Постанова

від 05.09.2016 по справі 815/2244/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2244/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2016 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.,

при секретарі: Драчук О.С.

сторін:

позивач: Балан О.П. (представник за довіреністю)

Басюк О.М. (представник за довіреністю)

Афанасиїва Н.В. (представник за довіреністю)

відповідач: Караханян А.М. (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Котовське зерно" до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000042201 від 22.02.2016р., № 0000091400 від 23.05.2016р., -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 30 серпня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Котовське зерно" до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить:

скасувати податкове повідомлення-рішення Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області № 0000042201 від 22.02.2016р.;

скасувати податкове повідомлення-рішення Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області № 0000091400 від 23.05.2016р.;

стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 219395 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки перевіряючих, викладені в акті № 3/15-32-22-01/30909978 від 19.01.2016р., на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають вимогам діючого законодавства, протирічать фактичним обставинам справи. Так позивач зазначає, що:

- в акті перевірки необґрунтовано відображено заниження податкових зобов'язань позивача з податку на додану вартість як операцій з не облікованим товаром на загальну суму 67949грн. у зв'язку з неправильним розрахунком з боку ДФС залікової маси згідно Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України №661 від 13.10.2008р.;

- безпідставно податковим органом знято з податкового кредиту суми по господарським операціям з поставок палива з контрагентами ТОВ «Агроінвест», ТОВ ВТФ «АВІАС», ТОВ «Столиця-ВК», ТОВ «Систем ін вест трейдінг»,ТОВ «Торговий дім Корнер», ТОВ «Укрпетроліумгруп», ТОВ «Агро Ойл», ТОВ «Український авіаційний сервіс», ФОП ОСОБА_5 так як всі поставки палива вказаними контрагентами підтверджуються документально;

- не правомірно знято податковий кредит за рахунок ПДВ в сумі 47207,50грн. по податковій накладній №7 від 08.07.2013р., отриманій від ТОВ «Український авіаційний сервіс» з посиланням на відсутність факту реального здійснення господарських операцій;

- висновок щодо порушення порядку ведення бухгалтерського обліку та завищення податкового кредиту періоду, що перевірявся по взаємовідносинах з суб'єктами господарювання, що поставляли добрива та засоби захисту рослин, а саме: «Аграрна компанія «Рост», ПАТ «Одеський припортовий завод», ТОВ «Агроінвест» всього в сумі 5441642,00грн. є необґрунтованим.

У судовому засіданні представники позивача, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові (т.1 а.с. 3-28), заяві про зміну предмету адміністративного позову (т.20, а.с. 10), додаткових поясненнях (т. 20, а.с. 116) підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували з підстав, викладених в запереченнях, зазначивши, що перевіркою встановлено, що ТОВ «Котовське зерно» при прийнятті елеватором товару (зернових та масляничних культур) не вірно визначалась залікова вага товару у сторону зменшення, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість по спеціальній декларації на загальну суму 148412,00грн., у тому числі за листопад 2013р. в сумі 34427, 00грн, за грудень 2013р. в сумі 88506,00грн., за вересень 2014р. в сумі 4297,00грн., за жовтень 2014р. в сумі 21182,00грн.; на порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України занижено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість від операцій з реалізації не облікованого товару (зернових та масляничних культур) на адресу невстановлених осіб всього в сумі 67949,00грн., у т.ч. за листопад 2013р. в сумі 20455,00грн., за грудень 2013р. в сумі 39911,00грн., за жовтень 2014р. в сумі 7583,00грн.. Крім того, у зв'язку з не наданням під час перевірки належним чином оформлених документів у необхідній кількості, наявність яких передбачена діючим законодавством України ( подорожні листи, товарно-транспорті накладні, акти списання паливно-мастильних матеріалів, книг обліку талонів, зведених облікових регістрів (відомостей) бухгалтерського обліку про рух і списання паливно-мастильних матеріалів), встановлено завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами (ТОВ «Агроінвест», ТОВ ВТФ «АВІАС», ТОВ «Столиця-ВК», ТОВ «Систем інвест трейдінг»,ТОВ «Торговий дім Корнер», ТОВ «Укрпетроліумгруп», ТОВ «Агро Ойл», ТОВ «Український авіаційний сервіс», ФОП ОСОБА_5), зв'язок яких не доведений з власною фінансово-господарською діяльністю всього в сумі 2138147,00грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Котовською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Одеській області згідно п.77.1, п.77.2, п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України, наказу Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області № 268 від 09.11.2015р. та Плану-графіку проведення перевірок, на підставі направлень №№ 261-269, 272 від 27.11.2015р., проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Котовське зерно" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012р. по 30.06.2015р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012р. по 30.06.2015р.

За наслідками перевірки складено акт № 3/15-32-22-01/30909978 від 19.01.2016р. «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОТОВСЬКЕ ЗЕРНО», код за ЄДРПОУ 30909978, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 по 30.06.2015, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 30.06.2015» (т.1, а.с. 32-141), відповідно до висновків якого встановлено порушення:

п.44.1 ст.44, п.123.2 ст.123, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-V1 зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 7018004,00 грн., у тому числі:

по загальній декларації занижено на 988774,00 грн., у тому числі за жовтень 2012 в сумі 95491,00 грн., за листопад 2012 в сумі 101359,00 грн., за грудень 2012 в сумі 3862,00 грн., за лютий 2013 в сумі 3517,00 грн., за березень 2013 в сумі 14197,00 грн., за квітень 2013 в сумі 2650,00 грн., за травень 2013 в сумі 116153,00 грн., за червень 2013 в сумі 7760,00 грн., за серпень 2013 в сумі 8436,00 грн., за вересень 2013 в сумі 28817,00 грн., за жовтень 2013 в сумі 70074,00 грн., за листопад 2013 в сумі 167373,00 грн., за січень 2014 в сумі 5200,00 грн., за лютий 2014 в сумі 2988,00 грн., за березень 2014 в сумі 81625,00 грн., за квітень 2014 в сумі 59751,00 грн., за травень 2014 в сумі 15945,00 грн., за червень 2014 в сумі 16046,00 грн., за липень 2014 в сумі 24971,00 грн., за серпень 2014 в сумі 21052,00 грн., за вересень 2014 в сумі 692,00 грн., за жовтень 2014 в сумі 41133,00 грн., за листопад 2014 в сумі 568,00 грн., за грудень 2014 в сумі 566,00 грн., за лютий 2015 в сумі 17141,00 грн., за березень 2015 в сумі 543,00 грн., за квітень 2015 в сумі 41901,00 грн., за травень 2015 в сумі 13171,00 грн., за червень 2015 в сумі 25792,00 грн.;

по спеціальній декларації занижено на 6029230,00 грн., у тому числі за жовтень 2012 в сумі 219867,00, за грудень 2012 в сумі 402914,00 грн., за лютий 2013 в сумі 79104,00 грн., за березень 2013 в сумі 88830,00 грн., за квітень 2013 в сумі 30669,00 грн., за жовтень 2013 в сумі 53052,00 грн., за листопад 2013 в сумі 686017,00 грн., за грудень 2013 в сумі 577641,00 грн., за січень 2014 в сумі 206310,00 грн., за березень 2014 в сумі 470047,00 грн., за квітень 2014 в сумі 27765,00 грн., за травень 2014 в сумі 168802,00 грн., за червень 2014 в сумі 103479,00 грн., за липень 2014 в сумі 1142851,00 грн., за серпень 2014 в сумі 21988,00 грн., за жовтень 2014 в сумі 125900,00 грн., за листопад 2014 в сумі 381855,00, за лютий 2015 в сумі 1242139,00 грн., а також завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24 Декларації) за червень 2015 на суму 751165,00 грн.;

п.123.2 ст.123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-V1 зі змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством неправомірно застосовано пільгу з податку на додану вартість в сумі 10403133 грн., в тому числі за жовтень 2012 року, в сумі 307229,00 грн., за грудень 2012 року в сумі 11402,00 грн., за серпень 2013 в сумі 548772,00 грн., за грудень 2013 в сумі 980000,00 грн., за січень 2014 в сумі 801721,00 грн., за квітень 2014 в сумі 24093,00 грн., за травень 2014 в сумі 549638,00 грн., за липень 2014 в сумі 4333180,00 грн., за березень 2015 в сумі 2210530,00 грн., за квітень 2015 в сумі 5850,00 грн., за травень 2015р. в сумі 330718,00 грн.

15.02.2016р. (вих. № 71) позивачем надано до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області заперечення до акту перевірки № 3/15-32-22-01/30909978 від 19.01.2016р.

За результатами розгляду заперечень ТОВ «Котовське зерно» від 15.02.2016р. (вих. № 71) Котовською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Одеській області 19.02.2016р. (вих. №535/10/15-04-22-00) надано відповідь, згідно якої підприємству зменшено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету по спеціальній декларації на загальну суму 80463 грн., та внесені відповідні зміни до висновків акту перевірки, зокрема зазначено, що товариством занижено ПДВ на загальну суму 6937541 грн.; товариством неправомірно застосовано пільгу з ПДВ в сумі 10403133 грн. (т.1, а.с. 122-141).

За результатами перевірки прийнято, зокрема, податкові повідомлення-рішення:

№ 0000042201 від 22.02.2016р., яким товариству з обмеженою відповідальністю "Котовське зерно" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 751165, грн. (т.1, а.с. 143);

№ 0000062201 від 22.02.2016р., яким товариству з обмеженою відповідальністю "Котовське зерно" збільшено суму грошового зобов'язання на суму 18030705,00 грн., з яких 6516962,00 грн. (за податковими зобов'язаннями) 11513743,00 грн. (за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1, а.с. 144).

03.03.2016р. ТОВ «Котовське зерно» подано до Головного управління ДФС в Одеській області скаргу на податкове повідомлення-рішення №0000042201 від 22.02.2016р. та на податкове повідомлення-рішення №0000062201 від 22.02.2016р. Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області.

29.04.2016р. (вих. № 956/10/15-32-10-01-07) за результатами розгляду вказаної скарги Головним управлінням ДФС в Одеській області винесено рішення про результати розгляду скарги «Котовське зерно», відповідно до якого:

залишено без змін податкове повідомлення-рішення № 0000042201 від 22.02.2016р.;

частково скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000062201 від 22.02.2016р. у частині застосування штрафних санкцій з ПДВ у розмірі 4155603 грн. (т.1, а.с. 145-167).

23.05.2016р. (вих. № 1326/10/15-04-14-00) Головним управлінням ДФС в Одеській області на адресу TOB «Котовське зерно» направлено податкове повідомлення-рішення №0000092201 від 23.05.2016р., прийняте на підставі акту документальної планової виїзної перевірки TOB «Котовське зерно» № 3/15-32-22-01/30909978 від 19.01.2016р. та рішення про результати розгляду первинної скарги від 29.04.2016р. №956/10/15-32-10-01-07 і розрахунок штрафних санкцій (т. 20, а.с. 11).

З урахуванням зазначеного, на підставі акту перевірки № 3/15-32-22-01/30909978 від 19.01.2016р., рішення про результати розгляду первинної скарги від 29.04.2016р. №956/10/15-32-10-01-07 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000091400 від 23.05.2016р., яким товариству з обмеженою відповідальністю "Котовське зерно" збільшено суму грошового зобов'язання на суму 13875103,00 грн., з яких 6516962,00 грн. (за податковими зобов'язаннями) 7358141,00 грн. (за штрафними (фінансовими) санкціями) (т. 20, а.с. 12).

Позивач, не погоджуючись з висновками фіскального органу щодо порушення приписів Податкового кодексу України, донарахуванням податкових зобов'язань та застосуванням штрафних (фінансових) санкцій, враховуючи, що рішенням №956/10/15-32-10-01-07 від 29.04.2016р. частково скасоване податкове повідомлення-рішення №0000062201 від 22.02.2016р. у частині застосування штрафних санкцій (їх зменшення) у розмірі 4155603 грн. та за змістом пп.60.1.3. п. 60.1., п. 60.4 ст. 60 Податкового кодексу України останнє вважається відкликаним з дня надходження до платника податків, змінив предмет позову та просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000042201 від 22.02.2016р., № 0000091400 від 23.05.2016р.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 77.1, п. 77.2, п.77.4 ст. 77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Котовське зерно" проінформовано про проведення документальної виїзної планової перевірки письмовим повідомленням № 18 від 09.11.2015р. Вказане повідомлення та копію наказу Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області № 268 від 09.11.2015р. вручено 09.11.2015р. головному бухгалтеру товариства з обмеженою відповідальністю "Котовське зерно" Балан Ользі Павлівні, також останній пред'явлено направлення на перевірку.

В акті перевірки зазначено, що за період з 01.10.2012 р. по 30.06.2015 р. ТОВ "Котовське зерно" за даними спеціальної декларації задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 23097335,00 грн. (т.1, а.с. 39).

У ході повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.10.2012 по 30.06.2015 встановлено їх заниження всього в сумі 148412,00 грн., в тому числі за листопад 2013 року в сумі 34427,00 грн., за грудень 2013 року в сумі 88506,00 грн., за вересень 2014 року в сумі 4297,00 грн., за жовтень 2014р. в сумі 21182,00 (т.1, а.с. 40).

Судом встановлено, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000091400 від 23.05.2016р. є виявлені під час проведення перевірки порушення п.44.1 ст.44, п.123.2 ст.123, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 188.1 ст. 188 зазначеного Кодексу встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Зміст розділу 3.2.1 «Податкові зобов'язання» акту перевірки № 3/15-32-22-01/30909978 від 19.01.2016р. відповідачем самостійно відповідно змінений з урахуванням відповіді від 19.02.2016р. (вих. №535/10/15-04-22-00). При цьому зазначено, що ТОВ «Котовське зерно» на порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями занижено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість від операцій з реалізації необлікованого товару (зернових та масляничних культур) на адресу невстановлених осіб всього в сумі 67949,00 грн., у т.ч. за листопад 2013 року в сумі 20455,00 грн., за грудень 2013 року в сумі 39911,00 жовтень 2014 року в сумі 7583,00 грн. (т.1, а.с. 126).

Так, зі змісту відповіді від 19.02.2016р. (вих. №535/10/15-04-22-00) вбачається, що перевіркою встановлено, що у період з 01.10.2012р. по 30.06.2015р. ТОВ «Котовське зерно» при прийнятті елеватором товару (зернових та масляничних культур) невірно визначалась залікова вага товару у сторону зменшення, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість по спеціальній декларації на загальну суму 14 8412,00 грн., в т.ч. за листопад 2013 року у сумі 34427,00 грн., за грудень 2013р. в сумі 88506,00 грн., за вересень 2014р. в сумі 4297,00 грн., за жовтень 2014р. в сумі 21182 грн. (т.1, а.с. 123).

При цьому, відповідач, зазначаючи про пов'язаність таких суб'єктів господарювання як ТОВ «ЯСНІ ЗОРІ», ТОВ «КОТОВСЬКЕ ЗЕРНО», ТОВ «ФЛОРА», ТОВ «ГРАБІВСЬКЕ»,ТОВ «КОТОВСЬКЕ ЗПП», ТОВ «ЧОБУХІВСЬКИЙ КПХ» та відсутність інформації в обліку про оприбуткування товару та, відповідно, його реалізацію, відповідачем зроблено висновок про безоплатне надання товару (пп.14.1.13 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України) та його реалізацію невстановленим особам (т.1, а.с.125).

Позивач, обґрунтовуючи свою правову позицію, наголошує, що, нараховуючи вказану суму інспектори фіскальної служби невірно тлумачили та застосовували Інструкцію про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затверджену наказом Міністерства аграрної політики України № 661 від 13.10.2008 р. (надалі - Інструкція № 661).

Так, згідно п. 1.4 Інструкції № 661 кількісно-якісний облік зерна ведеться за місцем зберігання в розрізі культур, класів, років урожаю, матеріально відповідальними особами у книгах кількісно-якісного обліку хлібопродуктів (форма N 36). Для проведення розрахунків з поклажодавцями згідно з укладеними договорами складського зберігання ведуться книги кількісно-якісного обліку хлібопродуктів (форма 36) за поклажодавцями. Облік та оформлення операцій з зерном ведуться у фізичній масі з точністю до одного кілограма. Облік продукції в упаковці стандартною масою ведеться у фізичній масі за кількістю місць.

Пунктом 7.11 Інструкції № 661 передбачено, що зерно, крім упакованого в мішки стандартною масою, враховується в книгах кількісно-якісного обліку із зазначенням фізичної маси, фактичної вологості та смітної домішки; щодо кукурудзи в качанах - із зазначенням фізичної маси кукурудзи в качанах, вологості зерна і вологості качанів, виходу зерна з качанів. Продукція в нестандартному пакуванні - за кількістю місць, масою і вологістю. Облік відходів I, II і III категорій у книгах форми № 36 ведеться за масою.

У додатку 2 до Інструкції № 661 «Визначення залікової маси зерна» зазначено, що розрахунок залікової маси проводиться при прийманні зерна на зберігання, здійснюється у реєстрах форм № ЗХС-3, З ХС-4 і відображається у відповідному складському документі. При переоформленні залікова (розрахункова) маса не розраховується, якщо воно проводиться після доробки зерна. Залікова маса зерна застосовується для проведення усіх видів грошових розрахунків, в тому числі для заставних закупівель. Залікова (розрахункова) маса зерна - це фізична маса зернової культури (крім кукурудзи в качанах), зменшена на розрахункову величину маси відхилень до кондицій вмісту вологи та смітної домішки у зерні, що зазначені у договорі на зберігання:

Сс + Хв

Зм = Фм - Фм х ------- , (1)

100

де Зм - залікова маса зерна, кг;

Фм - фізична маса зерна, кг;

Сс - відсоток зменшення смітної домішки, %;

Хв - відсоток зменшення вологості, %.

Розрахунок відсотка зменшення вологості:

100 х (a-b)

Хв = ----------- , (2)

100 b

де Хв - відсоток зменшення вологості, %;

a - показник вологості за надходженням, %;

b - показник вологості згідно з договором, %.

Розрахунок відсотка зменшення смітної домішки:

(100 - Хв) х (Сн - Сд)

Сс = ---------------------- , (3)

100 - Сд

де Сс - відсоток зменшення смітної домішки, %;

Сн - показник смітної домішки за надходженням, %;

Сд - показник смітної домішки згідно з договором, %.

Під час розрахунку посадовими особами податкового органу підмінено поняття фізичної маси на залікову, оскільки згідно Інструкції № 661 при прийнятті елеватором товару (зернових масляничних культур) визначається не залікова, а фізична маса зерна. Крім того, розраховуючи залікову масу, посадовими особами контролюючого органу замість показника вологості, вказаного в договорах надання послуг по доведенню зерна до продажних кондицій (13,5 %), застосовано показник вологості передбачений ДСТУ (14%).

Суд погоджується з даними твердженнями позивача та звертає увагу, що показник вологості в кожному випадку встановлений умовами договорів, які мають виконуватися сторонами договору. З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем необґрунтовано відображено в акті заниження податкових зобов'язань ТОВ «Котовське зерно» з податку на додану вартість як операцій з необлікованим товаром на загальну суму 67949 грн., у зв'язку з неправильним розрахунком з боку ДФС залікової маси.

За приписами п.83.1 ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення.

При цьому, суд звертає увагу, що висновки. відображені в акті перевірки № 3/15-32-22-01/30909978 від 19.01.2016р. (т.1, а.с. 17) та відповіді від 19.02.2016р. (вих. №535/10/15-04-22-00) (т.1, а.с.126), щодо реалізації ТОВ «Котовське зерно» на адресу невстановлених осіб всього в сумі 67949,00 грн. не підтверджено жодними належними та допустимими доказами.

Щодо висновків відповідача, викладених у розділі 3.2.2 акту перевірки № 3/15-32-22-01/30909978 від 19.01.2016р. (т.1, а.с. 63-74), яким, на думку відповідача, встановлено ознаки відсутності факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Котовське зерно», код (ЄДРПОУ 30909978) з ТОВ «Український авіаційний сервіс» (код ЄДРПОУ 36586872), в зв'язку з чим, на думку відповідача, у ТОВ «Котовське зерно» (код за ЄДРПОУ 30909978) відсутнє право на формування податкового кредиту по операціях із ТОВ «Український авіаційний сервіс» код ЄДРПОУ 36586872), у розумінні ст.14, ст. 185 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

04.07.2013р. між ТОВ «Український авіаційний сервіс» (код ЄДРПОУ 36586872) (продавець) ТОВ «Котовське зерно» (код (ЄДРПОУ 30909978) (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №04-07/2013-1 НП, відповідно до якого продавець (зобов'язується передати покупцю у власність нафтопродукти, а покупець отримує нафтопродукти в кількості та за видами, що зазначаються в товаросупровідних документах та на умовах доставки до терміналу (т.6, а.с. 181).

На підтвердження правомірності формування ТОВ «Котовське зерно» податкового кредиту з ПДВ за наслідками вказаних правовідносин позивачем надано копію отриманої від контрагента ТОВ «Український авіаційний сервіс» податкової накладної № 7 від 08.07.2013р. (т.6, а.с. 181). Зазначена податкова накладна зареєстрована у встановленому законодавством порядку, накладна відображена в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року в спеціальній декларації - податковий кредит в сумі - 38771,52 грн., в загальній декларації - податковий кредит - 8435,98 гривень.

В акті перевірки, зокрема, зазначено, що під час перевірки проведеним аналізом встановлено ознаки відсутності факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Котовське зерно» (код ЄДРПОУ 30909978) з ТОВ «Український авіа сервіс» (код ЄДРПОУ 36586872), відтак позивач не має права на формування податкового кредиту на підставі накладної, отриманої від зазначеного контрагента.

Водночас, як встановлено судом та зазначено позивачем, наведені припущення не підтверджені належними та допустимими доказами. Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів визнання недійсним у судовому порядку договору поставки нафтопродуктів №04-07/2013-1 НП від 04.07.2013р., укладеного позивачем з вищевказаним контрагентом.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що за період з 01.10.2012 р. по 30.06.2015 р. ТОВ "Котовське зерно" за даними загальної декларації задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 3303317,00 грн. (т.1, а.с.48).

У ході проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Котовське зерно" щодо повноти визначення податкового кредиту з 01.10.2012 р. по 30.06.2015 р. встановлено його завищення всього на суму 988774,00,00 грн. (а.с. 48).

Перевіряючи законність віднесення ПДВ за податковими накладними, отриманими від зазначених контрагентів, до складу податкового кредиту за період, що перевірявся, суд виходить з наступного.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності TOB "Котовське зерно" (ЄДРПОУ 30909978; 66322, Одеська обл., Подільський район, село Дібрівка) є: Код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); Код КВЕД 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; Код КВЕД 01.63 Післяурожайна діяльність; Код КВЕД 01.64 Оброблення насіння для відтворення; Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; Код КВЕД 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання; Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; Код КВЕД 52.10 Складське господарство; Код КВЕД 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; Код КВЕД 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.

Суд не погоджується з висновками відповідача щодо порушення ТОВ «Котовське зерно» п.44.1 ст. 44, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим ТОВ «Котовське зерно» завищено податковий кредит періоду що перевірявся, по взаємовідносинах з суб'єктами господарювання, що поставляли паливно-мастильні матеріали (дизельне пальне, бензин), а саме: ТОВ «Агроінвест» (код за ЄДРПОУ 26274671), ТОВ ВТФ «АВІАС» (код ЄДРПОУ 32560942), ТОВ «Столиця-ВК» (код ЄДРПОУ 33635015), ТОВ «Систем інвест трейдінг» (код ЄДРПОУ 39222638), ТОВ «Торговий дім Корнер» (код ЄДРПОУ 38138142), ТОВ «Укрпетроліумгруп», (код ЄДРПОУ 36788590), ТОВ «ТД «Агро Ойл» (код за ЄДРПОУ 38091246), ТОВ «Інтек трейд» (код ЄДРПОУ 37946508), ТОВ «Український авіаційний сервіс (код ЄДРПОУ 36586872), ФОП ОСОБА_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4), зв'язок яких не доведений з власною фінансово-господарською діяльністю всього в сумі 2138147,00 грн., з огляду на наступне.

Згідно п.п. 14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку.

Зі змісту вказаних приписів вбачається, що право на податковий кредит виникає при наявності одночасно двох обов'язкових умов: за умови придбання товарів (послуг) чи основних фондів з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності та при наявності податкової накладної, оформленої відповідно до вимог Кодексу. При цьому право на податковий кредит залежить від того, чи відбувся факт придбання товару або оплати за нього.

Згідно п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Судом встановлено, що між ТОВ «Котовське зерно» (код ЄДРПОУ 30909978) та ТОВ «Ясні зорі» (код ЄДРПОУ 31358742), ТОВ «Грабівське» (код ЄДРПОУ 33113537), ТОВ «Котовське зернопереробне підприємство» (код ЄДРПОУ 00955182), ТОВ «Флора» (код ЄДРПОУ 30820628), ТОВ «Чобухівський комбінат хлібопродуктів» (код ЄДРПОУ 00955414), ТОВ «Чобухівське зерно» (код ЄДРПОУ 31082209) укладено договори надання послуг по доведенню зерна до продажної кондиції №5/13 від 09.07.2013р., №7/13 від 09.07.2013р., №11/13 від 09.07.2013р., №6/13 від 09.07.2013р., №10/13 від 09.07.2013р. №4/13 від 09.07.2013р. №9/13 від 09.07.2013р. (т.1, а.с. 169-182).

На підтвердження виконання зазначених договорів позивачем надано засвідчені копії актів очистки-сушки №1482 від 31.12.2013р., №1473 від 31.12.2013р., №1487 від 31.12.2013р., №1472 від 31.12.2013р., №1480 від 31.12.2013р., №1411 від 29.07.2013р., №1415 від 29.07.2013р., №1421 від 29.07.2013р. (т.1, а.с. 188-195).

Судом встановлено, що між ТОВ «Котовське зерно» та ТОВ «АК «Рост» (код ЄДРПОУ 37574276) укладено договори купівлі-продажу №6 від 05.03.2014р., №10 від 20.08.2014р., №12 від 25.02.2013р., відповідно до яких реалізовано засоби захисту рослин (т.1, а.с. 196-199; 205-206).

Між ТОВ «Котовське зерно» та ТОВ «Агроінвест» (код за ЄДРПОУ 26274671) укладено договори комісії №4 від 09.01.2014р., №6 від 14.01.2015р., №11 від 25.07.2013р., №33 від 25.09.2009р., №17 від 12.03.2010р., №3 від 10.01.2011р., №19 від 01.10.2012р. (т.1, а.с. 201-204, 207-219, 224-225).

Між ВАТ «Одеський припортовий завод» (код ЄДРПОУ 00206539) та ТОВ «Котовське зерно» укладено договори на отримання аміаку в автоцистернах №1006/5 Асх-2012 від 06.03.2012р., №1006/8 Асх-2013 від 06.03.2013р. (т.1, а.с. 220-223).

На підтвердження факту виконання умов вищезазначених договорів, здійснення оплати, підтвердження правомірності формування ТОВ «Котовське зерно» податкового кредиту з ПДВ за наслідками вказаних правовідносин позивачем надано копії отриманих від контрагента податкових накладних, розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, видаткових накладних, картки рахунків 631, 685, актів приймання-передачі наданих послуг тощо (т.1, а.с. 226-250; т.2, а.с. 1-250; т.3, а.с. 1-250; т.4, а.с. 1-250; т.5, а.с. 1-246).

Судом встановлено, що між ТОВ «Котовське зерно» та ТОВ ВТФ «АВІАС» (код ЄДРПОУ 32560942) укладено договори поставки № 8 від 12.01.2015 р., №9 від 09.01.2014 р., № 13 від 16.01.2013 р. (т.5, а.с. 247; т.6, а.с. 35, 60).

На підтвердження факту виконання умов вищезазначених договорів, підтвердження правомірності формування ТОВ «Котовське зерно» податкового кредиту з ПДВ за наслідками вказаних правовідносин позивачем надано копії отриманих від контрагента податкових накладних, листів (т.5, а.с. 248-250; т.6, а.с. 1-34, 36-59, 61-90).

Судом встановлено, що між ТОВ «Котовське зерно» та ФОП ОСОБА_5 (код НОМЕР_4) укладено договір поставки № 46 від 20.05.2014р. (т.6, а.с. 91-92).

На підтвердження факту виконання умов вищезазначеного договору, здійснення оплати, підтвердження правомірності формування ТОВ «Котовське зерно» податкового кредиту з ПДВ за наслідками вказаних правовідносин позивачем надано копії отриманих від контрагента податкових накладних, рахунків-фактур, видаткових накладних (т.6, а.с.93- 162).

Судом встановлено, що між ТОВ «Котовське зерно» та ТОВ «ТД «Агро Ойл» (код за ЄДРПОУ 38091246) укладено договір поставки № 10712 від 05.03.2013р. (т.6, а.с. 163-165).

На підтвердження факту виконання умов вищезазначеного договору, підтвердження правомірності формування ТОВ «Котовське зерно» податкового кредиту з ПДВ за наслідками вказаних правовідносин позивачем надано копії отриманих від контрагента податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти) (т.6, а.с. 166-180).

Судом встановлено, що між ТОВ «Котовське зерно» та ТОВ «Український авіаційний сервіс (код ЄДРПОУ 36586872) укладено договір поставки нафтопродуктів № 04-07/2013-1 НП від 04.07.2013 р. (т.6, а.с. 181).

На підтвердження факту виконання умов вищезазначеного договору, підтвердження правомірності формування ТОВ «Котовське зерно» податкового кредиту з ПДВ за наслідками вказаних правовідносин позивачем надано копії отриманих від контрагента податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти) (т.6, а.с. 182-185).

Судом встановлено, що між ТОВ «Котовське зерно» та ТОВ «Систем інвест трейдінг» (код ЄДРПОУ 39222638) укладено договір поставки №259-ПНП/14 від 01.10.2014 р. (т.6, а.с. 186-188).

На підтвердження факту виконання умов вищезазначеного договору, здійснення оплати, підтвердження правомірності формування ТОВ «Котовське зерно» податкового кредиту з ПДВ за наслідками вказаних правовідносин позивачем надано копії отриманих від контрагента податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти), листів, витяг з Єдиного реєстру податкових накладних (т.6, а.с. 189-204).

Судом встановлено, що між ТОВ «Котовське зерно» та ТОВ «Укрпетроліумгруп» (код ЄДРПОУ 36788590) укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 267/14 від 25.03.2014 р. (т.6, а.с. 205-207).

На підтвердження факту виконання умов вищезазначеного договору, підтвердження правомірності формування ТОВ «Котовське зерно» податкового кредиту з ПДВ за наслідками вказаних правовідносин позивачем надано копії отриманих від контрагента податкових накладних, видаткових накладних, листів (т.6, а.с. 208-210).

Судом встановлено, що між ТОВ «Котовське зерно» та ТОВ «Столиця-ВК» (код ЄДРПОУ 33635015) укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 050801 від 05.08.2013 р. (т.6, а.с. 211-212).

На підтвердження факту виконання умов вищезазначеного договору, підтвердження правомірності формування ТОВ «Котовське зерно» податкового кредиту з ПДВ за наслідками вказаних правовідносин позивачем надано копії отриманих від контрагента податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти), листів (т.6, а.с. 213-219).

Судом встановлено, що між ТОВ «Котовське зерно» та ТОВ «Інтек трейд» (код ЄДРПОУ 37946508) укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів №577/ГСМ від 10.09.2013 р. (т.6, а.с. 220-222).

На підтвердження факту виконання умов вищезазначеного договору, підтвердження правомірності формування ТОВ «Котовське зерно» податкового кредиту з ПДВ за наслідками вказаних правовідносин позивачем надано копії отриманих від контрагента податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти), листів, витяг з Єдиного реєстру податкових накладних (т.6, а.с. 223-241).

Судом встановлено, що між ТОВ «Котовське зерно» та «Торговий дім Корнер» (код ЄДРПОУ 38138142) укладено договір поставки № 041113-1 від 04.11.2013 р. (т.6, а.с. 242-244).

На підтвердження факту виконання умов вищезазначеного договору, здійснення оплати, підтвердження правомірності формування ТОВ «Котовське зерно» податкового кредиту з ПДВ за наслідками вказаних правовідносин позивачем надано копії отриманих від контрагента податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти), листів, витяг з Єдиного реєстру податкових накладних (т.6, а.с. 245-250; т.7, а.с. 1-16).

Крім того, позивачем надано до суду за період, що перевірявся, відомості про рух бензину, засвідчені копії подорожніх листів та додатків до них, актів на списання ПММ для пожежного автомобіля, облікових листів тракториста-машиніста, заправних листків, розрахунків витрат палива, накладних, товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів, відомостей обліку робіт автотранспорту, актів на списання ПММ, реєстри надходження мінеральних добрив та засобів захисту рослин по ТОВ «Котовське зерно» за період з 01.10.2012р. по 30.06.2015р. (т.7, а.с. 18-250; т.8, а.с. 1-250; т.9, а.с. 1-250; т.10, а.с. 1-250; т.11, а.с. 1-250; т.112, а.с. 1-250; т.13, а.с. 1-250; т.14, а.с. 1-250; т.15, а.с. 1-250; т.16, а.с. 1-250; т.17, а.с. 1-250; т.18, а.с. 1-250; т.19, а.с. 1-232; т.20, а.с. 117-275).

Таким чином, суд вважає безпідставними висновки відповідача про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту сум по господарських операціях із зазначеними вище контрагентами, оскільки господарські операції із вказаними контрагентами підтверджено документально, зокрема накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до вимог чинного законодавства.

Крім того, як зазначається позивачем, ТОВ «Котовське зерно» має в наявності високотехнологічну імпортну техніку: трактори «Джон Дір» - 4 шт., комбайни «Джон Дір» - 8 од., самохідний оприскувач -4 од., вся вказана техніка обладнана датчиками рівня палива, які контролюють використання. Облік витрат палива за видами робіт ведеться згідно «Облікового листа тракториста-машиніста» форма №67, затверджена Міністерством сільського господарства СРСР № 269-2 від 24.11.1972 р.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Частинами 1, 2 ст.9 Закону України №996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст.9 Закону України №996-XIV визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.п.2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Таким чином, іншим визначеним законодавством обов'язковим критерієм щодо підтвердження показників податкової звітності платника податків є забезпечення належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій, в тому числі дотримання вимог щодо підстав для здійснення такого обліку, якими можуть бути первинні документи, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства.

Поряд з цим, у бухгалтерському та податковому обліку підприємства враховуються лише ті первинні документи, що складені за наслідками фактично проведеної господарської операції, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою. Отже, правомірність формування платником відповідних показників бухгалтерського та податкового обліку має оцінюватись з урахуванням сукупності умов, визначених законодавством України як підстави для їх формування.

Відтак, з метою визначення правомірності формування позивачем вказаних показників податкової звітності з податку на додану вартість дослідженню підлягає реальність відповідних господарських операцій, що відбувались між позивачем та його контрагентами. Крім того, оцінці суду підлягають наявність належним чином оформлених первинних документів, які стали підставою для формування показників податкової звітності, використання платником податків придбаних товарів (робіт, послуг) в межах господарської діяльності.

Зі змісту п. 201.1 ст.201 ПК України (редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один із визначених у цій статті способів.

Пунктом 201.4 ст.201 ПК України встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст.200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.3 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст.200 ПК України визначено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пп.4.6.6 п.4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Мінфіну України №1492 від 25.11.2011р. (надалі - Порядок №1492) визначалось, що рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

В акті перевірки зазначено, що на порушення п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, пп.4.6.6 п.4.6 Порядку №1492 ТОВ «Котовське зерно» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24 Декларації) за серпень 2013 4000,00 грн., за січень 2015 року на 21885,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги, що в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні № 0000042201 від 22.02.2016р. сума завищеного від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду є похідною від суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість визначену у податковому повідомленні-рішенні № 0000091400 від 23.05.2016р., суд дійшов висновку щодо безпідставності зменшення податкового кредиту по спеціальній декларації та, відповідно, зменшення залишку від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, відтак податкове повідомлення-рішення № 0000042201 від 22.02.2016р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно п.123.2 ст.123 ПК України використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору, платежу додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, - тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів, платежів, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, крім іншого відповідач дійшов висновку про неправомірне (необґрунтоване) застосування пільги з податку на додану вартість всього у сумі 10403133 грн., зазначивши, що ТОВ «Котовське зерно» використано суми податку на додану вартість, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням, а саме підприємством сплачено зі спеціального рахунку за товарно-матеріальні цінності та послуги, які не призначались для подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, первинні документи на придбання, використання та списання яких оформлені з порушенням вимог законодавства (детальний опис порушень відображено у пп.3.2.1.2, пп.3.2.1, пп.3.2.2.2 пп.3.2.2 п.3.2 розділу 3 акта перевірки) (т.1, а.с.101).

Як встановлено судом та зазначалось вище, зазначені висновки контролюючого органів є безпідставними, необґрунтованими та спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Отже, під час дослідження обсягу податкових прав і обов'язків платника за господарською операцією суд не обмежується перевіркою формальної відповідності поданих платником податків документів вимогам податкового законодавства, а оцінює всі докази в сукупності та взаємозв'язку для встановлення дійсного економічного змісту господарської операції. Аналогічна позиція, викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 10.06.2015 р. в справі № К/800/17762/13.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено доказами, по взаємовідносинах позивача з його контрагентами здійснення господарських операцій достовірно підтверджені наданими податковими накладними, які не мали будь-яких недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленим чинним законодавством вимогам, у зв'язку з отриманням послуг/робіт, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій з позивача з його контрагентами обґрунтовані, серед іншого, посиланням на те, що операції не підтверджуються стосовно наявності необхідних трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів, торгівельного обладнання та інших основних фондів, в зв'язку з чим ставиться під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання даних операцій.

Водночас, як встановлено судом, наведені припущення не підтверджені належними та допустимими доказами. Крім того, чинним законодавством не встановлено обов'язку платника податків придбання будь-яких основних засобів (фондів), в той час, як у випадку виробничої необхідності підприємство має право залучати необхідні технічні засоби на договірних умовах.

Також Вищим адміністративним судом України (ухвала від 04.03.2014р. №/9991/27474/12) доводи відповідача щодо відсутності у контрагента позивача основних засобів, виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів відхилено, оскільки наявність або відсутність матеріально-технічної бази у контрагента господарюючого суб'єкта не є передумовою для визначення господарської компетенції останнього та не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними угодами або порушення позивачем правил оподаткування.

Суд зазначає, що посилання податкового органу на відсутність у контрагентів позивача об'єктивної можливості для виконання умов вищезазначених договорів в силу відсутності основних засобів та робочого персоналу за даних обставин є безпідставними, оскільки укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання умов вищезазначених договорів; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється контрагентом виконання умов договору. Поряд з цим, відповідачем не доведено неможливості виконання умов укладених з позивачем договорів наявними у них силами та засобами. Подібна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.06.2013 р. К/9991/71450/12.

При цьому, щодо тверджень контролюючого органу стосовно нікчемності правочинів позивача з його контрагентами, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, вчинений без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися правочином.

Обов'язковою ознакою фіктивності правочину є відсутність у сторін наміру створити правові наслідки, які передбачені цим правочином.

У разі виконання своїх обов'язків за договором хоча б однією із сторін фіктивність правочину не може вважатися встановленою.

Як вбачається з матеріалів справи, виконання зобов'язань за договорами, укладеними позивачем з його контрагентами, підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання та штрафні санкції.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України у листі № 1936/11/13-11 від 01.11.2011р. «Щодо підтвердження даних податкового обліку» сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

За приписами пп.20.1.30 п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Водночас суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, відповідачем всупереч вимогам ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України таких доказів не надано.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Відповідно до ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини, суд приходить до висновку, що позивачем виконано зобов'язання за договорами, укладеними з вищезазначеними контрагентами, про що свідчать належним чином оформлені первинні документи, які містять всі необхідні реквізити, передбачені п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підписані уповноваженими особами, підписи завірені відповідними печатками підприємств, тобто відповідають вимогам п. 201.1 та п.201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, що свідчить про реальність господарських операцій по виконанню зазначених договорів.

Доказів, які б підтверджували викладені в акті висновки, відповідачем не надано.

Актом перевірки позивача № 3/15-32-22-01/30909978 від 19.01.2016р. підтверджується надання останнім відповідачу первинної документації щодо господарських операцій з вищевказаними суб'єктами господарювання. При цьому протилежного не доведено відповідачем, невідповідність зазначеної документації нормам Податкового кодексу України відповідачем не встановлено.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача в акті перевірки № 3/15-32-22-01/30909978 від 19.01.2016р. на те, що посадовими особами ТОВ «Котовське зерно» (код за ЄДРПОУ 30909978) до перевірки не було надано оформлених належним чином документів, наявність яких передбачена діючим законодавством (т.1, а.с.70), з огляду на наступне.

Згідно із п. 5 розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015 р. (надалі - Порядок № 727), факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших субєктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до пп.2 п.4 розділу 2 вказаного Порядку № 727, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно, зокрема, зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Однак, посадові особи відповідача, зазначаючи, що до перевірки не було надано оформлених належним чином документів, наявність яких передбачена діючим законодавством та наводячи їх перелік, не вказали які саме подорожні листи та товарно-транспортні накладні (в тому числі за який період тощо) не оформлені належним чином чи не надані до перевірки.

Більш того, згідно пп.9 п.4 розділу 3 Порядку № 727 в акті (довідці) документальної перевірки відображається інформація про направлення письмових запитів платникам податків про надання документів (їх копій), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для проведення перевірки. У разі ненадання у визначений у запиті строк (відмови від надання) або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації складається акт у довільній формі, що засвідчує такі факти, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові керівника платника податків або уповноваженої ним особи та переліку документів, які йому запропоновано подати, а також причин такої відмови стосовно кожного документа. Зазначений акт підписується посадовою особою контролюючого органу та керівником платника податків або уповноваженою ним особою. Інформація про складання цього акта та факт відмови керівника платника податків або уповноваженої ним особи від підписання зазначеного акта також відображається в акті (довідці) документальної перевірки.

Відповідачем не надано до суду акту, складеного у довільній формі (як того вимагає Порядок № 727), що засвідчував би такі факти ненадання (відмови від надання) або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації ТОВ «Котовське зерно».

При цьому, суд звертає увагу, що позивачем надано до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області первинні документи, необхідні для розгляду заперечень до акту перевірки та відповідної скарги. Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи копіями заперечень № 71 до акту перевірки від 19.01.2016р. та скарги від 03.03.2016р. з переліком вказаних у них додатків (т.20, а.с. 37-51). Відтак, враховуючи, що акт №3/15-32-22-01/30909978 від 19.01.2016 р. отримано TOB «Котовське зерно» поштою 10.02.2016 р, що підтверджується листом Одеської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» № 07-50-671 від 28.03.2016р. (т.20, а.с. 84), відповідно до вимог п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України 15.02.2016 р. (тобто протягом 5-ти днів) позивач надав до податкового органу, який проводив перевірку, заперечення по акту перевірки з копіями документів, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності. Всього надано документів на 1149 арк. Дата подання підтверджується відміткою податкового органу про прийняття заперечень (т.20, а.с. 37).

Таким чином, як встановлено судом та протилежного не доведено відповідачем, ТОВ «Котовське зерно» надано до перевірки всі необхідні документи, складені за результатами проведених операцій з вищезазначеними контрагентами, останні містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних господарських операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг/виконання робіт. Видані контрагентами позивачу податкові накладні не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.

Так, включена позивачем до складу податкового кредиту оспорювана сума податку на додану вартість на відповідну дату була підтверджена наявними в матеріалах справи податковими накладними, які оформлені та зареєстровані з дотриманням вимог п.201.1 ст.201 ПК України.

Відповідачем не спростовано, що на момент складення податкових накладних, за якими позивачем сформовано податковий кредит на суму та за період вказаний в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, контрагенти позивача були зареєстровані як платники ПДВ та відповідно мали право на складання податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит відповідних податкових періодів за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, виписаних контрагентами позивача, суд вважає, що ТОВ «Котовське зерно» правомірно сформовано податковий кредит на підставі накладних, отриманих від зазначених контрагентів, оскільки наведені первинні документи відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

З урахуванням вищевказаних норм та матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що відповідач, складаючи акт за результатами проведеної перевірки, керувався лише припущеннями, без належного самостійного дослідження господарських операцій, дійшов хибного висновку про безтоварність укладених позивачем із контрагентами правочинів.

Жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба. Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у томі числі і ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Частиною 1 ст.5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р., (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. у справі «Щокін проти України», зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Розглядаючи справу «Інтерспав» проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: «коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».

Вищенаведений висновок Європейський суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Рішення Європейського суду з прав людини згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" застосовуються судами як джерело права.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За таких обставин, позивач не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентами, за умови необізнаності позивача щодо таких порушень.

Таким чином, відповідачем не надано доказів того, що товариство з обмеженою відповідальністю "Котовське зерно" порушує вимоги податкового законодавства, порядок ведення бухгалтерського обліку, відтак висновки податкового органу, зазначені в акті перевірки № 3/15-32-22-01/30909978 від 19.01.2016р. з урахуванням відповіді від 19.02.2016р. (вих. №535/10/15-04-22-00) не знайшли підтвердження під час розгляду справи судом.

З огляду на зазначене суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області № 0000042201 від 22.02.2016р., № 0000091400 від 23.05.2016р. є такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, тому підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням наведеного та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ "Котовське зерно" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що змінивши предмет позову, позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення № 0000042201 від 22.02.2016р. (т.1, а.с. 143) на суму 751165 грн. та № 0000091400 від 23.05.2016р. (т.20, а.с. 12) на суму 6516962,00 грн. (за податковими зобов'язаннями) 7358141,00 грн. (за штрафними (фінансовими санкціями) 7358141 грн. (всього на суму 13875103,00 грн.), відтак ціна позову з урахуванням зміни предмета позову становить 14626268,00 грн. Таким чином, відповідно до приписів ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання цього адміністративного позову встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, що становить 219394,02 грн.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку про необхідність присудити позивачу сплачений судовий збір у розмірі 219394,02 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 159-164, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Котовське зерно" до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000042201 від 22.02.2016р., № 0000091400 від 23.05.2016р., - задовольнити повністю

Скасувати податкове повідомлення-рішення Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області № 0000042201 від 22.02.2016 р.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області № 0000091400 від 23.05.2016 р.

Стягнути з Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Котовське зерно" (66322, Одеська обл., Котовський район, село Дібрівка ; ЄДРПОУ 30909978) судовий збір у розмірі 219394,02 грн. (двісті дев'ятнадцять тисяч триста дев'яносто чотири гривні 00 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 05.09.2016р.

Суддя Самойлюк Г.П.

.