Ухвала

від 17.11.2016 по справі 808/8697/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 листопада 2016 рокусправа № 808/8697/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.

судді: Головко О.В. Суховаров А.В.

секретар судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Інвест-Пак» до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «Інвест-Пак» (далі за текстом - ТОВ «ТД «Інвест-Пак») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми «Р» №0000942203 від 30.07.2015 на загальну суму 87237, 00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року задоволено адміністративний позов. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від 30.07.2015 №0000942203, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 87237 грн. 00 коп., у тому числі: за основним платежем у сумі 58158 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 29079 грн. 00 коп.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги посилаєте на те, що ДПІ було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «ТД «Інвест-Пак». Так, податковим органом встановлено, що документи, надані товариством до перевірки, не дають змоги ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій (послуг з навантаження-розвантаження), не наведено інформації щодо адреси місця навантаження та розвантаження товару. Таким чином, позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинах з його контрагентами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ «ТД «Інвест-Пак» зареєстровано на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради за №1031020000034323 від 24.04.2013 та

перебуває на обліку в ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя з 25.04.2013, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва №200128396 від 01.07.2013.

Відповідно до наказу ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя № 351 від 09.07.2015, у період з 16.07.2015 по 17.07.2015 фахівцями контролюючого органу проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Болрейд» за лютий 2015 року, з ТОВ «Компанія Дамаск» за березень 2015 року.

Копію наказу від 09.07.2015 № 351 та письмове повідомлення від 09.07.2015 про дату початку і місце проведення такої перевірки вручено під розписку 09.07.2015 уповноваженому представнику ТОВ «ТД «Інвест-Пак».

За результатами перевірки податковим органом складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №1896/08-27-2203/38664852 від 22.07.2015.

Так, згідно декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «БОЛРЕЙД» на суму 16454, 66 грн.

Відповідно до наданих позивачем до перевірки первинних документів, податковим органом встановлено, що між ТОВ «ТД «Інвест-Пак» та ТОВ «Болрейд» укладено договір поставки товарів №02/02/15 від 02.02.2015.

Відповідно до змісту акту перевірки ДПІ в Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, податковий орган посилається на інформацію, отриману відповідно до аналізу податкової звітності та інформаційних баз даних, згідно якої ТОВ «Болрейд» знаходиться у процедурі припинення. Свідоцтво платника ПДВ від 01.10.2014 анульоване 02.07.2015 за причиною внесення до ЄДР запису про відсутність за місцезнаходженням. Чисельність працюючих на підприємства склала 1 особу (директор).

Згідно даних аналізу Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) не встановлено придбання ТОВ «Болрейд» товару, який було поставлено на ТОВ «ТД «Інвест-Пак». Таким чином, перевіркою не підтверджено поставку товарів ТОВ «Болрейд» на адресу ТОВ «ТД «Інвест-Пак» у лютому 2015 року на суму 98727,98 грн., у тому числі ПДВ - 16454, 66 грн.

Також, згідно декларацій з податку на додану вартість за березень 2015 року позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія Дамаск» на суму 41702,82 грн.

В акті перевірки ДПІ в Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області посилається на інформацію, отриману відповідно до аналізу податкової звітності та інформаційних баз даних, згідно якої ТОВ «Компанія Дамаск» зареєстроване у січні 2015 року. Свідоцтво платника ПДВ видано 05.02.2015, інформація щодо чисельності працюючих на підприємстві відсутня. Аналізом ЄРПН не встановлено придбання ТОВ «Компанія Дамаск» товару, який було поставлено на ТОВ «ТД «Інвест-Пак».

Таким чином, перевіркою не підтверджено поставку товарів ТОВ «Компанія Дамаск» в адресу ТОВ «ТД «Інвест-Пак» у березні 2015 року на суму 250216,92 грн., у тому числі ПДВ - 41702, 82 грн..

За результатами перевірки зроблено висновок, що внаслідок віднесення ТОВ «ТД «Інвест-Пак» до складу податкового кредиту та витрат сум по операціях із ТОВ «Болрейд», ТОВ «Компанія Дамаск» платником порушено п.14.1.36, 14.1.181, п.14.1 ст. 14, п.198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 58158 грн., в тому числі за березень 2015 року на суму 58158 грн.

ТОВ «ТД «Інвест-Пак» до ДПІ в Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області надано заперечення від 24.07.2015 № 541 на акт перевірки. (а.с. 71-73, т.2)

За результатами розгляду заперечень, ДПІ в Комунарському районі м. Запоріжжя листом від 29.07.2015 № 8654/10/08-27-22-0311 платнику надано відповідь, відповідно до якої висновки акту перевірки від 22.07.2015 №1896/08-27-2203/38664852 залишені без змін. (а.с. 110-114, т.2)

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.07.2015 №0000942203, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 87 237 грн. 00 коп., у тому числі: за основним платежем у сумі 58158 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 29 079 грн. 00 коп.

Так, судом першої інстанції встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення став висновок відповідача про відсутність факту реального вчинення господарських операцій з ТОВ «Болрейд», ТОВ «Компанія Дамаск».

Відповідно до підпункту 14.1.36 статті 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбаченог, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Положеннями пункту 198.2 статті 198 ПК передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пункту 200.1 статті 200 ПК сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 статті 200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.4 ст.200 ПК при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом першої інстанції встановлено, що 02.02.2015 між позивачем та ТОВ «Болрейд» укладено договір поставки товара №02/02/15. (а.с.141-142, т.1)

Відповідно до умов вказаного договору постачальник (ТОВ «Болрейд») зобов'язується передати у власність покупця (ТОВ «ТД «Інвест-Пак») товари, визначені в накладній, а покупець зобов'язується прийняти товари і сплатити їх на умовах договору.

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що позивачем у ТОВ «Болрейд» придбавався товар - стрічка поліпропіленова, стрейч-плівка, стрічка ПВХ, який в подальшому був реалізований іншим покупцям.

Здійснення вищезазначених операцій підтверджується долученими до матеріалів справи документами: договір поставки товару № 02/02/15 від 02.02.2015 та додаткова угода до нього; видаткова накладна № 22391 від 23.02.2015; податкова накладна № 673 від 23.02.2015; товарно-транспортна накладна № Р22391 від 23.02.2015; договір оренди транспортного засобу від 15.10.2014; платіжне доручення № 759 від 10.06.2015 на суму 98727,98грн.; бухгалтерський рахунок № 281, що підтверджує знаходження товару на складі та подальший його рух; картка рахунку 631 та оборотно-сальдова відомість, що підтверджує подальший рух товарів, придбаних у постачальника; податкова звітність щодо найманих працівників (1-ДФ); наказ на водія ОСОБА_1 (а.с. 134-135, 141-153, т.1)

Відповідно до матеріалів справи, 03.03.2015 між позивачем та ТОВ «Компанія Дамаск» укладено договір поставки товару №03/03-1. (а.с.71-73, т.1)

Відповідно до умов вищевказаного договору, постачальник - ТОВ ТОВ «Компанія Дамаск» зобов'язується передати у власність покупця - ТОВ «ТД «Інвест-Пак» товари, визначені в накладній, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що позивачем у ТОВ ТОВ «Компанія Дамаск» придбавався товар - стрічка поліпропіленова, який в подальшому був реалізований іншим покупцям.

Здійснення вищезазначеної операції підтверджується долученими до матеріалів справи документами: договір поставки товару № 03/03-1 від 03.03.2015 та додаткові угоди до нього; видаткові накладні № 6 від 26.03.2015 та № 5 від 20.03.2015; податкові накладні № 6 від 26.03.2015 та № 5 від 20.03.2015; товарно-транспортні накладні № 6 від 26.03.2015 та № 5 від 20.03.2015; договір оренди транспортного засобу від 15.10.2014; платіжне доручення № 621 від 21.04.2015 на суму 250216,92 грн.; бухгалтерський рахунок № 281, що підтверджує знаходження товару на складі та подальший його рух; картка рахунку 631 та оборотно-сальдова відомість, що підтверджує розрахунок з постачальником; податкова звітність щодо найманих працівників (1-ДФ); наказ на водія ОСОБА_1 (а.с. 71-93,134-135 т.1)

Під час розгляду справи судом першої інстанції, представником позивача надавались пояснення, що закупівля продукції - стрічки поліпропіленової здійснювалась з метою подальшого продажу для отримання прибутку. Придбання товару здійснювалось відповідно до виду своєї діяльності, що визначено Статутом. Відповідно до розділу 2 Статуту товариства, предметом діяльності позивача є, окрім іншого, оптова торгівля хімічними продуктами, оптова торгівля іншими товарами господарського призначення. З пояснень представника позивача, стрейч-товари відносяться до угрупувань хімічних продуктів, а отже, позивач здійснював господарські операції у відповідності із Статутом. (а.с. 113, т.1)

Так, податкові накладні, наявні в матеріалах справи, виписані ТОВ «Болрейд», ТОВ «Компанія Дамаск» для документального оформлення виконання умов договорів, містять відомості про адресу місцезнаходження покупця та продавців, одиниці виміру товару, кількість товару, ціну товару, тому відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів відсутні, що не заперечується і відповідачем в акті перевірки. За таких обставин, підстави для невключення сум податку на додану вартість по вказаних податкових накладних до складу податкового кредиту позивача відсутні.

Доводи відповідача відносно того, що перевезення вантажу здійснювалось автотранспортом, який не належить сторонам, між якими було укладено договір, є необґрунтованими, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства України не забороняється суб'єктам господарювання залучати до перевезень товару третіх осіб.

Відповідно до матеріалів справи встановлено, що перевезення придбаного позивачем товару здійснювалось саме підприємством позивача за допомогою орендованого автотранспорту, на підтвердження чого до матеріалів справи надано копії договору оренди автотранспортного засобу. (а.с.134, т.1)

Під час розгляду справи сдом першої інстанції, позивачем були наведені пояснення та документальні підтвердження руху товарів, що придбавався у контрагентів іншим контрагентам. (а.с. 95-111, т.1)

Крім того, позивач забезпечив явку свідка у судове засідання суду першої інстанції, а саме - водія ТОВ «ТД «Інвест-Пак» ОСОБА_2, який надав пояснення щодо процесу транспортування товару починаючи з виїзду м. Запоріжжя до прибуття в пункт навантаження товарів у м. Дніпропетровську та назад до м. Запоріжжя.

Також, ТОВ «ТД «Інвест-Пак» долучено до матеріалів справи додаткові угоди до договорів поставки № 03/03-1 від 03.03.2015 та № 02/02/15 від 02.02.2015 з уточненою адресою завантаження товару на складі постачальника (м.Дніпропетровськ), що спростовує доводи відповідача щодо наявності недоліків у товарно - транспортних документах, а саме те, що пункт навантаження не відповідає адресі, яка зазначена у видаткових та податкових накладних.

Відповідно до змісту акту перевірки, податковим органом встановлено фактичне не здійснення господарських операцій, тобто відсутність постачання товарів, проте підстав для визнання правочинів нікчемними не наведено.

З підстав, викладених в акті перевірки, що наведені як докази фактичного нездійснення господарських операцій, зокрема, між ТОВ «ТД «Інвест-Пак» та ТОВ «Болрейд», позивач звернувся до Господарського суду м. Києва про визнання недійсним укладеного договору між ним та його постачальником.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 05.04.2016 у справі № 908/434/16 у задоволенні позовних вимог ТОВ «ТД «Інвест-Пак» було відмовлено. В мотивуючій частині рішення суд зазначає про відсутність підстав вважати укладений договір недійсним. В свою чергу зазначає, що висновки, викладені в акті перевірки не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас судження контролюючого органу про нікчемність окремих угод (або наявність підстав для визнання їх недійсними) є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить законодавству. (а.с. 168-169, т. 2)

Положеннями статті 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доводяться при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті ж особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судами досліджено, що на момент здійснення господарських операцій контрагенти позивача були належним чином зареєстровані як суб'єкти господарювання у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та платником ПДВ, що не заперечується податковим органом.

Відповідачем не надано належних доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по господарських операціях на час їх виконання, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб.

При цьому, доводи відповідача про допущені з боку позивача порушення вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами, спростовані наявними в матеріалах справи доказами.

А отже, висновки податкового органу про заниження підприємством за лютий та березень 2015 року податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Болрейд» та ТОВ «Компанія Дамаск» мають характер припущень та є необґрунтованими, а відтак, не можуть бути покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення.

Крім того, під час розгляду справи, судом першої встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, в частині застосування штрафних санкцій, на підставі вимог пункту 123.1 статті 123 ПК України, в розмірі 50% на суму 29079,00 грн., обґрунтовується відповідачем тим, що до позивача податковим повідомленням-рішенням від 29.04.2015 №0000602203 застосовувався штраф на підставі зазначеної норми в розмірі 25%.

Так, 04.08.2015 ТОВ «ТД «Інвест-Пак» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.04.2015 № 0000602203 та № 0000612203.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.11.2015 у справі №808/4360/15 адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області від 29.04.2015 №0000602203 та №0000612203.

Постанова суду по справі №808/4360/15 набрала законної сили 31.05.2015. (а.с. 160-161, т.2)

На підставі викладеного, штрафні санкції застосовані ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області є неправомірно.

Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від 30.07.2015 №0000942203.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року у справі №808/8697/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров