Справа №2-15/07р
Справа №2-15/07р.
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2007
року
Богуславський
районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Тітова М.Б.
при секретарі Ведмеденко
IB.
з участю
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника
третьої особи Кобиш О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в
м. Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства
"Київський облавтодор", третя особа яка не заявляє самостійних вимог
щодо предмета спору - управління
Пенсійного фонду України у Богуславському районі, про зобов'язання провести
перерахунок заробітної плати за виконання робіт в зоні відчуження
Чорнобильської АЕС в період з ІНФОРМАЦІЯ_1
по ІНФОРМАЦІЯ_2 року та видачу нової довідки про повний заробіток у зоні
відчуження ЧАЕС для надання її до управління Пенсійного Фонду України у
Богуславському районі для перерахунку пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ДП "Київський
облавтодор", в якій просить суд зобов'язати відповідача провести
перерахунок заробітної плати та видати йому нову довідку про заробіток в зоні
відчуження за виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській
АЕС з ІНФОРМАЦІЯ_1 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 року для надання
цієї довідки в управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі з
метою перерахунку пенсії, посилаючись на те, що відповідно до наказу
адміністрації Миронівського ДРСУ-99 від ІНФОРМАЦІЯ_1
року, правонаступником якого є відповідач, його було відкомандировано з
основної роботи в ДРСУ-99 на виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на
Чорнобильській АЕС.
За виконану роботу йому адміністрацією ДРСУ-99 виплачено
заробітну плату, але не в тих розмірах, що передбачалось діючими на той час
законодавчими актами. Зокрема не враховано, що відповідно до Постанови Ради
Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 року №665-195 необхідно розрахунок
заробітної плати робити за підвищеною на 100% тарифної ставки та з урахуванням
кратності 4 відповідно до постанови Кабінету Міністрів УРСР та Укрпрофради від
10 червня 1986 року за №207-7. Також за виконання робіт в зоні відчуження не
нараховано та не виплачено премію в розмірі 60% тарифної ставки (окладу) в місяць. Безпідставно в довідці
про заробітну плату в зоні відчуження занижено кількість відпрацьованих годин і
поставлено 72 години за 9 днів роботи замість правильної кількості 144 години,
що зазначено у товаротранспортній накладній, що була видана Поліським райДРСУ.
Окрім того, відповідачем неправильно зроблено розрахунок заробітної плати за
роботу в надурочний час, а саме за перші дві години потрібно визначити
подвійний розмір оплати праці, а не полуторний. Також позивач просить стягнути
із відповідача різницю між отриманою та нарахованою заробітною платою ОСОБА_1
за виконання робіт в зоні відчуження ЧАЕС.
В судовому засіданні позивач та його представник
підтримали, посилаючись на вищенаведені обставини.
Представник третьої особи Кобиш О.В. в судовому засіданні
позов не визнала і пояснила, що довідка про заробіток позивача у зоні
відчуження Чорнобильської АЕС за період з ІНФОРМАЦІЯ_1 по ІНФОРМАЦІЯ_2 року, яка видана
відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_3
року, відповідає діючому на той час законодавству та первинним документам
про облік робочого часу ОСОБА_1 в зоні відчуження. Поскільки на підприємстві положення
про преміювання працівників, які виконували роботи пов'язані із ліквідацією
наслідків аварії на ЧАЕС, за ІНФОРМАЦІЯ_4 рік відсутнє, то не має підстав
нараховувати премію 60% до
заробітку позивача. Управління Пенсійного фонду України в Богуславському районі
не зможе прийняти довідку про розрахунок заробітної плати за роботу в зоні
2
відчуження ЧАЕС в ІНФОРМАЦІЯ_4
році в разі, якщо не буде додано положення про преміювання.
Відповідач про час і місце судового засідання повідомлявся судом належним
чином, причини неявки суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення
при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, заслухавши позивача, його представника, представника
третьої особи, свідка та дослідивши письмові матеріали справи, вважає за
необхідне позов задовольнити частково, виходячи із наступних підстав.
Копією командировочного посвідчення, копією шляхового листа, копією
маршрутного листа та копією товарно-транспортної накладеної підтверджено, що
позивач ОСОБА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_1
року по ІНФОРМАЦІЯ_2
року виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні
відчуження в першій зоні небезпеки. Кількість відпрацьованих годин в першій
зоні небезпеки зазначено 144.
Відповідач в довідці про заробіток позивача в зоні відчуження, яка надана
до управління Пенсійного Фонду України у Богуславському районі, зазначив
кількість відпрацьованих годин 72, виходячи з того, що товарно-транспортна
накладна виписана на двох водіїв ОСОБА_1 і ОСОБА_3. Таксування заробітної плати
у шляховому листі відповідачем також проведено виходячи із 72 годин.
Позивач, будучи за його згодою допитаним як свідок, та свідок ОСОБА_3 в
судовому засіданні прояснили, що вони працювали на автомобілі кожного дня по 16 годин і
почергово виконували обов'язки то водія, то дозиметриста, так як вони обеззаражували автодорогу Вільча-Варовичі.
Товарно-транспортна накладна видана Поліським райДРСУ на
двох водіїв ОСОБА_1 і ОСОБА_3
і в ній чітко зазначено, що вказані особи відпрацювали в першій зоні
небезпеки 144 години,
а не кожен по 72 години.
Тому заробітна плата повинна бути нарахована позивачу виходячи із
відпрацьованих ним 144 годин.
Згідно довідки філії "Богуславське районне дорожнє
управління", в якій зберігаються документи ДРСУ-99, в архівних документах
положення про преміювання за ІНФОРМАЦІЯ_4
рік відсутнє.
Відповідно до діючого на час виконання робіт по
ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в ІНФОРМАЦІЯ_4
році питання щодо оплати праці працівників підприємств, організацій і
установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на
Чорнобильській АЕС регулювались:
постановою Ради Міністрів УРСР від 8
травня 1986 р. №168-5 "Про
порядок оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств і
організацій зони Чорнобильської атомної електростанції", якою було
доведено до відома міністерств, відомств УРСР, облвиконкомів Київського та
Севастопольського міськвиконкомів постанову ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС
від 7 травня 1986 р. № 524-156;
постановою Ради Міністрів УРСР, Української
республіканської ради професійних спілок від 10 червня 1986
р. №207-7 "Про
умови оплати праці та матеріального забезпеченню працівників підприємств,
організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків
аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганням забрудненню навколишнього
середовища", якою було доведено до відома міністерств, відомств УРСР,
облвиконкомів, Київського та Севастопольського міськвиконкомів,
республіканських комітетів, обласних та Київської міської ради професійних
спілок постанову Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986
р. № 665-195.
Відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії по
інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку
з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися
за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в ІНФОРМАЦІЯ_5 роках, у розмірі
відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
У відповідності до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1986 року №153/10-43, премія за роботу
в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами
преміювання.
Зміни до положення про преміювання могли бути внесені у
відповідності з підпунктом 4
пункту 1 постанови
Ради Міністрів УПСП і Укрпрофради від 10
червня ІНФОРМАЦІЯ_4 року №207/7 щодо підвищення
граничного розміру премій до 60%
тарифної ставки (окладу) на місяць.
Оскільки положення про преміювання працівників ДРСУ, які
виконували роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в ІНФОРМАЦІЯ_4 році, відсутнє
та відсутні відомості, щодо діючого на підприємстві
3
положення
про преміювання, були внесенні зміни в частині преміювання працівників зайнятих
на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в розмірі до 60% тарифної ставки
(окладу) на місяць, то в такому випадку відсутні підстави для задоволення
позову в цій частині.
Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради
Міністрів Укрпрофради від 10.06.1986 року №207-7, оплата праці працівників
підприємств, організацій і установ, відряджених у зону відчуження для виконання
робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження і
запобіганням забрудненню навколишнього середовища, провадилась і III, П, І
зонах небезпеки у 4-, 3-, 2- кратному розмірах тарифної ставки понад
середньомісячну за робітну плату, яка відповідно до чинного законодавства зберігалась
за основним місцем роботи.
В зазначеній Постанові не вказано, що кратність необхідно при міняти до
підвищеної на 100% тарифної
ставки, а тому вимоги позивача в цій частині є необгрунтованими.
Правильно в довідці застосовано кратність 2 для розрахунку заробітку в зоні відчуження, так як в
товарно-транспортній накладній зазначено про виконання робіт позивачем в першій
зоні небезпеки.
Робота в надурочний час оплачувалась відповідно до ст. 106 Кодексу законів
про працю УРСР і на час виконання позивачем робіт в зоні відчуження редакція
даної статті визначала, що за перші дві години роботи в надурочний час оплата
проводилась в полуторному розмірі, за наступні - в подвійному розмірі. Тому вимоги позивача про оплату
всієї надурочної роботи позивача в зоні відчуження в подвійному розмірі є
безпідставними.
Відповідно до пункту 18 Тимчасового порядку оплати праці працівників підприємств,
організацій і установ Міненерго СРСР, які приймали участь в ліквідації
наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганні забрудненню навколишнього середовища,
відрядженому працівнику надавалась в руки довідка установленого зразка про
участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС для надання йому пільг
по пенсійному забезпеченню і додатковій відпустці. Сума нарахованої заробітної плати
перераховувалась на розрахунковий рахунок підприємств, які командирували
зазначених працівників. Середньомісячна заробітна плата, що зберігалась за
працівником за період службового відрядження за його основним місцем роботи,
нараховувалась і виплачувалась, відповідно до чинного законодавства, за рахунок
коштів підприємства.
Оскільки позивачу заробітна плата за роботу в зоні
відчуження не була нарахована підприємством, де він працював у відрядженні та
відсутні відомості про перерахунок будь-яких коштів на рахунок ДРСУ-99, то
відповідно не має підстав стягувати із відповідача різницю між отриманою та
нарахованою заробітною платою ОСОБА_1 за виконання робіт в зоні відчуження
ЧАЕС.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214-215, 218,
226 ЦПК України, постановою Ради Міністрів УРСР від 8 травня ІНФОРМАЦІЯ_4 р.
№168-5 "Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників
підприємств і організацій зони Чорнобильської атомної електростанції",
постановою Ради Міністрів УРСР, Української республіканської ради професійних
спілок від 10 червня ІНФОРМАЦІЯ_4 р. №207-7 "Про умови оплати праці та
матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ,
зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на
Чорнобильській АЕС та запобіганням забрудненню навколишнього середовища",
суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1
задовольнити частково.
Зобов'язати ДП "Київський облавтодор" зробити
перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за
виконання робіт в зоні відчуження Чорнобильської АЕС в період з ІНФОРМАЦІЯ_1 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 року, виходячи
із відпрацьованих ним 144
годин.
В решті позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без
задоволення.
Стягнути із ДП "Київський облавтодор" судовий збір на користь
держави в сумі 8 гривень 50 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду
Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з
дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього
протягом 20 днів
апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку
ч.4 ст.295 ЩІК України.
Головуючий: суддя (підпис)
Суд | Богуславський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 12.01.2007 |
Оприлюднено | 21.08.2007 |
Номер документу | 603683 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Богуславський районний суд Київської області
Тітов М.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні