Постанова

від 20.10.2011 по справі 2а-8091/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 жовтня 2011 року № 2а-8091/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-Центр" до Управління у справах захисту прав споживачів у м.Києві про визнання протиправною та скасування постанови від 26.04.2011 року ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Терра-Центр» (надалі -Позивач) звернулось, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Управління у справах захисту прав споживачів у місті Києві (надалі -Відповідач) про визнання протиправною та скасування Постанови №001303/пром від 26.04.2011 р. про накладення стягнень передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

В судовому засіданні представник Позивача заявлений адміністративний позов підтримав в повному обсязі та посилається на відсутність повноважень на проведення перевірки ТОВ «Терра-Центр», порушення порядку проведення перевірки та не погоджується з встановленими порушеннями.

Відповідач проти позову заперечив, аргументуючи заперечення тим, що виявлене правопорушення підтверджується та належним чином зафіксовано актом перевірки. Тому Відповідач при винесенні оскаржуваної Постанови діяв в межах своєї компетенції, а оскаржувана постанова відповідає вимогам чинного законодавства.

Враховуючи викладене, відповідач винесену Постанову вважає правомірною та просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Розглянувши матеріали справи, подані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та подані заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва

встановив:

29 жовтня 2010 фахівцями Управління на підставі повноважень, передбачених ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів»ОСОБА_1 та ОСОБА_2, згідно направлення на право проведення перевірки від 25 жовтня 2010 №003962/0487 було проведено планову перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів у ТОВ «Терра-Центр»в ТРЦ «Україна», за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 3.

За результатами перевірки складено акт перевірки № 002611 від 29 жовтня 2010 року в якому зафіксовано виявлені під час перевірки порушення, а саме зазначено, що при контрольно-вибірковому інспектуванні мебельних виробів до реалізації пропонувалась продукція, забезпечена цінниками з позначенням роздрібних цін, без необхідної доступної достовірної та своєчасної інформації про товарний знак товару, крім того маркування виготовлено не друкарським способом чим порушено вимоги п. 2 Правил 7 Меблі «Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами»затверджених Наказом Міністерства економіки України № 104 від 19.04.2007 року, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 155 КУпАП України та порушено вимоги ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів»за що передбачена відповідальність згідно ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

На підставі акту перевірки за Управлінням у справах захисту прав споживачів у місті Києві винесена оскаржувана Постанова від 26.04.2011р. №001303/пром. про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якої до ТОВ «Терра-Центр»застосовано штраф у розмірі 14693,60 грн., тобто у розмірі 30% вартості одержаної для реалізації партії товару.

Позивач не погоджується з вказаною Постановою як такою, що винесена незаконно та безпідставно з тих підстав, що на ярликах міститься вся необхідна інформація, передбачена ст.. 15 Закону України «Про захист прав споживачів».

Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з доводами позивача про протиправність оскаржуваної постанови та вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про захист прав споживачів" спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, зокрема, перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.

Управління у справах захисту прав споживачів у м. Києві діє у межах повноважень, визначених ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів»та згідно Положення про Управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Держспоживстандарту від 23.06.2009р. №229, зареєстрованого в міністерстві юстиції України від 15.07.2009р. за №636/16652.

Відповідно до п. 5 Положення територіальні органи мають право: безперешкодно входити до будь-яких виробничих, складських, торгівельних та інших приміщень суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг для перевірки якості товарів (робіт, послуг), дотримання обов'язкових вимог щодо їх безпеки, а також дотримання правил торгівлі та надання послуг.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

При цьому, як свідчить акт перевірки та не заперечується позивачем, планова перевірка проведена відповідачем на підставі направлення №003962/0487 від 25.10.2010р., службові особи були допущені до перевірки та зробили відповідний запис у журналі реєстрації перевірок позивача.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дійсно, відповідно до р. 2 глави 7 п. 2 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України №104 від 19.04.2007, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.11.2007 за № 1257/14524 (далі - Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами) кожний меблевий виріб повинен мати маркування, яке наноситься на приклеєний до виробу паперовий ярлик, виготовлений друкарським способом. Дозволяється наносити маркування штемпелюванням, штампуванням, випалюванням. Маркування передбачає наявність інформації про найменування підприємства-виробника, його місцезнаходження, товарний знак, назву виробу, артикул, дату виготовлення, найменування нормативного документа, вимогам якого повинен відповідати вітчизняний товар. На всі вироби, що входять до складу набору (гарнітура) меблів, поряд з ярликом має бути нанесений умовний знак або номер, що вказує на належність виробу до набору (гарнітура). До упаковки меблів має бути прикріплений зразок личкувальної тканини. У разі відсутності упаковки або застосування прозорої (поліетиленової) упаковки зразок тканини має бути прикріплений до виробу.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу вищевказаних норм видно, що санкції за порушення р. 2 глави 7 п. 2 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, визначені п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України В«Про захист прав споживачівВ» , можуть бути застосовані до суб'єктів господарювання, які є продавцями товарів без належного маркування.

Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів»споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на необхідну, доступну, достовірну інформацію та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника(виконавця, продавця). Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію повинна містити відомості про товар.

Згідно ч. 2 ст. 15 Закону Україна «Про захист прав споживачів»інформація про товар доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Джерелами інформації є передбачені або встановлені Законом носії інформації, які являють собою матеріальні об'єкти, що зберігають інформацію, а також повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи. За режимом доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.

Доступ до відкритої інформації забезпечується шляхом систематичної публікації її в офіційних друкованих виданнях; поширення її засобами масової комунікації; безпосереднього її надання заінтересованим громадянам. Інформація про строк придатності є масової, а також інформацією з відкритим режимом доступу.

Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

За відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар п. 7 ч.1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів»передбачено відповідальність у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару.

Джерелами інформації є передбачені або встановлені Законом носії інформації, які являють собою матеріальні об'єкти, що зберігають інформацію, а також повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи. За режимом доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.

Доступ до відкритої інформації забезпечується шляхом систематичної публікації її в офіційних друкованих виданнях; поширення її засобами масової комунікації; безпосереднього її надання заінтересованим громадянам. Інформація про строк придатності є масової, а також інформацією з відкритим режимом доступу.

Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

В ході проведення перевірки з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів при реалізації непродовольчих товарів в господарської одиниці магазині «Jysk»в ТРЦ «Україна», що належить ТОВ «Терра-Центр», була встановлена відсутність інформації про товарний знак товару при реалізації мебельних виробів.

В судовому засіданні були досліджені паперові ярлики, що були наклеєні на меблеві вироби. Встановлено, що дані ярлики містять інформацію про найменування підприємства - виробника, його місцезнаходження, назву виробу та іншу інформацію, передбачену ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів»та п. 2 Глави 7 Меблі Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами.

Суд не погоджується з посиланням відповідача в акті на відсутність інформації про товарний знак на меблевих виробах, перелік яких наведено у таблиці 1 до акту, оскільки вважає, що така інформація не може міститись на цих ярликах, оскільки виробник даних меблів не має захищеного товарного знаку, а тому він не використовується при маркуванні продукції даного виробника.

Дане обґрунтування було викладене позивачем у запереченні до акту перевірки, що отримане відповідачем 09.11.2010р. вх. №2387, проте не взято Управлінням до уваги при винесені оскаржуваної Постанови №001303/пром. від 26.04.2011р.

Крім того, суд не погоджується з висновками акту перевірки щодо порушення позивачем вимог ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів»та п. 2 Глави 7 Меблі Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, а саме: маркування виготовлено не друкарським способом, та дере до уваги наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України показання свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В судовому засіданні 09.09.2011р. була допитана в якості свідка головний спеціаліст Управління у справах захисту прав споживачів у м. Києві ОСОБА_1, що здійснювала перевірку магазину «Jysk»в ТРЦ «Україна», що належить ТОВ «Терра-Центр». З пояснень свідка ОСОБА_1 встановлено, що під час перевірки на товарах були саме ті ярлики, зразки яких додані позивачем до матеріалів справи. Свідок вважає, що дані ярлики виготовлені не друкарським способом, оскільки позивач не надав доказів того, що ярлики надруковані типографією, зокрема, не надав зразки замовлення і найменування типографії.

Пункт 7 частини 1 статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» згідно змісту передбачає відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію.

В даному випадку необхідна інформація наявна на ярликах, тоді як нанесення інформації на ярлик шляхом роздрукуванням на принтері, а не в умовах типографії, не може вважатися її відсутністю та не свідчить про її недоступність, недостовірність та несвоєчасність.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений обов'язок доказування суб'єктом владних повноважень правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності. Судом вставлено, що відповідач не надав належних доказів правомірності свого рішення, висновки акту перевірки не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді та не підтверджуються матеріалами справи, а відтак, і факт порушення позивачем вимог законодавства про захист прав споживачів не може вважатися встановленим.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність встановлення відповідачем в акті №002611 від 29.10.2010р. порушення позивачем законодавства про захист прав споживачів, а спірна постанова відповідача №001303/пром. від 26.04.2010 р. про накладення стягнень передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»винесена за наслідками такої перевірки підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства.

Таким чином, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та такими, що в даному випадку підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати Постанову №001303/пром. від 26.04.2011 року Управління у справах захисту споживачів у м. Києві.

3. Судові витрати у розмірі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра-Центр»(04073, м. Київ, пр.-т. Московський, 9, код ЄДРПОУ 32798799) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя П.О. Григорович