Рішення

від 20.07.2016 по справі 910/7152/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2016Справа №910/7152/16

За позовом "New Al Pellet S.R.O"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компроміс плюс"

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Закорко Ю.В. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 20 липня 2016 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

У квітні 2016 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява "New Al Pellet S.R.O" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компроміс плюс" (відповідач) про повернення 49 361,34 грн. попередньої оплати та стягнення 11 662,00 грн. неустойки.

23.05.2016 року позивач звернувся до суду із доповненням до позовної заяви, у якому просив стягнути з відповідача 49 361,34 грн. попередньої оплати, 14 994,00 грн. неустойки та 275,60 грн. витрат на відрядження. Відповідна заява розцінюється судом як збільшення розміру позовних вимог і приймається до розгляду на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням умов Договору щодо поставки товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2016 року суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/7152/16. Розгляд справи призначено на 23.05.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2016 року в задоволенні заяви про забезпечення позову у справі № 910/7152/16 "New Al Pellet S.R.O" відмовлено повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2016 року розгляд справи відкладено на 15.06.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2016 року розгляд справи відкладено на 06.07.2016 року.

06.07.2016 року через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання, призначене на 06.07.2016 року, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимог ухвали Господарського суду м. Києва від 15.06.2016 року не виконав, надав усні пояснення, відповів на запитання суду, подане клопотання про відкладення розгляду справи підтримав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2016 року відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 20.07.2016 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компроміс плюс» (продавець) та "New Al Pellet S.R.O" (покупець) укладено Договір (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупця пиломатеріали (товар), а покупець зобов'язується оплатити і прийняти товар відповідно до умов договору. Конкретні об'єми партій товару і строки поставки встановлюються сторонами відповідно до специфікацій до договору, які з моменту підписання уповноваженими представниками сторін є невід'ємною частиною договору.

На виконання умов Договору 11.09.2015 року позивачем оплачено відповідачу 1 697,00 50 Євро, що підтверджується відповідною випискою і довідкою банку.

Позивач стверджує, що відповідачем допущено невиконання умов Договору щодо поставки товару, у зв'язку із чим просить повернути суму попередньої оплати в розмірі 49 361,34 грн., 14 994,00 грн. пені.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що між сторонами було укладено договір поставки.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору 11.09.2015 року позивачем оплачено відповідачу 1 697,50 Євро попередньої оплати, що станом на 28.03.2016 року складає 49 361,34 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи викладене, з урахуванням того, що відповідачем обумовленої Договором поставки не здійснено, у останнього виникло зобов'язання, повернути позивачу суму попередньої оплати в розмірі 1 697,50 Євро, що станом на 28.03.2016 року складає 49 361,34 грн.

Щодо стягнення 14 994,00 грн. неустойки, суд повідомляє наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому суд приймає до уваги ту обставину, що в даному випадку обов'язок відповідача поставити вироби за договором поставки є негрошовим зобов'язанням, тому за порушення строку поставки виробів мають застосовуватись загальні положення Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а не Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (постанова Верховного Суду України від 03.12.2013 № 908/43/13-г).

Так, згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 8.3. Договору за порушення строків поставки товарів за договором, продавець сплачує покупцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки, встановленої НБУ на дату порушення, від суми відповідної специфікації, за кожен день прострочки.

Виходячи з того, що сторони умовами Договору передбачили застосування у разі порушення терміну поставки товарів штрафну санкцію у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недопоставленого виробів; спірні правовідносини є господарськими, а відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські санкції, застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов'язань, а не тільки за невиконання грошового зобов'язання, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення штрафної санкції за прострочення виконання негрошового зобов'язання є обґрунтованою.

Суд, перевіривши розрахунок штрафної санкції, наданий позивачем, дійшов висновку про його правильність та відповідність обставинам справи, у зв'язку із чим з відповідача підлягає стягненню 14 994,00 грн. неустойки.

Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Вимога про стягнення витрат на відрядження судом залишається без задоволення, оскільки доказів понесення таких витрат позивач не надав.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компроміс плюс» (03150, м. Київ, вулиця Тельмана, будинок 1, ідентифікаційний код 37215545) на користь «New Al Pellet» (Словацька Республіка, 925 81, Діяковце, 147, ІКО 46 570 179), грошові кошти: 49 361,34 грн. (сорок дев'ять тисяч триста шістдесят одна гривня 34 копійки) попередньої оплати, 14 994,00 грн. (чотирнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири гривні) неустойки та 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 01.08.2016 року.

Суддя Ю.В. Цюкало