Рішення

від 30.08.2016 по справі 914/1773/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2016р. Справа№ 914/1773/16

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Горецької З.В.,

за участю секретаря судового засідання Хороз І.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Керівника Львівської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі позивача: Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кам'янецька -24», м. Львів

про стягнення заборгованості у сумі 213 320,96 грн.

Представники сторін:

від прокуратури: ОСОБА_1-прокурор

від позивача: ОСОБА_2-представник, довіреність від 15.09.2015 року

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача та прокурору роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Керівника Львівської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі позивача: Департаменту економічної політики Львівської міської ради до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кам'янецька -24» про стягнення заборгованості у сумі 213 320,96 грн.

Ухвалою від 01.07.2016 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 13.07.2016р. Рух справи відображено в ухвалах суду.

Прокурор в судове засідання з»явився, вимоги ухвал суду виконав не повністю, позовні вимоги підтримує, просить суд задоволити позов, з підстав викладених у позовній заяві.

Позивач в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду виконав частково, позовні вимоги підтримує, просить суд задоволити позов, з підстав викладених у позовній заяві.

30.08.2016 року за вх.№35046/16 прокурор подав заяву, в якій зазначив, що залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Галжитлобуд», м. Львів є помилковим та не має відношення до даного спору. Позивач підтримав.

Відповідач вимоги ухвал суду не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, про що свідчить повернутий на адресу суду поштовий конверт від 05.08.2016 року №32534/16 з поштовим повідомленням «за закінченням терміну зберігання», а явка останнього була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

Пунктом 3.9.1. Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» встановлено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що неявка належним чином повідомленого відповідача про час, дату та місце судового розгляду не перешкоджає вирішенню спору, оскільки, дослідивши наявні матеріали справи, суд визнав їх достатніми для того, щоб розглянути спір за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Львівською місцевою прокуратурою №1 за результатами вивчення інформації щодо повноти та своєчасності сплати пайових внесків на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Львова встановлено, що на виконання вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» 16.11.2012 року року між департаментом економічної політики Львівської міської ради (надалі - позивач) та об»єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Кам»янецька-24» (надалі - відповідач, замовник) укладено Договір №552 про пайову участь (надалі - договір №552), згідно п.1.1 якого замовник будівництва зобов»язується здійснити відрахування у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом сплати пайового внеску на умовах і в порядку, передбаченому договором №552. У п.1.2 договору №552 передбачено адресу і вид об»єкта містобудування, будівництво якого здійснює замовник - м.Львів, вул. Кам»янецька,24 (перша черга будівництва) (Сихівський район).

14.12.2015 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду « 313 (додаток №2) про внесення змін до договору про пайову участь 3552 від 16.11.2012 року, згідно якої внесено зміни у п.2.2. договору, згідно якої відповідач повинен сплатити пайовий внесок на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Львова у розмірі 1 081 203,64 грн. у терміни: 621 269,43 грн. по 04.12.2015 року, 213 320,96 грн. по 01.06.2016 року, 246 613,25 грн. по 31.12.2016 року (але не пізніше дати прийняття об»єкта будівництва в експлуатацію).

Як стверджує позивач, відповідач допустив заборгованість перед позивачем за зобов»язаннями, згідно умов договору №552 та додаткової угоди, не оплативши пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Львова на суму 213 320,96 грн., що є порушенням договору.

Відповідно до п.3 вищезазначеного договору №552 сторони несуть відповідальність за виконання взятих на себе за цим договором зобов»язань у порядку та на умовах, встановлених чинним законодавством України.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив, що станом на день розгляду справи відповідач не сплатив заборгованість перед позивачем, розмір боргу не змінився.

На час розгляду справи відповідач не подав доказів погашення боргу, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного .

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 11.03.2015 року між позивачем та відповідачем укладено Договір №552 про пайову участь, згідно п.1.1 якого замовник будівництва зобов»язується здійснити відрахування у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом сплати пайового внеску на умовах і в порядку, передбаченому договором №552.

У відповідності до п.2.2 договору №552 та додаткової угоди, відповідач повинен сплатити пайовий внесок на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Львова у розмірі 1 081 203,64 грн. у терміни: 621 269,43 грн. по 04.12.2015 року, 213 320,96 грн. по 01.06.2016 року, 246 613,25 грн. по 31.12.2016 року (але не пізніше дати прийняття об»єкта будівництва в експлуатацію).

Однак, суд встановив, відповідач допустив заборгованість перед позивачем за зобов»язаннями, згідно умов договору №552 та додаткової угоди, не оплативши пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Львова на суму 213 320,96 грн., що є порушенням договору №552 та додаткової угоди. Станом на момент розгляду справи, відповідач не виконав свої зобов»язання за договором та не оплатив заборгованість в розмірі 213 320,96 грн., позовні вимоги не спростував.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано.

Отже, відповідач своїх зобов'язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги не спростував, не подав доказів погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Керівника Львівської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі позивача: Департаменту економічної політики Львівської міської ради до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кам'янецька -24» про стягнення заборгованості у сумі 213 320,96 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кам'янецька -24» (79034, м.Львів, вул.Кам»янецька,24; код ідентифікаційний юридичної особи - 37484240) на користь Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл.Ринок,1; код ЄДРПОУ 34814859) заборгованість в розмірі 213 320,96 грн. інвестиційного внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Львова.

3. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кам'янецька -24» (79034, м.Львів, вул.Кам»янецька,24; код ідентифікаційний юридичної особи - 37484240) на користь Прокуратури Львівської області (р/р 35211093000774 УДКСУ у м.Києві, МФО 820172, ідентифікаційний код юридичної особи - 02910031) - 3 199,81 грн. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 02.09.2016 р.

Суддя Горецька З. В.