Постанова

від 07.09.2016 по справі 925/207/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2016 року Справа № 925/207/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача), Кондратової І.Д., Селіваненка В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Ватутінський хлібокомбінат" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2016 року у справі № 925/207/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Індекс-Пак" до публічного акціонерного товариства "Ватутінський хлібокомбінат" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року позивач звернувся до господарського суду Черкаської області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 45 975,95 грн., пені в сумі 2 298,80 грн. та 3% річних у сумі 356,36 грн. у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання з оплати одержаного товару за договором поставки від 20.04.2014 року № 20042015 КО.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 12.04.2016 року (суддя Дорошенко М.В.) позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 45 975,95 грн., пеню в сумі 2 298,80 грн. та 3% річних у сумі 356,36 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2016 року (судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В., Гончаров С.А.) у відновленні пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції публічному акціонерному товариству "Ватутінський хлібокомбінат" відмовлено та зазначену апеляційну скаргу повернуто без розгляду.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, і тому просить прийняту ним ухвалу скасувати та справу передати на розгляд до апеляційного господарського суду.

Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняту в ній судову ухвалу, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 12.04.2016 року, разом з клопотанням про відновлення пропущеного строку апеляційного оскарження, 24.06.2016 року (згідно з відміткою канцелярії апеляційного господарського суду). Зазначене клопотання мотивоване тим, що повний текст оскаржуваного рішення надійшов на адресу ПАТ "Ватутінський хлібокомбінат" 28.05.2016 року, однак відповідачу про нього стало відомо лише після винесення ВДВС Звенигородського МРУЮ 09.06.2016 року постанови про відкриття виконавчого провадження № 51286545, оскільки починаючи з 16.02.2016 року всі працівники ПАТ "Ватутінський хлібокомбінат", в тому числі і юрисконсульт, знаходились у вимушеній відпустці на підставі наказу по підприємству від 15.02.2016 року № 36 "Про простій". Крім того, ПАТ "Ватутінський хлібокомбінат" не мало можливості сплатити судовий збір, та надати документи, що підтверджують сплату судового збору за подання апеляційної скарги у зв'язку з накладенням арешту на кошти, що знаходяться на рахунках товариства, постановою ВДВС Ватутінського міського управління юстиції від 01.03.2016 року.

Апеляційний господарський суд, відмовляючи у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на подання апеляційної скарги виходив з того, що зазначені відповідачем причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними, оскільки останнім днем строку подання апеляційної скарги було 28.04.2016 року і в цей же день поштове відправлення з копією оскаржуваного судового рішення було вручене відповідачу, а апеляційну скаргу було подано лише 24.06.2016 року. До того ж, наказ по підприємству від 15.02.2016 року № 36 "Про простій" не перешкоджав юристу підприємства у випадку виробничої необхідності знаходитися на робочому місці.

Проте, з висновком апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні клопотання відповідача та повернення апеляційної скарги без розгляду погодитись не можна з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

За вимогами ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, представникам сторін і третіх осіб, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Як вбачається з матеріалів справи, що в судовому засіданні 12.04.2016 року, в якому представник відповідача не був присутнім, місцевим господарським судом оголошувалися лише вступна та резолютивна частини рішення, а повний текст рішення складено та підписано 18.04.2016 року.

Таким чином, в даному випадку останнім днем строку подання апеляційної скарги було 28.04.2016 року.

Копії рішення суду першої інстанції було надіслано сторонам 18.04.2016 року.

Відповідач, звертаючись до апеляційного господарського суду з клопотанням про відновлення строку апеляційного оскарження, зазначив, що повний текст рішення надійшов на адресу ПАТ "Ватутінський хлібокомбінат" 28.05.2016 року рекомендованим листом.

Разом з цим, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач отримав повний текст рішення 28.04.2016 року (за інформацією з Інтернет сайту Відстеження пересилання поштових відправлень за штрих-кодовим ідентифікатором).

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Право апеляційного оскарження рішення місцевого господарського суду, що не набрало законної сили, передбачено ст.ст. 22, 91 ГПК України. Необхідною умовою здійснення стороною цього права є її обізнаність зі змістом оскаржуваного судового рішення, що дає можливість стороні викласти свої вимоги та обґрунтувати їх.

Однак, суд апеляційної інстанції відмовляючи відповідачу у відновленні процесуального строку на подання апеляційної скарги, не врахував, що місцевим господарським судом було оголошено лише вступну та резолютивну частини оскаржуваного в апеляційному порядку рішення, представник відповідача не приймав участі в засіданні суду першої інстанції, повний текст рішення відповідачем отримано 28.04.2016 року, тобто в останній день строку подання апеляційної скарги, що може свідчити про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження.

Проте, на зазначені обставини апеляційний господарський суд уваги не звернув, а також, посилаючись на норми ст. 53 ГПК України, не врахував, що цей Кодекс не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Встановлені законом строки вчинення процесуальних дій мають своїм завданням забезпечення ефективного захисту порушених прав особи.

Залишивши поза увагою наведене, апеляційний господарський суд оскарженою ухвалою фактично обмежив суб'єкта оскарження у здійсненні прав, передбачених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України.

За таких обставин оскаржена судова ухвала підлягає скасуванню з передачею справи до апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до провадження.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Ватутінський хлібокомбінат" задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2016 року скасувати, і справу № 925/207/16 передати до Київського апеляційного господарського суду на стадію вирішення питання про прийняття апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "Ватутінський хлібокомбінат" до провадження.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді І.Кондратова

В.Селіваненко