Рішення

від 29.08.2016 по справі 904/5378/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.08.16р. Справа № 904/5378/16 За позовом Приватного акціонерного товариства "МЕДФАРКОМ-ЦЕНТР", м. Київ, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЄЛІЗ", м. Дніпро, Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості у розмірі 25 395,89 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники:

від позивача:ОСОБА_1, дов. № 131 від 06.11.2012;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "МЕДФАРКОМ-ЦЕНТР" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЄЛІЗ" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 25 395,89 грн., з яких: сума повернення гарантованого платежу у розмірі 18 907,20 грн., повернення авансового платежу у розмірі 4 656,96 грн., три проценти річних у розмірі 356,97 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 474,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору суборенди №4Д31/10/14-6 від 31.10.14 щодо своєчасного повернення Позивачу гарантованого платежу у розмірі місячної плати за суборенду, що становить 18 907,20 грн. та попередньої оплати за послуги з енергопостачання за травень 2015, серпень 2015, вересень 2016 у розмірі 4 656,96 грн.

Відповідач явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, витребуваних доказів не надав. Поштовий конверт з ухвалою суду, який направлявся на адресу Відповідача, повернувся з поштовою відміткою "за заначеною адресою не проживаєВ» , але згідно даних Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом 29.08.2016 року адреса Відповідача відповідає адресі, що вказана у позовній заяві, в зв'язку з чим, суд дійшов висновку щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

В судовому засіданні 29.08.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.

Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.10.2004 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФЄЛІЗ" (Орендар) та Приватним акціонерним товариством "МЕДФАРКОМ-ЦЕНТР" (Суборендарем) укладено договір суборенди №4Д31/10/14-6(надалі - Договір).

Згідно п. 1.1. договору, в порядку та на умовах визначених цим договором орендар зобов'язаний передати, а суборендар зобов'язаний прийняти в платне, строкове користування об'єкт нерухомого майна, а саме: нежитлові складські приміщення, розташоване на першому поверсі будівлі, загальною площею 453,9 кв.м.; офісно-побутові приміщення, розташовані на другому поверсі будівлі, загальною площею 113,4 кв.м.; місця загального користування, загальною площею 55,2 кв.м., розташовані на першому поверсі та другому поверсі будівлі в літ. „А-2В» , що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.. Героїв Сталінграду, 245.

Орендар підтвердив, що користується об'єктом суборенди на законних підставах, а саме згідно з договором укладеним з власником об'єкту - Товариством з обмеженою відповідальністю „ Аптечний будинокВ» (пункт 1.2 договору).

Пунктом 3.2 договору, встановлено, що в день фактичної передачі об'єкту суборенди складається акт приймання-передачі об'єкту суборенди, що підтверджується уповноваженими представниками обох сторін.

Відповідно до п. 3.4 договору, орендна плата за об'єкт суборенди нараховується суборендарю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкту суборенди та до моменту повернення об'єкту суборенди орендарю за актом приймання - передачі об'єкту з суборенди відповідно до умов даного договору.

Пунктом 6.10 договору, визначено, що в якості забезпечення своїх зобов'язань за договором суборенди, протягом 3 банківських днів з моменту підписання договору Суборендар зобов'язаний сплатити Орендареві гарантований платіж в розмірі плати за суборенду встановленої договором за один повний календарний місяць користування об'єктом суборенди.

Відповідно до п. 6.11.1 договору, гарантований платіж підлягає поверненню суборендареві протягом 5 банківських днів після повернення суборендарем об'єкту суборенди за умов передбачених п.6.11.1.1 та п.6.11.1.2.

Сторонами підписано додаток №1 до договору суборенди №4Д31/10/14-6 від 31.10.14 згідно з яким визначено розмір плати за один календарний місяць користування об'єктом суборенди у розмірі 18 907,20 грн. з ПДВ.

Як убачається з матеріалів справи, 01.11.14 орендарем передано об'єкт суборенди, а суборендарем прийнято у платне, стокове користування об'єкт нерухомого майна для здійснення господарської діяльності суборендарем, що підтверджується наявним в матеріалах справи та підписаним сторонами актом приймання-передачі об'єкту суборенди від 01.11.14.

На виконання умов п. 6.10 договору, суборендарем сплачено орендареві гарантований платіж у розмірі 18 907,20 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №212 від 26.02.16 (а.с. 20).

31.10.15 сторонами підписано акт приймання-передачі об'єкту суборенди, згідно з яким суборендарем передано об'єкт оренди, а орендарем прийнято із суборендного користування об'єкт нерухомого майна.

В порушення умов п. 6.11.1 договору орендар не здійснив повернення суборендареві гарантованого платежу у розмірі 18 907,20 грн.

На час розгляду справи, доказів повернення гарантованого платежу, суду не надано.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Узявши на себе зобов'язання з повернення гарантованого платежу протягом п'яти банківських днів після повернення Суборендарем об'єкту оренди, Відповідач (Орендар) свого зобов'язання не виконав, в зв'язку з чим, суд вважає вимоги Позивача щодо стягнення суми зазначеного гарантованого платежу обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, суд звертає увагу, що Відповідач не скористався своїм процесуальним правом заперечувати проти доводів Позивача, та не надав суду доказів існування підстав передбачених п.п. 6.11.1.1, 6.11.1.2 Договору, за наявності яких змінюються умови повернення гарантованого платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно приписів зазначеної норми матеріального права, Позивач вимагає стягнення з Відповідача трьох проценти річних від суми грошового зобов'язання 18 907,20 за період прострочення з 07.11.15 по 20.06.16, розмір яких складає 352,76 грн. та інфляційних втрат за період з листопаду 2015 по червень 2016 у розмірі 1 474,76 грн.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача гарантованого платежу у розмірі 18 907,20 грн., трьох процентів річних у розмірі 352,76 грн., інфляційних втрат у розмірі 1 474,76 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, як убачається з матеріалів справи, пунктом 6.6 Договору, сторони погодили, що окрім плати за суборенду, суборендар компенсує орендарю витрати за спожиті комунальні послуги. Компенсація витрат орендаря за комунальні послуги (водопостачання, опалення, вивезення сміття, водовідведення, оплата за користування ліфтом, пожежна сигналізація дезінфекція та дератизація та інші послуги передбачені для даного об'єкту суборенди) розраховується за фактично спожиту суборендарем кількість відповідних послуг, визначену на підставі даних приладів обліку. А у випадку їх відсутності чи несправності - на підставі рахунків підприємств постачальників відповідних послуг (в залежності від виду послуг: пропорційно займаній площі, кількості працівників, тощо) згідно рахунків - фактур, які надає орендар за тарифами підприємств постачальників відповідних послуг.

Згідно з п. 6.6.4 договору, послуги з енергопостачання сплачуються попередньою оплатою, що дорівнює розміру оплати за попередній місяць до 5-го числа поточного місяця. Остаточний розрахунок здійснюється п'ятого числа наступного місяця суборенди. Розрахунок компенсації за електричну енергію здійснюється з урахуванням 10% втрат у мережі.

Відповідно до п. 6.6.7 договору, після закінчення кожного розрахункового періоду (місяця) сторони складають акти приймання - передачі наданих послуг за договором.

На виконання умов п. 6.6 договору, орендарем виставлено суборендарю для здійснення попередньої оплати послуг з енергопостачання наступні рахунки фактури:

- №СФ- 0000191 від 13.05.15 на суму 2 151,47 грн. за травень 2015;

- №СФ-0000366 від 18.08.15 на суму 1 265,22 грн. за серпень 2015;

- №СФ-0000376 від 02.09.15 на суму 1 240,27 грн. за вересень 2015.

Згідно вищевказаних рахунків - фактур суборендарем сплачено попередню оплату послуг з енергопостачання за травень, серпень, вересень 2015 року у розмірі 4 656,96 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями:

№ 1517 від 29.05.15 на суму 2 151,47 грн.;

№ 2906 від 01.09.15 на суму 1 265,22 грн.;

№3334 від 29.09.15 на суму 1 240,27 грн.

Після закінчення розрахункових періодів, сторонами були підписані акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуги):

- №ОУ-0000214 від 31.05.15 загальною вартістю робіт за травень 2015 у розмірі 3099,52 грн. з ПДВ, в тому числі компенсація за використання електроенергії у розмірі 1 205,82 грн. без ПДВ ;

- №ОУ-0000344 від 15.09.15 загальною вартістю робіт за серпень 2015 у розмірі 2 912,08 грн. з ПДВ, в тому числі компенсація за використання електроенергії у розмірі 1033,56 грн. без ПДВ;

- №ОУ-0000344 від 15.10.15 загальною вартістю робіт за вересень 2015 у розмірі 2 871,85 грн. з ПДВ, в тому числі компенсація за використання електроенергії у розмірі 958,32 грн. без ПДВ.

Для здійснення оплати наведених вище витрат за спожиті комунальні послуги, Відповідачем виставлені наступні рахунки:

- №СФ-0000232 від 29.05.15 на суму 3 099,52 грн. за травень 2015;

- №СФ-0000375 від 02.09.15 на суму 2 912,08 грн. за серпень 2015;

- №СФ-0000412 від 01.10.15 на суму 2 871,85 грн. за вересень 2015.

На підставі вищевказаних рахунків, суборендарем здійснено оплату витрат за спожиті комунальні послуги в повному обсязі, у розмірі 8 883,45 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями:

№ 1827 від 16.06.2015 на суму 3099,52 грн.;

№ 3342 від 29.09.15 на суму 2 912,08грн.;

№ 3619 від 15.10.15 на суму 2 871,55 грн.

Таким чином, фактична розмір компенсації за спожиті Позивачем комунальні послуги в травні, серпні та вересні 2015 року, склав суму 8883,45 грн., при цьому, розмір проведених Позивачем оплат в рахунок цих платежів, враховуючи здійснену попередню оплату, склав 13 540,41 грн.

З огляду на вищевикладене, слід дійти висновку, що при складені актів здачі-приймання робіт (наданих послуг), та відповідно виставленні рахунків на оплату зазначених послуг, які сплачені Позивачем в повному обсязі, не враховано здійснені Позивачем попередні оплати послуг з енергопостачання у розмірі 4 656,96 грн., що фактично призвело до зайвої сплати коштів в зазначеному розмірі.

З урахуванням наведеного, суд вважає вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача суми 4 656,96 грн. обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, суд не вбачає підстав для стягнення суми трьох процентів річних (4,21 грн.), які розраховані Позивачем на суму 4 656,96 грн., адже в силу приписів статті 625 Цивільного кодексу України, обов'язок щодо сплати трьох процентів річних, виникає лише в разі порушення боржником грошового зобов'язання.

Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Грошові зобов'язання можуть бути частиною інших оплатних зобов'язань (наприклад, обов'язок покупця сплатити гроші за придбаний товар, обов'язок наймача оплатити користування майном тощо), а можуть мати самостійний характер (відносини позики, кредиту, банківського вкладу тощо). Правила зазначеної статті розповсюджуються на будь-які грошові зобов'язання, а також незалежно від того, чи передбачена сплата грошей в готівковій чи в безготівковій формі.

Зважаючи на те, що вимога Позивача про повернення суми 4 656,96 грн., яка фактично є зайво сплаченою ним компенсацією витрат за спожиті комунальні послуги, не пов'язана з порушенням Відповідачем грошового зобов'язання, у суду відсутні підстави для стягнення нарахованих Позивачем в порядку ст. 625 ЦК України відсотків річних у розмірі 4,21 грн.

На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, заявлені вимоги підлягають задоволенню частково, шляхом стягнення з Відповідача 18 907,20 грн. - повернення гарантованого платежу, 352,76 грн. - три відсотки річних 1 474,76 грн. - інфляційних втрат, та 4 656,96 грн. - зайво сплаченої компенсації комунальних послуг, в решті позовних вимог слід відмовити.

Згідно вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст. 232 ГК України, ст.ст. 4, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЄЛІЗ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, буд.12, оф.303, код ЄДРПОУ 38754170) на користь Приватного акціонерного товариства "МЕДФАРКОМ-ЦЕНТР" (03680, м. Київ, вул.. Кржижановського, 4, код ЄДРПОУ 33239630) 18 907,20 грн. - повернення гарантованого платежу, 352,76 грн. - три відсотки річних 1 474,76 грн. - інфляційних втрат, та 4 656,96 грн. - зайво сплаченої компенсації комунальних послуг, 1 377,77 грн. - витрат зі сплати судового збору, видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 05.09.2016.

Суддя ОСОБА_2