Ухвала

від 21.08.2015 по справі 522/17093/15-к

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/17093/15-к

№ 1-кс/522/13849/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2015 року Слідчий суддя місцевого Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого 2 СВ СУ прокуратури Одеської області ОСОБА_6 , погоджене прокурором прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Миколаїв, громадянки України, незаміжньої, працюючої на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Одеса порт» Одеської митниці ДФС, інспектора податкової митної справи 3 рангу, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 ч. 2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Досудовим розслідуванням ОСОБА_4 підозрюється в тому, що будучи старшим державним інспектором відділу митного оформлення № 1 митного поста «Одеса порт» Південної митниці Міндоходів (колишня назва), зі збереженням раніше встановленого 12 рангу державного службовця, зловживаючи своїм службовим становищем, правами та покладеними на нього посадовими обов`язками працівника правоохоронного органу, достовірно розуміючи суть кримінального правопорушення та передбачену за його скоєння кримінальну відповідальність скоїв умисне кримінально-карене діяння за наступних обставин:.

Так, 03.06.2013 між компанією «OVEN LLP» (Великобританія), як продавцем та ТОВ «НЄМАН» (код ЄДРПОУ 32059736), як покупцем, укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) № 1-03/04 із додатком № 1 до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 06.09.2013.

Відповідно до п. 1.1 зазначеного контракту, продавець продає, а покупець покупає промислові товари, а також інші товари в асортименті, кількості та по ціні, визначеній в інвойсах (рахунках постачальника), які є невід`ємною частиною договору. Одиниця виміру кількості товару: штуки, упаковки, кілограми (п. 2.1 контракту). Загальна вартість контракту складає 50 000 000 доларів США (п. 3.1 контракту). Згідно п. 5 вказаного контракту, оплата за товар здійснюється в доларах США, безготівковим банківським переказом на розрахунковий рахунок продавця як у вигляді передоплати, так і можливе відстрочення платежу, згідно виставлених інвойсів.

На виконання умов контракту № 1-03/04 на адресу ТОВ «НЄМАН» поставлено товар камери гумові нові для велосипедів загальною вартістю 68500000 доларів США за партію товару кількістю 6850 кг., та шини пневматичні гумові для велосипедів загальною вартістю 172300000 доларів США за партію товару кількістю 17230 кг., згідно рахунку-фактури (інвойсу) від 24.07.2013 № ZDT 2/014.

Для здійснення митного оформлення товару у митному режимі «Імпорт» типу (ІМ 40 ДЕ), 27.09.2013 декларантом ТОВ «НЄМАН» до митного посту «Одеса порт» Південної митниці Міндоходів подано вантажну митну декларацію (далі за № 5000600012013/042721) в порядку електронного декларування з визначенням митної вартості товарів, за основним методом відповідно до ціни контракту на товар № 1 137719,39 грн., що відповідає рівню 1 долар США за кг. нетто, товар №2 54752, 05 грн., що відповідає рівню 1 долар США за кг. нетто.

Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України (далі - МК України), разом із електронною митною декларацією (ЕМД) для митного контролю та митного оформлення цього товару ТОВ «НЄМАН» надано відповідні документи до вказаного контракту, що зазначені у декларації, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 03.06.2013 № 1-03/04 та додаток № 1 до контракту від 06.09.2013; комерційний документ (інвойс) від 24.07.2013 № ZDT-2/014; картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 23.09.2013 № 500/2012/0000102; морський транспортний документ - морська накладна; міжнародна автомобільна накладна (CMR) від 27.09.2013 № 187; коносамент (bill of lading) від 24.07.2013 № SUNE1307321; пакувальний лист б/н від 24.07.2013; акт про зважування транспортного засобу з вантажем б/№н від 27.09.2013; акт про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів б/н від 27.09.2013і

Так, 28.11.2013 у службовому приміщення відділу митного оформлення № 1 митного поста «Одеса - порт» Південної митниці Міндоходів, що розташований за адресою: м. Одеса, Хаджибейська дорога, 4/1, старшим інспектором ОСОБА_4 прийнято до митного оформлення митну декларацію ТОВ «НЄМАН», якій автоматично присвоєно № 5000600012013/042721.

Невстановлені досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні службові особи правоохоронних органів України та Південної митниці Міндоходів, з метою створення штучних перешкод в проходженні митних процедур ТОВ «НЄМАН» та спонукання службових осіб та власників ТОВ «НЄМАН» до надання неправомірної вигоди для прискорення проведення митних процедур до ПІК АСМО «Інспектор 2006» попередньо внесли дані, що не відповідають дійсності, щодо нібито протиправної діяльності ТОВ «НЄМАН», що призвело до призначення відповідної перевірки, про що свідчить лист УСБУ від 20.08.2013 № 20/3636 .

При здійснені старшим інспектором ОСОБА_4 , митних процедур, у ПІК АСМО «Інспектор - 2006» на митну декларацію № 500060001/2013/042721 від 27.09.2013 згенеровано форму контролю (спрацювали профілі ризику щодо можливого заниження митної вартості та у зв`язку з тим, що у поданих документах містяться розбіжності та наявні ознаки підробки, а саме: в поданому до митного оформлення зовнішньоекономічному договорі від 03.06.2013 № 1-03/04 та у доповненні до нього, комерційних інвойсах від 24.07.2013 різні підписи іноземної сторони контрактоутримувача)

Отже, під час здійснення старшим інспектором ОСОБА_4 контролю правильності визначення митної вартості товарів вона неправомірно дійшла висновку, що в поданих декларантом документах, які підтверджують митну вартість містяться розбіжності, а саме: в поданому до митного оформлення зовнішньоекономічному договорі від 03.06.2013 № 1-03/04 та у доповненні до нього, комерційних інвойсах від 24.07.2013 різні підписи іноземної сторони контрактоутримувача.

Продовжуючи свої неправомірні дії не враховуючи, що у поданих разом із митною декларацією № 500060001/2013/042721 документах містяться усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості, старшим інспектором ОСОБА_4 27.09.2015 були безпідставно витребувані додаткові документи у ТОВ «НЄМАН», а саме: виписки з бухгалтерської документації; копії митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товарів.

Так, безпідставно та необґрунтовано, ОСОБА_4 зазначає у рішенні про коригуванні митної вартості № 500060001/2013/610138/2 від 01.10.2013 та в картці відмови № 500060001/2013/00600 від 01.10.2013 про те, що Контракт, Додаток № 1 та Інвойс містять різні підписи продавця, у той час коли зазначені документи підписала одна особа, а саме директор Продавця Jean-Claude Brewster. Таким чином, зазначені вище документи, які були подані ТОВ «НЄМАН» не містили жодних розбіжностей, які б не дозволяли встановити митну вартість за основним методом (ціною контракту).

Крім цього безпідставно та необґрунтовано, всупереч нормам діючого МК України, ОСОБА_7 застосувала резервний метод визначення митної вартості товарів.

Так, відповідно до ст. 49 МК України - митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст. 51 МК України встановлено що: митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, згідно з приписами п. 2 частини 2 ст. 52 МК України подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 4 ст. 52 МК України передбачено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні:а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з приписами частин 1 та 2 ст. 58 МК України: 1. Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Так, при оформленні вказаної декларації були відсутні будь-які обмеження щодо застосування основного методу (за ціною договору), зокрема наявні всі документальні підтвердження щодо заявленої митної вартості та її складових, а у документах відсутні розбіжності. Відповідно до ч. 3 ст. 57 МК України другорядні методи (в тому числі резервний) застосовуються виключно у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом.

Таким чином, ОСОБА_4 всупереч діючим нормам МК України застосувала резервний метод визначення митної вартості товарів, оскільки були відсутні будь-які обмеження для застосування основного методу-за ціною контракту.

У відповідності до вимог МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій) і єдиною підставою для його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких обмежень, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом і декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів ( від першого до шостого) визначення митної вартості.

Митним кодексом України Главою 5 ст. 31 передбачено проведення митного контролю та митного оформлення товарів з використанням інформаційних технологій, у тому числі заснованих на інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах,а також засобів їх забезпечення.

Введення в постійну експлуатацію ПІК АСМО «Інспектор 2006» передбачено лише наказом Державної митної служби України від 25.01.2007 № 48 «Про введення в дослідну та постійну експлуатацію програмно-інформаційного комплексу «Інспектор-2006». Вказаний наказ реєстрацію у Міністерстві юстиції не проходив, тому не може вважатись нормативно-правовим актом.

Ігноруючи та не беручи до уваги те, що у декларанта ТОВ «НЄМАН» були наявні всі необхідні документи, які підтверджують правильність обчислення ціни товару за першим методом, умисно не беручи до уваги додатково надані ТОВ «НЄМАН» документи та пояснення, не дивлячись на те, що вказані документи є такими, що кореспондуються між собою та містять чітку недвозначну і зрозумілу інформацію про товар, умови поставки, ціну товару, виробника, які у сукупності містять відомості, які підтверджують числові значення митної вартості/складових митної вартості необхідні для їх застосування за першим методом, старшим інспектором ОСОБА_4 за результатами опрацювання поданої ТОВ «НЄМАН» декларації та доданих документів безпідставно, всупереч вимогам п. 2.1, п. 2.2 посадової інструкції та всупереч нормам діючого законодавства, винесено рішення про коригування митної вартості товарів 500060001/2013/610138/2 від 01.10.2013, яким здійснено корегування митної вартості, заявленої ТОВ «НЄМАН», до рівня товарів, митне оформлення яких вже здійснено із застосуванням шостого, резервного методу визначення митної вартості.

Неправомірність дій старшого інспектора ОСОБА_4 , підтверджується додатково і тим що, ТОВ «НЄМАН» звернувся з відмовою від вказаного вище товару на корись ПП «Конвент-Плюс», яким вказаний товар оформлено у митному відношенні у режимі імпорт за ЕМД № 500060001/2013/046676. Так , при оформленні вказаного товару за вказаною декларацією у іншого інспектора не виникло жодних питань стосовно підтвердження митної вартості, стосовно надання додаткових документів, та стосовно того що надані документи містять у собі певні розбіжності.

Як наслідок, через незаконне винесення старшим інспектором ОСОБА_4 рішення про коригування митної вартості та виставлення ТОВ «НЄМАН» картки відмови у митному оформлені, сума переплати ТОВ «НЄМАН» (різниця між сумою митних платежів, обчислена згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом) складає 150 376, 51 грн.

Відповідно до норм бухгалтерського законодавства, грошові кошти є активами підприємства, вартість яких відображається в балансі (звіті про фінансовий стан).

Розмір збитків визначається вартістю безповоротно зменшених активів (втрачених активів), отже розмір зайво перерахованих до бюджету грошових коштів є вартістю витрачених активів, тобто збитками.

З цього свідчить, що розмір збитків ТОВ «НЄМАН» у наслідок зайвого перерахування до бюджету коштів з мита та ПДВ згідно висновку судово-економічної експертизи № 96/15 від 09.06.2015 складає 150 376, 51 грн., що у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і вважається таким, що спричинило тяжкі наслідки.

Таким чином, в період часу з 27.09.2013 по 01.10.2013 (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений) у службовому приміщення відділу митного оформлення № 1 митного поста «Одеса - порт» Південної митниці Міндоходів, що розташований за адресою: м. Одеса, Хаджибейська дорога, 4/1, старший інспектор відділу митного оформлення № 1 митного поста «Одеса порт» Південної митниці Міндоходів ОСОБА_8 , зловживаючи службовим становищем, тобто умисно, використовуючи владу та службове становище, всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих юридичних осіб - своїми умисними діями, які виразилися у незаконному та безпідставному винесені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.10.2013 № 500060001/2013/00600 та рішення про коригування митної вартості від 01.10.2013 № 500060001/2013/610138/2, діючи по вказівці невстановлених досудовим розслідуванням осіб керівного складу Південної митниці Міндоходів з метою отримання додаткових переваг від керівництва та активізації кар`єрного росту за допомогою завищення митної вартості товарів, які ввозились ТОВ «НЄМАН» на територію України відповідно до митного режиму імпорту, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно якщо воно спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих юридичних осіб.

Слідчий звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором, про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, знаходячись на свободі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити нове кримінальне правопорушення, продовжити свою злочинну діяльність, знаходячись на свободі може незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого в п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 ставиться запобігання подальших спроб приховуватись від органів досудового розслідування і суду. Інші, менш суворі запобіжні заходи, на думку слідчого, не забезпечать виконання підозрюваною процесуальних обов`язків, передбачених чинним Кримінальним процесуальним кодексом і її належної поведінки.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування найбільш суворого заходу.

Підозрювана та її захисник під час розгляду клопотання заперечували проти його задоволення та заявили клопотання про відмову у задоволенні клопотання слідчого та обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, допитавши підозрювану, вислухавши думку захисника, а також прокурора, слідчого, приходжу до висновку, що у застосуванні відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити, та необхідно застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді застави, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою, кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

ОСОБА_4 має стійкі соціальні зв`язки, постійно працює за місцем роботи в Одеській митниці ДФС, тобто у органі державної влади. Ніколи до цього до кримінальної відповідальності не притягалась, судимості не має. ОСОБА_4 має стійкі соціальні зв`язки з близькими родичами, які мешкають саме в Одеській області та м. Одесі (батько, мати, сестра, дядько, племінники, тощо). Відомості про адресу свого місця проживання він ніколи від органів слідства не приховував, і його про це особливо ніхто і не запитував. Дійсно саме вказана адреса була зазначена як домашня адреса в поданої Ним декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік, що відображає дійсну об`єктивну реальність

З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Підозрювана має реєстрацію, постійне місце проживання в Україні.

Можливість призначення ОСОБА_4 у разі визнання її винною, покарання у вигляді позбавлення волі, свідчить про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Проте, в судовому засіданні слідчий та прокурор не довели обставини, передбачені пунктом 3 частини першої ст. 194 КПК України, тобто недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні.

Твердження слідчого та прокурора про те, що ОСОБА_4 перебуваючи на свободі, може знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати та здійснювати тиск на заявників, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, є припущеннями.

Доводи слідчої про неявку підозрюваної ОСОБА_4 для оголошення підозри спростовуються лікарняним листом, який на даний час є чинним.

Одна лише тяжкість кримінального правопорушення не може являтися підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою.

За таких обставин, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що запобіжний захід у вигляді застави в межах, передбачених ст. 183 КПК України, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваної під час досудового розслідування.

Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 179, 181, 183, 205 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у застосуванні відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 (двадцять) розмірів мінімальної заробітної плати, тобто станом на 21 серпня 2015 року 24360 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят) гривень (20 Х 1218 = 24360).

Покласти на підозрювану ОСОБА_4 обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1. прибувати до слідчого за першою вимогою;

2. не змінювати місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, або суду.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя:

21.08.2015