

Представники сторін про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлялись.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ В«ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ В«ПАЛЬМІРАВ» пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та перебуває на податковому в Східній ОДПІ.

Як вказує позивач, в зв'язку із розірванням податковим органом в односторонньому порядку укладеного договору про визнання електронних документів, керуючись положенням п. 49.4 ст. 49 ПК України, директором підприємства подано до Східної ОДПІ м. Харкова податкову декларацію з податку на додану вартість від 21.03.2016 р. №1600009803 за лютий 2016 р. та додаток №5 В«Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентівВ» від 21.03.2016 р. №1600009804.

Листом №3471/10/20-38-12-01-20 від 24.03.2016р. Східна ОДПІ м. Харкова повідомила позивача, що податкова звітність з ПДВ за лютий 2016 року від 21.03.2016 року заповнена та подана всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, а саме: невідповідність даних податкової декларації та додатку №5 та вказана звітність з ПДВ не була визнана «як податкова декларація з ПДВ».

Не погоджуючись із вказаними діями, позивач звернувся до суді із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що оскаржувані дії податкового органу є неправомірними та порушують вимоги діючого законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Порядок податкової декларації до контролюючих органів визначений статтею 49 ПК України.

Згідно положень п.п.49.1-49.3 вказаної статті Кодексу передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Як вказував під час судового розгляду справи позивач та не заперечував відповідач, між сторонами укладався договір про визнання електронних документів, який в послідуючому був розірванням податковим органом в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 49.4 ст. 49 ПК України, платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

У разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті.

Враховуючи вказані обставини та керуючись п. 49.4 ст. 49 ПК України, директором підприємства подано до Східної ОДПІ м. Харкова податкову декларацію з податку на додану вартість від 21.03.2016 р. №1600009803 за лютий 2016 р. та додаток №5 В«Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентівВ» від 21.03.2016 р. №1600009804.

Положеннями п. 49.8 ст. 49 ПК України передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п. 49.9 ст. 49 ПК України встановлено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється (п. 49.10 ст. 49 ПК України).

Виходячи із системного аналізу вказаних правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою контролюючого органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених п.п.48.3, 48.4 ст. 48 ПК України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання контролюючим органом.

Колегія суддів зазначає, що згідно п. 48.3 ст. 48 ПК України передбачено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період (п. 48.4 ст. 48 ПК України).

Разом з тим, як було встановлено під час розгляду справи, зауважень щодо складання за встановленою формою, наявності обов'язкових реквізитів податкової звітності тощо, під час її подачі, у службових осіб Східної ОДПІ м. Харкова не було, про що свідчить відповідний штамп ДПІ на заяві про прийняття вказаної звітності.

Згідно листа №3471/10/20-38-12-01-20 від 24.03.2016р. податковий орган вказав, що податкова звітність з ПДВ за лютий 2016 року від 21.03.2016 року заповнена та подана всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення.

Проте, колегія суддів зазначає, що відповідачем ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час її апеляційного перегляду не було надано обґрунтованих пояснень стосовно того в чому саме невідповідність даних вказаних податкової декларації та додатку №5.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у податкового органу правових підстав для неприйняття та невизнання як податкова звітність наданої підприємством податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2016 року від 21.03.2016 року за №1600009803 та Додатку 5 В«Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентівВ» за лютий 2016 року від 21.03.2016 року за № НОМЕР_1.

З приводу невнесення та не відображення податковим органом показників вказаної податкової звітності в електронних базах, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 р. № 765, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 року за № 217/24994 (який діяв на момент подання податкової звітності), з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

Нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації (п. 4 розділу ІІІ Порядку).

Також, процедура перенесення інформації з документів податкової звітності до електронних баз контролюючих органів визначена Методичними рекомендаціями щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затвердженими наказом ДПС України від 14.06.2012 р. № 516 (далі - Методичні рекомендації).

Пунктом 5.1 Методичних рекомендацій встановлено, що обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію.

Згідно п. 5.4 Методичних рекомендацій, за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків на паперових (електронних) носіях, несуть відповідальність підрозділи, що приймають податкову звітність.

Імпорт до АІС "Облік податків і платежів" інформації про грошові зобов'язання, самостійно визначені платником податків, виконується підрозділом прогнозування, аналізу, обліку та звітності на підставі реєстрів нарахованих сум (п.5.6 Методичних рекомендацій).

Таким чином, наслідком прийняття податкової звітності є внесення фахівцями контролюючого органу до відповідних баз показників таких податкових декларацій.

На підставі викладеного, враховуючи відсутність у відповідача правових підстав для не прийняття та не визнання як податкова звітність поданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість та Додатку 5 В«Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентівВ» , колегія суддів дійшла висновку також про протиправність дії щодо не внесення і не відображення податкових показників в електронну базу даних.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням визначеного статтею 8 Конституції України принципу верховенства права та встановлених статтею 2 КАС України завдань суду як державної правозахисної інституції, колегія суддів дійшла висновку про протиправність дій відповідача щодо неприйняття та не визнання як податкова звітність податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2016 року від 21.03.2016 року за №1600009803, Додаток 5 В«Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентівВ» за лютий 2016 року від 21.03.2016 року за № НОМЕР_1 ТОВ В«ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ В«ПАЛЬМІРАВ» (код 39957642) та не внесення і не відображення податкових показників в електронну базу даних В«Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДФС УкраїниВ» , в інформаційну базу даних В«Податковий блокВ» , В«Систему співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДФС УкраїниВ» та інших електронних інформаційних баз даних сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ В«ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ В«ПАЛЬМІРАВ» (код 39957642) в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2016 року від 21.03.2016 року за №1600009803 та Додатку 5 В«Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентівВ» за лютий 2016 року від 21.03.2016 року за № НОМЕР_1.

А тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо законності та обґрунтованості вказаної частини позовних вимог.

З огляду на зазначене, приймаючи до уваги встановлення судом факту протиправності дій відповідача, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що належним способом захисту прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, буде зобов'язання прийняти та визнати як податкову звітність податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2016 року від 21.03.2016 року за №1600009803, Додаток 5 В«Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентівВ» за лютий 2016 року від 21.03.2016 року за № НОМЕР_1 ТОВ В«ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ В«ПАЛЬМІРАВ» (код 39957642) та внести і відобразити показники податкової звітності ТОВ В«ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ В«ПАЛЬМІРАВ» (код 39957642) в електронній базі даних В«Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДФС УкраїниВ» , в інформаційній базі даних В«Податковий блокВ» , В«Систему співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДФС УкраїниВ» та інших електронних інформаційних базах даних сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ В«ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ В«ПАЛЬМІРАВ» (код 39957642) в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2016 року від 21.03.2016 року за №1600009803 та Додатку 5 В«Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентівВ» за лютий 2016 року від 21.03.2016 року за № НОМЕР_1.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, податковий орган, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції по справі.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2016 року по справі №820/2237/16 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Східної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2016р. по справі №820/2237/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Пальміра" до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3

Повний текст ухвали виготовлений 31.08.2016 р.