Рішення

від 24.04.2007 по справі 40/33пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048,

м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

24.04.07 р.                                                                              

Справа № 40/33пн                              

Суддя господарського суду Донецької

області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання

Пальчак О.М.

Розглянув у відкритому судовому

засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з обмеженою

відповідальністю "Сільпо-49" м. Харцизьк

до відповідача суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Харцизьк

за участю третьої приватне

підприємство "Троянда" смт. Сєдове

про 

усунення перешкод у користуванні майном. 

за участю:

представників сторін:

від позивача Ветрова М.В. -

юрисконсульт

від відповідача  ОСОБА_1. - суб'єкт підприємницької

від третьої особи Ветрова М.В. -

юрисконсульт

За згодою сторін, як винятковий

випадок, спір було вирішено у більш тривалий час, ніж передбачено частиною

першої ст. 69 ГПК України, тобто сторонам було створено всі необхідні умови з

урахуванням змагальності, рівності сторін перед законом та судом.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлені вимоги про усунення

перешкод у користуванні приміщенням площею 70 м.кв., розташованого на першому

поверсі приміщення кафе ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1 в м. Харцизьк Донецької області,

виселення зі спірного приміщення та стягнення штрафу в сумі 4200 грн. за

прострочення повернення цього майна.

Відповідач позов не визнав

мотивуючи свої заперечення наступними обставинами:

-          користування спірним приміщення

здійснювалося на підставі укладеного між ТОВ "Сільпо-49" та приватним

підприємством "Троянда" договору оренди нежитлового приміщення  від 25.11.2004р.;

-          з метою поліпшення об'єкту оренди

надано кредит в установі банку, про що свідчить кредитний договір №НОМЕР_1.;

-          01.04.06р. зі позивачем було укладено договір

суборенди нежитлового приміщення за №НОМЕР_2, умови якого виконуються повністю;

-          підстав для розірвання договору не

існує, тому штраф нараховане необґрунтовано;

-          для всебічного та правильного

вирішення спору пропонує залучити у якості третьої особи яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватне підприємство

"Троянда".

Представник третьої особи повідомив

суд про те, що позов обґрунтовано та підлягає задоволенню, а рішення суду може

вплинути на її подальші правовідносини з позивачем чи відповідачем. Крім того,

повідомив суд про те, що Суборендар необґрунтовано користується майном, так як

строк дії договору закінчився.

З'ясувавши  фактичні 

обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову

кваліфікацію  відносинам сторін і

виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка

підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи сторін, пояснення третьої

особи, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що між

приватним підприємством "Троянда, далі Орендодавець, та товариством з

обмеженою відповідальністю "Сільпо-49", далі Орендар, було укладено

договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 1174,50 м.кв, розташованого

за адресою: АДРЕСА_1, м. Харцизьк, Донецької області, терміном дії до

01.02.2014р.

Договір оренди нежитлового

приміщення зареєстрований приватним нотаріусом Харцизького міського

нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим №НОМЕР_3.

Факт надання приміщення в

користування підтверджено актом приймання - передачі б/н від 01.12.04р.

Згідно п.6.1 розділу 6 договору

оренди Орендар без додаткового узгодження з Орендодавцем, має права здавати

приміщення в суборенду третім особам на термін, що не перевищує строку дії

цього договору.

На виконання умов договору, за

волевиявленням суб'єктів господарювання, передбаченого статтю 42 ГК

України,  між Орендарем та суб'єктом

підприємницької діяльності ОСОБА_1, далі Суборендар, був укладено договір

суборенди частини нежитлового приміщення №НОМЕР_2, відповідно до якого

останньому була передана у тимчасове користування частина приміщення в кафе

ІНФОРМАЦІЯ_1", про що свідчить акт приймання-передачі від 01.04.06р.

Строк дії договору передбачено у

пункті 4.1 договору суборенди та дорівнює один місяць з моменту його

підписання.

Пунктом 4.2 вищеназваного договору

встановлено, що після закінчення строку його дії, при відсутності заперечень з

боку Орендаря даний договір підлягає пролонгації на кожний наступний місяць,

при цьому загальний строк його дії не може перевищувати одинадцять місяців.

З посиланням на п.4.3 договору

суборенди, Орендар листом №НОМЕР_4. повідомив Суборендаря про закінчення строку

договору оренди та заперечення щодо майбутньої його пролонгації. Лист було вручено

особисто представникові відповідача 29.11.06р., та надіслано поштою 01.12.06р.

Факт припинення дії договору підтверджено також актом від 30.11.06р., від

підписання якого Суборендар відмовився.

Оскільки договір суборенди припинив

свою дію 01.01.07р.Орендар на виконання п.7.1 договору намагається виселити

Суборендаря із нежитлового приміщення та стягнути штраф передбачений п.10.5

договору суборенди від 01.04.07р.за прострочення повернення майна за період з

05.01.07р.до 19.01.07р. в  сумі 4200 грн.

До прийняття рішення у справі

представник позивача уточнив свої позовні вимоги, використовуючи своє право

надане ст.22 ГПК України. Наполягає задовольнити його вимоги відносно

повернення спірного нежитлового приміщення та стягнути з відповідача штраф

передбачений договором.

Судом надана належна правова оцінка

укладеного між сторонами договорів оренди та суборенди. На підставі досліджених

доказів, суд вважає доводи та дії позивача правомірними, а мотиви заперечень

відповідача необґрунтованими і не підлягаючими задоволенню.

Так, особливості регулювання

майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом

України, а майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських

відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей

передбачених Господарським кодексом України.

Частина 2 ст. 9 ЦК України вказує

на те, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових

відносин у сфері господарювання.

Учасниками спірних правовідносин є

суб'єкти господарювання як це передбачено статтею 55 ГК України.

Господарські договори укладаються

за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням

особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами

щодо окремих видів договорів відповідно до п. 7 ст. 179 ГК України.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України як

загальна норма права, та стаття 283 ГК України як норма спеціальна

встановлюють, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або

зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний

строк.

Вимоги статті 774 ЦК України

передбачають таке поняття як передання наймачем речі у користування іншої особі

піднаом (суборенда) і така передача можлива тільки за згодою Орендодавця.

Доказами у справі підтверджено, що сторони

в належній формі зі урахуванням вимог ст.638 ЦК України, досягли згоди з усіх

істотних умов договору оренди та суборенди 

відносно його предмету, умов, що визначені за законом, як істотні та

необхідні для даного виду договору. Орендар отримав згоду від Орендодавця на

передачу частки нежитлового приміщення у суборенду.

Тобто законодавець підтверджує, що

до суттєвих умов договору оренди належать строк дії договору та розмір плати за

користуванням майном.

Договір оренди та суборенди

укладаються на визначений строк, як це передбачено статтею 763 ЦК України. По

закінченню його строку Орендар або Суборендар зобов'язаний повернути майно яке

було передано у тимчасове користування.

Строк  договору 

піднайму (суборенди) не може перевищувати строку договору найму (оренди)

і до нього застосовуються положення про договір оренди.

Пункт четвертий статті 284 ГК

України передбачає, що строк дії договору визначається за погодженням сторін.

За приписами статті 291 ГК України

договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було

укладено.

За погодженням сторін визначено

строк дії спірного договору суборенди нежитлового приміщення, що знайшло своє

відображення в п.п.4.1,4.2,4.3 договору суборенди від 01.04.06р.

Стаття 785 ЦК України передбачає

обов'язки  наймача у разі припинення

договору оренди або суборенди негайно повернути наймодавцеві річ ( майно) у

стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у

стані, який було обумовлено в договорі.

На час слухання справи відповідач

повідомив суд про те, що він звертався до установи банку про надання йому

строкового кредиту, з метою поліпшення умов приміщення, ремонту опалюваної

системи тощо.

Доводи відповідача спростовуються

наступним  обставинами :

-          поліпшення об'єкту оренди може бути

здійснено, лише за згодою Орендодавця;

-          розділом 7 договору суборенди

передбачені умови проведення реконструкції, капітального чи інших видів

ремонтів або поліпшення майна;

-          Орендар має право здійснювати

реконструкцію та капітальний ремонт орендованого майна лише за письмовою згодою

Орендодавця. При цьому така  письмова

згода повинна бути отримана Орендарем до початку проведення таких робіт;

-          доказів проведення поліпшення умов

предмету договору суборенди  відповідачем

на час проведення судового засідання не надано (витрати, накладні, розрахункові

документи тощо);

-          відсутні докази саме того, що

строковий кредит було надано за цільовим призначенням для поліпшення

орендованого майна;

Зобов'язання повинні виконуватися

належним чином згідно вимог закону та умов договору та припинятися виконанням

проведеним належним чином за приписами ст.ст. 526, 599 ЦК України та ст.ст.173,

193 ГК України.

Суборендар порушує свій обов'язок

звільнити приміщення (повернути  його

Орендодавцю), який випливає з договору. Тому способом захисту права у розумінні

статті 391 ЦК України, що є адекватним такому порушенню, є пред'явлення вимоги

про виконання зобов'язання передати річ (майно, приміщення). 

Докази у справі підтверджують, що

право позивача за яким він звернувся до суду порушене. Строк  дії 

договору суборенди припинено, однак Орендар до наступного часу не

повернув Орендодавцеві  нежитлове

приміщення у стані, в якому його було отримано. 

Таким чином, свої зобов'язання 

відповідач належним чином не виконав.

З урахуванням обставин справи та

правової кваліфікації відносин сторін, виходячи з фактів, встановлених у

процесі розгляду справи, суд дійшов висновку, що позов обґрунтовано та підлягає

задоволенню. А саме слід зобов'язати відповідача  повернути на адресу позивача нежитлове

приміщення площею 70 м.кв., розташовано на першому поверсі приміщення кафе

ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1 в м. Харцизьк Донецької області.

Пунктом 10.5 договору суборенди

частини нежитлового приміщення від 01.04.06р. за №НОМЕР_2, сторони забезпечили

належне виконання зобов'язання. Так у випадку прострочення терміну повернення

об'єкту Суборендар сплачує Орендарю штраф в розмірі подвійної місячної плати за

суборенду за кожні 15 днів такого прострочення.

Це відповідає вимогам частини

другої статті 785 ЦК України  де

зазначені умови відповідальності суб'єктів орендних правовідносин за

прострочення повернення майна.

Оскільки мало місце прострочення з

боку відповідач щодо повернення нежитлового приміщення, позов щодо стягнення

штрафу в сумі 4200 грн. за період з 05.01.07р. до 19.01.07р. обґрунтовано та

підлягає задоволенню.

Витрати по державному миту та

забезпечення судового процесу покладаються на відповідача згідно вимог ст.ст.

44,49 ГПК України.

У зв'язку з тим, що у судовому

засіданні за згодою сторін було оголошено лише вступну та резолютивну частини

рішення згідно частини третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили

після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого згідно

статті 84 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись

ст.ст. 9, 391, 526, 599, 638, 759, 763, 774, 785 Цивільного кодексу України,

ст.ст. 42, 55, 173, 179, 193, 283, 284, 291 Господарського кодексу України,

ст.ст. 22, 44, 49, 58, 82, 84, частиною третьою ст.85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1, який мешкає за адресою: 86703, вАДРЕСА_2,

м. Харцизьк, Донецької області, свідоцтво про державну реєстрацію №НОМЕР_5,

ідентифікаційний  номер  НОМЕР_6, повернути на користь:

-  товариства з обмеженою

відповідальністю " Сільпо - 49", 86706, т/к ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1,

м. Харцизьк, Донецької області, ід. код 33110316 частину приміщення загальною

площею 70,0 м.кв. на першому поверсі нежитлового приміщення кафе ІНФОРМАЦІЯ_1,

що знаходиться за адресою: 86706, т/к ІНФОРМАЦІЯ_1", АДРЕСА_1, м.

Харцизьк, Донецька область, видавши наказ.

3. Стягнути з суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1, який мешкає за адресою: 86703, вАДРЕСА_2,

м. Харцизьк, Донецької області, свідоцтво про державну реєстрацію №НОМЕР_5,

ідентифікаційний  номер  НОМЕР_6, на користь:

- товариства з обмеженою відповідальністю " Сільпо - 49",

86706, т/к ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, м. Харцизьк, Донецької області, п/р 26000301687303

в КБ "ПІБ", МФО 334345 ід. код 33110316  штраф в сумі 4200 грн. за прострочення

повернення об'єкту суборенди, витрати по державному миту в сумі 187 грн,

витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 118 грн, видавши наказ.

4. Рішення суду набирає законної

сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення,

оформленого у відповідності зі ст. 84 ГПК України: 28.04.07р.

Суддя