Ухвала

від 30.08.2016 по справі 696/1880/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2091/16Головуючий по 1 інстанції Категорія : 23, 47 Шкреба В. В. Доповідач в апеляційній інстанції Подорога В. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоПодороги В. М. суддівБородійчука В. Г., Демченка В. А. при секретаріНаконечній М. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Дочірнього сільськогоподарського підприємства "Агрокомплекс" на рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 01 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Дочірнього сільськогоподарського підприємства "Агрокомплекс", треті особи без самостійних вимог на предмет спору: відділ Держгеокадастру у Кам'янському районі Черкаської області, Кам'янська районна державна адміністрація Черкаської області, про визнання договору оренди землі припиненим, -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2015 року ОСОБА_6 через свого представника ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до ДСП "Агрокомплекс", треті особи без самостійних вимог на предмет спору: відділ Держгеокадастру у Кам'янському районі Черкаської області, Кам'янська районна державна адміністрація Черкаської області, про визнання договору оренди землі припиненим.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 ОСОБА_6 є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,44 га з кадастровим номером НОМЕР_2, що розташована в адміністративно-територіальних межах Райгородської сільської ради Кам'янського району Черкаської області.

У 2010 році між Позивачем та ДСП "Агрокомплекс" було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 5 років, з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою, тобто, земельну ділянку було передано відповідачу у користування до 2015 року включно.

Тоді ж Позивач передав Відповідачу вказану земельну ділянку в стані, придатному для її цільового використання, що підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки, що був укладений у день підписання договору.

Відповідач, після укладення (підписання) примірників договору оренди та акту, не надав її копій Позивачу, та забрав усі примірники для проведення Відповідачем державної реєстрації.

В установленні порядком та строки в серпні 2015 року Позивач направив листа до Відповідача про те, що не бажає продовжувати дію договору оренди земельної ділянки, проте ДСП "Агрокомплекс" по закінченню строку дії договору оренди продовжує користуватись земельною ділянкою та відмовляється в добровільному порядку повернути земельну ділянку Позивачу, так як здійснив державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки не в 2010, а в 2013 році, а тому бажає використовувати земельну ділянку протягом 5 років з часу державної реєстрації договору оренди землі, тобто до 2018 року.

Вважає, що відповідач, вчиняючи навмисну бездіяльність, яка полягала у зволіканні обов'язком подати на реєстрацію Договір після його укладення у 2010 році, порушує умови договору та займається маніпулюванням ототожнюючи поняття «укладення» договору та «чинність» договору - що свідчить про порушення прав позивача, як власника.

Уточнивши свої позовні вимоги остаточно просив визнати припиненим договір оренди землі від 20 вересня 2010 року, укладений між ОСОБА_6 та ДСП «Агрокомплекс» щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, що розташована на території Райгородської сільської ради Кам'янського району Черкаської області з 20 вересня 2015 року у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено.

Вимогу про повернення позивачу земельної ділянки залишити без розгляду.

Ухвалою Кам'янського районного суду Черкаської області від 24 червня 2016 року клопотання представника позивача про залишення без розгляду позовних вимог в частині зобов'язання ДСП «Агрокомплекс» повернути ОСОБА_6 земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 задоволено. Залишено без розгяду позовні вимоги в цій частині.

Рішенням Кам'янського районного суду Черкаської області від 01 серпня 2016 року позов - задоволено.

Визнано припиненим з 20 вересня 2015 року Договір оренди землі № 260 від 20.09.2010 року, укладений між ОСОБА_6 та ДСП «Агрокомплекс» щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,44 га з кадастровим номером НОМЕР_2, яка розташована в адміністративно-територіальних межах Райгородської сільської ради Кам'янського району Черкаської області.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду ДСП «Агрокомплекс» подало апеляційну скаргу.

Вважає, що рішення суду ухвалене з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, суд не дослідив фактичних обставин справи, а довіреність видана на представника позивача є нікчемною.

Просило скасувати рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 01 серпня 2016 року і ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18 грудня 2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Оскаржуване рішення суду відповідає вищевказаним вимогам.

Оскільки правовідносини пов'язані з передачею ДСП "Агрокомплекс" земельної ділянки належної ОСОБА_8 виникли 20 вересня 2010 року, то при вирішенні даного спору належить керуватися законодавством, що було чинне на вказану дату.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст.1 ЗУ «Про оренду землі»).

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 13 ЗУ «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 01 лютого 2006 року ОСОБА_6 на праві приватної власності належить земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 2,44 га з кадастровим номером НОМЕР_2, що розташована в адміністративно-територіальних межах Райгородської сільської ради Кам'янського району Черкаської області(т.1 а.с.7).

20 вересня 2010 року між ОСОБА_6 (орендодавець) та ДСП «Агрокомплекс» (орендар) на умовах платності був укладений договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,44 га з кадастровим номером НОМЕР_2, що розташована в адміністративно-територіальних межах Райгородської сільської ради Кам'янського району Черкаської області строком на 5 років, з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою (т.1 а.с. 58-60, 126-128).

20 вересня 2010 року між Позивачем та Відповідачем був підписаний акт прийому - передачі зазначеного нерухомого майна, про що наявна копія акту (т.1 а.с. 60, 129).

Відповідно до пункту 8 Договору договір укладено на 5 років (в тому числі для оренди земельної ділянки Позивача з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою), а згідно пункту 46 Договору він набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (т.1 а.с. 58, 126).

В апеляційній скарзі ДСП «Агрокомплекс» посилається на те, що в п. 46 Договору оренди визначено, що він вступає в силу з моменту його державної реєстрації.

Однак, дане твердження не відповідає дійсності, оскільки згідно п. 46 Договору оренди визначено, що цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу та визначено місце знаходження примірників договору, тоді як в п. 45 Договору оренди визначено, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Державну реєстрацію здійснює Орендар.

Тобто, самим договором покладено обов'язок щодо його реєстрації на ДСП «Агрокомплекс».

12 серпня 2015 року ОСОБА_6 звернувся до ДСП «Агрокомплекс» з повідомленням про наміри припинити оренду належної йому земельної ділянки, так як вважав, що договір закінчує свою дію в 2015 році (т.1 а.с. 24-25).

Вищевказаний лист відповідач отримав 20 серпня 2015 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення(т.1 а.с. 25).

Згідно п. 19 Договору оренди, орендар повинен в місячний термін провести державну реєстрацію договорів оренди в Кам'янському відділі регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах».

В порушення умов договору та чинного на час укладення Договору оренди законодавства, лише 31 травня 2013 року здійснено державну реєстрацію іншого речового права, а саме договору оренди земельної ділянки, що підтверджується витягом про державну реєстрацію від 01 червня 2013 року №4273670(т.1 а.с. 65).

Порядок укладення договору оренди та передачі землі орендарю врегульований ст. ст. 16-17 Закону України «Про оренду землі», якими передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. При цьому передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Згідно ст. 18 ЗУ «Про оренду землі», договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 20 «Про оренду землі» укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Також ч.3 ст.640 ЦК, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації. Таким чином, за загальною нормою ст.638 ЦК України - договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 125 ЗК України (в редакції чинній на час укладення договору) передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

В п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснено, що не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом.

Тому встановивши, що договір оренди землі від 01 січня 2010 року не пройшов державної реєстрації, як того вимагала ст. 18 Закону України «Про оренду землі», цей правочин, відповідно до ст. 210 та ст. 640 ЦК України не є вчиненим, а тому не може мати ніяких правових наслідків, зокрема не може надавати право автоматичної пролонгації договору чи право укладення додаткових угод.

Таким чином, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про те, що сторона Позивача вірно обрала спосіб захисту про визнання договору оренди землі припиненим.

Крім того, з матеріалів справи вбачається та підтверджено в судовому засіданні, що земельна ділянка, яка належить ОСОБА_6, була йому повернута і у 2016 році він її обробляє самостійно, в зв'язку з чим і були змінені позовні вимоги в процесі розгляду справи в суді першої інстанції.

В апеляційній скарзі скаржник також вказує на те, що представник позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_7 не має повноважень на участь у розгляді справи, оскільки довіреність, видана на її ім'я та посвідчена секретарем Райгородської сільської рада, є нікчемною.

Згідно довіреності від 09 вересня 2015 року ОСОБА_6 уповноважив ОСОБА_7 та ОСОБА_9 бути його представниками, зокрема, в усіх судах з усіма правами наданими законом позивачу, відповідачу, третій особі (т.1 а.с. 6).

Вказана довіреність посвідчена секретарем Райгородської сільської ради Кам'янського району Черкаської області та зареєстрована у реєстрі за № 104.

Відповідно до ст. 42 ЦПК України повноваження представників сторін мають бути посвідчені довіреністю, яка повинна посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання.

Згідно ст. 245 ЦК України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

Довіреність особи, яка проживає у населеному пункті, де немає нотаріусів, може бути посвідчена уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами.

Довіреності, посвідчені зазначеними посадовими особами, прирівнюються до нотаріально посвідчених.

Ст. 40 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що заповіти і довіреності осіб, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріусів, мають право посвідчувати уповноважені посадові особи органів місцевого самоврядування.

П. 10 Порядку посвідчення заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 419, посвідчені заповіти і довіреності реєструються посадовими, службовими особами в реєстрі для реєстрації заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, форма якого встановлюється Мін'юстом.

Кожний заповіт чи довіреність реєструються під окремим порядковим номером. Номер, під яким зареєстровано заповіт чи довіреність, зазначається в посвідчувальному написі.

Запис у реєстрі є доказом посвідчення заповіту чи довіреності.

Щодо невірного зазначення адреси довірителя ОСОБА_6, а саме с. Райгород, то дане твердження не відповідає дійсності, оскільки згідно копії паспорту ОСОБА_6 зареєстрований саме в с. Райгород без вказівки на вулицю та номер будинку(т.1 а.с. 136).

Враховуючи наведене, оскільки форма довіреності, наданої представником позивача відповідає формі, в якій має вчинятися правочин, посвідчена відповідною посадовою особою, яка має такі повноваження, та запис про її посвідчення внесено до реєстру, відсутні підстави вважати вказану довіреність нікчемною.

Крім того, недійсність довіреності представника позивача не є предметом розгляду даної цивільної справи, тому суд не зобов'язаний перевіряти наявність порушень, вчинених секретарем Райгородської сільської ради при посвідченні вказаної довіреності.

Відповідно до положень ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Виходячи з положень ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження та вивчення суду, суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Дочірнього сільськогоподарського підприємства "Агрокомплекс" - відхилити.

Рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 01 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Дочірнього сільськогоподарського підприємства "Агрокомплекс", треті особи без самостійних вимог на предмет спору: відділ Держгеокадастру у Кам'янському районі Черкаської області, Кам'янська районна державна адміністрація Черкаської області, про визнання договору оренди землі припиненим - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з моменту набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :