Постанова

від 10.11.2016 по справі 925/714/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2016 р. Справа№ 925/714/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Гаврилюка О.М.

за участю представників сторін

від позивача: Мороз А.М. - представник за дов. 01-004 від 12.01.2016 року;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Укрстальконструкція"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 26.08.2016 року

у справі № 925/714/16 (суддя: Довгань К.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Укрстальконструкція"

до Публічного акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд"

Канівської міської ради

про визнання недійсним договору оренди землі, додаткового договору до договору оренди землі та визнання права постійного користування земельною ділянкою.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Укрстальконструкція" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд" (далі - відповідач 1) та Канівської міської ради (далі - відповідач 2) про визнання недійсними укладених між Публічним акціонерним товариством "Закордоненергокомплектбуд" і Канівською міською радою договору оренди землі від 23.03.2012 року №424/2012 та додаткового договору від 08.05.2014 року №169; визнання за Публічним акціонерним товариством "Закордоненергокомплектбуд" права постійного користування земельною ділянкою згідно з державним актом на право постійного користування землею від 04.05.1990 року ІІ-ЧР №001250.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні договори були укладені виконувачем обов'язків генерального директора Публічного акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд" з перевищенням його повноважень, передбачених статутом цього товариства, без одержання на це згоди його наглядової ради і з порушенням вимог ч. 1 ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства". Порушення своїх прав і інтересів спірними договорами позивач обґрунтовує тим, що він є акціонером Публічного акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд". Укладення спірних договорів, які передбачають орендну плату за користування земельною ділянкою, що знаходилась у постійному користуванні першого відповідача на підставі Державного акту на землю, порушує корпоративні права позивача щодо управління товариства, отримання певної частки прибутку та погіршення майнового стану підприємства.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 26.08.2016 року у справі №925/714/16 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Укрстальконструкція" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення у даній справі та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Черкаської області неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права.

Так, скаржник вказав, що оскаржуване рішення суперечить наведеній позивачем у позові правовій позиції Верховного суду України, висловленій у постановах Верховного суду України від 21.01.2015 року у справі №3-207гс 14 та від 01.07.2015 року у справі №3-327гс15.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Укрстальконструкція" прийнято до провадження.

У судовому засіданні 10.11.2016 року позивач підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача 2 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду Черкаської області від 26.08.2016 року по справі №925/714/16 залишити без змін а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Укрстальконструкція" без задоволення.

Представники відповідачів у судове засідання 10.11.2016 року не з'явилися. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином, зокрема, надсиланням ухвали від 19.09.2016 року на відповідні адреси.

Пункт 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 встановлює, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Згідно з п. 3.9.2. Постанови Пленуму, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, відповідачі не скористалися належними їм процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 10.11.2016 року, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників відповідачів за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Черкаської області від 26.08.2016 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна Приватного акціонерного товариства "Укрстальконструкція" - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

25.04.2000 року рішенням Канівської міської ради за №132 Відкритому акціонерному товариству "Закордоненергокомплектбуд" було передано в постійне користування земельні ділянки загальною площею 39,2842 га для виробничих потреб, виробництва металевих конструкцій для виробничих потреб, виробництва металевих конструкцій для будівництва, яке посвідчено держаним актом направо постійного користування землею серія ІІ-ЧР №001250, зареєстрованого за №36 від 04.04.2000 року.

За рішеннями Канівської міської ради від 26.09.2000 року №294, від 17.10.2000 року №339 і від 16.04.2003 року №126 Відкритому акціонерному товариству "Закордоненергокомплектбуд" припинено право постійного користування земельними ділянками площею відповідно 1.0161 га, 17.5513 га і 0,0665 га.

Відтак станом на 21.02.2012 року із вказаної у державному акті на право постійного користування землею від 04.05.2000 року серії ІІ-ЧР №001250 земельної ділянки площею 39,2842 га у Публічного акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд" у постійному користуванні залишалася земельна ділянка загальною площею 20,6503 га.

21.02.2012 року Публічне акціонерне товариство "Закордоненергокомплектбуд" в особі керівника товариства ОСОБА_3 звернулося до Канівської міської ради із заявою про видачу рішення про передачу названому товариству земельної ділянки площею 20,6503 га, що знаходяться у м. Каневі, лівий берег р. Дніпро, в оренду на 5років.

01.03.2012 року Канівська міська рада прийняла спірне рішення №7-46, яким, зокрема, вирішила затвердити Публічному акціонерному товариству "Закордоненергокомплектбуд" технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку та надати публічному акціонерному товариству "Закордоненергокомплектбуд" земельну ділянку площею 20,6503 га в м. Каневі, лівий берег р. Дніпро під виробництво будівельних металевих конструкцій для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості в оренду терміном до 01.03.2017 року за рахунок забудованих земель ВАТ "Закордоненергокомплектбуд".

23.03.2012 року на підставі рішення Канівської міської ради від 01.03.2012 року №7-46 між Канівською міською радою (орендодавець) і Публічним акціонерним товариством "Закордоненергокомплектбуд" (орендар) був укладений договір оренди землі №424/2012 (далі - договір оренди), відповідно до умов якого орендодавець передав орендарю, а останній прийняв в строкове платне користування земельні ділянки з кадастровими номерами 7110300000:03:003:0016; 7110300000:03:003:0017; 7110300000:03:003:0018; 7110300000:03:003:0019 і 7110300000:03:003:0020 загальною площею 206503 кв. м., що знаходяться у м. Каневі, лівий берег р. Дніпро.

13.11.2013 року Публічне акціонерне товариство "Закордоненергокомплектбуд" в особі керівника товариства ОСОБА_3 звернулося до Канівської міської ради із заявою про видачу рішення про припинення права користування земельною ділянкою (у разі добровільної відмови) площею 4049 кв., що знаходяться у м. Каневі, лівий берег р. Дніпро.

19.02.2013 року Канівська міська рада прийняла рішення №14-55, яким, зокрема, вирішила припинити Публічному акціонерному товариству "Закордоненергокомплектбуд" право користування (оренди) земельною ділянкою з кадастровим номером 7110300000:03:003:0018 площею 4049 кв., що знаходяться у м. Каневі, лівий берег р. Дніпро.

08.05.2014 року на підставі рішення Канівської міської ради від 19.12.2013 №14-55 між Канівською міською радою як орендодавцем і публічним акціонерним товариством "Закордоненергокомплектбуд" як орендарем був укладений додатковий договір №169 до договору оренди землі від 23.03.2013 року №424, згідно з яким сторони цього додаткового договору зменшили загальну площу орендованої орендарем земельної ділянки з 206503 кв. м. до 202464 кв. м. за рахунок виключення із договору земельної ділянки з кадастровим номером 7110300000:03:003:0018 площею 4039 кв. м.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд приймає до уваги, що вищевказані обставини були встановлені рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.05.2015 року у справі №925/498/15 за позовом ТОВ "Феркон Холдінг" до Публічного акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд" та до Канівської міської ради про визнання недійсними договорів, визнання недійсним рішення, визнання права постійного користування земельною ділянкою. Це рішення набрало законної сили, тому відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України встановлені цим рішенням суду обставини не підлягають доведенню при розгляді цієї справи.

Спірний договір оренди землі від 23.12.2012 року №424/2012, як зазначено у його вступній частині, від імені Публічного акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд" уклав виконувач обов'язки генерального директора цього товариства ОСОБА_4, який діяв на підставі статуту товариства.

Спірний додатковий договір від 08.05.2013 року №169, як також зазначено у його вступній частині, від імені Публічного акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд" уклав генеральний директор цього товариства ОСОБА_4, який діяв на підставі статуту товариства.

Згідно з умовами договору оренди землі від 23.12.2012 року №424/2012 нормативна грошова оцінка наданих в оренду Публічному акціонерному товариству "Закордоненергокомплектбуд" земельних ділянок становить: 11504728,28 грн, у тому числі: 10574279,10 грн земельної ділянки з кадастровим номером 7110300000:03:003:0016; 449039,85 грн земельної ділянки з кадастровим номером 7110300000:03:003:0017; 224770,35 грн земельної ділянки з кадастровим номером 7110300000:03:003:0018; 178439,26 грн земельної ділянки з кадастровим номером 7110300000:03:003:0019 і 78145,72 грн земельної ділянки з кадастровим номером 7110300000:03:003:0020, а річний розмір орендної плати становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що за один місяць оренди станом на день укладення цього договору становить 28761,82 грн.

Згідно з умовами додаткового договору від 08.05.2013 №169 нормативна грошова оцінка наданих в оренду публічному акціонерному товариству "Закордоненергокомплектбуд" земельних ділянок становить: 11279957,26 грн, у тому числі: 10574279,10 грн земельної ділянки з кадастровим номером 7110300000:03:003:0016; 449039,85 грн земельної ділянки з кадастровим номером 7110300000:03:003:0017; 178439,26 грн земельної ділянки з кадастровим номером 7110300000:03:003:0019 і 78145,72 грн земельної ділянки з кадастровим номером 7110300000:03:003:0020, а річний розмір орендної плати становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що за один місяць оренди станом на день укладення цього додаткового договору становить 32899,88 грн.

Відповідно до пп. 10.6.6 (vі) статуту Публічного акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд" в редакції, чинній на день укладення спірного договору оренди землі від 23.12.2012 року №424/2012, до особливих питань компетенції наглядової ради товариства відносить прийняття рішення про укладення товариством будь-яких договорів, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є їх предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів товариства за даними затвердженої звітності, а також внесення суттєвих змін та/або доповнень до них (зміна сторін, предмету договору, ціни, порядку оплати тощо).

Підпункт 10.6.6 (vі) статуту Публічного акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд" в редакції, чинній на день укладення спірного додаткового договору від 08.05.2013 року №169, до особливих питань компетенції наглядової ради товариства відносить прийняття рішення про укладення товариством будь-яких договорів, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є їх предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів товариства за даними звітності, а також внесення суттєвих змін та/або доповнень до них (зміна сторін, предмету договору, ціни, порядку оплати тощо).

Відповідно до п. 11.4 статуту Публічного акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд" генеральний директор вирішує усі питання діяльності товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів та наглядової ради.

Згідно з п. 11.6 статуту Публічного акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд" дії, які потребують попереднього погодження (шляхом прийняття відповідного рішення) або одержання попередньої згоди наглядової ради та/або загальних зборів, генеральний директор вчиняє лише після такого погодження або одержання такої згоди в порядку, передбаченому статутом та внутрішніми документами товариства.

Пункт 11.7.4 статуту Публічного акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд" передбачає право генерального директора підписувати від імені товариства договори, довіреності та інші документи, рішення про укладення (видачу) яких прийнято (або згоду на укладення яких надано) уповноваженим органом товариства відповідно до положень статуту.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства" рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається наглядовою радою. Статутом акціонерного товариства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення правочину до значного правочину. У разі неприйняття наглядовою радою рішення про вчинення значного правочину питання про вчинення такого правочину може виноситися на розгляд загальних зборів.

Рішенням загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд", оформленим протоколом від 28.03.2011 року №4, назване товариство було перейменоване у Публічне акціонерне товариство "Закордоненергокомплектбуд".

Визначена позивачем вартість послуги з надання в оренду земельної ділянки за спірним договором оренди землі №424/2012 у сумі орендної плати за увесь строк оренди перевищує десятивідсоткову частину від вартості активів Публічного акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд" за 2010 рік, тому за твердженням позивача для укладення договору оренди землі №424/2012 та додаткового договору від 08.05.2014 року №169 згідно з вказаними вище положеннями статуту Публічного акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд" потребувалося рішення наглядової ради або загальних зборів цього товариства.

На вирішення наглядової ради або загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд" питання про укладення спірних договорів ОСОБА_4 не виносив і рішень з цього питання наглядова рада або загальні збори акціонерів названого товариства не приймали, що за твердженням позивача означає про перевищення ОСОБА_4 при укладанні ним спірних договорів своїх повноважень, передбачених статутом публічного акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд" та про порушення вимог ч. 1 ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства", що у свою чергу є підставою для визнання спірних договорів недійсними.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, у статуті Публічного акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд" та у ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства" мова йде про прийняття наглядовою радою рішення про укладення договорів (вчинення значимих правочинів) ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є їх предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів товариства за даними затвердженої річної фінансової звітності товариства.

Визначена у спірних договорах орендна плата за земельну ділянку не є ринковою вартістю послуги з надання в оренду земельної ділянки комунальної власності.

Відповідно до п. 14.1.136 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з п. 14.1.147 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Стаття 288 Податкового кодексу України містить такі пункти:

288.1. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

288.2. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

288.3. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

288.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

288.5. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

288.5.1 не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;

288.5.2 не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Тобто, орендна плата за земельну ділянку є обов'язковим платежем у складі податку на майно, розмір якого встановлюється у договорі оренди землі в межах встановлених Податковим кодексом України мінімально і максимально можливих розмірів від 3 до 12 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

У спірних договорах встановлений мінімальний розмір орендної плати за земельну ділянку комунальної власності - 3% від її нормативної грошової оцінки.

Таким чином, як правильно встановлено судом першої інстанції, оскільки предметом спірних договорів є послуга з надання в оренду земельної ділянки, вартість якої (послуги) не визначається ринковою вартістю, то положення статуту Публічного акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд" та ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства" в частині обов'язковості прийняття наглядовою радою або загальними зборами акціонерів цього товариства рішення про укладення відповідних договорів (вчинення відповідних правочинів) не стосуються спірних договорів.

Тобто, ОСОБА_4 як виконуючий обов'язки генерального директора Публічного акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд" і як його генеральний директор мав право укладати спірні договори без прийняття рішення про їх укладення наглядовою радою або загальними зборами цього товариства.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині визнання спірних договорів недійсними.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині визнання за позивачем права постійного користування земельною ділянкою згідно з державним актом на право постійного користування землею від 04.05.1990 року ІІ-ЧР №001250, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України (редакція чинна на 01.01.22002 року) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності.

Пунктом 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України від 25.10.2001 року визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Проте Конституційний Суд України своїм рішенням від 22.09.2005 року у справі №1-17/2005 визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Визнання Конституційним Судом України неконституційними положень п. 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України від 25.10.2001 року означає, що особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, не зобов'язані переоформляти право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди, але мають право на таке переоформлення.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Закордоненергокомплектбуд" скористалося таким правом і переоформило право постійного користування земельною ділянкою на право її оренди.

Після державної реєстрації спірного договору оренди землі від 23.12.2012 року №424/2012, яка була проведена 12.06.2012 року міськрайонним управлінням Держкомзему у м. Каневі та Канівському районі Черкаської області, у Публічного акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд" припинилося право постійного користування земельною ділянкою площею 20,6503 га, що знаходяться у м. Каневі, лівий берег р. Дніпро, передбачене державним актом на право постійного користування землею від 04.05.1990 року ІІ-ЧР №001250, і виникло право оренди цієї земельної ділянки.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що позивач є власником 3260 простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд". Частка позивача у статутному капіталі цього товариства становить 0,0152%.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів;

Згідно ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до п. 51 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" законом не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва. На цій підставі господарським судам належить відмовляти акціонерам (учасникам) господарського товариства в задоволенні позову про укладення, зміну, розірвання чи визнання недійсними договорів та інших правочинів, вчинених господарським товариством. Спори цієї категорії є підвідомчими (підсудними) господарським судам незалежно від їх суб'єктного складу на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК, якщо акціонер (учасник) господарського товариства обґрунтовує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав.

У даному спорі позивач виступає як акціонер Публічного акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд".

Корпоративні права акціонера Публічного акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд", які визначені Законом України "Про акціонерні товариства" і статутом цього товариства на участь акціонера в діяльності акціонерного товариства і в управлінні ним, реалізуються акціонером через його участь у загальних зборах акціонерів.

Доводи позивача про порушення укладенням спірних договорів його корпоративних прав як акціонера Публічного акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд" не ґрунтуються на чинному законодавстві України і статуті товариства.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що визнання першим відповідачем позову суперечить приписам вищевказаного законодавства та порушує інтереси другого відповідача в частині отримання орендної плати.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що оскаржуване рішення суперечить наведеній позивачем у позові правовій позиції Верховного суду України, висловленій у постановах Верховного суду України від 21.01.2015 року у справі №3-207гс 14 та від 01.07.2015 року у справі №3-327гс15, оскільки, правова позиція Верховного Суду України, що міститься у вищезазначених постановах, передбачає можливість задоволення відповідного позову за умови встановлення порушень прав учасника товариства - чого в даній справі доведено позивачем не було.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Так, в даному випадку, апелянт, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни рішення, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення Господарського суду Черкаської області від 26.08.2016 року у справі №925/714/16 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Укрстальконструкція" - задоволенню не підлягає.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного Приватного акціонерного товариства "Укрстальконструкція" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 26.08.2016 року у справі №925/714/16 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №925/714/16 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Гаврилюк