Рішення

від 23.08.2016 по справі 760/5763/15-ц

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/5763/15-ц

Провадження № 2/760/2013/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Лазаренко В.В.

з участю секретарів - Кучерини Ю.С., Горбач О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг», Публічного акціонерного товариства «Терра Банк» про визнання недійсним договору застави майнових прав, та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Терра Банк» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг» про визнання недійсним договору відступлення майнових прав, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТОВ «ВВС-Факторинг», ПАТ «Терра Банк» у якому просить визнати недійсним договір застави майнових прав від 20.05.2014, укладений між ПАТ «Терра Банк» та ТОВ «ВВС-Факторинг».

В обґрунтування позову посилається на те, що 20.05.2014 між ПАТ «Терра Банк» та ТОВ «ВВС-Факторинг» було укладено договір застави майнових прав, відповідно до умов якого, ТОВ «ВВС-Факторинг» передало у заставу ПАТ «Терра Банк» майнові права на права вимоги повернення кредитних коштів та сплати процентів за кредитними договорами та іншими правочинами перелік яких вказаний у пункті 2.1. На підставі вказаного договору було зареєстроване відповідне обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Даний договір був укладений з порушенням вимог Цивільного кодексу України та Закону України «Про заставу, а саме, приписів ст. 576, ч. 2 ст. 583 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про заставу». Зокрема, позивач зазначає, що на момент укладення оспорюваного договору відповідач ТОВ «ВВС-Факторинг» не мав відповідних повноважень на його укладання оскільки не був власником майнових прав за кредитними договорами. Власником вказаних майнових прав являється він, на підставі договору відступлення прав вимоги №03/03 між ним та ТОВ «ВВС-Факторинг», який був укладений раніше, а саме, 03.03.2014. Вказаний договір був виконаний сторонами, зокрема, з боку ТОВ «ВВС-Факторинг» було передано у його розпорядження відповідні кредитні справи, а тому він став кредитором за кредитними договорами, які являють предметом договору відступлення прав вимоги від 03.03.2014 №03/03, а ТОВ «ВВС-Факторинг» як кредитор вибув із відповідних зобов'язань. З наведених підстав, позивач вважає, що оскільки оспорюваний договір застави майнових прав недійсним був укладений з порушенням вимог Цивільного кодексу України та Закону України «Про заставу», він є недійсним на підставі положень ст.ст. 203, 215 ЦК України.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «ВВС-Факторинг» в судовому засіданні первісний позов визнав в повному обсязі і не заперечував проти його задоволення. Вказує на те, що 03.03.2014 між ТОВ «ВВС-Факторинг» та ОСОБА_1 було укладено договір відступлення прав вимоги №03/03, який від імені товариства було підписано ОСОБА_2, котрий на той час займав посаду директора та був звільнений із займаної посади наказом від 11.03.2014 №1-к відповідно до ст. 38 КЗпП. В подальшому відповідно до протоколу позачергових загальних зборів учасників ТОВ «ВВС-Факторинг» та наказу від 12.03.2014 №2-к на посаду директора призначено ОСОБА_3 Відповідно до протоколу позачергових загальних зборів учасників ТОВ «ВВС-Факторинг» від 12.05.2014 №12/05 та наказу від 12.05.2014 №5 тимчасове виконання обов'язків директора покладено на головного бухгалтера ОСОБА_4 20.05.2014 між ПАТ «Терра Банк» та ТОВ «ВВС-Факторинг» було укладено договір застави майнових прав, який від імені товариства був підписаний тимчасово виконуючим обов'язки директора ОСОБА_4 При цьому указаний договір остання підписала зв'язку з тим, що не володіла інформацією що майнові права вже були передані ОСОБА_1 на підставі договору відступлення прав вимоги від 03.03.2014№03/03. Така ситуація склалася у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 був мобілізований та не мав достатньо часу для того, що належним чином передати ОСОБА_6 всі документи, які стосувалися господарської діяльності товариства.

Представник відповідача ПАТ «Терра Банк» в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на незаконність та безпідставність вимог позивача.

ПАТ «Терра Банк» звернувся в суд із зустрічним позовом, в якому просить визнати недійсним договір про відступлення майнових прав від 03.03.2014№03/03, укладений між ТОВ «ВВС Факторинг» та ОСОБА_1 В обґрунтування зустрічного позову посилається на те, що оспорюваний договір був вчинений без наміру створення правових наслідків, які ним обумовлювалися. Зокрема, вказаний договір не виконувався його сторонами. Дійсною метою вказаного договору було позбавлення ПАТ «Терра Банк» права застави майновий прав, шляхом визнання недійсним договору застави майнових прав від 20.05.2014 №ЗМП/14/14-34. Відповідно до позиції відповідача зазначене підтверджується, зокрема тим, що:

1) оскаржуваний договір відступлення прав вимоги укладено не 03.03.2014, а значно пізніше. Даний довід обґрунтовується відповідачем тим, що протоколом правління ПАТ «Терра Банк» від 04.03.2014 затверджено перелік інсайдерів та груп пов'язаних осіб ПАТ «Терра Банк» станом на 01.03.2014 у якому до власників істотної участі в банку віднесено голову спостережної ради ОСОБА_1 Останній є фактичним власником ПАТ «Терра Банк», а також ТОВ «ВВС-Факторинг», на підтвердження чого, відповідачем подано роздруківки з мережі Інтернет. Крім того, 23.04.2014 спостережна рада ПАТ «Терра банк», у тому числі і ОСОБА_1, погодила укладання між ПАТ «Терра Банк» та ТОВ «ВВС-Факторинг» договору застави майнових прав, на підтвердження чого відповідачем надано копію протоколу спостережної ради ПАТ «Терра банк» від 23.04.2014 №41-4;

2) оскаржуваний договір відступлення майнових прав не було відображено жодним чином в бухгалтерському чи податковому обліку ТОВ «ВВС-Факторинг», що підтверджується поясненнями відповідача у даній справі, зокрема про те, що ТОВ «ВВС-Факторинг» у зв'язку із зміною директора, не знало про існування відступлення прав до звернення ПАТ «Терра банк» із позовом про звернення стягнення на предмет застави у справі №910/26932/14, яка розглядається Господарським судом м. Києва, провадження у якій порушено 05.12.2014, а ОСОБА_1 залучено як третю особу 29.01.2015;

3) фактом виконання за кредитним договором від 25.09.2008 КЛ-09-20, вимога за яким є предметом оспорюваних договору застави та одночасно договору відступлення прав, проведеним на користь ТОВ «ВВС-Факторинг» згідно платіжних доручень від 29.12.2014 №1, від 30.12.2014 №№2, 3, 4, на підтвердження чого відповідачем надано витяг, з постанови Львівського апеляційного господарського суду від 15.06.2015 у справі №5010/1127/2012-6-25/25, що в свою чергу на думку відповідача підтверджує те, що станом на 30.12.2014 кредитором по спірних майнових правах було ТОВ «ВВС-Факторинг», а оскаржуваного договору відступлення майнових прав не існувало.

З наведених підстав, відповідач ПАТ «Терра Банк» просить визнати недійсним договір про відступлення майнових прав від 03.03.2014№03/03 як фіктивний правочин на підставі ст. 234 ЦК України.

Позивач в судовому засіданні проти зустрічного позову заперечував, посилаючись на те, що обставини, на які посилається відповідач є недоведеними, а вимоги необґрунтованими.

Представник відповідача ТОВ «ВВС-Факторинг» проти вимог зустрічного позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню в повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову належить відмовити, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов'язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що 03.03.2014 між ОСОБА_1 та ТОВ «ВВС-Факторинг» укладено договір відступлення прав вимоги №03/03.

Згідно п. 1.1 договору відступлення прав вимоги від 03.03.2014 №03/03, в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває права вимоги заборгованості за кредитом, процентами нарахованими за користування кредитом, комісійною винагородою за кредитними договорами, які укладені позичальниками.

Положення п. 1.1 договору відступлення прав вимоги від 03.03.2014 №03/03 конкретизовані сторонами у підпунктах 1.1.1-1.1.7. Відповідно до вказаних умов, за договором відступлення прав вимоги від 03.03.2014 №03/03 передачі підлягають такі майнові права:

- за кредитними договорами, які укладені між Публічним акціонерним товариством «ТЕРРА БАНК» та позичальниками - фізичними особами. Перелік кредитних договорів викладений у додатку до договору про відступлення. Права вимоги за кредитними договорами належні первісному кредитору на підставі договору відступлення прав вимоги (заміни сторони у зобов'язанні) №1/08 від 14.08.2013, укладеному між Публічним акціонерним товариством «ТЕРРА БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМЕТ-ТРЕЙД», угоди про заміну сторони договору відступлення прав вимоги (заміни сторони у зобов'язанні) №1/08 від 14.08.2013, укладеної 26.02.2014 між Публічним акціонерним товариством «ТЕРРА БАНК», Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМЕТ-ТРЕЙД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-ФАКТОРИНГ»;

- за кредитним договором №03-К/08-04 від 21.02.2008, який укладений між Публічним акціонерним товариством «ТЕРРА БАНК» та Відкритим акціонерним товариством «Капітал Лізинг» код за ЄДРПОУ 34428335. Право вимоги за кредитним договором належне первісному кредитору на підставі договору відступлення прав вимоги (заміни сторони у зобов'язанні) №2/08 від 20.08.2013, укладеному між Публічним акціонерним товариством «ТЕРРА БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМЕТ-ТРЕЙД», угоди про заміну сторони договору відступлення прав вимоги (заміни сторони у зобов'язанні) №2/08 від 20.08.2013, укладеної 26.02.2014 між Публічним акціонерним товариством «ТЕРРА БАНК», Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМЕТ-ТРЕЙД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-ФАКТОРИНГ»;

- за кредитним договором № 01-МК\0208 від 21.02.2008, який укладений між Публічним акціонерним товариством «ТЕРРА БАНК» та ОСОБА_7, ІПН3103319912. Право вимоги за кредитним договором № 01-МК\0208 від 21.02.2008 належне первісному кредитору на підставі договору відступлення прав вимоги (заміни сторони у зобов'язанні) №3/08 від 20.08.2013, укладеному між Публічним акціонерним товариством «ТЕРРА БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМЕТ-ТРЕЙД», угоди про заміну сторони договору відступлення прав вимоги (заміни сторони у зобов'язанні) №3/08 від 20.08.2013, укладеної 26.02.2014 між Публічним акціонерним товариством «ТЕРРА БАНК», Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМЕТ-ТРЕЙД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-ФАКТОРИНГ»;

- за кредитним договором №26295 від 14.09.2011, який укладений між Публічним акціонерним товариством «ТЕРРА БАНК» та Приватним підприємством «РОНІКС», код за ЄДРПОУ 24658075. Право вимоги за кредитним договором належне первісному кредитору на підставі на підставі договору відступлення прав вимоги (заміни сторони у зобов'язанні) №4/08 від 20.08.2013, укладеному між Публічним акціонерним товариством «ТЕРРА БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМЕТ-ТРЕЙД», угоди про заміну сторони договору відступлення прав вимоги (заміни сторони у зобов'язанні) № 4/08 від 20.08.2013, укладеної 26.02.2014 між Публічним акціонерним товариством «ТЕРРА БАНК», Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМЕТ-ТРЕЙД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-ФАКТОРИНГ»;

- за кредитним договором № 129-Ф/08/01 від 12.09.2008, який укладений між Публічним акціонерним товариством «ТЕРРА БАНК» та ОСОБА_8, ІПН НОМЕР_1. Право вимоги за кредитним договором належне первісному кредитору на підставі договору відступлення прав вимоги (заміни сторони у зобов'язанні) №5/08 від 20.08.2013, укладеному між Публічним акціонерним товариством «ТЕРРА БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМЕТ-ТРЕЙД», угоди про заміну сторони договору відступлення прав вимоги (заміни сторони у зобов'язанні) №5/08 від 20.08.2013, укладеної 26.02.2014 між Публічним акціонерним товариством «ТЕРРА БАНК», Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМЕТ-ТРЕЙД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-ФАКТОРИНГ»;

- за кредитним договором №02-КЛ-09-20 від 25.09.2008, який укладений між Публічним акціонерним товариством «ТЕРРА БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Соснина», код за ЄДРПОУ 30906118. Право вимоги за кредитним договором належне первісному кредитору на підставі договору відступлення прав вимоги (заміни сторони у зобов'язанні) №6/08 від 20.08.2013, укладеному між Публічним акціонерним товариством «ТЕРРА БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМЕТ-ТРЕЙД», угоди про заміну сторони договору відступлення прав вимоги (заміни сторони у зобов'язанні) №6/08 від 20.08.2013, укладеної 26.02.2014 між Публічним акціонерним товариством «ТЕРРА БАНК», Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМЕТ-ТРЕЙД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-ФАКТОРИНГ»;

- кредитним договором №416-Ф/05 від 12.09.2005, який укладений між Публічним акціонерним товариством «ТЕРРА БАНК» та ОСОБА_9, НОМЕР_2. Право вимоги за кредитним договором належне первісному кредитору на підставі договору відступлення прав вимоги (заміни сторони у зобов'язанні) №7/08 від 20.08.2013, укладеному між Публічним акціонерним товариством «ТЕРРА БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМЕТ-ТРЕЙД», угоди про заміну сторони договору відступлення прав вимоги (заміни сторони у зобов'язанні) №7/08 від 20.08.2013, укладеної 26.02.2014 між Публічним акціонерним товариством «ТЕРРА БАНК», Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМЕТ-ТРЕЙД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-ФАКТОРИНГ».

Згідно п. 1.3 договору відступлення прав вимоги від 03.03.2014 № 03/03, на дату укладання цього договору загальний розмір (грошова сума) прав вимоги первісного кредитора до позичальника за кредитними договорами, які згідно умов цього договору первісний кредитор передає (відступає), а новий кредитор приймає (набуває) становить 113958695,52 грн.

Відповідно до п. 1.4 договору відступлення прав вимоги від 03.03.2014 №03/03, первісний кредитор гарантує дійсність і повноту переданих новому кредитору прав вимоги, а також, що права вимоги не передані (не відступлені, іншим чином не відчужені) повністю або в частині жодній третій особі та не обтяжені правами жодних третіх осіб.

Отже, починаючи з 03.03.2014 ОСОБА_1 став кредитором за кредитними договорами, які являються предметом договору про відступлення прав вимоги №03/03. В свою чергу, 03.03.2014 ТОВ «ВВС Факторинг» перестав бути кредитором та втратив майнові права за Кредитними договорами.

Дана обставина на переконання суду підтверджується наданими з боку позивача да дослідженими у судовому засіданні доказами у їх сукупності.

Так, ТОВ «ВВС Факторинг» на виконання умов договору відступлення прав вимоги від 03.03.2014 № 03/03 передано позивачу ОСОБА_1 кредитні справи за кредитними договорами, які являються предметом договору.

На підтвердження зазначеного позивачем було долучено до матеріалів справи копії витягів з відповідних кредитних справ, оригінали яких були надані представником позивача для огляду судом в ході розгляду справи.

Окрім того, як видно з матеріалів справи між ОСОБА_1та ТОВ «ВВС Факторинг» існував спір щодо виконання за кредитним договором від 25.09.2008 №02-КЛ-09-20, яке було проведене поручителем ОСОБА_10 неналежному кредиторові, а саме, ТОВ «ВВС Факторинг».

За результатами розгляду даного спору судом, 02.12.2015 Солом'янським районним судом м. Києва постановлено ухвалу, якою між сторонами затверджено мирову угоду.

Як видно зі змісту згаданої ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 02.12.2015 вбачається,що у відповідності до умов мирової угоди ТОВ «ВВС Факторинг» зобов'язалося сплатити на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 3 612 950 грн. 69 коп., які були помилково сплачені товариству ОСОБА_10, як поручителем за кредитним договором від 25.09.2008 № 02-КЛ-09-20. В той же час, на ОСОБА_1 покладено обов'язок вручити ОСОБА_10 як поручителю документи, які підтверджують обов'язок боржника.

За таких обставин, суд вважає встановленим факт переходу від ТОВ «ВВС-Факторинг» до позивача ОСОБА_1 на підставі договору відступлення прав вимоги від 03.03.2014 №03/03майнових прав за кредитними договорами, які зазначені у підпунктах 1.1.1-1.1.7.

Як далі видно з матеріалів справи, 20.05.2014 між ПАТ «Терра Банк» та ТОВ «ВВС-Факторинг» було укладено договір застави майнових прав, відповідно до умов якого, ТОВ «ВВС-Факторинг» передало у заставу ПАТ «Терра Банк» майнові права у тому ж обсязі, в якому вони відступлені ОСОБА_1 на підставі договору відступлення прав вимоги від 03.03.2014 № 03/03.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу», застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Статтею 4 Закону України «Про заставу» визначено, що предметом застави можуть бути майно та майнові права.

Згідно ст. 11 Закону України «Про заставу», заставодавцем при заставі майна може бути його власник, який має право відчужувати заставлене майно на підставах, передбачених законом, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на це майно.

У відповідності до ч.ч. 2 та 3 ст. 583 ЦК України, заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

Застава права на чужу річ здійснюється за згодою власника цієї речі, якщо для відчуження цього права відповідно до договору або закону потрібна згода власника.

Отже, за змістом наведених норм, право вимоги за договором може бути передано в заставу особою, якій таке право належить. Особа, якій майнове право не належить, може передати його в заставу за умови, що власник передав їй таке майнове право з правом його застави.

Таким чином, оскільки на час укладенняміж ПАТ «Терра Банк» та ТОВ «ВВС-Факторинг» договору застави майнових прав від 20.05.2014, майнові права, які були передані за вказаним договором належали ОСОБА_1 на підставі договору відступлення прав вимоги від 03.03.2014 №03/03, то відповідач ТОВ «ВВС-Факторинг» відповідно до ст. 11 Закону України «Про заставу», ст. 583 ЦК України не міг виступати у якості заставодавця по договору застави.

Зазначене свідчить про те, що оспорюваний договір застави майнових прав від 20.05.2014, був укладений з порушенням вимог ст. 11 Закону України «Про заставу», ст. 583 ЦК України, а саме, заставодавцем по вказаному договору виступила особа, якій майнові права не належали, а власник не передав їй таких майнове право з правом його застави.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до пункту 7 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, законом встановлена презумпція правомірності правочину і він може бути визнаний судом недійсним тільки з передбачених законом підстав.

Зі змісту ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 Цього Кодексу.

Стаття 203 ЦК України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч.1 ст.203 ЦК України), особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності ( ч.2 ст.203 ЦК України), волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3 ст.203 ЦК України), правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5 ст. 203 ЦК України), правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.6 ст.203 ЦК України).

З огляду на викладене, враховуючи що як встановлено судом оспорюваний договір застави майнових прав від 20.05.2014 був укладений з порушенням вимог ст. 11 Закону України «Про заставу» та ст. 583 ЦК України, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача за первісним позовом про визнання даного договору недійсним на підставі положень ст.ст. 203, 215 ЦК України є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог відповідача ПАТ «Терра Банк» за зустрічним позовом про визнання недійсним договору про відступлення майнових прав від 03.03.2014№03/03 у зв'язку з його фіктивністю, суд приходить до наступного.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів встановлені статтями 215, 216 ЦК України.

Правила, встановлені цими нормами, застосовуються в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів, зокрема, статей 228, 229, 230, 232, 234, 235, 1057-1 ЦК України.

Так, згідно положень ч. 3 ст. 215 ЦК, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За положеннями ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Відповідно до роз'яснень викладених у п. 24 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину.

Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Таким чином, ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.

В той же час, відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з цим, доводи відповідача ПАТ «Терра Банк» про те, що оскаржуваний договір відступлення прав вимоги укладено не 03.03.2014, а значно пізніше не підтвердженні з боку відповідача належними доказами. Зокрема, не знайшов свого підтвердження факт погодження позивачем як членом спостережної ради ПАТ «Терра банк» укладання між ПАТ «Терра Банк» та ТОВ «ВВС-Факторинг» договору застави майнових прав від 20.05.2014.

З цього приводу суд погоджується з доводами позивача про те, що надана на підтвердження даної обставини копія протоколу спостережної ради ПАТ «ТЕРРА БАНК» від 23.04.2014 № 41-4 є неналежним та недопустимим доказом у справі. Як вбачається з матеріалів справи, суду надана копія того ж самого протоколу спостережної ради ПАТ «ТЕРРА БАНК» від 23.04.2014 № 41-4, з якої слідує, що ОСОБА_1 не брав участі у засідання спостережної ради, на якому вирішувалось питання стосовно погодження укладення договору застави майнових прав. Для усунення зазначених розбіжностей судом постановлено ухвалу про витребування у відповідача оригіналу протоколу, у якому міститься підпис позивача, проте з боку відповідача зазначеного доказу в оригіналі суду представлено не було.

Інші доводи відповідача ПАТ «Терра Банк» є недоведеними та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 02.12.2015, якою між ТОВ «ВВС-Факторинг» та ОСОБА_1 затверджено мирову угоду, та з якої слідує те, що боржником було здійснено виконання на користь ОСОБА_1 за кредитним договором право вимоги за яким передано ТОВ «ВВС-Факторинг», а також фактом передання ТОВ «ВВС-Факторинг» ОСОБА_1 кредитних справ.

З урахування зазначеного, оскільки з боку відповідача не було доказів, які беззаперечно підтверджують наявність умислу усторін оспорюваного правочину, наявність доказів, які свідчать про часткове його виконання, суд приходить до висновку, що в задоволенні зустрічного позову ПАТ «Терра Банк» належить відмовити, з огляду на те, що відповідачем заявлені вимоги в супереч вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України недоведені.

За наслідками розгляду справи суд, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідачів в рівних частинах витрати понесені позивачем на оплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 5, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг», Публічного акціонерного товариства «Терра Банк» про визнання недійсним договору застави майнових прав - задовольнити.

Визнати недійсним договір застави майнових прав № ЗМП/14/14-34 від 20 травня 2014 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Терра Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг» на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору в сумі 121 грн. 80 коп..

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ТерраБанк»на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору в сумі 121 грн. 80 коп..

В задоволенні зустрічного позову Публічного акціонерного товариства «Терра Банк» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг» про визнання недійсним договору відступлення майнових прав - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які приймали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя