Рішення

від 30.08.2016 по справі 362/124/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/124/15-ц Головуючий у І інстанції Марчук О.Л. Провадження № 22-ц/780/2878/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 46 30.08.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

30 серпня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Антоненко В.І., Фінагєєва В.О.,

за участі секретаря Нагорної Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Київської області на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2015 року у справі за позовом заступника ОСОБА_2 міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Київській області, Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики ОСОБА_3 Наук України» до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним державних актів на право власності на землю, витребування земельних ділянок,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2015 року позивач ОСОБА_2 міжрайонний прокурор Київської області звернувся до суду із позовом в інтересах держави про скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним державних актів на право власності на землю, витребування земельних ділянок, посилаючись на те, що ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» 20 травня 2002 року видано державний акт на право постійного користування землею, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею, разом із тим Глевахівською селищною радою здійснювалось незаконне розпорядження землями даного державного підприємства. Зокрема рішенням Глевахівської селищної ради № 199-10-V від 23 січня 2007 року передано ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у приватну власність земельні ділянки площею по 0,145 га. кожній для будівництва та обслуговування жилого буднику, які розташовані по вул. Оксамитна, 9 та Оксамитна, 7 в смт. Глеваха; на підставі зазначеного рішення відповідачі отримали державні акти від 26 червня 2007 року. Згідно інформації Управління Держземагентства у ОСОБА_2 районі земельні ділянки з кадастровими номерами відповідачів мають перетин із земельними ділянками ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України», ОСОБА_3 академія наук України не погоджувала вилучення земельної ділянки із даним кадастровим номером, вилучення земельної ділянки не проводилося, зміни цільового призначення земельних ділянок не відбувалося, відтак рішення Глевахівської селищної ради від 23 січня 2007 року в частині надання земельної ділянки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є незаконним і підлягає скасуванню. Просив визнати незаконним і скасувати рішення Глевахівської селищної ради 23 січня 2007 року № 199-10-V в частині передачі у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 земельних ділянок, визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 757763, наданий ОСОБА_4, серії ЯД № 757764, наданий ОСОБА_5, скасувати їх державну реєстрацію, витребувати з незаконного володіння відповідачів на користь Головного управління Держземагентства України у Київській області та ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» спірні земельні ділянки, визнати відсутнім право власності відповідачів на спірні земельні ділянки.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Перший заступник прокурора Київської області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2015 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що державне підприємство на підставі державного акту на право постійного користування землею було і є належним землекористувачем земельної ділянки сільськогосподарського призначення; на підтвердження факту накладення спірних земельних ділянок прокурором надано листи уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, які є належними та допустимими доказами. Судом також не оцінено наявний на зберіганні в архіві державного підприємства «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» примірник технічної документації по складанню державного акту ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України», каталог координат зовнішніх меж земельних ділянок, з урахуванням якого управління Держземагентства у ОСОБА_2 районі створено обмінний файл земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні державного підприємств, а також інші докази.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Разом із тим рішення суду першої інстанції даним вимогам не відповідає .

Із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що 20 травня 2002 року ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» видано державний акт на право постійного користування землею з правом користування земельною ділянкою пл. 971,2 га. для вирощування і реалізації насіння сільськогосподарських культур, а також переробки сільськогосподарської продукції, акт зареєстровано за № 102 (а. с. 83 - 87 т. 1).

На підставі рішення № 199-10-V від 23 січня 2007 року Глевахівської селищної ради ОСОБА_4 та ОСОБА_5 передані у власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку в смт. Глеваха по вул. Оксамитній, 9 та Оксамитній, 7 відповідно площею по 0,145 га. (а. с. 47, 48 т. 1).

Право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку пл. 0,1448 га. із кадастровим номером 3221455300:03:008:0015 підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 757763 від 26 червня 2007 року (а. с. 49 т. 1).

Право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку пл. 0,1448 га. із кадастровим номером 3221455300:03:008:0016 підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 757764 від 26 червня 2007 року (а. с. 50 т. 1).

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції прийшов до висновку, що прокурором не доведено обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог, прокурор відмовився від призначення у справі судової земельно-технічної експертизи, а відтак не має підстав для задоволення позову щодо визнання незаконним і скасування рішення Глевахівської селищної ради № 199-10-V від 23 січня 2007 року щодо передачі відповідачам у власність земельних ділянок, визнання недійсним державного акту на право власності на спірну земельну ділянку та витребування з незаконного володіння спірної земельної ділянки.

Також, на думку суду, позовні вимоги прокурора в інтересах державного підприємства про визнання саме незаконним рішення органу місцевого самоврядування заявлені не у спосіб, визначений положеннями ст. 152 ЗК України.

Однак, такі висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 116 ЗК України, в редакції яка діяла на час прийняття оскаржуваного рішення, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 116 ЗК України, надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, проводиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності.

Відповідно до вимог ст. ст. 125, 126 ЗК України (в редакції, яка діяла на момент видачі державного акту у 2002 році) право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її користувачем документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом.

Відповідно до вимог ст. 149 ЗК України земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні, можуть вилучатись у землекористувачів лише за їх згодою на підставі рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування. У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.

Згідно ст. 84 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної і приватної власності. До земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані державні, у тому числі казенні підприємства.

Відповідно до ч. 9 ст. 149 ЗК України земельні ділянки - рілля державної власності, що перебувають у постійному користуванні можуть вилучатися лише Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЗК України, землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів відносяться до особливо цінних земель. Вилучення особливо цінних земель для несільськогосподарських потреб не допускається, за винятком випадків, визначених ч. 2 ст.150 ЗК України.

Згідно ч. 2 ст. 150 ЗК України земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній або комунальній власності, можуть вилучатися за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України.

Згідно ч. 3 ст. 5 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності НАН України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» вилучення земельних ділянок НАН чи галузевих академій може здійснюватися лише за згодою Президії НАН України.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що згідно листа управління Держкомзему у ОСОБА_2 районі від 05 січня 2013 року № 10-1009-0.2-2/2-15 земельні ділянки із кадастровими номерами, доданими до запиту, мають перетин з земельними ділянками ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» згідно обмінних файлів, які надано листом ОСОБА_2 міжрайонної прокуратури Київської області від 26 грудня 2013 року № 8331 вих-13 (а. с. 51 т. 1), а також що згідно листа Головного управління Держземагентства у Київській області від 13 березня 2015 року № 10-10-0.3-4058/2-15 відповідно до каталогів координат зовнішніх меж земельних ділянок ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України», наданих листом ОСОБА_2 міжрайонної прокуратури Київської області від 17 грудня 2012 № 7114 вих. 12, запитувані земельні ділянки у вищезазначених листах прокуратури входять в межі ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» (а. с. 88 т. 1).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор надав до суду копію технічної документації № L ІХ/8-93 по складанню державного акта на право постійного користування землею ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» площею 971,21 га з цільовим призначенням для вирощування і реалізації насіння сільськогосподарських культур, а також переробки іншої сільськогосподарської продукції, що розташована на території Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, графічне зображення (викопіювання) із зазначенням місць взаємного розташування земельної ділянки державного підприємства і земельних ділянок ОСОБА_4, ОСОБА_5, з яких вбачається їх перетин (а. с. 182 - 246 т. 1).

До суду було також надано викопіювання із ортофотоплану в межах Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області земельних ділянок з кадастровими номерами 3221455300:03:008:0015, 3221455300:03:008:0016 (а. с. 2 т. 2).

На підтвердження своїх вимог прокурор також надав до суду викопіювання із ортофотоплану із урахуванням технічної документації № L ІХ/8-93 та нанесенням місць взаємного розташування земельних ділянок ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» і земель, виділених селищною радою фізичним особам, в тому числі відповідачам ОСОБА_4, ОСОБА_5, з якого чітко вбачається накладання земельних ділянок останніх на ділянку державного підприємства (а. с. 89 т. 1).

Висновки суду першої інстанції щодо неможливості витребування земельних ділянок суперечать вимогам ст.ст. 395, 396 ЦК України, які регулюють питання речових прав на чуже майно і згідно яких положення щодо захисту прав власника поширюються і на особу, яка має речове право на чуже майно, в тому числі право користування майном. У даному випадку ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» має право користування земельною ділянкою згідно державного акту, а отже має право на захист свого права користування, в тому числі у спосіб витребування цієї ділянки.

Відповідно до ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно ч. 1 ст. 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

З матеріалів справи вбачається, що передані у власність відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 земельні ділянки, які відносяться до категорії земель сільськогосподарського призначення і відносяться до особливо цінних земель (землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів), знаходяться в межах земель, переданих у постійне користування ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України», у встановленому законом порядку не вилучалися у державного підприємства, не змінювалося їх цільове призначення. Таким чином, рішення Глевахівської селищної ради від 23 січня 2007 року про передачу ділянок у власність відповідачів та видачу їм державного акту на право власності на земельні ділянки суперечить вимогам закону та порушує права держави і ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України».

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав до визнання незаконним і скасування рішення Глевахівської селищної ради, визнання недійсним державного акту та витребування земельної ділянки з незаконного володіння ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Державного підприємства «Дослідницьке сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України».

Разом з тим, не підлягає до задоволення позовна вимога заступника ОСОБА_2 міжрайонного прокурора Київської області про визнання відсутнім права власності, так як діючим законодавством України не передбачено такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів. Крім того, саме по собі визнання недійсним державного акту та витребування земельної ділянки з незаконного володіння ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Державного підприємства «Дослідницьке сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» припиняє право власності відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 на земельну ділянку.

Таким чином, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України судовий збір за подання позовної заяви підлягає стягненню з відповідачів на користь держави по 121,80 грн. з кожного, а за подання апеляційної скарги - на користь прокуратури Київської області по 357,28 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів , -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області задовольнити частково.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов заступника ОСОБА_2 міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Київській області, Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики ОСОБА_3 Наук України» до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним державних актів на право власності на землю, витребування земельних ділянок задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області № 199-10-V від 23 січня 2007 року в частині передачі ОСОБА_4 безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,145 га для будівництва та обслуговування жилого будинку по вул. Оксамитна, 9 в смт. Глеваха Васильківського району Київської області, ОСОБА_5 - земельної ділянки площею 0,145 га для будівництва та обслуговування жилого будинку по вул. Оксамитна, 7 в смт. Глеваха Васильківського району Київської області.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 757763, виданий ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,1448 га цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3221455300:03:008:0015, яка розташована по вулиці Оксамитна, 9 в смт. Глеваха Васильківського району Київської області.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 757764, виданий ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,1448 га цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3221455300:03:008:0016, яка розташована по вулиці Оксамитна, 7 в смт. Глеваха Васильківського району Київської області.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_4 на користь Головного управління Держземагентства у Київській області та Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» земельну ділянку площею 0,1448 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3221455300:03:008:0015, яка розташована по вулиці Оксамитна, 9 в смт. Глеваха Васильківського району Київської області.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_5 на користь Головного управління Держземагентства у Київській області та Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» земельну ділянку площею 0,1448 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3221455300:03:008:0016, яка розташована по вулиці Оксамитна, 7 в смт. Глеваха Васильківського району Київської області.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь держави судовий збір по 121,80 грн. з кожного.

Стягнути з Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь прокуратури Київської області судовий збір за подання апеляційної скарги по 357,28 грн. з кожного.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.

Головуючий : Кашперська Т.Ц.

Судді : Антоненко В.І.

ОСОБА_6