Рішення

від 30.08.2016 по справі 902/1123/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 серпня 2016 р. Справа № 902/1123/15

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Матущак О.В.

представників:

позивача (відповідача за зустрічним позовом): ОСОБА_1, довіреність № 01-11/161 від 29.08.2016р.,

ОСОБА_2, довіреність № 01-11/159 від 26.08.2016р.;

відповідача (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_3 (керівник),

ОСОБА_4, довіреність №б/н від 19.07.2016р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за первісним позовом : управління житлово-комунального господарства та комунальної власності Хмільницької міської ради (вул. Столярчука, 10, м. Хмільник, 22000)

до : приватного підприємства "Будівельна компанія "Промінь" (вул. Чернігівська, 1-А, м. Вінниця, 21017)

про повернення 450000 грн збитків

та зустрічним позовом: приватного підприємства "Будівельна компанія "Промінь" (вул. Чернігівська, 1-А, м. Вінниця, 21017)

до: управління житлово-комунального господарства та комунальної власності Хмільницької міської ради (вул. Столярчука, 10, м. Хмільник, 22000)

про стягнення 64346 грн 40 коп. заборгованості за договором № 22/10/13/1 від 22.10.2013 р. та про продовження дії договору № 22/10/13/1 від 22.10.2013 р.,

ВСТАНОВИВ:

Управління житлово-комунального господарства та комунальної власності Хмільницької міської ради звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом до приватного підприємства "Будівельна компанія "Промінь" про повернення 450000 грн збитків.

Позовні вимоги управління житлово-комунального господарства та комунальної власності Хмільницької міської ради (замовник) мотивовані неналежним та несвоєчасним виконанням приватним підприємством "Будівельна компанія "Промінь" (підрядник) зобов'язань за договором підряду № 22/10/2013/1 від 22.10.2013р., а саме ремонтних робіт дороги по вул. І.Богуна у місті Хмільнику, внаслідок чого йому заподіяно збитки в розмірі 450000 грн. Дані кошти були перераховані підряднику в якості оплати виконаних робіт. При цьому управління житлово-комунального господарства та комунальної власності Хмільницької міської ради також зазначає, що ремонтні роботи виконувались з відступленням від календарного плану, в період до 05.07.2014 р. з моменту перерахування авансового платежу в сумі 450000 грн ремонтні роботи фактично не здійснювались.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 13.08.2015р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/1123/15 з призначенням її до розгляду. Крім того ухвалою від цієї ж дати відхилено клопотання управління житлово-комунального господарства та комунальної власності Хмільницької міської ради про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахункові рахунки та майно відповідача.

27.08.2015р. ухвалою суду розгляд справи відкладено до 16.09.2015р. у зв'язку із надходженням до суду зустрічної позовної заяви приватного підприємства "Будівельна компанія "Промінь" та вирішенням питання щодо її прийняття.

Ухвалою суду від 27.08.2015р. вказану заяву відповідача судом повернуто без розгляду у зв'язку із наявністю недоліків передбачених ст. 63 ГПК України, що перешкоджали її прийняттю.

15.09.2015р. до суду повторно від відповідача приватного підприємства "Будівельна компанія "Промінь" надійшла зустрічна позовна заява до управління житлово-комунального господарства та комунальної власності Хмільницької міської ради про стягнення 64346 грн 40 коп. заборгованості за договором №22/10/13/1 від 22.10.2013 р. та про продовження дії договору № 22/10/13/1 від 22.10.2013 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач за зустрічною позовною заявою посилається на виконання робіт за договором підряду №22/10/2013/1 від 22.10.2013 р. на суму 514346 грн 40 грн від прийняття та оплати яких замовник, за твердженням позивача за зустрічним позовом, безпідставно ухиляється та необхідністю завершення робіт за вказаним договором в повному обсязі. В якості правових підстав позовних вимог позивач посилається на ст.ст.651, 882, ЦК України, п.5 ч.4 ст.40 Закону України "Про здійснення державних закупівель".

Ухвалою суду від 16.09.2015р. зустрічний позов приватного підприємства "Будівельна компанія "Промінь" прийнято для спільного розгляду з первісним позовом та призначена до розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до ухвали суду від 16.09.2015р. призначено судову будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі №902/1123/15; проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

09.08.2016р. до суду з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України повернулася справа №902/1123/15 з висновком судової будівельно-технічної експертизи №21957/15-42/2199/15-21 від 15.07.2016р.

Ухвалою суду від 10.08.2016р. поновлено провадження у даній справі та призначено її до розгляду 30.08.2016р.

В судовому засіданні (30.08.2016р.) представники позивача (відповідача за зустрічним позовом) заявлений позов підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в ньому та подані до суду докази, при цьому заперечили проти зустрічного позову.

Натомість представники відповідача (позивача за зустрічним позовом) зустрічний позов підтримали, щодо первісного позову заперечували з мотивів його необґрунтованості та безпідставності. При цьому представником позивача (відповідача за зустрічним позовом) в усному порядку заявлено клопотання про виклик в судове засідання на підставі ст.30 ГПК України інженера технічного нагляду ОСОБА_5, яке судом відхилено з огляду на необґрунтованість, оскільки останнім належним чином необґрунтовано необхідність виклику в судове засідання вказаної особи. До того ж не наведено жодних обґрунтувань відносно того, які обставини будуть встановлені в ході виклику в судове засідання ОСОБА_5, котрі не можуть бути встановленні в ході розгляду даної справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

22.10.2013р. між управлінням житлово-комунального господарства та комунальної власності Хмільницької міської ради (замовник) та приватним підприємством "Будівельна компанія "Промінь" (підрядник) укладено договір підряду №22/10/2013/1 (а.с. 12-14), відповідно до п.1.1 якого підрядник зобов'язується у жовтні-грудні місяцях 2013 року на свій ризик, своїми силами і засобами, із своїх матеріалів виконати роботи з реконструкції дороги по вул. Івана Богуна в м. Хмільнику Вінницької області та здати цей об'єкт замовнику у встановлений строк, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену у встановленому порядку проектну документацію, оформити у встановленому порядку дозвіл на початок виконання робіт, надати йому будівельний майданчик, прийняти об'єкт та виконані будівельні роботи, оплатити їх в порядку визначеному цим договором у разі повного та якісного виконання.

Згідно із п.п. 3.1, 3.2 Договору ціна договору є твердою , яка визначається відповідно до умов пропозиції конкурсних торгів та становить 2984,112 тис. грн., в тому числі ПДВ 497,352 тис. грн. Передбачений аванс на зазначені роботи становить в сумі 895,233 тис. грн.

Розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт та з врахуванням помісячного плану бюджетних асигнувань (п.4.1 Договору).

В якості додатків до договору сторонами підписано акт приймання-передачі проектної документації, календарний план, протокол погодження договірної ціни, титул будови (а.с.15-18, т.1).

Згідно із вказаними додатками кошторис у розмірі 2984112 грн передбачалось розподілити на жовтень (895233 грн), листопад (1524314,25 грн), грудень (564564,75 грн) відповідно, що кореспондується із планом фінансування робіт на 2013 рік (а.с. 17, т.с. 1).

12.11.2013 р. замовником було перераховано підряднику 450000 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 23, № 28 (а.с.19, т.с.1).

В грудні 2013 року сторонами було підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт форми № КБ-3 та акт приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в на суму 450000 грн (а.с.20-22, т.с.1).

30.12.2013 р. сторонами укладено додаткову угоду до договору підряду № 22/10/2013/1 від 22.10.2013р., згідно із якою сторони продовжили термін дії договору до повного виконання робіт з реконструкції частини дороги по вул. І. Богуна у м. Хмільнику Вінницької області, але не пізніше ніж 31.12.2014 р. (а.с. 24, т.с.1).

Згідно з календарним планом та графіком проведення робіт передбачалось розподілити грошові кошти в сумі 2534112 грн на березень (82081 грн), квітень (598647 грн), травень (1853384 грн) (а.с.24 зворот, т.с.1).

Із наявних у справі матеріалів слідує, що замовником було перераховано підряднику лише 450000 грн, про які вказувалось вище.

В свою чергу підрядник роботи передбачені договору підряду № 22/10/2013/1 від 22.10.2013 р. виконав не у повному обсязі та не в строки погоджені сторонами.

Зокрема, із наявних у справі актів обстеження складених комісійно із участю інспектора державного технічного нагляду ОСОБА_5 вбачається, що роботи до 05.07.2014р. не проводились взагалі, при цьому актом обстеження від 08.07.2014р. встановлено та підтверджено факт не проведення робіт з реконструкції частини дороги по вул. І. Богуна, у м. Хмільнику, а лише підтверджено факт розбирання асфальтобетонного покриття (фрезерування) проїжджої частини дороги (а.с.33-37, т.с. 1).

11.12.2014 р. на адресу замовника підрядником надіслано довідку про вартість виконаних будівельних робіт форми № КБ-3 та акт приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в на суму 655 335,65 грн (а.с. 38, 94-96, 99-101 т.с. 1).

Листом від 26.12.2014р. №01-07/162 замовник повідомив про необхідність та обов'язковість погодження актів з інженером з технічного нагляду ОСОБА_5 (а.с. 39, 97-98 т.с. 1).

Також в матеріалах справи містить ряд вимог позивача за первісним позовом, адресованих підряднику (відповідачу за зустрічним позовом) щодо повернення авансового платежу з попередженням про можливе розірвання договору підряду, у випадку невиконання робіт (а.с. 25-32, т.с. 1).

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Що стосується вимог позивача за первісним позовом.

Як зазначалось вище, позивачем за первісним позовом заявлено вимогу про стягнення з відповідача 450000 грн збитків, з врахуванням чого суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст. 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За приписами статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки. Під збитками розуміються витрати, зроблені стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які б управнена сторона одержала у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Відповідно до статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати, штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток, на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

З огляду на положення ст. 22 ЦК України, а також приписи ст.ст. 218, 224 ГК України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка боржника, яка полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність шкоди (збитки- це грошове вираження шкоди); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вина боржника.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25.02.2015р. у справі №17/192 .

На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі - наслідком такої протиправної поведінки.

При цьому пред'явлення вимоги про відшкодування збитків покладає на кредитора обов'язок довести, що ці збитки є реальними , а не абстрактними, тобто у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків , так і факт їх понесення виходячи із приписів ч.2 ст.623 ЦК України.

У відповідності до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Натомість всупереч наведеним вище приписам норм матеріального права позивачем за первісним позовом взагалі не обґрунтовано та не доведено наявність у діях приватного підприємства "Будівельна компанія "Промінь" повного складу цивільного правопорушення, як необхідної умови для стягнення збитків. При цьому твердження позивача за первісним позовом (замовника) про те, що підрядник неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання за договором підряду №22/10/2013/1 від 22.10.2013р., допустивши прострочення та неповне виконання робіт, не є свідченням протиправності поведінки підрядника та заподіянням шкоди замовнику, оскільки замовником свою чергу також неналежним чином виконувались зобов'язання по фінансуванню ремонтних робіт.

Несвоєчасне та неповне фінансування замовником проведення підрядних робіт в силу приписів ч.4 ст.612, ч.1 ст.613 ЦК України свідчить про відсутність прострочення підрядника щодо виконання всього обсягу робіт за договором підряду №22/10/2013/1 від 22.10.2013 р.

При цьому заявлена позивачем за первісним позовом сума збитків ототожнюється ним із сумою сплаченого авансу, на який підрядником не було виконано робіт за договором підряду №22/10/2013/1 від 22.10.2013 р.

Разом з тим позивачем за первісним позовом не доведено, що розмір заподіяних збитків становить саме 450000 грн, навпаки матеріалами справи, зокрема актом виконаних робіт за листопад 2014 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2014р. (а.с. 99-101, т.с. 2) та висновком судової будівельно-технічної експертизи №21957/15-42/2199/15-21 від 15.07.2016р. (а.с. 2-11, т.с. 2) підтверджується фактичне виконання робіт підрядником навіть на більшу суму.

Зокрема, відповідно до висновку №21957/15-42/2199/15-21 від 15.07.2016р. судової будівельно-технічної експертизи у справі №902/1123/15 встановлено, що найменування будівельних робіт і витрат внесених до акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014р., складеного на виконання умов договору №22/10/2013/1 від 22.10.2013р. укладеного щодо реконструкції частини дороги по вул. І.Богуна в м. Хмільнику Вінницької області, в цілому відповідає даним локальних кошторисів №1-1-1 та №2-1-1. За результатами співставлення вартостей будівельних робіт та матеріалів, внесених до акту форми КБ-2В, з їх вартостями визначеними локальними кошторисами встановлено розбіжності. Встановлені розбіжності у вартостях робіт і матеріалів не вплинули на завищення загальної вартості будівельних робіт з реконструкції частини дороги по вул. І.Богуна в м. Хмільнику Вінницької області, зазначену в акті приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014р., а навпаки зменшили її в порівняні з вартістю визначеною локальним кошторисами. Зважаючи на те, що фактично виконані роботи з реконструкції частини вул. І.Богуна в м. Хмільнику Вінницької області, які можливо було перевірити під час обстеження, в цілому відповідають наявній проектно-кошторисній документації та даним акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014р., складеному на виконання умов договору №22/10/2013/1 від 22.10.2013р., а виконання підготовчих та прихованих робіт підтверджено під час натурного обстеження, можливо стверджувати, що їх вартість відповідає вартості визначеній актом форми КБ-2В, а саме 514346 грн 40 коп.

Тобто вказаним висновком експерта підвереджується виконання підрядником (відповідачем за первісним позовом) робіт на суму 514346 грн 40 коп., що значиться в акті виконаних робіт за листопад 2014 року та довідці про їх вартість, від підписання яких відмовилося управління житлово-комунального господарства та комунальної власності Хмільницької міської ради. При цьому вказана сума робіт включає в себе і суму сплаченого позивачем за первісним позовом авансу в розмірі 45000 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Із матеріалів висновку судової будівельно-технічної експертизи №21957/15-42/2199/15-21 від 15.07.2016р. вбачається, що він є обґрунтованим, містить докладний опис проведеного дослідження, чіткий висновок з поставленого перед експертами питання, а будь-яких обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи сторонами не наведено, судом не встановлено, а позивачем не наведено. Відтак, наданий Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, висновок суд вважає таким, що відповідає приписам ст.42 ГПК України та приймає його як належний та допустимий доказ у даній справі.

Таким чином, позивачем за первісним позовом в порушення вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України не доведено наявність у діях відповідача за первісним позовом складу цивільного правопорушення, внаслідок чого останньому заподіяно збитки. А відтак, суд відмовляє в задоволенні первісного позову управління житлово-комунального господарства та комунальної власності Хмільницької міської ради про стягнення з приватного підприємства "Будівельна компанія "Промінь" 450000 грн збитків в повному обсязі.

Стосовно зустрічного позову суд зазначає наступне.

В обґрунтування заявлених вимог позивач за зустрічною позовною заявою посилається на виконання робіт за договором підряду №22/10/2013/1 від 22.10.2013 р. на суму 514346 грн 40 коп., від прийняття та оплати яких замовник, за твердженням позивача за зустрічним позовом, безпідставно ухиляється та необхідністю завершення робіт за вказаним договором в повному обсязі.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.4 ст.879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Частиною 4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи вимоги позивача за зустрічним позовом в цій частині ґрунтуються на його твердженні про виконання ним робіт за договором підряду №22/10/2013/1 від 22.10.2013р. на суму 514346 грн 40 коп., від прийняття та оплати яких замовник, за твердженням позивача за зустрічним позовом, безпідставно ухиляється, про що зазначалось вище.

З метою встановлення факту виконання підрядних робіт, їх вартості за відсутності обопільно підписаних актів виконаних робіт судом ухвалою від 16.09.2015р. призначено судову будівельно-технічну експертизу у даній справі.

09.08.2016р. на адресу суду з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України повернулася справа №902/1123/15 з висновком судової будівельно-технічної експертизи №21957/15-42/2199/15-21 від 15.07.2016р.

Вказаним висновком судової будівельно-технічної експертизи №21957/15-42/2199/15-21 від 15.07.2016р., як зазначалося вище, підтверджено виконання підрядником (відповідачем за первісним позовом) робіт на суму 514346 грн 40 коп., що значиться в акті виконаних робіт за листопад 2014 року та довідці про їх вартість від підписання яких відмовилося управління житлово-комунального господарства та комунальної власності Хмільницької міської ради. Дана сума робіт включає в себе і суму сплачено позивачем за первісним позовом авансу в розмірі 45000 грн. Відповідно до ст.ст. 32, 34, 42 ГПК України зазначений висновок експертів судом прийнято як належний та допустимий доказ у даній справі.

Такими чином, матеріалами справи підвереджується правомірність суми виконаних підрядних робіт, зазначених в акті виконаних робіт за листопад 2014 року та довідці про їх вартість, а відтак і наявність підстав для задоволення зустрічного позову приватного підприємства "Будівельна компанія "Промінь" про стягнення 64346 грн 40 коп. за виконанні роботи згідно договору № 22/10/13/1 від 22.10.2013 р., яка обраховується як різниця між сумою зазначеною в акті виконаних робіт та довідці про їх вартість (514346 грн 40 коп.) та сумою сплаченого авансу позивачем за зустрічним позовом (450000 грн). Тобто 514346 грн 40 коп. (сума виконаних робіт підрядником згідно акта та довідки про вартість вказаних робіт за листопад 2014р.) - 450000 грн (аванс перерахований замовником) = 64346 грн 40 коп. сума заборгованості відповідача за зустрічним позовом.

Стосовно вимоги за зустрічним позовом про продовження строку дії договору підряду № 22/10/2013/1 від 22.10.2013 р. до 31.12.2016р. суд дійшов таких висновків.

Закон України "Про здійснення державних закупівель" є комплексним актом законодавства, що містить норми як публічного, так і приватного права.

За нормою ст. 627 передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Кодексу визначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.4 Закону України "Про здійснення державних закупівель" закупівля здійснюється відповідно до річного плану . Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (далі - веб-портал Уповноваженого органу) протягом п'яти робочих днів з дня затвердження річного плану або змін до нього.

Таким чином, діючим законодавством передбачено, що державна закупівля має бути здійснена протягом одного календарного року .

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі; 5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); 6) зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу інфляції, зміни курсу іноземної валюти або показників Platts у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни залежно від зміни такого курсу або таких показників, зміни біржових котирувань, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю; 8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті. Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі , укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку .

У роз'ясненнях Мінекономрозвитку "Відносно застосування законодавства у сфері державних закупівель" № 3302-25/14028-08 від 17.11.2011 р. зазначено, що норма ч.6 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" розповсюджується на договори про закупівлю, укладені з дотриманням вимог Закону; ч.6 ст. 40 Закону можуть застосовувати в своїй діяльності всі розпорядники державних коштів, які здійснюють закупівлю в установленому Законом порядку; враховуючи вимоги ч.6 ст. 631 Цивільного кодексу України, згідно з якою строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, продовження дії договору про закупівлю можливо у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку ; 20 відсотків відраховується від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змін внесених до нього (у разі наявності).

На підставі наведеного аналізу діючого законодавства, суд вважає за необхідне зазначити, що для продовження строку дії договору в порядку ч.5 ст.40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" є необхідним дотримання таких умов: строк дії договору, який припиняється у плановому році, може бути продовжений до кінця планового року; строк дії договору, який припиняється у кінці планового року, може продовжуватися, однак не довше ніж на початок наступного року та не більше ніж на 20 відсотків від ціни Договору, якщо відповідні видатки затверджено у фінансовому плані підприємства.

З Додаткової угоди від 30.12.2013 р. вбачається, що термін дії договору підряду №22/10/2013/1 від 22.10.2013р. продовжено до 31.12.2014 р., а матеріали справи свідчать про те, що із загальної ціни Договору в розмірі 2984112 грн, було використано лише 450000 грн.

Таким чином, залишок коштів, які не використано за вказаним договором становить 2534112 грн, що складає 84,92 % від ціни Договору.

За таких обставин, суд приходить до висновку про безпідставність заявленого зустрічного позову в частині вимоги про продовження строку дії договору підряду № 22/10/2013/1 від 22.10.2013р. до 31.12.2016 р.

Виходячи з вищенаведеного, зустрічний позов підлягає частковому задоволенню, в той час як в задоволенні первісного позову суд відмовляє в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору та за проведення судової експертизи відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на позивача за первісним позовом, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, розподіляючи судовий збір, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з позивача в дохід Державного бюджету України судового збору несплаченого останнім за клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, яке ухвалою суду від 13.08.2015 року відхилено в повному обсязі.

Так, у абз. 4 п.2.22 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що на виняток з наведених правил у разі коли ГПК не передбачено можливості повернення господарським судом заяви у зв'язку з неподанням доказів сплати суми судового збору (наприклад, заяви про забезпечення позову), то суд повинен розглянути зазначену заяву й за відсутності таких доказів, а розподіл відповідних сум судового збору здійснити між сторонами згідно із статтею 49 названого Кодексу у залежності від результатів розгляду відповідної заяви ; про такий розподіл може бути зазначено і в рішенні (постанові) господарського суду, прийнятому (-ій) за результатами розгляду справи, або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, ст.ст. 82, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Стягнути з управління житлово-комунального господарства та комунальної власності Хмільницької міської ради (вул. Столярчука, 10, м. Хмільник, 22000, код ЄДРПОУ 26287105) на користь приватного підприємства "Будівельна компанія "Промінь" (вул. Чернігівська, 1-А, м. Вінниця, 21017, код ЄДРПОУ 35996997) 64346 грн 40 коп. заборгованості за виконанні роботи, 1827 витрат зі сплати судового збору та 6144 грн витрат за проведення судової експертизи.

В задоволені зустрічного позову в частинні вимоги про продовження дії договору № 22/10/13/1 від 22.10.2013 р. відмовити.

Стягнути з управління житлово-комунального господарства та комунальної власності Хмільницької міської ради (вул. Столярчука, 10, м. Хмільник, 22000, код ЄДРПОУ 26287105) в дохід спеціального фонду Державного бюджету України 1827 грн судового збору за подання клопотаня про забезпечення позову.

Видати накази в день набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05 вересня 2016 р.

Суддя Тварковський А.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи