Рішення

від 26.04.2007 по справі 45/56пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

45/56пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

26.04.07 р.                                                                               Справа № 45/56пн                               

за позовом: Малого підприємства „Строитель”, ЄДРПОУ21990248, м.Димитров

до відповідача 1: Закритого акціонерного товариства “Донтехснаб”, ЄДРПОУ 23424932, м. Красноармійськ

до відповідача 2:  Товариства з обмеженою відповідальністю „Красноармійський агробуд”, ЄДРПОУ 035483723, м.Красноармійськ

про витребування майна

Суддя  Плотніцький Б.Д.

при секретарі судового засідання Колосовій О.О.

Представники:

Від позивача: не з'явились

Від відповідача 1: не з'явились

Від відповідача 2: не з'явились

В засіданні суду брали участь  

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Мале підприємство „Строитель”, м.Димитров звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача - Закритого акціонерного товариства “Донтехснаб”, м. Красноармійськ, про витребування з незаконного володіння обладнання:

-          рейсмусний станок у кількості 1шт.;

-          фуговочний станок у кількості 1 шт.;

-          фрезерний станок у кількості 1 шт.;

-          долбежний станок у кількості 1 шт.;

-          наждачний станок у кількості 1шт.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наявність у нього права власності обладнання – п'ять станків, які знаходяться на території Закритого акціонерного товариства “Донтехснаб”, м. Красноармійськ в с.Ровно, Красноармійського району, Донецької області.

Відповідач -  Закрите акціонерне товариство „Донтехснаб”, м.Красноармійськ, надав відзив на позов №7 від 03.03.2007р., в якому позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити позивач у в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що між ним та позивачем відсутні будь-які договірні відносини.

Крім цього, відповідач стверджує про те, що 14.03.2006р. між Закритим акціонерним товариством “Донтехснаб”, м. Красноармійськ  та Товариством з обмеженою відповідальністю „Красноармійський агробуд”, м.Красноармійськ був укладений договір купівлі-продажу, згідно з яким Закрите акціонерне товариство “Донтехснаб”, м. Красноармійськ придбало у Товариства з обмеженою відповідальністю „Красноармійський агробуд”, м.Красноармійськ майно.

Після підписання акту приймання - передачі майна з боку позивача були відсутні будь-які претензії та заперечення.

Таким чином, відповідач стверджує про те, що він є законним власником майна.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.03.2007р. в якості відповідача 2 було залучене 2 Товариство з обмеженою відповідальністю „Красноармійський агробуд”, м.Красноармійськ.

У відзиві на позов №54-01 від 23.04.2007р. відповідач 2 проти позову заперечує та стверджує про те, що він є неналежним відповідачем, оскільки спірне майно знаходиться на території відповідача 1.

При цьому, відповідач 2  стверджує, що під час укладення договору купівлі-продажу, який був укладений за результатами проведеного аукціону 14.03.2007р., спірне майно не було предметом договору.

В судове засідання представники від позивача та відповідачів не з'явились, про день та час розгляду справи були повідомлені в установленому порядку.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом було встановлено наступне:

28.04.2004р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Красноармійський агробуд” (відповідачем 2) та Малим підприємством „Строитель”, м.Димитров (позивачем) був укладений договір зберігання за №4.

Згідно з умовами цього договору позивач передав на зберігання обладнання.

Приймання – передача майна здійснюється на підставі акту приймання – передачі, який є невід'ємною частиною договору та підписується уповноваженими представниками сторін.

28.04.2004р. між позивачем та відповідачем 2 підписаний акт приймання – передачі майна на зберігання, зокрема позивач передав відповідачу на зберігання:

-          рейсмусний станок у кількості 1шт.;

-          фуговочний станок у кількості 1 шт.;

-          фрезерний станок у кількості 1 шт.;

-          долбежний станок у кількості 1 шт.;

-          наждачний станок у кількості 1шт;

-          циркулярна пила у кількості 1шт.

Умовами договору зберігання №4 від 28.04.2004р., зокрема п.2.1, відповідач зобов'язаний прийняти майно на підставі акту приймання – передачі за адресою: м.Димитров, вул.Аграрна (Шопена),1, забезпечити зберігання майна з моменту прийняття  до моменту повернення позивачу, а також повернути в збереженості майно по першій вимозі позивача.

14.03.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Красно армійський агробуд” (відповідач 2) та Закритим акціонерним товариством „Донтехснаб” (відповідач 1) укладений договір купівлі-продажу будівель та споруд виробничої бази, які розташовані за адресою с.Рівне Красноармійського району Донецької області, вул.Шопена, б.1 та належать відповідачу 2 на праві власності.

16.03.2007р. між відповідачами підписаний акт приймання – передачі.

На підставі викладеного, позивач звернувся до відповідача 1 з листами №2 від 29.01.2007р. та №3 від 05.02.2007р. з вимогою повернути майно: рейсмусний станок у кількості 1шт.; фуговочний станок у кількості 1 шт.; фрезерний станок у кількості 1 шт.; долбежний станок у кількості 1 шт.; наждачний станок у кількості 1шт; циркулярну пилу у кількості 1шт, яке знаходилось на території виробничої бази, що була придбана 14.03.2006р. за результатами проведеного аукціону.

Оскільки вимоги позивача з боку відповідача 2 залишені без задоволення, мале підприємство „Строитель” звернулось до господарського суду з позовом про витребування з незаконного володіння обладнання:

-          рейсмусний станок у кількості 1шт.;

-          фуговочний станок у кількості 1 шт.;

-          фрезерний станок у кількості 1 шт.;

-          долбежний станок у кількості 1 шт.;

-          наждачний станок у кількості 1шт.

Відповідач 1 позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити позивачу в задоволенні вимог.

Відповідач 2 заперечує проти позову та стверджує, що він є неналежним відповідачем.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, господарський суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:

За нормами ст.50 Закону України “Про власність” встановлено, що власник має право вимагати повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння.

Одночасно, ст.387 Цивільного кодексу України передбачає, що власник має право витребувати своє майно від особи,  яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Судом встановлено, що на підставі договору зберігання №4 від 28.04.2004р. позивач передав відповідачу 2 майно - рейсмусний станок у кількості 1шт.; фуговочний станок у кількості 1 шт.; фрезерний станок у кількості 1 шт.; долбежний станок у кількості 1 шт.; наждачний станок у кількості 1шт; циркулярну пилу у кількості 1шт на зберігання.

Факт передачі майна підтверджується актом приймання – передачі від 28.04.2004р. та з боку сторін не заперечується.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, за приписом ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, господарський суд вважає, що відповідач 2 на виконання умов договору зберігання виконує умови в цій частині, а тому не володіє без достатніх правових підстав спірним майном.

При дослідженні матеріалів справи, господарським судом встановлено, що п.2.1 договору зберігання №4 від 28.04.2004р. сторони передбачили, що відповідач 2 як Зберігач майна, повинен забезпечити зберігання майна та повернути його по першій вимозі позивача.

Позивачем не надані докази звернення до відповідача 2 з вимогою повернути майно, передане на зберігання.

Таким чином, вимоги позивача до відповідача 2 не підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача до відповідача 1, то господарський суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, з урахуванням наступного:

Однією із умов витребування майна з чужого незаконного володіння є відсутність правових підстав для заволодіння таким майном.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

Господарський суд зазначає, що всупереч вимогам ст.33 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не надані докази заволодіння спірним майном відповідачем 1.

Даний висновок суду був зроблений на підставі того, що згідно з договором купівлі-продажу від 14.03.2006р., який укладений між Закритим акціонерним товариством “Донтехснаб”, м. Красноармійськ  та Товариством з обмеженою відповідальністю „Красноармійський агробуд”, м.Красноармійськ, згідно з яким Закрите акціонерне товариство “Донтехснаб”, м. Красноармійськ придбало у Товариства з обмеженою відповідальністю „Красноармійський агробуд”, м.Красноармійськ майно – будівлі та споруди виробничої бази, які розташовані за адресою: с.Рівне Красноармійського району Донецької області, вул.Шопена, б.1.

З наданого відповідачем 1 акту приймання – передачі майна від 16.03.2006р. судом встановлено, що спірне майно відповідачем 2 не передавалось відповідачу 1 у відповідності з вимогами договору купівлі-продажу.

При цьому, господарський суд враховує те, що після підписання акту приймання - передачі майна з боку позивача  та відповідача 2 були відсутні будь-які претензії та заперечення.

Таким чином, доказів перебування спірного майна у володінні відповідача 1 позивачем не надано, судом не встановлено.

Згідно до вимог ст.1212 Цивільного кодексу України особа,  яка набула майно  або  зберегла  його  у  себе  за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Вказані положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

При цьому дані положення також застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову Малого підприємства „Строитель”, м.Димитров про витребування з незаконного володіння обладнання:

-          рейсмусний станок у кількості 1шт.;

-          фуговочний станок у кількості 1 шт.;

-          фрезерний станок у кількості 1 шт.;

-          долбежний станок у кількості 1 шт.;

-          наждачний станок у кількості 1шт.

Судові витрати, у відповідності із ст.49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на позивача повністю.

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем було надлишково сплачене державне мито, яке у відповідності із ст. 47 Господарського процесуального кодексу України підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Малого підприємства „Строитель”, м.Димитров до відповідача 1 - Закритого акціонерного товариства “Донтехснаб”, м. Красноармійськ та відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю „Красноармійський агробуд”, м.Красноармійськ, про витребування з незаконного володіння обладнання, відмовити.

Повернути позивачу надлишково сплачене державне мито у сумі 17 грн. 00 коп., сплачене квитанцією №87 від 16.02.2007р.

Видати довідку.

Рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення

Рішення прийняте в судовому засіданні 26.04.2007р.

Суддя                                                                                                        

І.О.А.