Рішення

від 30.08.2016 по справі 902/648/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 серпня 2016 р. Справа № 902/648/16

за позовом: Військової частини НОМЕР_1

до: Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод"

про стягнення 26 622,15 грн. збитків

Господарський суд Вінницької області у складі

Головуючого судді Говор Н.Д.

Cекретар судового засідання Мовчан Г.М.

Представники

позивача : Гончаров Д. В. (довіреність № 1/89/1014 від 20.08.16р.)

відповідача : Могир О. Ю. (довіреність № б/н від 11.01.16р.)

ВСТАНОВИВ :

Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Господарського суду Вінницької області з позовом до Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод" про стягнення 26622,15 грн збитків в зв`язку з виявленням розукомплектування аеродромно-експлуатаційної техніки військової частини НОМЕР_1 , яка була передана на ремонт та зберігання ДП "732 Вінницький ремонтний завод", правонаступником якого є Державне підприємство "45 експериментальний механічний завод".

Позовні вимоги мотивовані поверненням позивачу у розкомплектованому та технічно несправному стані майна (аеродромно-експлуатаційної техніки ДЕ-226, шасі № НОМЕР_2 , дв. № 2112116; ТМГ-3А, шасі № НОМЕР_3 , дв. № 738547; СПО-15М, шасі № НОМЕР_4 , дв. № 89522), переданого ним відповідно до прийомо-здаточних актів для ремонту ДП "732 Вінницький ремонтний завод".

Відповідач у відзиві на позовну заяву № б/н від 30.08.2016р. не визнає позовних вимог та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі посилаючись на те, що з передавальним актом приймання-передачі активів, власного капіталу та зобов`язань від ДП "732 Вінницький ремонтний завод" у зв`язку з його реорганізацією шляхом приєднання до ДП "45 експериментальний механічний завод" від 13.01.2015 р. не було надано жодних даних, які б свідчили про договірні відносини, взаєморозрахунки (дебіторська та/або кредиторська заборгованість) та фактичне виконання умов договору між ДП "732 Вінницький ремонтний завод" та Військовою частиною НОМЕР_1 , а також на те, що в документах, які були передані ДП "45 експериментальний механічний завод" відсутні докази про технічний стан техніки, яка була передана на підприємство та відсутній факт передачі даної техніки.

Розглянувши матеріали справи, подані сторонами пояснення та докази, заслухавши представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини.

В матеріалах справи знаходяться копії нарядів на ремонт № 151/99/26-В, № 149/2003/10-В та прийомо-здаточні акти № 33/99, 29/02, 10/03 з яких вбачається передача військовими частинами А-2423, А-4116 на ремонт ДП "732 Вінницький ремонтний завод" аеродромно-експлуатаційної техніки ДЕ-226, шасі № 10091184, дв. № 2112116; ТМГ-3А, шасі № НОМЕР_3 , дв. № 738547; СПО-15М, шасі № НОМЕР_4 , дв. № 89522 (а.с. 12-16).

На підставі нарядів № 19т від 12.04.2013р., № 20т від 12.04.2013р., № 21т від 12.04.2013 р. виданих командиром військової частини НОМЕР_5 А вказана техніка була вилучена із ДП "732 Вінницький ремонтний завод" (а.с. 17-19).

Комісією під головуванням офіцера відділу експлуатації аеродромів та інженерно - аеродромних засобів інженерно - аеродромного управління логістики Командування Повітряних Сил Збройних Сил України майора Жебровського В.М. були складені акти технічного стану від 17.04.2013 р. № 350/129/137/2/350/пс, № 350/129/137/2/348/пс, № 350/129/137/2/346/пс, з яких вбачається розкомплектованість даної техніки (а.с.20-25).

Згідно актів про відмову від підпису від 24.04.2013 р. № 350/129/137/2/349/пс, № 350/129/137/2/351/пс, № 350/129/137/2/347/пс директор "732 Вінницький ремонтний заводі" Білик В.В. та посадова особа підприємства, що відповідала за видачу техніки з ремонтного фонду від підписання актів технічного стану відмовились (а.с. 26-28).

Згідно наданих позивачем довідок - розрахунків № 1/89/864, № 1/89/865 та № 1/89/866 від 14.07.2015 р., було проведено визначення розміру нестачі від розукомплектування аеродромно-експлуатаційної техніки ДЕ-226, шасі № 10091184, дв. № 2112116 в сумі 8218,09 грн.; ТМГ-3А, шасі № НОМЕР_3 , дв. № 738547 в сумі 15706,91 грн.; СПО-15М, шасі № НОМЕР_4 , дв. № 89522 в сумі 2697,15 грн.

25.03.2013 р. Державним концерном "Укроборонпром" видано наказ № 91 "Про реорганізацію державного підприємства "732 Вінницький ремонтний завод", яким вирішено припинити юридичну особу - ДП "732 Вінницький ремонтний завод" (код ЄДРПОУ 08316910), що знаходиться за адресою: вул. Червоноармійська, буд. 67, м. Вінниця, 21007, шляхом реорганізації - приєднання до державного підприємства "45 експериментальний механічний завод" (код ЄДРПОУ 08341806), що знаходиться за адресою: вул. Червоноармійська, буд. 57, м. Вінниця, 21000.

Відповідно до вказаного наказу ДК "Укроборонпром" Державне підприємство "45 експериментальний механічний завод визначено правонаступником всіх прав та обов`язків державного підприємства "732 Вінницький ремонтний завод".

Відповідно до п. 3 даного Наказу для заявлення кредиторами ДП "732 Вінницький ремонтний завод" своїх вимог встановлено 2 місячний строк з дня опублікування у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про рішення щодо припинення ДП "732 Вінницький ремонтний завод".

Матеріали справи не містять доказів заявлення військовою частиною НОМЕР_1 своїх кредиторських вимог в установлений наказом строк.

Крім того, відповідно до зазначеного наказу голові комісії з припинення ДП "732 Вінницький ремонтний завод" Чумаку М.Ф., серед іншого, доручено здійснити інвентаризацію майна ДП "732 Вінницький ремонтний завод"; після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторів та задоволення чи відхилення цих вимог скласти передавальний акт та передати на затвердження ДК "Укроборонпром"; здійснити передачуприймання майна з балансу ДП "732 Вінницький ремонтний завод" на баланс ДП "45 експериментальний механічний завод".

Основним документом, який містить увесь перелік прав та обов`язків, що перейшли від ДП "732 Вінницький ремонтний завод" до ДП "45 експериментальний механічний завод" - є передавальний акт від 13.01.2015 р.

Як свідчать матеріали справи, зокрема, акт приймання-передачі ДП "732 Вінницький ремонтний завод" зі сфери управління Міністерства оборони України в управління Державного концерну ""Укроборонпром", який затверджено 29.12.2011 р., передавальний акт приймання-передачі активів, власного капіталу та зобов`язань ДП "732 Вінницький ремонтний завод" від 13.01.2015 р., передавальний баланс майно, кошти та інші зобов`язання (в тому числі кредиторські та дебіторські), які рахувалися на балансі ДП "732 Вінницький ремонтний завод", були прийняті належним чином на баланс ДП "45 експериментальний механічний завод".

Разом з тим, зі змісту вищевказаних документів не вбачається передачі відповідачу (ДП "45 експериментальний механічний завод") зобов`язань, що виникли між Військовою частиною НОМЕР_1 та Державним підприємством "732 Вінницький ремонтний завод" на підставі нарядів укладених з військовими частинами А-2423, А-4116, згідно яких передавалася заводу техніка для ремонту та зберігання .

Крім того суд зазначає, що з огляду на суб`єктний склад в нарядах на ремонт № 151/99/26-В, № 149/2003/10-В та прийомо-здаточних актах № 33/99, 29/02, 10/03 (військові частини А-2423, А-4116 та ДП "732 Вінницький ремонтний завод") позивачем не надано жодних доказів в підтвердження факту правонаступництва від військових частин А-2423, А-4116 та належності останнім на праві власності спірної аеродромно-експлуатаційної техніки; не наведено жодного доказу, який би підтверджував право власності правонаступника в/ч НОМЕР_1 та підстави його набуття на аеродромно-експлуатаційну техніку ДЕ-226, шасі № НОМЕР_2 , дв. № 2112116; ТМГ-3А, шасі № НОМЕР_3 , дв. № 738547; СПО-15М, шасі № НОМЕР_4 , дв. № 89522.

Позивачем не подано суду оригіналів нарядів на ремонт № 151/99/26-В, № 149/2003/10-В та прийомо-здаточних актів № 33/99, 29/02, 10/03.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 175 ГК України визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 2 статті 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Приписами статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частинами 1, 2, 4 статті 220 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Приписами п. 1 ч. 1 ст.208 ЦК України визначено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Суд приходить до висновку про відсутність договірних правовідносин між сторонами даного спору з приводу даної техніки.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Збитками є втрати яких зазнала особа у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Аналогічні приписи містяться у статті 225 Господарського кодексу України. Згідно з пунктом 1 якої до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Застосування цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб`єкт, об`єкт, об`єктивна та суб`єктивна сторона. Суб`єктом є боржник; об`єктом - правовідносини по зобов`язаннях; об`єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов`язання, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб`єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.

Правильне встановлення порушеного цивільно-правового обов`язку за договором є необхідним для відповідної кваліфікації змісту правовідносин, що виникли із факту порушення.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає, тобто для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Суд наголошує на тому, що вимоги про стягнення завданої шкоди можуть бути задоволені лише у випадку, якщо позивач доведе кожний з елементів складу правопорушення (постанова ВСУ від 28.02.2011р. у справі №3-65гс10).

Окрім того, приписами ст.623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, які склалися між сторонами, судом встановлено, що позивачем взагалі не обґрунтовано та не надано доказів в підтвердження наявності причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками позивача.

На думку суду, в порушення вищезазначених норм позивачем не доведено елементи складу правопорушення.

Враховуючи те, що позивачем не було доведено складу цивільного правопорушення, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача заявленої до стягнення суми збитків.

В силу вимог ч. 1 та 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Обставини, викладені в позовній заяві, позивачем в силу вимог стст.33, 34 ГПК не доведені, будь-яких належних до допустимих доказів на підтвердження вимог суду не надано.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відмову у позові в частині стягнення збитків у сумі 26622,15 грн.

Керуючись ст. 32, 33, 34, 35, 43, 49, 69, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ :

В позові відмовити.

Повне рішення складено 05 вересня 2016 р.

Суддя Говор Н.Д.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (21000, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 57)