Ухвала

від 05.01.2017 по справі 904/5378/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.01.2017 Справа № 904/5378/16

За скаргою: Приватного акціонерного товариства "МЕДФАРКОМ-ЦЕНТР"

на дії Кіровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області

У справі:

за позовом Приватного акціонерного товариства "МЕДФАРКОМ-ЦЕНТР", м. Київ, Київська

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЄЛІЗ", м. Дніпро, Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості у розмірі 25 395,89 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники:

від позивача (заявника): не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від ВДВС: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

29.08.2016 року Господарським судом Дніпропетровської області прийнято рішення яким частково задоволено позов Приватного акціонерного товариства "МЕДФАРКОМ-ЦЕНТР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЄЛІЗ", шляхом стягнення з останнього 18 907,20 грн. повернення гарантованого платежу, 352,76 грн. три відсотки річних 1 474,76 грн. інфляційних втрат, 4 656,96 грн. зайво сплаченої компенсації комунальних послуг, 1 377,77 грн. витрат зі сплати судового збору.

16.09.2016 року на виконання зазначеного рішення суду видано наказ.

07.11.2016 року Позивач звернувся до суду зі скаргою в порядку ст. 121-2 ГПК України, за змістом якої просить суд визнати неправомірними дії державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська щодо повернення без виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2016 у справі № 904/5378/16. Крім того, скаржник просить суд зобов'язати Кіровський відділ державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області усунути допущені порушення шляхом прийняття до виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2016 у справі № 904/5378/16.

Подану скаргу мотивовано тим, що обґрунтовуючи підстави для повернення виконавчого документа, державний виконавець послався на відсутність доказів сплати авансового платежу, згідно вимог Закону України Про виконавче провадження , в редакції, яка набрала чинності 05.10.2016 року, при цьому, виконавчий документ було подано Позивачем 03.10.2016 року, тобто під час дії попередньої редакції закону, яка не передбачала відповідних вимог.

Ухвалою суду від 08.11.2016 року скаргу прийнято до розгляду.

Представники позивача, відповідача, та органу державної виконавчої служи в судові засідання з розгляду скарги, які призначалися на 08.12.2016 та 05.01.2017 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Зважаючи на те, що в силу приписів ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача та представника органу державної виконавчої служби не є перешкодою для розгляду скарги, суд вважає можливим розглянути скаргу без участі представників зазначених осіб.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як убачається з матеріалів справи, 03.10.2016 року, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, на адресу Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції було направлено заяву про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2016 року по справі № 904/5378/16, до якої додано оригінал зазначеного виконавчого документа суду.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, заява про відкриття виконавчого провадження з оригіналом виконавчого документа одержана відділом ДВС 07.10.2016 року.

11.10.2016 року старшим державним виконавцем Кіровського ВДВС ОСОБА_1 було складено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Зазначене повідомлення мотивовано тим, що в порушенням вимог Закону України Про виконавче провадження , стягувач не надав доказів сплати авансового внеску.

Розглянувши матеріали скарги, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для її часткового задоволення, виходячи з наступного.

Як вище встановлено судом, заява про примусове виконання рішення суду у даній справі, була здана Позивачем на пошту 03.10.2016 року, в зв'язку з чим, днем пред'явлення виконавчого документа до виконання слід вважати 03.10.2016 року, а отже, питання щодо прийняття зазначеного документа до виконання, мало вирішуватися державним виконавцем на підставі норм Закону України Про виконавче провадження , який діяв на дату пред'явлення документа, та який не передбачав необхідності сплати авансового внеску на стадії пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Разом із тим, як вище встановлено судом, під час розгляду питання щодо прийняття виконавчого документа, державний виконавець безпідставно застосував положення Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII, який набрав чинності лише 05.10.2016 року, при цьому, за загальним правилом нормативно-правовий акт не має зворотної дії в часі, принцип незворотності дії нормативно правових актів в часі закріплений в ст. 58 Конституції України, в якій зазначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.

Отже, враховуючи наведене, а також те, що в самому законі не вказано про зворотну дію закону в часі, відповідна редакція Закону України Про виконавче провадження поширюється на юридичні факти і правовідносини, які виникли після набуття нею чинності.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення скарги, шляхом визнання неправомірними дій органу державної виконавчої служби щодо повернення без виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2016 у справі № 904/5378/16, та зобов'язання органу державної виконавчої служи усунути допущені порушення шляхом прийняття до виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2016 у справі № 904/5378/16.

При цьому, суд не убачає підстав для задоволення скарги шляхом визнання неправомірними дій безпосередньо державного виконавця, адже на відміну від цивільного процесу, в якому оскаржуються дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, ст. 121-2 ГПК України передбачає оскарження дій чи бездіяльності саме органу державної виконавчої служби.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Кіровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо повернення без виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2016 у справі № 904/5378/16.

Зобов'язати Кіровський відділ державної виконавчої служби м. Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області усунути допущені порушення шляхом прийняття до виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2016 у справі № 904/5378/16.

В решті скарги відмовити.

Суддя ОСОБА_2