Рішення

від 29.08.2016 по справі 144/1307/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 144/1307/15-ц Провадження № 22-ц/772/2265/2016Головуючий в суді першої інстанції Герман О. С. Категорія 23 Доповідач Якименко М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого судді Якименко М.М.

суддів: Денишенко Т.О., Колоса С.С.,

при секретарі Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства "ЗІС" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - відділу Держгеокадастру у Теплицькому районі, про визнання договору оренди землі недійсним за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 26 травня 2016 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ПП «ЗІС» с. Війтівка Бершадського району Вінницької області про визнання договору оренди землі недійсним. Вказала, що вона є власником земельних ділянок, які розташовані на території Петрашівської сільської ради Теплицького району Вінницької області, і які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується відповідними державними актами.

В січні 2015 року їй стало відомо, що існують зміни (доповнення) до договорів оренди землі, укладених нібито між нею та ПП «ЗІС», відповідно до яких відповідач продовжив право користування земельною ділянкою строком на 15 років. Враховуючи, що дані зміни (доповнення) до договорів оренди землі вона не підписувала, нікого не уповноважувала це зробити, просить визнати дані зміни (доповнення) до договорів оренди землі недійсними.

Рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 26 травня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_3 оскаржила його в апеляційному порядку

Вважаючи рішення незаконним та необґрунтованим, просила його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю, визнавши недійсними Зміни (доповнення) до договору оренди землі, зареєстрованого 09 серпня 2006 року за № 040685000216, укладені 07 травня 2010 року між ПП "ЗІС" та ОСОБА_2, зареєстровані Теплицьким районним відділом Вінницької регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12 травня 2010 року № 041005900303 та Зміни (доповнення) до договору оренди землі, зареєстрованого 09 серпня 2006 року за № 040685000217, укладені 07 травня 2010 року між ПП "ЗІС" та ОСОБА_2, зареєстровані Теплицьким районним відділом Вінницької регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12 травня 2010 року № 041005900302.

В свою чергу відповідач подав письмові заперечення, в яких погодився з рішенням суду, вважає його законним та обґрунтованим. Просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, вважає, що дана скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, яке ухвалено на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджені тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Таким вимогам рішення суду не відповідає.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником земельних ділянок, що підтверджується державними актами на право власності на землю НОМЕР_1 та НОМЕР_2 (а.с. 6-7).

Між позивачем та ПП «ЗІС» с. Війтівка Бершадського району 19 квітня 2006 року були укладені договори оренди землі № 200 та 201,предметом яких є вказані земельні ділянки, строком на 10 років (а.с. 8-11). Вказані договори були зареєстровані в Теплицькому районному відділі Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 09 серпня 2006 року за № 040685000211 та № 040685000212.

07 травня 2010 року до вказаних договорів було внесено зміни в частині строку дії договору, де змінено строк дії договору до 2025 року та змінено розмір орендної плати, дані зміни зареєстровані у Теплицькому районному відділі Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 12 травня 2010 року за № 041005900302 та№ 041005900303 (а.с. 12-13).

Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив з показань свідків, які зазначили, що позивач підписувала Зміни (доповнення) до договорів оренди землі, критично аналізуючи висновок судово-почеркознавчої експертизи, який вказує на вірогідність непідписання позивачем таких змін, а тому прийшов до висновку, що ОСОБА_2 не довела відсутності свого волевиявлення на встановлення її цивільних прав та обов'язків щодо укладення Змін (доповнень) до договорів оренди землі.

Проте з таким висновком колегія суддів погодитись не може.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельних ділянок відповідно до державних актів на право власності на землю НОМЕР_1 від 16 березня 2005 року та НОМЕР_2 від 16 березня 2005 року. Між позивачем та ПП «ЗІС» с. Війтівка Бершадського району 19 квітня 2006 року укладені договори оренди землі № 200 та 201, щодо цих земельних ділянок строком на 10 років. Вказані договори були зареєстровані в Теплицькому районному відділі Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 09 серпня 2006 року за № 040685000211 та № 040685000212. 07 травня 2010 року Змінами (доповненнями) до договору оренди до вказаних договорів було внесено зміни в частині строку дії договору, де змінено строк дії договору до 2025 року та змінено розмір орендної плати. Вказані зміни зареєстровані у Теплицькому районному відділі Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 12 травня 2010 року за № 041005900302 та № 041005900303.

Ухвалою суду першої інстанції від 02 грудня 2015 року у справі, за клопотанням представника позивача, була призначена судова почеркознавча експертиза, проведення якої доручено експертам науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України у м. Києві.

Згідно висновку експерта в оспорюваних Змінах (доповненях) до договорів оренди землі в примірниках, наданих відділом Держземагенства у Теплицькому районі в графі «Реквізити» підпис орендодавця вірогідно виконано не ОСОБА_2, а іншою особою. Ознак навмисно зміненого почерку в підписах від імені ОСОБА_2 на Змінах (доповненнях) до договорів оренди землі в примірниках, наданих відділом Держземагенства у Теплицькому районі, не виявлено.

Статтею 208 ЦК України встановлено, що правочини між фізичною та юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно положень ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як вважає колегія суддів Зміни (доповнення) до договорів оренди були укладені з порушенням вимог діючого законодавства щодо наявності вільного волевиявлення позивача на укладення правочину (ч. 3 ст. 203 ЦК України), що є підставою для визнання його недійсним на підставі ст. 215 ЦК України.

Так, у матеріалах справи міститься лист (а.с. 175), який був адресований ОСОБА_2 від директора ПП «ЗІС» за № 43/2016 від 15.03.2016 року, зі змісту якого вбачається, що Підприємство, посилаючись на закінчення строку договорів оренди землі 19.04.2016 року, надіслало на адресу позивача проект Додаткових угод до договорів від 19.04.2006 року № 200 та № 201 для ознайомлення та підписання, де, зокрема, встановлюється строк дії договору в 7 років та більша орендна плата. Орендар зазначив, що у випадку досягнення домовленості між сторонами дані Додаткові умови вважатимуться невід'ємною частиною Договорів оренди землі від 19.04.2006 року за № 200 та № 201.

Такий факт, на думку колегії, підтверджує ту обставину, що Зміни (доповнення), які є предметом судового спору, між сторонами не укладались, а саме позивачем не підписувались.

Суд першої інстанції, всупереч ст.ст. 212, 213 ЦПК України, не дав правової оцінки даному доказу, хоча це має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 59 ЦПК України обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи, підписи в оспорюваних Змінах (доповненнях) вірогідно виконано іншою особою, а не ОСОБА_2

Колегія суддів звертає увагу на те, що експертиза не містить висновків, які б категорично заперечували обставини, на які посилається позивач, зокрема, що підписи в змінах(доповненнях) виконані самою ОСОБА_2

Відтак даний доказ, на думку колегії суддів, підтверджує твердження позивача про непідписання нею вказаних Змін (доповнень).

Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги висновок судової почеркознавчої експертизи, лист, який був адресований ОСОБА_2 від директора ПП «ЗІС» за № 43/2016 від 15.03.2016 року, показання свідка ОСОБА_4, яка також підтвердила факт непідписання спірних угод її бабусею, а також саме твердження позивача про недійсність цих угод, колегія суддів прийшла до висновку про задоволення позову, в зв'язку з його доведеністю та обґрунтованістю.

Зазначені докази спростовують показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження, та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем доведено обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення. Обставини, зазначені в апеляційній скарзі вказують на безумовну невідповідність висновків суду обставинам у справі, незаконність рішення суду, а тому останнє залишатись в силі не може та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

Таким чином з відповідача ПП «ЗІС» підлягає стягненню на корить ОСОБА_2 судовий збір, сплачений нею за подання позовної заяви до суду першої інстанції (974,40 грн) та судовий збір за подання апеляційної скарги (1071,84 грн), а всього 2046,24 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 88, 212, 213, 307, 309, 312, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 26 травня 2016 року скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Визнати недійсними Зміни (доповнення) до договору оренди землі, зареєстрованого 09 серпня 2006 року за № 040685000216, укладені 07 травня 2010 року між ПП "ЗІС" та ОСОБА_2, зареєстровані Теплицьким районним відділом Вінницької регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12 травня 2010 року № 041005900303.

Визнати недійсними Зміни (доповнення) до договору оренди землі, зареєстрованого 09 серпня 2006 року за № 040685000217, укладені 07 травня 2010 року між ПП "ЗІС" та ОСОБА_2, зареєстровані Теплицьким районним відділом Вінницької регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12 травня 2010 року № 041005900302.

Стягнути з приватного підприємства "ЗІС" на користь ОСОБА_2 2046,24 грн (дві тисячі сорок шість гривень двадцять чотири копійки) судового збору.

Рішення набуває законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: