Постанова

від 05.09.2016 по справі 812/925/16

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

5.1.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 вересня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/925/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Ковальової Т.І.,

при секретарі судового засідання - Бутенко К.В.,

за участю сторін:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління Держпраці у Луганській області до приватного сільськогосподарського підприємства "Дніпро" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,-

ВСТАНОВИВ:

10 серпня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Держпраці у Луганській області до приватного сільськогосподарського підприємства "Дніпро" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що з приводу нещасного випадку зі смертельним наслідком та на підставі Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5.04.2007р. №877 - V, згідно із «Положенням про організацію та здійснення державного гірничого нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки й охорони праці в системі Держгірпромнагляду України», затвердженим наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11.08.2011р. №826 (далі - «Положення 826»), у відповідності з наказом Головного управління від 18 липня 2016 р. № 119 та направленням на перевірку від 22.07.2016 р. № 03-21/13 у період з 09 год. 26 липня 2016 року по 16 год. 26 липня 2016 року посадовою особою Головного управління Держпраці у Луганській області проведено позапланову перевірку суб'єкта господарювання: Приватного сільськогосподарського підприємства «Дніпро», на предмет перевірки дотримання вимог законодавчих та нормативно - правових актів з охорони праці та промислової безпеки, а також дотримання видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки. За результатами перевірки складено акт перевірки від 26.07.16 р. № МЦ05.А 01 та припис від 01 серпня № 01 МЦ, у яких зафіксовано 9 порушень нормативно- правових актів з охорони праці , з яких 6 створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Враховуючи зазначене, у зв'язку з виникненням загрози життю та/або здоров'ю людей, з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю людей є підстави для заборони виконання робіт підвищеної небезпеки.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, надали пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

Заслухавши пояснення представників позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 18.07.2016 №119 (а.с14) та направлення на проведення перевірки №05-21/13 від 22.07.2016 (а.с.16) позивачем було проведено перевірку приватного сільськогосподарського підприємства "Дніпро" на предмет перевірки дотримання вимог законодавчих та нормативно - правових актів з охорони праці та промислової безпеки, безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, а також ведення робіт, пов'язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною, використанням і переробкою мінеральної сировини за результатами якої складено акт від 26.07.2016 №МЦ 05.А 01 (а. с. 17-23). Під час перевірки виявлено 9 порушень нормативно-правових актів з охорони праці, з яких 6 створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Відповідно до ч.4 ст.43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці визначає Закон України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII (далі - Закону № 2694), дія якого поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.

Державна політика в галузі охорони праці спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Пріоритет життя і здоров'я працівників, повна відповідальність роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці належить до основних принципів, на яких базується державна політика в галузі охорони праці, що передбачено ч.1, абз.2 ч.2 ст.4 Закону № 2694.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону № 2694 умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

При цьому, відповідно до ст.13 Закону № 2694 роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

У відповідності до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про охорону праці" державна політика в галузі охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон №877-V).

Приписами ст.1 Закону №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч.1, 4 ст.4 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно ч.7 ст.7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

На підставі п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (надалі - Положення №96), державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення (пп. 16 п. 4 Положення №96).

При цьому, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7 Положення №96).

Головне управління Держпраці у Луганській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується, який забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, що передбачено п.1, 2 Положення про Головне управління Держпраці у Луганській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 04.02.2016 №8 (далі - Положення).

П.п.47 п.4 Положення передбачено право Головного управління Держпраці у Луганській області для виконання покладених на неї завдань зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень та інших виробничих об'єктів, виготовлення та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, виконання певних робіт, у тому числі пов'язаних з користуванням надрами, застосуванням нових небезпечних речовин, реалізацію продукції шляхом видачі розпорядчого документа про заборону зазначеного у випадках, передбачених законодавством.

З огляду на викладені положення Закону №877-V , підставою для звернення з позовом до суду про застосування заходів реагування є виявлення органом нагляду (контролю) порушення вимог законодавства, про що зазначається в акті перевірки.

Разом з тим, відповідно до Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11.08.2011 року №826 загроза життю та здоров'ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Приписами пункту 2.26 зазначеного Положення передбачено що право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки: порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; порушень вимог Кодексу України про надра; відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; не проведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки; виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку.

У разі виявлення факту перевищення допустимих норм технологічного навантаження виробничого об'єкта (окремого виробництва, машин і механізмів) або якщо дійсний рівень технологічного навантаження створює загрозу життю працівників, уникнути чого можливо за рахунок його зниження, роботи такого об'єкта (виробництво, експлуатація машин і механізмів) можуть бути обмежені до допустимого безпечного рівня.

При цьому, відповідно до п.1.4 Положення № 826 заборона виробництва - зупинення виробництва суб'єкта господарювання (у тому числі експлуатації підприємства, виробничого об'єкта, окремого виробництва, робочого місця, будівлі, споруди, приміщення, машин і механізмів) шляхом видачі розпорядчого документа Держгірпромнагляду України (розпорядження); загроза життю та здоров'ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Водночас відповідно до ч.5 ст.4 Закону № 877 повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заявлених заходів реагування у відношенні відповідача є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства про працю, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем не надано суду заперечень чи будь-яких пояснень, щодо заявленого адміністративного позову так і доказів усунення всіх виявлених порушень у сфері державного нагляду, які зафіксовані в акті перевірки № МЦ 05.А 01 від 26.07.2016 р., а виявлені порушення, на думку суду, створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Окрім того, суд звертає увагу відповідача, що останній не позбавлений права на звернення до суду із заявою про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду даної справи, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) в порядку, встановленому ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно п.10 ч.1 ст.256 Кодексу адміністративного судочинства негайно виконуються постанови суду про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпеченої продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до ч. 4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17, 87, 88, 94, 158-163, 183-2,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Головного управління Держпраці у Луганській області до приватного сільськогосподарського підприємства "Дніпро" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду задовольнити.

Застосувати до приватного сільськогосподарського підприємства "Дніпро" (код ЄДРПОУ 31001711, адреса: 92200, Луганська область, смт. Білокуракіне, вул. Кленова, буд. 12) заходи реагування шляхом зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме зварювальних газополум'яних, наплавних, у тому числі робіт, які виконуються за допомогою електрозварювального трансформатора ТД 500 У2 інвентарний №000463 у зв'язку з загрозою життю та здоров'ю людей.

Постанова підлягає до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 05 вересня 2016 року.

Суддя Т.І. Ковальова