Постанова

від 26.04.2007 по справі 16/624

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

16/624

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

26 квітня 2007 р.                                                                                   № 16/624  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

Головуючогосуддів:Кочерової Н.О.Рибака В.В.Черкащенка М.М.

розглянув касаційну скаргу

колективного підприємства № 52 "Термоізоляція"

на постановувід 13.02.2007 Луганського апеляційного господарського суду

у справі№ 16/624  господарського суду Луганської області

за позовомколективного підприємства № 52 "Термоізоляція"

довідкритого акціонерного товариства "Стаханівський завод технічного вуглецю"

простягнення 68 345,70 грн.

за участю представників сторін:

від позивача     Кириченко Є.В. дов. № 01-08 від 05.01.2007

від відповідача Лукін І.В. дов. № 1593/1602 від 27.11.2006

ВСТАНОВИВ:

          В листопаді 2006 року Сєвєродонецьке колективне підприємство № 52 "Термоізоляція" звернулось до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Стаханівський завод технічного вуглецю" про стягнення пені за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань в розмірі 68 345,70 грн.

          В обґрунтування позовних вимог зазначало, що в порушення договірних зобов'язань за договором підряду № 114 від 29.03.2006, укладеному між сторонами, замовником-відповідачем об'єкти для виконання ізоляційних робіт були передані з порушенням строків передачі.

Рішенням господарського суду Луганської області від 03.01.2007 (суддя Шеліхіна Р.М.) в позові відмовлено.

Відмовляючи в позові господарський суд виходив з необґрунтованості та недоведеності позовних вимог.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 13.02.2007 (судді: Бойченко К.І. –головуючий, Баннова Т.М., Медуниця О.Є.) рішення залишено без змін.

Залишаючи рішення, апеляційна інстанція погодилась з висновком господарського суду, разом з тим дійшла висновку, що спірний договір № 114 від 29.03.06 є неукладеним, оскільки між сторонами не досягнуто згоди з усіх його істотних умов.

В касаційній скарзі колективне підприємство № 52 "Термоізоляція" просить  скасувати постанову апеляційного господарського суду і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи 29.03.06 між відкритим акціонерним товариством "Стаханівський завод технічного вуглецю" (замовник) та колективним підприємством № 52 "Термоізоляція" (підрядник) укладено договір підряду № 114 на виробництво робіт з термоізоляції технологічного обладнання на технологічному потоці № 1 у цеху № 1, відповідно до умов якого позивач зобов'язався виконати відповідні роботи на свій ризик і власними засобами у встановлений договором строк до 31.05.06, а замовник зобов'язався прийняти роботи та сплатити їх вартість у розмірі 146 981 грн.

Відповідно до п. 5.2.1 договору замовник зобов'язувався передати підряднику площадку виробництва робіт, обмежену координатами, згідно акту-допуску не пізніше 2 календарних днів до початку виконання робіт за договором.

Судовими інстанціями досліджено, що сторони за договором не зазначили на кого покладається обов'язок з підготовки та складання відповідних актів-допусків.

Пунктом 5.1.5 договору передбачено, що позивач зобов'язувався виконувати роботи на об'єктах відповідача тільки при наявності наряду-допуску.

Господарськими судами встановлено, що акти проміжної прийомки відповідальних конструкцій від 25.04.06, від 26.04.06, від 25.05.06 і від 22.05.06, на які посилається позивач, свідчать про виконання відповідачем робіт з монтажу металоконструкцій, В перелічених актах не відображений початок виконання монтажних робіт та вказана дата закінчення монтажних робіт, які виконував відповідач, з передачею під ізоляцію 25.05.06, 26.04.06, 25.05.06 і 22.05.06 відповідно.

Судовими інстанціями досліджено, що монтаж та ізоляційні роботи різні за формами. Одночасне їх проведення неможливе. Монтаж обладнання є основною частиною проведення робіт, яке після іспиту передається під проведення ізоляційних робіт виконавцю для повного завершення робіт на об'єкті. Тільки після проведення іспитів на наявність на зварених швах та флянцевих з'єднаннях дефектів і у випадку відсутності останніх, об'єкт передається під виконання ізоляційних робіт.

Апеляційним господарським судом встановлено, що сторонами в договорі не обумовлено таку істотну умову, як проведення монтажних робіт, за результатами яких повинні складатись акти проміжної прийомки відповідних конструкцій.

Договір є укладеним, відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних його умов.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх істотних умом. Істотними є умови, визначені такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Пунктом 4.2 договору сторони передбачили, що позивач зобов'язувався виконати роботи у встановлені графіком строки. У цьому графіку виконання остаточних обсягів робіт з термоізоляції технологічного обладнання ТП № 1 у цеху № 1 сторони зазначили такі строки виконання робіт: з термоізоляції газоходів ТП № 1 відділення уловлювання –з 20.04.06 по 20.05.06; з термоізоляції циклонів Ф 3600 мм, 2 шт. –з 10.04.06 по 10.05.06; з термоізоляції фільтру ФР -5500 –з 20.04.06 по 30.06.06; з термоізоляції газоходів ТП № 1 відділення обробки- з 15.05.06 по 31.05.06.

Апеляційним господарським судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що всупереч даним умовам в цьому ж графіку, сторони обумовили початок строку виконання робіт –10.04.06, що свідчить про те що строк початку обсягу робіт за договором залишився не визначеним сторонами.

Разом з тим, судом другої інстанції досліджено, що позивачем не надано доказів початку виконання робіт з термоізоляції по кожному етапу за відповідною датою, враховуючи, що п. 5.2.1 договору передбачено, що відповідач брав на себе зобов'язання передати площадку виробництва робіт не пізніше двох календарних днів до початку фактичного виконання робіт, а не пізніше двох календарних днів до зазначеного у графіку строку початку виконання робіт.

Враховуючи підстави заявленого позову, вимоги законодавства та умови спірного договору, апеляційний господарський суд правомірно прийшов до висновку, що сторонами не досягнуто згоди з усіх істотних умов договору № 114 від 29.03.06, у зв'язку з чим підставно визнав його неукладеним.

Касаційна інстанція погоджується з  доводами суду апеляційної інстанції щодо оплати відповідачем ізоляційних робіт, які зазначені у графіку виконання остаточних обсягів робіт з термоізоляції технологічного обладнання ТП № 1 в цеху, на користь позивача за фактом їх виконання.

За таких обставин, прийнята апеляційним господарським судом у справі постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, підстав для її скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків суду і не заслуговують на увагу.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу колективного підприємства № 52 "Термоізоляція" залишити без задоволення, а постанову Луганського апеляційного господарського суду від 13.02.2007 у справі № 16/624 без змін.

Головуючий                                                                 Н.Кочерова

Судді:                                                                             В.Рибак

                                                                                        М.Черкащенко