Постанова

від 30.08.2016 по справі 808/8697/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2016 року ( 12 год. 33 хв. )Справа № 808/8697/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Садового І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сірик К.Л.,

представника позивача: Діордієва О.С.,

представника відповідача: Харіни К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Інвест-Пак»

до: Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

17.11.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Інвест-Пак" (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми "Р" №0000942203 від 30.07.2015 на загальну суму 87237, 00 грн.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду Киселя Р.В. від 17.11.2015 відкрито провадження в адміністративній справі №808/8697/15.

Ухвалою від 18.12.2015 провадження у справі було зупинене до набрання законної сили судовим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду по адміністративній справі №808/4360/15 за позовом "ТД "Інвест-Пак" до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

У зв'язку із закінченням строку повноважень щодо здійснення правосуддя суддею Киселем Р.В., згідно з розпорядженням керівника апарату суду від 17.02.2016 №32 та відповідно п.2.3.50, п.2.3.52 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №808/8697/15.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано для подальшого розгляду судді Садовому І.В.

Ухвалою суду від 18.02.2015 справу №808/8697/15 прийнято до свого провадження.

Ухвалою суду від 14.07.2016 провадження у справі поновлено. У судовому засіданні оголошувалися перерви.

У судовому засіданні 30.08.2016 на підставі ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Відповідно до статті 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: звукозаписуючого пристрою "Камертон".

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених в уточненій позовній заяві від 10.12.2015 та письмових поясненнях. Зазначає, що висновки відповідача, викладені в акті про результати невиїзної документальної перевірки від 22.07.2015 №1896/08-27-2203/38664852, щодо безтоварності господарських операцій з ТОВ «БОЛРЕЙД» та ТОВ «КОМПАНІЯ ДАМАСК», ухилення позивача від сплати податків є необґрунтованими. Наполягає, що позивачем у взаємовідносинах з контрагентами було придбано товари відповідно до видаткових накладних та іншої первинної документації, а в подальшому придбані товари було використано у господарській діяльності товариства. Зазначає про наявність всіх передбачених законодавством обов'язкових первинних документів, які дають право на віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, а висновок відповідача про порушення позивачем приписів Податкового кодексу України базується виключно на припущеннях. Крім того, зазначає про протиправність дій відповідача стосовно проведення перевірки з посиланням на відсутність підстав для її проведення, передбачених пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодекесу України. З вищезазначених підстав, просить позов задовольнити у повному обсязі, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000942203 від 30.07.2015 на загальну суму 87 237, 00 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у наданих запереченнях. Зазначає, що відповідач виконав всі умови положень Податкового кодексу України, які дають підстави для проведення документальної невиїзної перевірки. В ході перевірки встановлено відсутність фактичного здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами ТОВ «БОЛРЕЙД» та ТОВ «КОМПАНІЯ ДАМАСК». Зокрема, наданні до перевірки позивачем первинні документи не надали змогу контролюючому органу підтвердити рух товарів по укладеним правочинам; ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій тощо. Крім того, вказує на певні недоліки у товарно -транспортних документах, а саме те, що пункт навантаження не відповідає адресі, яка зазначена у видаткових та податкових накладних. Зазначені обставини, на думку відповідача, свідчать про відсутність факту реального вчинення господарських операцій та неправомірне формування податкового кредиту, та як наслідок заниження податку на додану вартість за лютий та березень 2015 року на суму 58158, 00 грн. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

З матеріалів справи встановлено, що ТОВ "ТД "Інвест-Пак" зареєстровано на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради за №1031020000034323 від 24.04.2013, знаходиться на обліку в ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя з 25.04.2013, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва від 01.07.2013 №200128396.

У період з 16.07.2015 по 17.07.2015 відповідно до наказу ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області № 351 від 09.07.2015 фахівцями контролюючого органу проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «БОЛРЕЙД» за лютий 2015 року, з ТОВ «КОМПАНІЯ ДАМАСК» за березень 2015 року.

Копію наказу від 09.07.2015 № 351 та письмове повідомлення від 09.07.2015 про дату початку і місце проведення такої перевірки вручено під розписку 09.07.2015 уповноваженому представнику ТОВ «ТД «Інвест-Пак».

За результатами перевірки відповідачем складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 22.07.2015 №1896/08-27-2203/38664852.

Згідно декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «БОЛРЕЙД» на суму 16454, 66 грн.

Перевіркою наданих первинних документів за лютий 2015 року по взаємовідносинам з

ТОВ «БОЛРЕЙД» встановлено укладення договору поставки товарів від 02.02.2015 №02/02/15.

На виконання договору поставки ТОВ «БОЛРЕЙД» виписано в адресу ТОВ «ТД «Інвест-Пак» податкові та видаткові накладні на придбання стрічки поліпропіленової з липким шаром (перелік та номенклатура наведена в акті перевірки) на загальну суму 98727,98 грн., в т.ч. ПДВ 16454,66 грн. Розрахунки за придбаний товар у лютому 2015 року не здійснювались. Згідно картки рахунку по контрагенту кредиторська заборгованість складає 98727,98 грн. Перевіркою встановлено, що транспортування товару здійснювалось ТОВ «ТД «Інвест-Пак» згідно товарно-транспортної накладної. Пунктом навантаження у товарно-транспортних накладних зазначено м. Дніпропетровськ, але податковою адресою контрагента є м. Київ. Тобто, пункт відправки товару не відповідає податковій адресі. Документи, які б свідчили про наявність зв'язку між ТОВ «БОЛРЕЙД» та зазначеним пунктом до перевірки не надано, так само як і документів, які б підтверджували рух товарів з адреси постачальника до підприємства-контрагента. Таким чином, перевіркою встановлено відсутність у ТОВ «ТД «Інвест-Пак» доказів фактичного отримання товарів від ТОВ «БОЛРЕЙД». Суми податку на додану вартість за виписаними ТОВ «БОЛРЕЙД» податковими накладними включені ТОВ «ТД «Інвест-Пак» до складу податкового кредиту за лютий 2015 року у сумі 16454,66 грн., що підтверджується даними додатку 5 «розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий 2015 року. Податкові накладні, виписані ТОВ «БОЛРЕЙД» в адресу ТОВ «ТД «Інвест-Пак» зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, не містять коди товару згідно УКТ ЗЕД.

В акті перевірки ДПІ в Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області посилається на інформацію, отриману відповідно до аналізу податкової звітності та інформаційних баз даних, згідно якої ТОВ «БОЛРЕЙД» знаходиться у процедурі припинення. Свідоцтво платника ПДВ від 01.10.2014 анульоване 02.07.2015 за причиною внесення до ЄДР запису про відсутність за місцезнаходженням. Чисельність працюючих на підприємства склала 1 особу (директор).

Аналізом Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) не встановлено придбання ТОВ «БОЛРЕЙД» товару, який було поставлено на ТОВ «ТД «Інвест-Пак».

Таким чином, перевіркою не підтверджено поставку товарів ТОВ «БОЛРЕЙД» в адресу ТОВ «ТД «Інвест-Пак» у лютому 2015 року на суму 98727,98 грн., у тому числі ПДВ - 16454, 66 грн..

Згідно декларацій з податку на додану вартість за березень 2015 року позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «КОМПАНІЯ ДАМАСК» на суму 41702,82 грн.

Згідно акту перевірки ТОВ «КОМПАНІЯ ДАМАСК» на виконання договору поставки від 03.03.2015 № 03/03-1 виписано в адресу ТОВ «ТД «Інвест-Пак» податкові та видаткові накладні на придбання стрічки поліпропіленової з липким шаром (перелік та номенклатура наведена в акті перевірки) на загальну суму 250216,92 грн., в т.ч. ПДВ 41702,82 грн. Розрахунки за придбаний товар у березні 2015 року не здійснювались. Згідно картки рахунку по контрагенту за березень 2015 року кредиторська заборгованість складає 250216,92 грн. Перевіркою встановлено, що транспортування товару здійснювалось ТОВ «ТД «Інвест-Пак» згідно товарно-транспортних накладних (згідно до переліку, зазначеному в акті перевірки). Пунктом навантаження у товарно-транспортних накладних зазначено м. Дніпропетровськ, але податковою адресою контрагента є Київська область. Тобто, пункт відправки товару не відповідає податковій адресі. Документи, які б свідчили про наявність зв'язку між ТОВ «КОМПАНІЯ ДАМАСК» та зазначеним пунктом до перевірки не надано, так само як і документів, які б підтверджували рух товарів з адреси постачальника до підприємства-контрагента. Таким чином, перевіркою встановлено відсутність у ТОВ «ТД «Інвест-Пак» доказів фактичного отримання товарів від ТОВ «КОМПАНІЯ ДАМАСК». Суми податку на додану вартість за виписаними ТОВ «КОМПАНІЯ ДАМАСК» податковими накладними включені ТОВ «ТД «Інвест-Пак» до складу податкового кредиту за березень 2015 року у сумі 41702,82 грн., що підтверджується даними додатку 5 «розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкових декларацій з податку на додану вартість за березень 2015 року. Податкові накладні, виписані ТОВ «БОЛРЕЙД» в адресу ТОВ «ТД «Інвест-Пак» зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, не містять коди товару згідно УКТ ЗЕД.

В акті перевірки ДПІ в Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області посилається на інформацію, отриману відповідно до аналізу податкової звітності та інформаційних баз даних, згідно якої ТОВ «КОМПАНІЯ ДАМАСК» зареєстроване у січні 2015 року. Свідоцтво платника ПДВ видано 05.02.2015, інформація щодо чисельності працюючих на підприємстві відсутня. Аналізом ЄРПН не встановлено придбання ТОВ «КОМПАНІЯ ДАМАСК» товару, який було поставлено на ТОВ «ТД «Інвест-Пак».

Таким чином, перевіркою не підтверджено поставку товарів ТОВ «КОМПАНІЯ ДАМАСК» в адресу ТОВ «ТД «Інвест-Пак» у березні 2015 року на суму 250216,92 грн., у тому числі ПДВ - 41702, 82 грн..

За результатами перевірки зроблено висновок, що внаслідок віднесення ТОВ «ТД «Інвест-Пак» до складу податкового кредиту та витрат сум по операціях із ТОВ «БОЛРЕЙД», ТОВ «КОМПАНІЯ ДАМАСК» платником порушено п.14.1.36, 14.1.181, п.14.1 ст. 14, п.198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 58158 грн., в тому числі за березень 2015 року на суму 58158 грн.

ТОВ «ТД «Інвест-Пак» до ДПІ в Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області надано заперечення від 24.07.2015 № 541 на акт перевірки (а.с. 71-73, т.2), за розглядом яких ДПІ в Комунарському районі м. Запоріжжя листом від 29.07.2015 № 8654/10/08-27-22-0311 платнику надано відповідь, відповідно до якої висновки акту перевірки від 22.07.2015 №1896/08-27-2203/38664852 залишені без змін (а.с. 110-114, т.2).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.07.2015 №0000942203, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 87 237 грн. 00 коп., у тому числі: за основним платежем у сумі 58 158 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 29 079 грн. 00 коп.

Позивач, не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що 10.12.2015 та 18.12.2015 представником позивача надано додаткові пояснення, у яких викладено додаткові обґрунтування заявлених позовних вимог з посиланням на протиправність дій відповідача стосовно призначення та проведення перевірки.

Суд звертає увагу, що виходячи зі змісту ст.ст.2, 6, 17 КАС дії суб'єкта владних повноважень можуть бути окремим предметом оскарження із застосуванням відповідних правових наслідків.

Отже, порушення контролюючим органом порядку направлення запиту на отримання інформації та її документального підтвердження, а також порушення порядку призначення перевірки, можуть бути підставою для висновків про протиправність таких дій контролюючого органу, адже вони є самостійною частиною процесу реалізації контролюючим органом наданих йому чинним законодавством повноважень.

Разом з тим, позивач в адміністративному позові не заявляє позовних вимог про визнання дій ДПІ протиправними, а оскаржує лише результат реалізації контролюючим органом наданих йому повноважень у формі податкового-повідомлення рішення.

Суд зазначає, що за змістом ч.ч.2 та 3 ст.11 КАС, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог. При цьому, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, предметом дослідження в даній справі є результат реалізації повноважень контролюючого органу, тобто правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у свою чергу питання правомірності дій контролюючого органу судом не досліджується, оскільки знаходиться поза межами предмету оскарження.

Враховуючи, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки акту перевірки, для вирішення позовних вимог суд вважає за необхідне дослідити обґрунтованість цих висновків.

З Акта перевірки судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став висновок відповідача про відсутність факту реального вчинення господарських операцій з ТОВ «БОЛРЕЙД», ТОВ «КОМПАНІЯ ДАМАСК».

Суд зазначає, що відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Положеннями п.198.2 ст.198 ПК передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.200.1 ст.200 ПК сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 ПК при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.4 ст.200 ПК при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З матеріалів справи судом встановлено, що 02.02.2015 між позивачем та ТОВ "БОЛРЕЙД" укладено договір поставки товара №02/02/15 (а.с.141-142, т.1), відповідно до умов якого постачальник (ТОВ «БОЛРЕЙД») зобов'язується передати у власність покупця (ТОВ «ТД «Інвест-Пак») товари, визначені в накладній, а покупець зобов'язується прийняти товари і сплатити їх на умовах договору.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем у ТОВ "БОЛРЕЙД" придбавався товар - стрічка поліпропіленова, стрейч-плівка, стрічка ПВХ, який в подальшому був реалізований іншим покупцям.

На підтвердження документального здійснення господарської операції позивачем з ТОВ «БОЛРЕЙД» до матеріалів справи надано договір поставки товару № 02/02/15 від 02.02.2015 та додаткова угода до нього; видаткова накладна № 22391 від 23.02.2015; податкова накладна № 673 від 23.02.2015; товарно-транспортна накладна № Р22391 від 23.02.2015; договір оренди транспортного засобу від 15.10.2014; платіжне доручення № 759 від 10.06.2015 на суму 98727,98грн.; бухгалтерський рахунок № 281, що підтверджує знаходження товару на складі та подальший його рух; картка рахунку 631 та оборотно-сальдова відомість, що підтверджує подальший рух товарів, придбаних у постачальника; податкова звітність щодо найманих працівників (1-ДФ); наказ на водія ОСОБА_3 (а.с. 134-135, 141-153, т.1).

Крім того, з матеріалів справи судом встановлено, що 03.03.2015 між позивачем та ТОВ "КОМПАНІЯ ДАМАСК" укладено договір поставки товару №03/03-1 (а.с.71-73, т.1), відповідно до умов якого постачальник - ТОВ "КОМПАНІЯ ДАМАСК" зобов'язується передати у власність покупця - ТОВ "ТД "Інвест-Пак" товари, визначені в накладній, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем у ТОВ "Компанія ДАМАСК" придбавався товар - стрічка поліпропіленова, який в подальшому був реалізований іншим покупцям.

На підтвердження документального здійснення господарської операції позивачем з ТОВ «КОМПАНІЯ ДАМАСК» до матеріалів справи надано договір поставки товару № 03/03-1 від 03.03.2015 та додаткові угоди до нього; видаткові накладні № 6 від 26.03.2015 та № 5 від 20.03.2015; податкові накладні № 6 від 26.03.2015 та № 5 від 20.03.2015; товарно-транспортні накладні № 6 від 26.03.2015 та № 5 від 20.03.2015; договір оренди транспортного засобу від 15.10.2014; платіжне доручення № 621 від 21.04.2015 на суму 250216,92 грн.; бухгалтерський рахунок № 281, що підтверджує знаходження товару на складі та подальший його рух; картка рахунку 631 та оборотно-сальдова відомість, що підтверджує розрахунок з постачальником; податкова звітність щодо найманих працівників (1-ДФ); наказ на водія ОСОБА_3 (а.с. 71-93,134-135 т.1).

В ході розгляду справи представником позивача надавались пояснення, що закупівля продукції - стрічки поліпропіленової здійснювалась з метою подальшого продажу для отримання прибутку. Придбання товару здійснювалось відповідно до виду своєї діяльності, що визначено Статутом. Відповідно до розділу 2 Статуту товариства, предметом діяльності позивача є, окрім іншого, оптова торгівля хімічними продуктами, оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (а.с. 113, т.1). За поясненнями представника позивача, стрейч-товари відносяться до угрупувань хімічних продуктів, а отже, позивач здійснював господарські операції у відповідності із Статутом.

Суд вважає за необхідне зазначити, що податкові накладні, наявні в матеріалах справи, виписані ТОВ «БОЛРЕЙД», ТОВ «КОМПАНІЯ ДАМАСК» для документального оформлення виконання умов договорів, містять відомості про адресу місцезнаходження покупця та продавців, одиниці виміру товару, кількість товару, ціну товару, тому відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів відсутні, що не заперечується і відповідачем в акті перевірки. За таких обставин, підстави для невключення сум податку на додану вартість по вказаних податкових накладних до складу податкового кредиту позивача відсутні.

Стосовно посилань відповідача на те, що перевезення вантажу здійснювалось автотранспортом, який не належить сторонам, між якими було укладено договір, суд зазначає, що чинне законодавство України не забороняє суб'єктам господарювання залучати до перевезень товару третіх осіб.

Крім того, як встановлено з матеріалів справи перевезення придбаного позивачем товару здійснювалось саме підприємством позивача за допомогою орендованого автотранспорту, на підтвердження чого до матеріалів справи надано копії договору оренди автотранспортного засобу (а.с.134, т.1). Під час судового засідання були наведені пояснення та документальні підтвердження руху товарів, що придбавався у контрагентів іншим контрагентам (а.с. 95-111, т.1).

Окрім того, позивач забезпечив явку свідка у судове засідання, а саме - водія ТОВ «ТД «Інвест-Пак» ОСОБА_4, який надав пояснення щодо процесу транспортування товару починаючи з виїзду м. Запоріжжя до прибуття в пункт навантаження товарів у м. Дніпропетровську та назад до м. Запоріжжя. Враховуючи попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, а також приведення свідка до присяги, у суду не має підстав ставити під сумнів надані свідком покази.

Щодо посилань відповідача на певні недоліки у товарно - транспортних документах, а саме те, що пункт навантаження не відповідає адресі, яка зазначена у видаткових та податкових накладних, суд зазначає, що позивачем до матеріалів справи надані додаткові угоди до договорів поставки № 03/03-1 від 03.03.2015 та № 02/02/15 від 02.02.2015 де було уточнено адресу завантаження товару на складі постачальника (м. Дніпропетровськ).

В акті зазначається, що в ході перевірки встановлено фактичне не здійснення господарських операцій, тобто відсутність постачання товарів.

Згідно з пп. 14.1.191. п. 14.1. ст. 14 ПК України постачання товарів - це будь-яка передача права на розпорядження товарами як власника, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Постачання товарів є різновидом цивільно-правових правочинів, недійсність яких може бути визнана на підставах, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі судом не вимагається визнання такого правочину недійсним. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі.

Стаття 204 ЦК України встановлює презумпцію правомірності цивільних правочинів, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо правочин суд не визнав недійсним. Зі змісту цієї норми випливає, що підстави недійсності правочинів можуть бути передбачені виключно законами. Правочин може бути визнаний недійсним тільки на підставі і за наслідками, передбаченими законом.

Відповідно до ст. 20 ПК України податковим органам не надане право визначати дійсність чи не дійсність правочинів.

В акті перевірки не наведено підстав для визнання правочинів нікчемними.

З підстав, викладених в акті перевірки, що наведені як докази фактичного нездійснення господарських операцій, зокрема, між ТОВ «ТД «Інвест-Пак» та ТОВ «БОЛРЕЙД», позивач звернувся до Господарського суду м. Києва про визнання недійсним укладеного договору між ним та його постачальником.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 05.04.2016 у справі № 908/434/16 у задоволенні позовних вимог ТОВ «ТД «Інвест-Пак» було відмовлено. В мотивуючій частині рішення суд зазначає про відсутність підстав вважати укладений договір недійсним. В свою чергу зазначає, що висновки, викладені в акті перевірки не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас судження контролюючого органу про нікчемність окремих угод (або наявність підстав для визнання їх недійсними) є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить законодавству (а.с. 168-169, т. 2).

Відповідно до п. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доводяться при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті ж особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом досліджено, що на момент здійснення господарських операцій контрагенти позивача були належним чином зареєстровані як суб'єкти господарювання у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та платником ПДВ, що не заперечується податковим органом.

Податковим органом не надано належних доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по господарських операціях на час їх виконання, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб.

Акт від 22.07.2015 № 1896/08-27-2203/38664852 не містить будь-яких обставин та доказів щодо порушення контрагентами позивача норм податкового законодавства, а лише зазначено, що аналізом ЄРПН не встановлено придбання ТОВ «БОЛРЕЙД» та ТОВ «КОМПАНІЯ ДАМАСК» товарів, а тому поставлено під сумнів можливість його поставки ТОВ «ТД «Інвест-Пак».

Проте, слід зазначити, що в разі наявності у контролюючого органу інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Згідно ст.1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції" ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява №3991/03) визначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Також, у п. 38 рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України" (заява N 803/02) зазначено, що на думку суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Суд звертає увагу, що при дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування податкового кредиту платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку.

З огляду на викладене, доводи відповідача про допущені з боку позивача порушення вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами спростовані дослідженими у судових засіданнях доказами.

Таким чином, висновки податкового органу про заниження підприємством за лютий та березень 2015 року податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «БОЛРЕЙД» та ТОВ «КОМПАНІЯ ДАМАСК» мають характер припущень та є необґрунтованими, а відтак, не можуть бути покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення.

Крім того, в ході судового розгляду справи судом було з'ясовано, що оскаржуване у цій справі податкове повідомлення-рішення, в частині застосування штрафних санкцій, на підставі вимог п.123.1 ст. 123 ПК України, в розмірі 50% на суму 29079,00 грн., обґрунтовується відповідачем тим, що до позивача податковим повідомленням-рішенням від 29.04.2015 №0000602203 застосовувався штраф на підставі зазначеної норми в розмірі 25%.

Судом з'ясовано, що 04.08.2015 ТОВ «ТД «Інвест-Пак» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.04.2015 № 0000602203 та № 0000612203.

За результатами розгляду, постановою суду по справі №808/4360/15 від 26.11.2015 адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області від 29.04.2015 №0000602203 та №0000612203.

Постанова суду по справі №808/4360/15 набрала законної сили 31.05.2015 (а.с. 160-161, т.2).

Таким чином, штрафні санкції застосовані контролюючим органом також неправомірно.

Отже, наявні підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «ТД «Інвест-Пак» та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.07.2015 №0000942203.

Згідно із ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 94, 158, 160, 161, 162, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Інвест-Пак» до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області від 30.07.2015 №0000942203, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 87 237 грн. 00 коп., у тому числі: за основним платежем у сумі 58158 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 29079 грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (69067, м. Запоріжжя, вул. Оранжерейна, буд.23, ЄДРПОУ 39488289) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Інвест-Пак» (69050, м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шоссе, буд.8, ЄДРПОУ 38664852) судовий збір у розмірі 1308 (одна тисяча триста вісім) грн. 56 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя І.В.Садовий