Рішення

від 06.09.2016 по справі 478/1182/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №478/1182/16-ц 06.09.2016 06.09.2016 06.09.2016

Справа № 478/1182/16-ц

Провадження № 22ц/784/2001/16 Головуюча в першій інстанції ОСОБА_1

Категорія 47 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої - Довжук Т.С.,

суддів: Коломієць В.В., Шолох З.Л.,

із секретарем судового засідання Богуславською О.М.,

за участю представника позивачки ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_3

на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 14 червня 2016 року по справі за позовом

ОСОБА_4

до

Казанківської селищної ради Казанківського району Миколаївської області (далі - сільрада),

третя особа - Відділ Держгеокадастру у Казанківському районі Миколаївської області

про визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИЛА:

11 квітня 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Казанківської селищної ради Миколаївської області про визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК №780022, виданий 25 грудня 2009 року на її ім'я та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010949101204.

Позивачка зазначала, що 01 липня 2007 року помер її чоловік - ОСОБА_5 Після його смерті вона прийняла спадщину у вигляді житлового будинку № 182 по вул. Набережній в смт. Казанка Миколаївської області, про що їй було видано свідоцтво про право на спадщину за законом. 25 грудня 2009 року на її ім'я було видано державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯК №780022, загальною площею 0,0510 га, яка розташована по вул. Набережна, 182 в смт. Казанка Миколаївської області з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування жилого будинку». Вважає, що вказаний державний акт є недійсним, оскільки 05 липня 1994 року Казанківською селищною радою народних депутатів було винесено рішення № 44, на підставі якого 01 грудня 1994 року її померлому чоловіку був виданий державний акт на право приватної власності на землю серії МК № 41, загальною площею 0,15 га наданої для обслуговування того ж самого житлового будинку. Вказаний державний акт був зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю по Казанківській селищній раді під №5. Площа переданої її чоловіку у приватну власність земельної ділянки відповідала нормам безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, визначених ст. 121 Земельного Кодексу України.

Крім того, отримавши державний акт на право власності на земельну ділянку на своє ім'я, вона не звернула увагу на зазначену в ньому площу. Також, рішення сільради щодо надання їй земельної ділянки не приймалося, а в зазначеному в державному акті як підстава, рішенням Казанківської селищної ради від 08 грудня 2009 року №5/29 спірна земельна ділянка їй не видавалось. Також виготовлення та видача зазначеного державного акту порушують її право на реалізацію нею безоплатної приватизації земельної ділянки.

Посилаючись на вищезазначене, вимоги ст. ст. 81, 116, 118, 120-121 ЗК України та вимоги ст. ст. 107, 118-120 ЦК України позивачка просила позов задовольнити.

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 14 червня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі. На думку апелянта рішення суду є незаконним та необґрунтованим. Крім того, судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачки, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав .

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян (ч. 3 ст. 116 ЗК України).

Частиною 1 ст. 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 га.

Крім того, одноразовість отримання земельної ділянки у власність означає, що особа, котра скористалася своїм правом і отримала у власність земельну ділянку меншу від граничної площі, передбаченої цим Кодексом, не має правових підстав для отримання у власність земельної ділянки цього ж цільового призначення вдруге, навіть площею, що складає різницю між гранично можливою та раніше отриманою у власність.

Зазначені норми закону встановлюють загальнодержавний порядок передачі безоплатно у власність земельних ділянок і є обов'язковими не лише для органів місцевого самоврядування, а й для осіб, які бажають набути у власність такі земельні ділянки.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що чоловік позивачки, за життя, скористався своїм правом та безоплатно отримав спірну земельну ділянку у власність, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю від 01 грудня 1994 року (а.с. 16-17), а позивачка є спадкоємцем першої черги після смерті свого чоловіка, проживала разом з ним на час відкриття спадщини в будинку, який розташований разом з господарськими будівлями на спірній земельній ділянці, та проживає у ньому до теперішнього часу, що, відповідно до норм ч. 3 ст. 1268 ЦК України, вказує на прийняття нею спадщини, у тому числі і спірної земельної ділянки площею 0,15 га розташованої в смт. Казанка по вул. Набережній, 182.

Тому, враховуючи встановлені обставини справи та зазначені норми матеріального права, колегія суддів вважає, що виданий позивачці 25 грудня 2009 року державний акт на право приватної власності на цю ж земельну ділянку не відповідає вимогам чинного земельного законодавства, що є підставою для визнання його недійсним.

Оскільки суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права, то відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України оскаржуване позивачкою рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 14 червня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №780022, виданий ОСОБА_4 25 грудня 2009 року на земельну ділянку площею 0,0510 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в смт. Казанка, вул. Набережна, буд. 182 в Казанківському районі Миколаївської області, кадастровий номер 4823655100:37:024:0003, та скасувати його державну реєстрацію.

Стягнути з Казанківськї селищної ради Казанківського району Миколаївської області на користь ОСОБА_4 1 157 грн. 55 коп. (одна тисяча сто п'ятдесят сім грн. 55 коп.) судового збору.

Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча Т.С. Довжук

Судді: В.В. Коломієць

ОСОБА_6