Рішення

від 31.07.2006 по справі 11/14/2566

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан

Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" липня 2006 р.

Справа № 11/14/2566

За позовом  Приватного підприємця ОСОБА_1 м.

Хмельницький  

до Приватне мале підприємство

"Ярема" м. Хмельницький

про стягнення 37064,00 грн.

Суддя   Радченя Д.І.

за участю представників сторін:

від позивача      ОСОБА_2 -представник за довіреністю від

29.06.2006р.

від відповідача 

Гопка В.В. -представник за довіреністю №17 від 19.06.2006р.

Рішенням господарського суду  Хмельницької області  від  14

червня 2005 року  задоволено позов

приватного підприємця ОСОБА_1  до  приватного 

малого підприємства “Ярема”   про

стягнення 37 064 грн. та стягнуто на користь позивача 22 927 грн. основного

боргу, 1 941, 80 грн. пені, 248,69  грн.

витрат по оплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

Постановою Житомирського

апеляційного  господарського суду  від 08 грудня 2005 року  апеляційну скаргу ПМП “Ярема”  на 

дане рішення суду  задоволено

частково та стягнуто з відповідача 22 927, 00 грн. обновного боргу,  603 грн. 

пені, 235, 30 грн. витрат на оплату державного мита та 74, 91 грн.

витрат  на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

Постановою  Вищого господарського суду  України від 17 травня 2006 року постанову

Житомирського  апеляційного

господарського суду від 08.12.2005 року та рішення господарського суду

Хмельницької області  від 14 червня 2005

року  скасовано, а матеріали справи

передано на новий розгляд.

Зазначена справа надійшла до

господарського суду Хмельницької області вх. № 01-21/5902 29 травня 2006 року

та передана на новий розгляд судді Радчені Д.І.

Ухвалою суду від 01 червня 2006

року дану справу суддею Радченею Д.І. прийнято до свого провадження та

призначено до розгляду в судовому засіданні.

Отже на виконання постанови ВГС

України про обов'язковість вказівок, що містяться в постанові касаційної

інстанції, усуненні відповідні зауваження.

В призначений судом час повноважні

представники не з'явились,  в зв'язку з

чим розгляд справи відкладався  на 15

год. 30 хв. 29 червня 2006 року.

В судовому засіданні 29.06.2006р.

позивач, відповідно до ст. 22 ГПК України подав письмову заяву про відмову від

позову в частині  заборгованості, яка

виникла з умов договору  №НОМЕР_1, і

просить суд стягнути з відповідача 

заборгованість в сумі 9361 грн., яка виникла з умов укладених договорів

НОМЕР_2, №НОМЕР_3 про надання послуг по виконанню ремонтно-будівельних робіт по

переобладнанню квартири в офісне приміщення по АДРЕСА_1 в сумі 9 331 грн. та 1

108 грн. пені  за прострочку виконання

грошових зобов'язань.

В судовому засіданні 31.07.2006р.

представники позивача заявлений позов підтримують, мотивуючи тим, що він

заявлений обґрунтовано та підлягає 

задоволенню.

Представник відповідача заперечує

проти заявленого позову, мотивуючи  тим,

що заборгованість перед позивачем відсутня.

Дослідивши зібранні у справі

докази, оцінивши їх в сукупності та враховуючи вказівки зазначенні в постанові

Вищого Господарського суду України від 17.05.2006р., суд дійшов до висновку, що

уточненні позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково враховуючи

наступне:

28 липня 2004 року між позивачем та

відповідачем укладено договори надання послуг за НОМЕР_2 та НОМЕР_3, за умовами

яких ПМП „Ярема” доручило, а ПП ОСОБА_1 прийняв на себе зобов'язання надати

послуги по виконанню ремонтно-будівельних робіт по переобладнанню квартири в

офісне приміщення по АДРЕСА_1.

Загальна вартість робіт по даному

об'єкту згідно умов договорів становить 43 507 грн.

В п. 3.3 договору сторонами

обумовлено, що оплата за виконанні роботи проводиться після підписання акта

виконаних робіт форми 2 КБ на підставі довідки виконаних робіт форми 3 КБ.

На виконання умов договору

НОМЕР_2,  29 жовтня 2004 року сторонами

підписано акт №1 приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2004 року та

довідка про вартість виконаних підрядних робіт на суму 998, 00 грн.

На виконання договору НОМЕР_3, 28

серпня 2004р. сторонами підписано акт №1 приймання виконаних підрядних робіт за

серпень 2004р. та довідка про вартість виконаних підрядних робіт на суму

2407грн. сторонами 29.10.2004р. підписано акт №2 приймання виконаних підрядних

робіт за вересень 2004р. та довідка про вартість виконаних підрядних  робіт на суму 8 688грн.  Таким чином, по договору НОМЕР_3 позивачем

виконано роботи на загальну суму 11095грн.

Всього по договорам  НОМЕР_2 та НОМЕР_3 позивач виконав

ремонтно-будівельні роботи  на суму 12

093,00грн.

В якості авансу на виконання

ремонтних робіт по договорам НОМЕР_2 та НОМЕР_3 відповідачем  перераховано підприємцю ОСОБА_1  грошові кошти в розмірі 3 000, 00грн. Окрім

цього 09.08.2004р. відповідачем з каси підприємства на закупку буд.. матеріалів

-„Ломбард”  видано, а  позивачем прийнято грошові кошти в розмірі 2

221, 40 грн., підтвердженням чого є видатковий касовий ордер та рахунок

№НОМЕР_4. Таким чином сума  сплачена

відповідачем позивачу за виконанні роботи по договорах  НОМЕР_2 та НОМЕР_3 становить 5 221, 40 грн.

Згідно п. п. 3.4 договорів НОМЕР_2,

НОМЕР_3 повернення авансового платежу здійснюється шляхом утримання коштів у

розмірі 100 відсотків авансу від акту виконаних робіт.

Після підписання сторонами актів

виконаних робіт відповідачем розрахунки за виконані роботи по договорам НОМЕР_2

та НОМЕР_3 не проводилися.

Пунктами 5.3 договорів НОМЕР_2,

НОМЕР_3 передбачено зобов'язання замовника (відповідача) оплатити вартість

робіт на протязі 21 дня після їх прийняття по акту виконаних робіт.

За таких обставин, за роботи,

виконані в серпні 2004 року, відповідач мав розрахуватись протягом 21 дня після

прийняття робіт 28.08.2004р., тобто до 18.09.2004р.

За роботи, виконані у вересні 2004

року, відповідач мав розрахуватись протягом 21 дня після їх прийняття

29.10.2004р., тобто до 20.11.2004р. В такий же строк відповідач мав

розрахуватися за роботи, виконані у жовтні 2004 року.

Своїх зобов'язань по оплаті

виконаних робіт за серпень-жовтень 2004 року відповідач не виконав, його борг

перед позивачем складає 6 871, 60 грн.

У відповідності до п. 6.2 договорів

НОМЕР_2 та НОМЕР_3, за кожен день прострочки оплати генпідрядник сплачує пеню в

розмірі 0,5% від вартості несплачених робіт.

На підставі цього позивачем

нараховано до стягнення з відповідача пеню за прострочку платежу терміном в 240

днів в розмірі 1 108, 00 грн.

Дослідивши зібрані у справі

докази  та давши їм правову  оцінку в сукупності   суд прийшов до висновку, що позовні вимоги

підлягають задоволенню частково з огляду на таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу

України, цивільні права та обов'язки 

виникають  із  дій 

осіб,  що передбачені актами

цивільного законодавства,  а також із дій

осіб, що  не  передбачені 

цими  актами,  але 

за  аналогією  породжують цивільні права та обов'язки.  Підставами  

виникнення   цивільних  прав 

та  обов'язків, зокрема, є

договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між

сторонами на підставі договорів надання послуг за  НОМЕР_2 та НОМЕР_3, за своїм характером

являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як

такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1

Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173

Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між

суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері

господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт

(зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію

господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого

суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію

тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у

тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її

обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського

кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з

господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не

передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Боржник вважається таким, що

прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його

у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У відповідності  до ст.. 538 

Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов'язання

сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено

договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання

або звичаїв ділового обороту

Якщо зустрічне виконання обов'язку

здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого

обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до ст. 193

Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись належним

чином  відповідно до умов договору.  Одностороння відмова від виконання зобов'язання

не допускається за винятком випадків, передбачених законодавством.

Щодо нарахованої позивачем пені, то

згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за

порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких

визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами,

якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до Закону України

„Про відповідальність за несвоєчасне виконання 

грошових зобов'язань», платники 

грошових  коштів  сплачують 

на  користь одержувачів цих коштів

за прострочку платежу пеню  в   розмірі, 

що встановлюється за згодою сторін. 

Розмір   пені,  передбачений 

даним законом, обчислюється 

від  суми  простроченого платежу та не може

перевищувати  подвійної  облікової 

ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який

сплачується пеня.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України,

нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше

не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,

коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, стягненню підлягає пеня в

сумі 609, 87 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні

вимоги ПП ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК

України, віднести на рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 525, 526, 538

Цивільного кодексу України, ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України,

ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116 

Господарського процесуального кодексу 

України, суд -

вирішив:

Позов приватного

підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький до 

приватного малого підприємства „Ярема” м. Хмельницький про стягнення

10 469, 00 грн. заборгованості по розрахунках за  виконані ремонтно-будівельні роботи  відповідно до договорів НОМЕР_2 ,

НОМЕР_3  задоволити частково.

Стягнути з приватного малого

підприємства „Ярема” м. Хмельницький, вул.. Свободи, 6А (код ЄДРПОУ 21336170)

на користь приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2 (код НОМЕР_5)  суму основного боргу в розмірі 6 871, 60

грн.,  609, 87 грн. -пені,  витрати по оплаті державного мита в розмірі

102, 00 грн. та  118, 00 грн. витрат на

інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                              Суддя                                                                     

Д.І. Радченя