Ухвала

від 30.08.2016 по справі 757/40743/16-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/40743/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, повернення тимчасово вилученого майна,-

В С Т А Н О В И В :

22.08.2016 адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна, повернення тимчасово вилученого майна, посилаючись на наступні факти та обставини.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.04.2016 у справі № 757/18873/16 к за клопотанням слідчого СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_5 в порядку забезпечення заходів кримінального провадження № 32016100060000028, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.03.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 212 КК України, серед іншого, накладено арешт на 5498 (п`ять тисяч чотириста дев`яносто вісім) доларів США; 12 945 (дванадцять тисяч дев`ятсот сорок п`ять) євро; 35 000 (тридцять п`ять тисяч) гривень.

Як зазначено в клопотанні, вищевказані грошові кошти не мають жодного відношення до предмету досудового розслідування в кримінальному провадженні № 32016100060000028, а є особистою власністю ОСОБА_4 , що підтверджується в тому числі договорами позики, оригінали яких були вилучені під час обшуку. В якості підстав для скасування арешту адвокат окремо звертає увагу на той факт, що обшук було проведено за місцем знаходження ТОВ «Академія Наукової Краси», проте жодного факту про реєстрацію кримінального провадження відносно службових осіб ТОВ «Академія Наукової Краси» немає, будь-якої податкової перевірки відносно ТОВ «Академія Наукової Краси» не проводилось, а відтак порушень податкового законодавства з боку посадових осіб вказаного товариства не встановлено. Зазначене в своїй сукупності свідчить про безпідставність накладення арешту та обумовлює необхідність його скасування, оскільки подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього законних підстав порушує право ОСОБА_4 на вільне користування майном.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав клопотання.

Зацікавлена особа слідчий ОСОБА_5 та/або інший слідчий групи слідчих в кримінальному провадженні, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з`явились. Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. З огляду на конституційні принципи змагальності сторін та диспозитивності, а також враховуючи, що ст.ст. 172, 174 КПК України визначений скорочений строк розгляду клопотання про скасування арешту майна, а неявка слідчого/прокурора не перешкоджає розгляду клопотання, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог клопотання за відсутності в судовому засіданні представника органу досудового розслідування на підставі наданих заявником доказів та матеріалів.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення адвоката ОСОБА_3 в обґрунтування клопотання, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32016100060000028, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.03.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Згідно матеріалів досудового розслідування, службові особи ТОВ «Корсель» (код ЄДРПОУ 35587016) шляхом незаконного ввезення на митну територію України товарно - матеріальних цінностей ухилилися від сплати податків на суму приблизно 4 млн. грн., а також сприяють ухиленню від сплати податків ТОВ «Академія Наукової Краси» ( код ЄДРПОУ 32301000).

15.04.2016 здійснено обшук в офісному приміщенні ТОВ «Академія Наукової Краси» розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення якого було вилучено грошові кошти, печатки товариств, фінансово-господарські документи, документи та комп`ютерна техніка.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.04.2016 за клопотанням старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_5 накладено арешт на майно, яке вилучено в ході проведення обшуку, а саме на грошові кошти в сумі 5498 (п`ять тисяч чотириста дев`яносто вісім) доларів США, 12 945 (дванадцять тисяч дев`ятсот сорок п`ять) євро; 35 000 (тридцять п`ять тисяч) гривень; первинні фінансово-господарські документи, які вилучені в ході обшуку, 5 печаток підприємств ТОВ «ЕКОВИТА- 2000» (код ЄДРПОУ 31113980), ТОВ «КОСМЕТОЛОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ» (код ЄДРПОУ 36520958), ПП «ЛЕГЕНДА» (код ЄДРПОУ 325043591), СГГ «Славутичгазконтракт» (код ЄДРПОУ 32166745), ТОВ «БЮТІМЕД» (код ЄДРПОУ 38786548); 6 жорстких дисків: s/n W2YREMW ST 500DM002, s/n X3TAMW1ST500DM002, s/n Z6EKXRNY ST500DM002, s/n 94F3ZD2HSX13, s/n Z6EKXR4X ST 500DM002, s/n Z6EJDLW8 ST 500DM002.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність в ОСОБА_4 права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

При накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що є достатні підстави вважати, що вищевказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також за умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна у відповідності до ст.ст. 94, 132, 173 КПК України слідчий суддя повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу арешту майна; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального судочинства.

Водночас, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Арешт майна з підстав, що воно виступає знаряддям вчинення кримінального правопорушення та було набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення є можливим, коли існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що таке майно є доказом злочину, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. При цьому, хоча на даній стадії кримінального провадження закон не вимагає, щоб докази були повними та достатніми, проте вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений в тому, що дані докази мають дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину, а, по-друге, впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

У будь-якому випадку обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину ( п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України). При цьому обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладає на слідчого та/або прокурора, а обов`язок перевірки цих обставин на слідчого суддю при розгляді відповідного клопотання.

Факт належності вилучених під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , грошових коштів ОСОБА_4 підтверджується матеріалами клопотання, зокрема договорами позики від 14.04.2016 та 08.04.2016. Натомість, як свідчать матеріали кримінального провадження, ОСОБА_4 не є його фігурантом, відомості відносно нього до ЄРДР не внесені, а тим більше ОСОБА_4 не оголошено про підозру у вчиненні злочину. Досудове розслідування здійснюється відносно службових осіб ТОВ «Корсель» (код ЄДРПОУ 35587016), які, за версією слідства, шляхом незаконного ввезення на митну територію України товарно - матеріальних цінностей ухилилися від сплати податків на суму приблизно 4 млн. грн.. Жодних об`єктивних даних про те, що вилучені під час обшуку матеріальні цінності можуть стосуватися предмету досудового розслідування в кримінальному провадженні, порушеного за фактом ухилення від сплати податків за ст. 212 КК України слідчому судді не представлено.

Оцінюючи вищевказані обставини в їх сукупності та враховуючи, що слідчий в судове засідання не з`явився, належними та допустими в розумінні положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України доказами доводи клопотання адвоката не спростував, а також не довів існування достатніх підстав для пред`явлення власнику майна обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення "справедливого балансу" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи, у зв`язку з чим вважає необхідним скасувати арешт майна.

Що стосується вимог клопотання в частині повернення тимчасового вилученого майна, то вони є зайвими з огляду на положення ч. 5 ст. 171 КПК України, за змістом яких скасування арешту майна тягне за собою його негайне та безумовне повернення володільцю.

Керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, повернення тимчасово вилученого майна,- задовольнити частково.

Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.04.2016 на грошові кошти, вилучені під час проведення обшуку 15.04.2016 за адресою АДРЕСА_1 , в сумі 5498 (п`ять тисяч чотириста дев`яносто вісім) доларів США, 12 945 (дванадцять тисяч дев`ятсот сорок п`ять) євро; 35 000 (тридцять п`ять тисяч) гривень, - скасувати.

В іншій частині в задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1