Ухвала

від 31.08.2016 по справі 303/78/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/78/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

31 серпня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів КЕМІНЯ М.П., МАЦУНИЧА М.В.

при секретарі ТЕРПАЙ С.М.

за участю представника позивача Дурдинець Р.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до Приватного підприємства «Рольган», ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про солідарне стягнення боргу, за апеляційною скаргою ПАТ КБ «ПриватБанк» на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 12 травня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

ПАТ КБ «ПриватБанк» у січні 2015 року звернулося до суду із зазначеним позовом до ПП «Рольган», ОСОБА_3 і ОСОБА_4 мотивуючи наступним. 07.02.2008 ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», уклало з ПП «Рольган» договір № К017-08/В, на підставі якого надало підприємству кредит у розмірі 300000,00 дол. США строком по 06.02.2013 зі сплатою 19,10% річних. Виконання зобов'язань позичальником було забезпечено порукою ОСОБА_3 і ОСОБА_4, із якими банк уклав 07.02.2008 договори поруки. Банк свої зобов'язання виконав, тоді як позичальник свої порушив, на вимоги банку про погашення боргу боржники не відреагували. Заборгованість станом на 18.12.2014 склала загалом 1189381,87 дол. США, а саме: за кредитом - 270000,00 дол. США, за відсотками - 471179,09 дол. США, за комісією - 239509,60 дол. США, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань - 391503,64 дол. США, фіксована частина штрафу - 65,00 дол. США, процентна складова штрафу - 56634,14 дол. США.

Посилаючись на ці обставини та на передбачене законом і договорами право солідарної вимоги боргу, банк просив стягнути на свою користь солідарно з ПП «Рольган», ОСОБА_3 і ОСОБА_4 заборгованість у розмірі 1189381,87 дол. США, що за офіційним курсом НБУ 1 дол. США/15,77 грн станом на 25.12.2014 складає 18756552,09 грн, а також покласти на відповідачів судові витрати.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 12.05.2015 позов задоволено частково: стягнуто з ПП «Рольган» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 07.02.2008 № К017-08/В у розмірі 1189381,87 дол. США, що за офіційним курсом НБУ 1 дол. США/15,77 грн станом на 25.12.2014 складає 18756552,09 грн, а також 3654,00 грн у відшкодування витрат по оплаті судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач оскаржив рішення суду в частині відмови в позові, пред'явленому до поручителів, вважає в цій частині рішення суду, який виходив із факту припинення поруки, незаконним та необґрунтованим. На думку апелянта, позов до поручителів був пред'явлений з урахуванням положень закону щодо дії договору до повного виконання зобов'язань за ним, а, отже, й поручителі залишалися зобов'язаними перед кредитором до повного виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати процентів тощо. Крім того, суд не врахував умов договорів щодо збільшення тривалості позовної давності та поруки до п'яти років, тому з урахуванням строку основного зобов'язання порука могла припинитись лише 06.02.2018. Просить рішення суду в оскарженій частині змінити, позов задовольнити повністю, стягнувши борг солідарно з усіх трьох боржників.

Інші учасники процесу рішення суду не оскаржують.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача Дурдинець Р.Ю., яка скаргу підтримала, розглянувши справу за правилами ст. 305 ч. 2 ЦПК України у відсутність інших учасників процесу, обговоривши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Із урахуванням положень ст.ст. 10, 11, ст. 303 ч. 1 ЦПК України щодо диспозитивності судового процесу, суд першої інстанції розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, не робить висновків щодо судового рішення по суті в частині, яка не оскаржується, та бере до уваги відповідні пов'язані факти і обставини, оскільки це необхідно для розгляду апеляції.

Встановлено, що Закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», на підставі кредитного договору від 07.02.2008 № К017-08/В надало ПП «Рольган» строком по 06.02.2013 кредит у розмірі 300000,00 дол. США зі сплатою за нього 19,10% річних (а.с. 22-27, 48-54). Пунктом 5.7. договору сторони збільшили позовну давність щодо стягнення коштів, належних до сплати за договором, до п'яти років. Додатковою угодою № 1 від 30.01.2009 сторони змінити умови п. А7 договору щодо відсотків за користування кредитом у разі порушення грошових зобов'язань позичальником, встановивши такі на рівні 43% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (а.с. 28).

Виконання зобов'язань позичальником було забезпечено порукою ОСОБА_3 і ОСОБА_4, із якими банк уклав 07.02.2008 договори поруки відповідно № 1 і № 2 (а.с. 30, 31). За умовами цих договорів кожен із поручителів зобов'язався відповідати перед кредитором за повне та своєчасне виконання боржником зобов'язань за кредитним договором, відповідний поручитель і боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п.п. 1, 2 договорів); письмову вимогу кредитора про виконання зобов'язання поручителю належало виконати протягом п'яти календарних днів з моменту її отримання (п.п. 5, 6). Пунктом 11 відповідних договорів поруки сторони визначили, що кожен із договорів діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором, а пунктом 12 договорів дійшли згоди про те, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу за договором поруки, встановлюється протягом у п'ять років. У зв'язку зі змінами в кредитному договорі, що відбулися 30.01.2009, додатковими угодами від 30.01.2009 були внесені відповідні зміни і до договорів поруки (а.с. 32, 33).

Позичальник ПП «Рольган» порушив свої зобов'язання за кредитним договором і спричинив виникнення боргу, що його кредитор відповідно до доданого до позовної заяви розрахунку визначив за період з 12.02.2008 по 24.12.2014 у розмірі 1189381,87 дол. США (що за офіційним курсом НБУ 1 дол. США/15,77 грн станом на 25.12.2014 складає еквівалент 18756552,09 грн), а саме: за кредитом - 270000,00 дол. США, за відсотками - 471179,09 дол. США, за комісією - 239509,60 дол. США, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань - 391503,64 дол. США, фіксована частина штрафу - 65,00 дол. США, процентна складова штрафу - 56634,14 дол. США (а.с. 6-20). У справі містяться копії вимог банку про погашення заборгованості за кредитом від 14.07.2009 за вих. №№ 5433, 5435 і 5434, що були надіслані відповідно ПП «Рольган», ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (а.с. 37-40), доказів виконання яких адресатами немає.

Водночас наявними у справі рішенням Індустріального суду м. Дніпропетровська від 17.10.2014 (а.с. 143) і рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12.10.2015, яким залишено без змін рішення Індустріального суду м. Дніпропетровська від 17.10.2014 у частині відмови в позові, пред'явленому до поручителів (а.с. 144-146), касаційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо яких ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31.12.2015 визнано неподаною та повернуто заявнику (а.с. 198), встановлені факти, обставини та зроблені висновки:

ПАТ КБ «ПриватБанк» 30.01.2012 пред'явило до позичальника ПП «Рольган» і поручителів ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_3 і ОСОБА_4 позов про дострокове солідарне стягнення всього боргу за кредитним договором від 07.02.2008 № К017-08/В, що його станом на 06.10.2011 визначено в розмірі 612194,40 дол. США (еквівалент 2394210,00 грн) і 116847,76 грн, де заборгованість: за кредитом - 270000,00 дол. США, за відсотками - 234364,34 дол. США, пеня - 107830,06 дол. США, заборгованість за комісією - 116847,76 грн, а також штрафи в сумах 574610,40 грн і 148441,02 грн;

рішенням Індустріального суду м. Дніпропетровська від 17.10.2014 у позові було відмовлено повністю, рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12.10.2015 указане рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові до позичальника скасовано, вимоги, пред'явлені до цього відповідача, задоволено, стягнуто з ПП «Рольган» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» вищевказані заборгованість і штрафні санкції, у решті рішення суду першої інстанції залишено без змін;

порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки; у разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя (ст. 559 ч. 4 ЦК України);

умови договорів поруки не свідчать про те, що ними установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251 ч. 4, ст. 559 ч. 4 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми ст. 559 ч. 4 цього Кодексу про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя;

позичальник 14.10.2008 перестав виконувати свої зобов'язання щодо щомісячних сплат за кредитним договором, а досудову вимогу до поручителів банк направив лише 14.07.2009, із відповідним позовом (належний спосіб пред'явлення вимоги до поручителів) звернувся 30.01.2012;

закінчення строку, встановленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання (зокрема, в порядку ст. 1050 ч. 2 ЦК України) або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя;

оскільки порука припинилася і кредитор звернувся до суду з відповідним позовом поза межами строку, визначеного зазначеними положеннями ЦК України, що є підставою ля відмови в позові до поручителів, апеляційний суд із цих мотивів залишив без змін рішення суду першої інстанції про відмову в позові про стягнення всього належного за кредитним договором із поручителів ОСОБА_3 і ОСОБА_4

Обставини, встановлені указаними вище судовими рішеннями, оскільки такі є чинними (ст. 124 ч. 5 Конституції України, ст. 14 ч.ч. 1, 2 ЦПК України), підлягають врахуванню за правилами ст. 61 ч. 3 ЦПК України.

За таких умов, попри положення пунктів 12 відповідних договорів поруки, доводи апеляції не дають підстав для її задоволення, оскільки, зокрема, не спростовують установленого судом та обов'язкового для врахування при розгляді апеляційної скарги ключового у справі факту припинення поруки ОСОБА_3 і ОСОБА_4 щодо зобов'язань позичальника ПП «Рольган» за кредитним договором від 07.02.2008 № К017-08/В, що мав місце вже до моменту звернення банку із позовом у порядку ст. 1050 ч. 2 ЦК України у січні 2012 року. Представник позивача в апеляційному суді визнає припинення поруки як факт, установлений указаними судовими рішеннями.

Виходячи з наведеного, з урахуванням положень ст. 61 ч. 3 ЦПК України, слід констатувати, що позивачем не доведено неправильності застосування судом першої інстанції норм, зокрема, ст. 13 ч. 1, ст. 14 ч.ч. 1, 2, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 541, 543, 546, 553, 554, ст. 559 ч. 4, ст. 1054 ЦК України, якими у відповідній редакції регулюються спірні правовідносини і згідно із якими цивільні права особа здійснює, а цивільні обов'язки - виконує в межах, установлених договором або актом цивільного законодавства і не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї; позичальник зобов'язаний повернути борг кредитору, водночас поручитель відповідає перед кредитором як солідарний із позичальником боржник за умови, що до нього у належний спосіб і в межах строку дії поруки пред'явлено відповідну вимогу, а цей преклюзивний, у даній справі - шестимісячний строк кредитором пропущено; обов'язок доказування обґрунтованості пред'явлених вимог лежить на позивачеві і таке не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 10 ч. 3, ст. 11 ч. 2, ст.ст. 57-60 ЦПК України).

Відтак, на підставі ст. 308 ЦПК України апеляцію слід відхилити, рішення суду в частині відмови в позові до поручителів про солідарне стягнення боргу - залишити без змін.

Керуючись ст. 307 ч. 1 п. 1, ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» відхилити, рішення Мукачівського міськрайонного суду від 12 травня 2015 року в частині відмови в позові ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про солідарне стягнення боргу - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді