ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010,
м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
18.04.07
Справа № 5/3270-19/419А
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючої
Дубник О.П.
суддів Орищин Г.В.
Якімець
Г.Г.
При
секретарі судового засідання
Ніколайчук С.В.
розглянувши апеляційну
скаргу державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Залізничному районі м.Львова
від 16.02.07р. №5493/10-0
на постанову господарського суду Львівської
області від 07.02.2007р.
у справі №5/3270-19/419А
за позовом ДПІ у Залізничному районі м.Львова,
м.Львів
до відповідача 1: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної
особи (далі СПД) ОСОБА_1, м.Львів
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю
(далі ТзОВ) «Багатопрофільного
підприємства «Авангард», м.Київ
про визнання
недійсним господарського зобов'язання та застосування наслідків, передбачених
ст.208 ГК України
за участю представників
від
позивача -Мусійчук А.О. -представник (дов. у справі) ;
від відповідача 1 -ОСОБА_2, ОСОБА_3 -представники
(дов. у справі);
від відповідача 2 -
не з'явився.
Права та обов'язки згідно
ст.ст.49,51 КАС України роз'яснено, заяв про відвід суддів не надходило.
Сторони належним чином, згідно
ст.40 КАС України, повідомленні про час та місце розгляду справи, докази чого
знаходяться в матеріалах справи.
Постановою господарського суду
Львівської області від 07.02.2007р. у цій справі (суддя Мартинюк В.Я.) в
задоволені позову ДПІ у Залізничному районі м.Львова до СПД ОСОБА_1, ТзОВ
«Багатопрофільного підприємства «Авангард»про визнання недійсним господарського
зобов'язання, яке виникло на підставі угод НОМЕР_1 та НОМЕР_2 на загальну суму
46325,88 грн., та застосування наслідків, передбачених ст.208 ГК України
відмовлено.
Постанова суду мотивована ст.41
Конституції України, ч.1 ст.207, ч.1 ст.208, ч.1 ст.238, ст.250 Господарського
кодексу України, ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України, п.11 ст.10
Закону України «Про державну податкову службу в Україні», на підставі яких
місцевим господарським судом зроблено висновок про безпідставність вимог
позивача, оскільки господарські зобов'язання, які виникли між СПД ОСОБА_1 та ТзОВ «Багатопрофільного підприємства
«Авангард»на підставі договорів НОМЕР_1 та НОМЕР_2, на загальну суму
46325,80грн., сторонами виконані повністю, а сам факт скасування державної
реєстрації ТзОВ «Багатопрофільного підприємства «Авангард»згідно рішення
Шевченківського районного суду м.Києва від 17.04.06р. не тягне за собою
недійсність всіх угод, укладених цим підприємством з моменту його державної
реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру, тому підстави для
застосування до відповідачів наслідків, передбачених ст.208 ГК України,
відсутні.
З мотивів, зазначених в апеляційній
скарзі, ДПІ у Залізничному районі м.Львова оскаржила рішення суду, як прийняте
з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, наполягаючи
на тому, що спірні господарські зобов'язання, що виникли на підставі укладених
між відповідачами договорів купівлі-продажу товарів медичного призначення
НОМЕР_1 та НОМЕР_2 на загальну суму 46325,80 грн., вчинені останніми не в
рамках проведення фінансово-господарської діяльності, а з метою незаконного
формування податкового кредиту та зменшення сум податкових зобов'язань з
податку на додану вартість, які підлягають до сплати, зокрема, ТзОВ
«Багатопрофільного підприємства «Авангард», укладаючи такі договори, діяв з
метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, так як він не відобразив сум податку на додану
вартість в розмірі 7720,98 грн. від даних господарських операцій в своїх
податкових деклараціях, а згідно з листом ДПІ у Солом'янському районі м.Києва у
ТзОВ «Багатопрофільного підприємства «Авангард»податкові зобов'язання за
07-09.05р. відсутні, також підприємство за юридичною адресою відсутнє.
Враховуючи наведене, апелянт
просить скасувати оскаржувану постанову суду та задоволити позовні вимоги в
повному обсязі.
У заперечені на апеляційну скаргу
СПД ОСОБА_1 не погоджується з доводами апелянта, стверджуючи, що ним та його
контрагентом за спірними договорами в повному обсязі виконано умови цих
договорів, що підтверджується відповідними документами (розхідними накладними,
видатковими накладними, платіжними дорученнями, банківськими виписками), а щодо
несплати та недекларування податкових зобов'язань з податку на додану вартість
ТзОВ «Багатопрофільного підприємства «Авангард», то за таких обставин
правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину і санкції
встановлені ч.1 ст.208 ГК України не можуть застосовуватися.
Заслухавши представників сторін,
розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, суд встановив наступне:
податковим органом за наслідками
проведеної документальної перевірки з питань дотримання вимог законодавства про
оподаткування СПД ОСОБА_1 за період з 01.01.04р. по 31.12.05р., в результаті
якої було складено акт перевірки НОМЕР_3, встановлено, що 15.06.2005 року та
01.07.2005 року між СПД ОСОБА_1 (покупець) та ТзОВ «Багатопрофільного
підприємства «Авангард»(продавець) було укладено договори купівлі-продажу
товарів медичного призначення НОМЕР_1 і НОМЕР_4 відповідно на загальну суму
46325,80 грн.
Як встановлено судом першої
інстанції, факт виконання відповідачами цих господарських операцій, який
сторонами у цій справі не заперечується, стверджується тим, що продавець
передав у власність покупцю товари медичного призначення, які отримані останнім
згідно розхідних накладних НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, податкових накладних
НОМЕР_6, НОМЕР_7 та НОМЕР_5, які були зазначені в реєстрі отриманих та виданих
податкових накладних СПД ОСОБА_1
Також здійснення оплати покупцем
вищевказаного товару підтверджується і виписками з банку від 31.08.2005 року,
від 19.08.2005 року та від 28.07.2004 року; платіжними дорученнями за НОМЕР_8,
НОМЕР_9 та НОМЕР_10. Загальна сума -46280 грн.
Дана господарська операція була
відображена в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) по фізичній особі
- підприємцю.
Отже, після укладення та виконання
спірних договорів у ТзОВ «Багатопрофільного підприємства «Авангард»виникло
податкове зобов'язання, яке останнє повинно було відобразити у бухгалтерських
документах, у декларації по податку на додану вартість та у декларації із
податку на прибуток та сплатити у встановлений законом термін до державного
бюджету України, чого останнє не зробило.
З матеріалів справи вбачається, що
рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 17.04.2006 року у справі за
№2-2632/2006 скасовано державну реєстрацію та визнано недійсними статут ТзОВ
„БП „Авангард" з моменту його реєстрації.
Крім того, актом №2114 від
30.05.06р. скасовано свідоцтво про реєстрацію ТзОВ «Багатопрофільного
підприємства «Авангард»як платника податку на додану вартість, а згідно
інформаційної довідки ДПІ у Солом'янському районі м.Києва за №223/1/16-20 від
03.03.2006 року вбачається, що податкові зобов'язання останнього за 07-09.2005
року відсутні, підприємство не звітується з жовтня 2000р. і за юридичною
адресою не знаходиться.
Зокрема, в наведеному вище рішенні
Шевченківського районного суду м.Києва від 17.04.2006 року зазначається, що
ТзОВ «Багатопрофільного підприємства «Авангард»створене невідомими особами з
порушенням вимог чинного законодавства, особа, яка зазначена як засновник
товариства, а саме ОСОБА_4 не створював його, не підписував установчих та
бухгалтерських документів, а за місцем реєстрації підприємство відсутнє, на що
не звернув уваги місцевий господарський суд.
Згідно ст.72 КАС України
обставини, встановлені судовим рішенням в
адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили,
не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або
особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Господарське зобов'язання, що не
відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить
інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин
з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної
правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного
органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині (ст.207
ГК України).
Пленумом Верховного Суду України в
п.6 Постанови №3 від 28.04.1978 р. "Про судову практику в справах про
визнання угод недійсними" роз'яснено, що до таких угод належать угоди,
спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування
доходів, використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь
приватної власності з корисливою метою тощо. Умисел юридичної особи - сторони у
договорі визначається умислом посадової особи, яка підписала (уклала) угоду від
імені такої юридичної особи і яка мала такі повноваження на момент її
підписання.
Відповідно до ст.208 ГК України,
якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою,
яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру
в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави
за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі
виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход
держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на
відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе
одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або
належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход
держави.
Відповідно до п.11 ст.10 Закону
України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової
служби можуть звертатись до суддів із позовами про стягнення в доход держави
коштів, одержаних за право чинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить
інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.
З огляду на викладене, судова
колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції, вважаючи
господарські зобов'язання СПД ОСОБА_1 та ТзОВ «Багатопрофільного підприємства
«Авангард», які виникли на підставі укладених договорів купівлі-продажу товарів
медичного призначення НОМЕР_1 та НОМЕР_2 на загальну суму 46280 грн.,
недійсними, тому оскаржувана постанова суду підлягає скасуванню, а апеляційна
скарга задоволенню.
На підставі вищенаведеного,
керуючись п.п.6, 7 розділу VII, ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, ч.5
ст.254 КАС України -
Львівський апеляційний
господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу задоволити.
2. Постанову господарського суду
Львівської області від 07.02.2007р. у
цій справі скасувати і прийняти нову постанову. Позов ДПІ у Залізничному районі
м.Львова задоволити. Визнати недійсними
господарські зобов'язання СПД ОСОБА_1 та ТзОВ «Багатопрофільного підприємства
«Авангард», які виникли на підставі укладених договорів купівлі-продажу товарів
медичного призначення НОМЕР_1 та НОМЕР_2 на загальну суму 46280 грн. Стягнути з
ТзОВ «Багатопрофільного підприємства «Авангард»(код 33541210, м.Київ,
вул.Леванєвського, 7, р/р 260010314 в ТзОВ «Банк Перспектива»м.Донецьк, МФО
335902) на користь СПД ОСОБА_1 (код 2996405737, м.Львів, вул.Д.Апостола,8, р/р
2600101003255 в ДЛФ АТ «Кредит Банк»м.Львів, МФО 385372) -46280 грн. вартості
отриманих товарів, а з СПД ОСОБА_1 -в доход бюджету (одержувач ВДК у
Залізничному районі м.Львова ЗКПО 22389398 МФО 825014 банк одержувач УДК у
Львівській області р/р 31114029600003, код 14010100) 46280 грн.
3. Місцевому господарському суду видати
відповідні виконавчі листи.
4. Постанова суду набирає законної сили
з моменту її проголошення і може
бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст.ст.211, 212
КАС України.
Головуюча-суддя
О.П. Дубник
суддя
Г.В.Орищин
суддя
Г.Г.Якімець
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 18.04.2007 |
Оприлюднено | 30.08.2007 |
Номер документу | 606202 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Дубник О.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні