Постанова

від 06.09.2016 по справі 805/2709/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2016 р. Справа №805/2709/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 10 год. 55 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя: Куденков К.О.

секретар судового засідання: Аржанов А.С.

за участю:

представника позивача: Борисенко І.В.,

представника відповідача: Тернинко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Донецького обласного центру технічної творчості дітей та юнацтва до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Донецький обласний центр технічної творчості дітей та юнацтва сплавів» надалі - позивач, ДОЦТТДЮ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (надалі - відповідач, Слов'янська ОДПІ) про скасування вимоги № Ю-518-25 від 03.08.2016 року на суму 83579,78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає, що на нього розповсюджується дія пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в частині звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску до закінчення проведення антитерористичної операції, у тому числі звільнення від сплати єдиного внеску у період з 14.04.2014р. по теперішній час. Зазначає, що ДОЦТТДЮ був переміщений з м. Донецька до м. Слов'янськ, але попереднє керівництво бухгалтерські, фінансові та первинні облікові документи не передало.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач надав письмові заперечення на адміністративний позов, за змістом яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що позивач не звільнений від виконання обов'язку по сплаті єдиного внеску.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнала та просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Також представник відповідача зазначила, що до спірної вимоги включена недоїмка, яка виникла за звітні періоди 2016 року.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

ДОЦТТДЮ зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 35127913, місцезнаходження: 84121, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Генерала Батюка, б.20, знаходився на обліку Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, про що зазначено у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25.02.2015р.

Попередньою юридична адреса ДОЦТТДЮ була: 83023, Донецька область, м. Донецьк, Калінінський район, вул. Шаповалова, 4, що випливає з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №19950931 від 22.01.2015р.

Також у вказаному витягу зазначено, що позивач знаходився на обліку у Державній податковій інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Позивачем надана до суду довідка Слов'янського міського відділу Головного управління МВС України у Донецькій області від 03.07.2015р. №519254 щодо звернення Борисенко І.В. за фактом не передачі йому документації ДОЦТТДЮ та матеріальних цінностей.

В акті №80-07 від 18.05.2016р. за період з 01.01.2014р. до 31.12.2014р., який підписано посадовою особою Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області, зазначено, що станом на 31.12.2014р. від'ємне сальдо розрахунків за єдиним внеском складає 98 845,30 грн. (без урахування пені).

03 серпня 2016 року Слов'янська ОДПІ сформувала вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-518-25 щодо сплати позивачем недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 83 579,78 грн.

В спірній вимозі зазначено, що вона сформована станом на 31.07.2016р.

Із картки особового рахунку позивача з єдиного внеску випливає, що у ДОЦТТДЮ недоїмка з єдиного внеску, яка зазначена у спірній вимозі, виникла за звітні періоди 2016р. (квітень 2016р., травень 2016р., червень 2016р.) на підставі звітності позивача. Станом на 31.12.2015р. недоїмка позивача з єдиного внеску за минулі періоди складала 56194,00 грн., яка, враховуючі приписи ч.6 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», була погашена станом на 31.03.2016р.

17 серпня 2016 року, тобто після формування спірної вимоги, позивач звернувся до відповідача з заявою вих.№154 від 17.08.2016р. щодо звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску.

Представник позивача у судовому засіданні від 06.09.2016р. надав пояснення, за якими позивач не отримував сертифікати Торгово-промислової палати України щодо єдиного внеску.

Згідно з п.1 та п.12 ч.2 ст.6 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до абзаців 1, 3, 4 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до абзацу другого п.2 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015р. за №508/26953, передбачено, що у разі виявлення фіскальним органом своєчасно не нарахованих та/або несплачених платником сум єдиного внеску такий фіскальний орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Пунктом 3 розділу VI вказаної Інструкції передбачено, що фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках: якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами; якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) одночасно з актом документальної перевірки платника єдиного внеску.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'яти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Сума боргу у вимозі проставляється у гривнях з двома десятковими знаками.

Таким чином, відповідач сформував спірну вимогу на виконання вказаних приписів Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014р. №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Донецьк та м. Слов'янськ Донецької області.

Дію вказаного Розпорядження зупинено Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р.

Вказані розпорядження втратили чинність згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Також, цим розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Донецьк та м. Слов'янськ Донецької області.

Законом України №1669-VII від 02.09.2014р. «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набрав чинності 15.10.2014р., у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (у наступному 9-4) такого змісту:

"9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Згідно з п.101.4 ст.101 Податкового кодексу України встановлено, що органи стягнення відкликають розрахункові документи, якими передбачено стягнення пені, штрафних санкцій та безнадійного податкового боргу, списаних відповідно до цього Кодексу.

Із наведених приписів випливає, що у вказаних платників єдиного внеску недоїмка виникає у загальному порядку, але у подальшому така недоїмка може бути списана у порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Суд вважає за необхідне зазначити, що пунктом 28 розділу І Закону України від 24 грудня 2015 року №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», але положення пп.8 п.4 ст.11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а змін безпосередньо до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п.9-4 розділу VIII цього Закону - не було внесено.

Тобто, положення пп.8 п.4 ст.11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» після набрання ними чинності стали невід'ємною складовою Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а сам пп.8 п.4 ст.11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» вичерпав свою функцію. Аналогічний підхід застосовано Конституційним Судом України в ухвалі від 05.02.2008р. справа №2-1/2008.

Оскільки на момент прийняття спірного рішення п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не був скасований та зміни до нього не були внесені, він продовжував свою дію.

Суд звертає увагу, що недоїмка у спірній вимозі була сформована внаслідок подання самим позивачем відповідної звітності з єдиного внеску, що підтверджується карткою особового рахунку.

Із системного аналізу абзаців першого, другого та четвертого п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» і ст.101 Податкового кодексу України випливає, що у разі нарахування платником суми єдиного внеску до сплати, його право на звільнення від обов'язку сплатити нараховану самим платником суми єдиного внеску, яка є недоїмкою, може бути реалізоване шляхом списання такої недоїмки у встановленому законодавством порядку.

Крім того, суд зазначає, що законодавство не передбачає, автоматичне списання недоїмки, яка виникла на підставі звітності платника єдиного внеску, лише за фактом перебування на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Подання заяви щодо звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску згідно абзацу другого п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є диспозитивним правом платника єдиного внеску, який бажає бути звільненим від виконання таких обов'язків.

За відсутності вказаної заяви у контролюючого органу відсутні підстави для звільнення позивача від виконання обов'язків платника єдиного внеску.

На момент формування спірної вимоги позивач не подавав до відповідача заяви про звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску, а тому у Слов'янської ОДПІ не було правових підстав для не формування спірної вимоги.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно сформував спірну вимогу про сплату боргу.

Крім того, суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися у встановленому порядку до контролюючого органу з приводу списання недоїмки на підставі пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

З урахуванням викладеного, перевіривши спірну вимогу згідно частини 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що за наведеними позивачем підставами адміністративного позову у задоволені позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову Донецького обласного центру технічної творчості дітей та юнацтва до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги - відмовити повністю.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошено у судовому засіданні 06 вересня 2016 року, повний текст постанови буде виготовлений протягом п'яти днів з дня завершення судового розгляду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 06 вересня 2016 року.

Суддя Куденков К.О.