Ухвала

від 31.08.2016 по справі 825/2147/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/2147/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

31 серпня 2016 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Ганечко О.М., Межевича М.В.

за участю секретаря Генчмазлумо І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Варвинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» до Варвинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова», звернулося до Варвинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, в якому, з урахуванням зміни та зменшення позовних вимог, просить про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Варвинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Варвинська ОДПІ) від 27.02.2014 року № 0000122200, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Варвинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 16.05.2014 року № 0000352200 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 1953415,00 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.07.2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015 року, зазначені позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 24.04.2016 року № К/800/6846/15 касаційну скаргу Варвинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області задоволено частково, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015 року та постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.07.2014 року по справі № 825/2147/14 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В своїй ухвалі, Вищий адміністративний суд зазначив, що суди не перевірили правильності визначення платником залишкової вартості реалізованих основних засобів з метою встановлення суми податкового кредиту, що підлягала перенесенню Товариством до загальної декларації з ПДВ за фактом їх відчуження.

При цьому, зауважив, що передчасними є й висновки судів по епізоду, пов'язаному з формуванням платником податкового кредиту за операціями з придбання олії нерафінованої соняшникової, а тому враховуючи, що наслідки у податковому обліку створюють лише реальні здійснені господарські операції, опосередковані фактичним рухом активів між конкретними, задекларованими учасниками поставки, судам слід було ретельно дослідити обставини щодо дійсного виконання розглядуваних операцій, перевіривши наявність товару, з'ясувавши порядок його транспортування, прийняття за кількістю та якістю уповноваженими представниками позивача, умови зберігання активу (як-от - наявність у Товариства власних або орендованих резервуарів для зберігання соняшникової олії, передача позивачем придбаної продукції на відповідальне зберігання особі, які володіє відповідними потужностями тощо), подальше використання придбаного товару позивачем у господарській діяльності.

З урахуванням вимог ухвали суду касаційної інстанції, постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.05.2016 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Варвинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області від 27.02.2014 року № 0000122200. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Варвинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області від 16.05.2014 року № 0000352200 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 1953415 (один мільйон дев'ятсот п'ятдесят три тисячі чотириста п'ятнадцять) грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою представник Варвинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, СТОВ «Дружба-Нова» (ЄДРПОУ 31333767) зареєстроване в якості юридичної особи 07.02.2001 року, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 08.02.2001 року за № 91, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ № 320715 (а. с. 46 Т.1), є платником податку на додану вартість, фіксованого сільськогосподарського податку, орендної плати за землю, податку з доходів фізичних осіб, що підтверджується актом перевірки (а. с. 10 Т.1).

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ № 320715 (а. с. 46 Т.1), основним видом діяльності СТОВ «Дружба-Нова» є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Варвинською ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку СТОВ «Дружба-Нова» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.11.2013 року по 31.12.2013 року, за результатом якої складено акт від 11.02.2014 року № 28/2200/31333767 (а. с. 10-31 Т. 1).

В ході перевірки Варвинською ОДПІ встановлено порушення:

- п. 187.8 ст. 187, п. 198.1,198.2 ст. 198, п. 200.1 ст.200 та 201.11 ст. 201 Податкового Кодексу України в результаті чого платником: завищено показники від'ємного значення податку на додану вартість (рядок 19) по Декларації по податку на додану вартість (загальній) за листопад-грудень 2013 року на суму 1985232 грн. в тому числі за листопад 2013 року на суму 228906 грн. та за грудень 2013 року на суму 1756328 гри., що призвело до завищено показник рядка 24 декларації з ПДВ за грудень 2013 року на суму 209069 грн. та занижено податкове зобов'язання по деклараціям з податку на додану вартість (загальним) за листопад-грудень 2013 року (рядок 25.1 Декларацій за якими здійснюються розрахунки з бюджетом) на суму 7133530 грн. в тому числі за листопад 2013 року на суму 803511 грн. та за грудень 2013 року на суму 6330142 грн.

- пп. «а» п. 198.1, п.198.3 ст. 198, п.198.6 ст.198, п. 201.11. ст. 201, пп. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 Податкового Кодексу України, в результаті чого платником знижено суми податку на додану вартість від поставлених підприємством сільськогосподарських товарів (послуг), що не підлягають сплаті до бюджету на загальну суму 1066368 грн. в т.ч. по деклараціям за листопад 2013 року на суму 999082 грн. та за грудень 2013 року на суму 67286 грн.

На підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 27.02.2014 року № 0000122200 (а.с. 38 Т. 1), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 10700356,50 грн, в т.ч. за основним платежем у сумі 7133530,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 3566826,50 грн;

- від 27.02.2014 року № 0000132200 (а.с. 39 Т.1), яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1985232,00 грн.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення було оскаржено до ГУ Міндоходів у Чернігівській області, за результатом розгляду скарги ГУ Міндоходів у Чернігівській області прийняло рішення від 07.05.2014 року № 1338/10/25-01-10-05-15 (а. с. 26-31 Т.1), яким податкове повідомлення-рішення від 27.02.2014 року № 0000122200 залишає без змін, а скаргу в цій частині без задоволення, податкове повідомлення-рішення від 27.02.2014 року № 0000132200 скасовує в частині застосування штрафних санкцій у сумі 992617,00 грн, а скаргу в цій частині задовольняє.

Також, СТОВ «Дружба-Нова» оскаржено податкові повідомлення-рішення від 27.02.2014 року № 0000122200, № 0000132200 до Міністерства доходів і зборів. За результатом розгляду скарги прийняло рішення від 04.06.2014 року № 9931/6/99-99-10-01-15 (а. с. 33-36 Т.1) та залишило без змін податкові повідомлення-рішення від 27.02.2014 року № 0000122200, № 0000132200, з урахуванням рішення, прийнятого за результатом первинної скарги (податкове повідомлення-рішення від 16.05.2014 року № 0000352200), а скаргу без задоволення.

Так, у відповідності до прийнятого рішення ГУ Міндоходів у Чернігівській області Варвинська ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 16.05.2014 року № 0000352200 (а. с. 41 Т.1), яким позивачу зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1985232,00 грн.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, з урахуванням вимог ухвали Вищого адміністративного суду України, дійшов висновку, що висновки Варвинської ОДПІ, викладені в акті перевірки є безпідставними, оскільки згідно первинних документів та даних бухгалтерського обліку підприємства, фінансово-господарська діяльність відбувалась на законних підставах, що підтверджує дії платника податку в правовому полі. І тому виключення вищевказаних сум зі складу податкового кредиту є незаконними.

Колегія суддів погоджується з висновком першої інстанції та зазначає наступне.

Так, в силу пп. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України податок на додану вартість відноситься до загальнодержавних податків та зборів, та враховуючи, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), саме пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно, в даних правовідносинах враховується п. 44.1 ст. 44 Кодексу, яким встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Як встановлено судом першої інстанції та зазначено вище, основним видом економічної діяльності СТОВ «Дружба-Нова» є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

При перевірці податкової правосуб'єктності учасників даної господарської операції, судом встановлено, що у відповідності до виду діяльності, між СТОВ «Дружба-Нова» (Покупець) та ТОВ «Кернел-Трейд» (Продавець) був укладений договір від 10 липня 2013 року № ЕО-13/590 щодо придбання олії соняшникової нерафінованої у кількості 1000,00 метричних тон вартістю 9800000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1633330,00 гривень (товар) (а.с. 89 Т.3).

На момент укладання договорів позивач та його контрагент у відповідності до вимог чинного законодавства були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та як платники ПДВ, установчі документи яких не були визнані в судовому порядку недійсними та був відсутній вирок суду щодо можливих зловживань з боку їх посадових осіб, що не ставилось під сумнів контролюючим органом та підтверджується матеріалами справи.

Так, на виконання договору від 10 липня 2013 року № ЕО-13/590 були виписані на адресу СТОВ «Дружба-Нова»: податкова накладна від 28.11.2013 №931 на загальну суму 6520000,00 грн., у т.ч. ПДВ 1086666,67 грн. та податкова накладна від 27.12.2013 №855 на загальну суму 650000,00 грн., у т.ч. ПДВ 108333,33 грн. (а.с. 129, 131 Т.1).

Доказом отримання позивачем товару від СТОВ «Дружба-Нова» за договором від 10 липня 2013 року є видаткова накладна № РН-113142 від 12.06.2014 (а.с. 91 Т.2).

Судом встановлено, що позивачем було здійснено оплату за отриманий товар у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками по рахункам (а.с. 191-200 Т.3).

Згідно бухгалтерської довідки від 06.04.2016 року СТОВ «Дружба-Нова» було оприбутковано олію соняшникову нерафіновану згідно видаткової накладної № РН-113142 від 12.06.2014 (а.с. 161 Т.3).

При цьому, судом першої інстанції обґрунтовано спростовано твердження податкового органу про те, що продукція по зазначеному договору продавцем не поставлялась, оскільки згідно акту приймання-передачі від 12.06.2014 року було отримано від ТОВ «Кернел-Трейд» олію соняшникову нерафіновану та передано на зберігання на ТОВ «Українська Чорноморська індустрія» (а.с. 92 Т.3), а згідно акту надання послуг від 20.06.2014 року № 37, 38 товариством були надані позивачу послуги зі зберігання олії та послуги з приймання та відвантаження олії (а.с. 156, 157 Т.3), за що СТОВ «Дружба-Нова» було сплачено кошти (а.с. 160 Т.3).

Тобто, дослідивши фізичні, технічні та технологічні можливості контрагента позивача та самого СТОВ «Дружба-Нова» для проведення даної господарської операції, колегія суддів в повній мірі погоджується з висновком суду першої інстанції про реальність здійснення даної операції, оскільки за договором від 12.05.2014 року № 151-2014УЧІ ТОВ «Українська Чорноморська індустрія» зберігало продукцію, що відповідає якісним показникам ДСТУ 4492:2005 (а.с. 114-115 Т.3). Згідно акту надання послуг від 20.06.2014 року № 34 та № 38 ТОВ «Українська Чорноморська індустрія» було прийнято на зберігання від СТОВ «Дружба-Нова» олію соняшникву (а.с. 116 Т.3), що також підтверджується податковими накладними, рахунками на оплату, актом звіряння (а.с. 115, 117, 118). СП ТОВ «Трансбалктермінал» згідно договору від 12.06.2014 року № 1206/14 були надані позивачу послуги по організації переміщення та експедитування олії соняшникової (а.с. 119-121 Т.3) та згідно договору від 03.02.2014 року № 1314/027 послуги по організації митного оформлення (а.с. 122-123 Т.3). Згідно договору від 02.06.2014 року № 0206с ТОВ «Др. Бушмеер Україна» надавало позивачу послуги з інспекції олії згідно відповідної заявки (а.с. 106-109 Т.3). Зазначені послуги були надані позивачу, що підтверджується (податковими накладними, актами надання послуг, рахунками на оплату (а.с. 110-113 Т.3). 12.06.2014 року позивачу було видано посвідчення про якість олії соняшникової нерафінованої, а 20.06.2014 року Санітарний сертифікат № 755 (а.с. 184, 181 Т.3).

Крім того, до такого висновку суд першої інстанції дійшов і тому, що придбанння у ТОВ «Кернел-Трейд» товару було здійснено з метою використання його у власній господарській діяльності позивача, що підтверджується приєднаним позивачем контрактом від 28.05.2014 року № 1314-SFO-I-DN-1, та доданими до нього первинними документами, у яких СТОВ «Дружба-Нова» виступає продавцем вищезазначеної продукції (а.с. 93-95 Т.3), що відповідає вимогам ст. 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Зазначене спростовує твердження відповідача, що подальший напрямок використання товару згідно договору від 10 липня 2013 року невідомий.

З таких підстав, колегія суддів в повній мірі погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність ділової мети в діях позивача про укладенні спірного договору, що, разом з наявними в матеріалах справи первинними документами, вказує на дійсність даної операції та спростовує висновки контролюючого органу.

При цьому, слід звернути увагу, що досліджуючи питання правильності визначення платником залишкової вартості реалізованих основних засобів з метою встановлення суми податкового кредиту, що підлягала перенесенню Товариством до загальної декларації з ПДВ за фактом їх відчуження, на виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду від 24.04.2016 року № К/800/6846/15, судом першої інстанції було витребувано у відповідача документи на підставі яких здійснювалась перевірка щодо відомостей з реалізації основних засобів за листопад, грудень 2013 року із зазначенням залишкової вартості на дату реалізації та вартості реалізації, висновки (акти) експертних оцінок відносно автомобільних засобів (а.с. 20-233 Т.3).

Крім того, з пояснень представника відповідача та змісту акту перевірки від 11.02.2014 року № 28/2200/31333767, судом першої інстанції було встановлено, що порушення в частині невірного визначення вартості сільгосптехніки, а також продажу цієї техніки за ціною (відмінною) від залишкової (балансової) вартості, податковим органом під час перевірки не встановлено, оскільки зазначене питання ревізором не досліджувалось, а тому і розрахунок правильності визначення платником залишкової вартості реалізованих основних засобів з метою встановлення суми податкового кредиту, що підлягала перенесенню Товариством до загальної декларації з ПДВ за фактом їх відчуження, під час перевірки не робився і відповідні штрафні санкції не нараховувались та не знайшли свого відображення в акті перевірки та у спірних податкових повідомленнях-рішеннях.

У свою чергу, представником позивача було приєднано до матеріалів справи в суді першої інстанції такий розрахунок, згідно якого платником було визначено залишкову вартість реалізованих основних засобів та сформовано суму податкового кредиту, що була перенесена СТОВ «Дружба-Нова» до загальної декларації з ПДВ за фактом їх відчуження (а.с. 240 Т.3).

Разом з тим, посилання відповідача на ту обставину, що позивач неправомірно коригував податковій кредит на підставі податкових накладних виданих ТОВ «Автосаміт на столичному» та ТОВ «Райффайзен лізинг Аваль» з датою виписки більше 365 календарних днів, суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги, так як Вищий адміністративний суд в ухвалі від 24.04.2016 року зазначив, що чинним законодавством не обмежено у часі право на коригування даних податкової звітності з ПДВ у разі зміни напряму використання придбаних основних фондів та підтвердив правомірність висновків з даного питання суду першої та апеляційної інстанції.

Таким чином, з урахуванням досліджених господарських операцій, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що за належних доказів Варвинська ОДПІ не мала підстав для винесення оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень від 27.02.2014 року № 0000122200 та від 16.05.2014 № 0000352200 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 1953415 (один мільйон дев'ятсот п'ятдесят три тисячі чотириста п'ятнадцять) грн. А тому, висновки Варвинської ОДПІ, викладені в акті перевірки є безпідставними, оскільки згідно первинних документів та даних бухгалтерського обліку підприємства, фінансово-господарська діяльність відбувалась на законних підставах, що підтверджує дії платника податку в правовому полі. І тому виключення вищевказаних сум зі складу податкового кредиту є незаконними.

Слід зазначити, що частина 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає врахування практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні справ та рішення Європейського Суду з прав людини згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» мають в Україні значення джерела права.

При цьому, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Тобто, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. А отже, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Згідно із частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню

При цьому апеляційні скарги не містять посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційних скаргах процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційні скарги залишаються без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Варвинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області - залишити без задоволення .

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2016 року - залишити без змін .

Стягнути з Варвинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (ЄДРПОУ 38402279) судовий збір у розмірі 5359 (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн. 20 коп. за подачу апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: ГУДКСУ у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31211206781007; код класифікації доходів до бюджету: 22030001).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя : Г.В. Земляна

Судді: О.М. Ганечко

М.В. Межевич

Повний текст ухвали виготовлено 02 вересня 2016 року

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Межевич М.В.

Ганечко О.М.