Рішення

від 26.08.2016 по справі 925/714/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2016 р. Справа № 925/714/16

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., секретарем судового засідання Петрик І.О. за участю представників сторін: позивача -ОСОБА_1 за довіреністю, перший відповідач - не з'явився, другий відповідач - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом приватного акціонерного товариства "Укрстальконструкція" до публічного акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд" до Канівської міської ради про визнання недійсним договору оренди землі, додаткового договору до договору оренди землі та визнання права постійного користування земельною ділянкою.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство В« Укрстальконструкція В» звернулося до господарського суду Черкаської області з позовною заявою до публічного акціонерного товариства В«ЗакордоненергокомплектбудВ» та до Канівської міської ради з вимогами:

про визнання недійсними укладених між публічним акціонерним товариством В«ЗакордоненергокомплектбудВ» і Канівською міською радою договору оренди землі від 23.03.2012 №424/2012 та додаткового договору від 08.05.2014 №169;

про визнання за публічним акціонерним товариством В«ЗакордоненергокомплектбудВ» права постійного користування земельною ділянкою згідно з державним актом на право постійного користування землею від 04.05.1990 ІІ-ЧР №001250.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що спірні договори були укладені виконувачем обов'язків генерального директора публічного акціонерного товариства В«ЗакордоненергокомплектбудВ» з перевищенням його повноважень, передбачених статутом цього товариства, без одержання на це згоди його наглядової ради і з порушенням вимог ч. 1 ст. 70 Закону України В«Про акціонерні товаристваВ» .

Порушення своїх прав і інтересів спірними договорами позивач обґрунтовує тим, що він є акціонером публічного акціонерного товариства В«ЗакордоненергокомплектбудВ» . Укладення спірних договорів, які передбачають орендну плату за користування земельною ділянкою, що знаходилась у постійному користуванні першого відповідача на підставі Державного акту на землю, порушує корпоративні права позивача щодо управління товариства, отримання певної частки прибутку та погіршення майнового стану підприємства.

Перший відповідач заявою від 21.07.2016 №69 визнав позов повністю.

Другий відповідач проти позову заперечив, оскільки не вбачає у своїх діях щодо укладення спірних порушень чинного законодавства.

У засіданні суду, яке відбулося 11.08.2016 за участю представників позивача і другого відповідачів представник позивача підтримав позов з викладених у ньому підстав, а представник другого відповідача підтримав заперечення проти позову.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд Черкаської області встановив:

04 травня 2000 року Канівська міська рада видала відкритому акціонерному товариству В«ЗакордоненергокомплектбудВ» , яке у подальшому у відповідності з вимогами Закону України В«Про акціонерні товаристваВ» було перейменоване у публічне акціонерне товариство В«ЗакордоненергокомплектбудВ» , державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЧР №001250 у тому, що цьому землекористувачу надано у постійне користування 39,2842 га землі в межах згідно з планом землекористування.

Вказана земельна ділянка надана відкритому акціонерному товариству В«ЗакордоненергокомплектбудВ» у постійне користування за рішенням Канівської міської ради від 25.04.2000 №132.

За рішеннями Канівської міської ради від 26.09.2000 №294, від 17.10.2000 №339 і від 16.04.2003 №126 відкритому акціонерному товариству В«ЗакордоненергокомплектбудВ» припинено право постійного користування земельними ділянками площею відповідно 1.0161 га, 17.5513 га і 0,0665 га.

Відтак станом на 21.02.2012 із вказаної у державному акті на право постійного користування землею від 04.05.2000 серії ІІ-ЧР №001250 земельної ділянки площею 39,2842 га у публічного акціонерного товариства В«ЗакордоненергокомплектбудВ» у постійному користуванні залишалася земельна ділянка загальною площею 20,6503 га.

21 лютого 2012 публічне акціонерне товариство В«ЗакордоненергокомплектбудВ» в особі керівника товариства ОСОБА_2 звернулося до Канівської міської ради із заявою про видачу рішення про передачу названому товариству земельної ділянки площею 20,6503 га, що знаходяться у м. Каневі, лівий берег р. Дніпро, в оренду на 5років.

01 березня 2012 року Канівська міська рада прийняла спірне рішення №7-46, яким, зокрема, вирішила затвердити публічному акціонерному товариству В«ЗакордоненергокомплектбудВ» технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку та надати публічному акціонерному товариству В«ЗакордоненергокомплектбудВ» земельну ділянку площею 20,6503 га в м. Каневі, лівий берег р. Дніпро під виробництво будівельних металевих конструкцій для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості в оренду терміном до 01.03.2017 за рахунок забудованих земель ВАТ В«ЗакордоненергокомплектбудВ» .

23 березня 2012 на підставі рішення Канівської міської ради від 01.03.2012 №7-46 між Канівською міською радою як орендодавцем і публічним акціонерним товариством В«ЗакордоненергокомплектбудВ» як орендарем був укладений спірний договір оренди землі №424/2012, згідно з якими орендодавець передав орендарю, а останній прийняв в строкове платне користування земельні ділянки з кадастровими номерами 7110300000:03:003:0016; 7110300000:03:003:0017; 7110300000:03:003:0018; 7110300000:03:003:0019 і 7110300000:03:003:0020 загальною площею 206503 кв. м., що знаходяться у м. Каневі, лівий берег р. Дніпро.

13 листопада 2013 року публічне акціонерне товариство В«ЗакордоненергокомплектбудВ» в особі керівника товариства ОСОБА_2 звернулося до Канівської міської ради із заявою про видачу рішення про припинення права користування земельною ділянкою (у разі добровільної відмови) площею 4049 кв., що знаходяться у м. Каневі, лівий берег р. Дніпро.

19 грудня 2013 року Канівська міська рада прийняла рішення №14-55, яким, зокрема, вирішила припинити публічному акціонерному товариству В«ЗакордоненергокомплектбудВ» право користування (оренди) земельною ділянкою з кадастровим номером 7110300000:03:003:0018 площею 4049 кв., що знаходяться у м. Каневі, лівий берег р. Дніпро.

08 травня 2014 року на підставі рішення Канівської міської ради від 19.12.2013 №14-55 між Канівською міською радою як орендодавцем і публічним акціонерним товариством В«ЗакордоненергокомплектбудВ» як орендарем був укладений додатковий договір №169 до договору оренди землі від 23.03.2013 №424, згідно з яким сторони цього додаткового договору зменшили загальну площу орендованої орендарем земельної ділянки з 206503 кв. м. до 202464 кв. м. за рахунок виключення із договору земельної ділянки з кадастровим номером 7110300000:03:003:0018 площею 4039 кв. м.

Вказані обставини встановлені рішенням господарського суду Черкаської області від 12.05.2015 р. у справі №925/498/15 за позовом ТОВ «Феркон Холдінг» до публічного акціонерного товариства В«ЗакордоненергокомплектбудВ» та до Канівської міської ради про визнання недійсними договорів, визнання недійсним рішення, визнання права постійного користування земельною ділянкою. Це рішення набрало законної сили, тому відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України встановлені цим рішенням суду обставини не підлягають доведенню при розгляді цієї справи.

Спірний договір оренди землі від 23.12.2012 №424/2012, як зазначено у його вступній частині, від імені публічного акціонерного товариства В«ЗакордоненергокомплектбудВ» уклав виконувач обов'язки генерального директора цього товариства ОСОБА_3, який діяв на підставі статуту товариства.

Спірний додатковий договір від 08.05.2013 №169, як також зазначено у його вступній частині, від імені публічного акціонерного товариства В«ЗакордоненергокомплектбудВ» уклав генеральний директор цього товариства ОСОБА_3, який діяв на підставі статуту товариства.

Умовами договору оренди землі від 23.12.2012 №424/2012 нормативна грошова оцінка наданих в оренду публічному акціонерному товариству В«ЗакордоненергокомплектбудВ» земельних ділянок становить: 11504728,28 грн, у тому числі: 10574279,10 грн. земельної ділянки з кадастровим номером 7110300000:03:003:0016; 449039,85 грн. земельної ділянки з кадастровим номером 7110300000:03:003:0017; 224770,35 грн. земельної ділянки з кадастровим номером 7110300000:03:003:0018; 178439,26 грн. земельної ділянки з кадастровим номером 7110300000:03:003:0019 і 78145,72 грн. земельної ділянки з кадастровим номером 7110300000:03:003:0020, а річний розмір орендної плати становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що за один місяць оренди станом на день укладення цього договору становить 28761,82 грн.

Умовами додаткового договору від 08.05.2013 №169 нормативна грошова оцінка наданих в оренду публічному акціонерному товариству В«ЗакордоненергокомплектбудВ» земельних ділянок становить: 11279957,26 грн, у тому числі: 10574279,10 грн. земельної ділянки з кадастровим номером 7110300000:03:003:0016; 449039,85 грн. земельної ділянки з кадастровим номером 7110300000:03:003:0017; 178439,26 грн. земельної ділянки з кадастровим номером 7110300000:03:003:0019 і 78145,72 грн. земельної ділянки з кадастровим номером 7110300000:03:003:0020, а річний розмір орендної плати становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що за один місяць оренди станом на день укладення цього додаткового договору становить 32899,88 грн.

Підпункт 10.6.6 (vі) статуту публічного акціонерного товариства В«ЗакордоненергокомплектбудВ» в редакції, чинній на день укладення спірного договору оренди землі від 23.12.2012 №424/2012, до особливих питань компетенції наглядової ради товариства відносить прийняття рішення про укладення товариством будь-яких договорів, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є їх предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів товариства за даними затвердженої звітності, а також внесення суттєвих змін та/або доповнень до них (зміна сторін, предмету договору, ціни, порядку оплати тощо).

Підпункт 10.6.6 (vі) статуту публічного акціонерного товариства В«ЗакордоненергокомплектбудВ» в редакції, чинній на день укладення спірного додаткового договору від 08.05.2013 №169, до особливих питань компетенції наглядової ради товариства відносить прийняття рішення про укладення товариством будь-яких договорів, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є їх предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів товариства за даними звітності, а також внесення суттєвих змін та/або доповнень до них (зміна сторін, предмету договору, ціни, порядку оплати тощо).

Відповідно до п. 11.4 статуту публічного акціонерного товариства В«ЗакордоненергокомплектбудВ» генеральний директор вирішує усі питання діяльності товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів та наглядової ради.

Згідно з п. 11.6 статуту публічного акціонерного товариства В«ЗакордоненергокомплектбудВ» дії, які потребують попереднього погодження (шляхом прийняття відповідного рішення) або одержання попередньої згоди наглядової ради та/або загальних зборів, генеральний директор вчиняє лише після такого погодження або одержання такої згоди в порядку, передбаченому статутом та внутрішніми документами товариства.

Пункт 11.7.4 статуту публічного акціонерного товариства В«ЗакордоненергокомплектбудВ» передбачає право генерального директора підписувати від імені товариства договори, довіреності та інші документи, рішення про укладення (видачу) яких прийнято (або згоду на укладення яких надано) уповноваженим органом товариства відповідно до положень статуту.

Частиною 1 ст. 70 Закону України В«Про акціонерні товаристваВ» встановлено. Рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається наглядовою радою. Статутом акціонерного товариства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення правочину до значного правочину. У разі неприйняття наглядовою радою рішення про вчинення значного правочину питання про вчинення такого правочину може виноситися на розгляд загальних зборів.

Рішенням загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства В«ЗакордоненергокомплектбудВ» , оформленим протоколом від 28.03.2011 №4, назване товариство було перейменоване у публічне акціонерне товариство В«ЗакордоненергокомплектбудВ» .

Визначена позивачем вартість послуги з надання в оренду земельної ділянки за спірним договором оренди землі №424/2012 у сумі орендної плати за увесь строк оренди перевищує десятивідсоткову частину від вартості активів публічного акціонерного товариства В«ЗакордоненергокомплектбудВ» за 2010 рік, тому за твердженням позивача для укладення договору оренди землі №424/2012 та додаткового договору від 08.05.2014 №169 згідно з вказаними вище положеннями статуту публічного акціонерного товариства В«ЗакордоненергокомплектбудВ» потребувалося рішення наглядової ради або загальних зборів цього товариства.

На вирішення наглядової ради або загальних зборів акціонерів публічного акціонерного товариства В«ЗакордоненергокомплектбудВ» питання про укладення спірних договорів ОСОБА_3 не виносив і рішень з цього питання наглядова рада або загальні збори акціонерів названого товариства не приймали, що за твердженням позивача означає про перевищення ОСОБА_3 при укладанні ним спірних договорів своїх повноважень, передбачених статутом публічного акціонерного товариства В«ЗакордоненергокомплектбудВ» та про порушення вимог ч. 1 ст. 70 Закону України В«Про акціонерні товаристваВ» , що у свою чергу є підставою для визнання спірних договорів недійсними.

Господарський суд не погоджується з такими доводами позивача з огляду на таке.

У статуті публічного акціонерного товариства В«ЗакордоненергокомплектбудВ» та у ст. 70 Закону України В«Про акціонерні товаристваВ» мова йде про прийняття наглядовою радою рішення про укладення договорів (вчинення значимих правочинів) ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є їх предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів товариства за даними затвердженої річної фінансової звітності товариства.

Визначена у спірних договорах орендна плата за земельну ділянку не є ринковою вартістю послуги з надання в оренду земельної ділянки комунальної власності.

Відповідно до п. 14.1.136 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з п. 14.1.147 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Стаття 288 Податкового кодексу України містить такі пункти:

288.1. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

288.2. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

288.3. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

288.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

288.5. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

288.5.1 не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;

288.5.2 не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Отже, орендна плата за земельну ділянку є обов'язковим платежем у складі податку на майно, розмір якого встановлюється у договорі оренди землі в межах встановлених Податковим кодексом України мінімально і максимально можливих розмірів від 3 до 12 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

У спірних договорах встановлений мінімальний розмір орендної плати за земельну ділянку комунальної власності - 3% від її нормативної грошової оцінки.

Таким чином, оскільки предметом спірних договорів є послуга з надання в оренду земельної ділянки, вартість якої (послуги) не визначається ринковою вартістю, то положення статуту публічного акціонерного товариства В«ЗакордоненергокомплектбудВ» та ст. 70 Закону України В«Про акціонерні товаристваВ» в частині обов'язковості прийняття наглядовою радою або загальними зборами акціонерів цього товариства рішення про укладення відповідних договорів (вчинення відповідних правочинів) не стосуються спірних договорів.

Тобто ОСОБА_3 як виконуючий обов'язки генерального директора публічного акціонерного товариства В«ЗакордоненергокомплектбудВ» і як його генеральний директор мав право укладати спірні договори без прийняття рішення про їх укладення наглядовою радою або загальними зборами цього товариства, тому вимога позивача про визнання спірних договорів недійсними задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги позивача про визнання за ним права постійного користування земельною ділянкою згідно з державним актом на право постійного користування землею від 04.05.1990 ІІ-ЧР №001250 господарський суд зазначає наступне.

З 01.01.2002 набрав чинності Земельний кодекс України від 25.10.2001, згідно з ст. 92 якого публічне акціонерне товариство В«ЗакордоненергокомплектбудВ» не є суб'єктом, який може набувати право постійного користування земельною ділянкою.

Пунктом 6 розділу Х В«Перехідні положенняВ» Земельного кодексу України від 25.10.2001 визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Проте Конституційний Суд України своїм рішенням від 22.09.2005 у справі №1-17/2005 визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Визнання Конституційним Судом України неконституційними положень п. 6 розділу Х В«Перехідні положенняВ» Земельного кодексу України від 25.10.2001 означає, що особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, не зобов'язані переоформляти право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди, але мають право на таке переоформлення.

Викладені вище обставини свідчать, що публічне акціонерне товариство В«ЗакордоненергокомплектбудВ» скористалося таким правом і переоформило право постійного користування земельною ділянкою на право її оренди.

Після державної реєстрації спірного договору оренди землі від 23.12.2012 №424/2012, яка була проведена 12.06.2012 міськрайонним управлінням Держкомзему у м. Каневі та Канівському районі Черкаської області, у публічного акціонерного товариства В«ЗакордоненергокомплектбудВ» припинилося право постійного користування земельною ділянкою площею 20,6503 га, що знаходяться у м. Каневі, лівий берег р. Дніпро, передбачене державним актом на право постійного користування землею від 04.05.1990 ІІ-ЧР №001250, і виникло право оренди цієї земельної ділянки.

Таким чином, у задоволенні вимоги вимога позивача про визнання за ним права постійного користування земельною ділянкою згідно з державним актом на право постійного користування землею від 04.05.1990 ІІ-ЧР №001250 також слід відмовити.

Приймаючи рішення у даній справі, суд вважає за необхідне також зазначити наступне.

Позивач є власником 3260 простих іменних акцій публічного акціонерного товариства В«ЗакордоненергокомплектбудВ» . Частка позивача у статутному капіталі цього товариства становить 0,0152%.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів;

Частиною 1 ст. 167 Господарського кодексу України встановлено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Пленум Верховного Суду України у п. 51 своєї постанови від 24.10.2008 №13 В«Про практику розгляду судами корпоративних спорівВ» роз'яснив, що законом не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва. На цій підставі господарським судам належить відмовляти акціонерам (учасникам) господарського товариства в задоволенні позову про укладення, зміну, розірвання чи визнання недійсними договорів та інших правочинів, вчинених господарським товариством. Спори цієї категорії є підвідомчими (підсудними) господарським судам незалежно від їх суб'єктного складу на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК, якщо акціонер (учасник) господарського товариства обґрунтовує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав.

У даному спорі позивач виступає як акціонер публічного акціонерного товариства В«ЗакордоненергокомплектбудВ» .

Корпоративні права акціонера публічного акціонерного товариства В«ЗакордоненергокомплектбудВ» , які визначені Законом України В«Про акціонерні товаристваВ» і статутом цього товариства на участь акціонера в діяльності акціонерного товариства і в управлінні ним, реалізуються акціонером через його участь у загальних зборах акціонерів.

Доводи позивача про порушення укладенням спірних договорів його корпоративних прав як акціонера публічного акціонерного товариства В«ЗакордоненергокомплектбудВ» не ґрунтуються на чинному законодавстві України і статуті названого акціонерного товариства та є непереконливими.

Визнання першим відповідачем позову суперечить приписам названого вище законодавства та порушує інтереси другого відповідача в частині отримання орендної плати, а тому не приймається судом.

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства, враховуючи роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, надані у п. 51 його постанови України у від 24.10.2008 №13 В«Про практику розгляду судами корпоративних спорівВ» , позивачу у позові слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено і підписано 02.09.2016.

Суддя К.І.Довгань