Постанова

від 05.09.2016 по справі 2а/1570/8347/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/1570/8347/2011

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2016 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Соколова М.С.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1А (за довіреністю),

представника відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю),-

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» до ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача, товариства з обмеженою відповідальністю В«Транс агентство сервісВ» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.10.2011 року №01022302 та від 12.10.2011 року №01032302, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» (далі, позивач, ТОВ В«СП В«ДунайсудносервісВ» ) до ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.10.2011 року №01022302 та від 12.10.2011 року №01032302.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.07.2012 року (т.7 а.с.56-63), яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2013 року (т.7 а.с.92-96), позовні вимоги задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції від 12.10.2011 року №01022302 та від 12.10.2011 року №01032302

На зазначені рішення суду відповідачем подана касаційна скарга та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 лютого 2016 року (т.7 а.с.156-161) касаційну скаргу ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області задоволено частково, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.07.2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2013 року скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Після касаційного розгляду вказана адміністративна справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду за вхідним номером № 8099/16 та відповідно до автоматичного розподілу, справу передано судді Вовченко О.А.

Ухвалою суду від 01.04.2016 року вказану адміністративну справу прийнято суддею до свого провадження та призначено її до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає наступне.

ОСОБА_3 ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок, заявленого в деклараціях за червень, липень 2011 року за рахунок від'ємних значень березня 2008 року, лютого, березня, квітня, травня, вересня, жовтня, грудня 2010 року, січня, лютого, травня, червня 2011 року. За результатами проведеної перевірки складений акт від 27.09.2011 року №2570/2302/31893917. яким встановлені порушення п.44.1 ст. 44, п.186.1 ст.186., п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4, п.200.7 ст.200, п.201.1. п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування з ПДВ, заявленого на розрахунковий рахунок в сумі 1139518 грн., а також порушення п.200.1 ст.200 та п.200.4 б) ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення залишку від'ємного значення з ПДВ за липень 2011 року (ряд. 19 декларації), який переноситься до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 132255 грн., та до завищення залишку від'ємного значення з ПДВ (ряд.24 декларації), який після бюджетного відшкодування за червень 2011 року переноситься до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 865039 грн.

Не погоджуючись з вказаним актом перевірки ТОВ В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» звернулось до ОСОБА_3 ОДПІ з запереченнями на акт. ТОВ В«Судноремонтне підприємство ДунайсудносервісВ» отримало відповідь на заперечення від 07.10.2011 року № 14091/10/2302 в якій доводи позивача по суті не були враховані, але при цьому виправлені технічні помилки, допущенні при написанні акту перевірки та добавлений ще один пункт у висновках акту щодо встановлення порушень п.44.1 ст.44, п.186.1 ст.186, п.198.6 ст.198, п.201.1, 201.10 ст.201, п.200.1, 200.2, 200.3, 200.4, 200.7 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування, заявленого в рахунок майбутніх платежів в сумі 290310 грн.

На підставі акту перевірки від 27.09.2011 року № 2570/2302/31893917 ОСОБА_3 ОДПІ з урахуванням розглянутих нею заперечень на акт, прийняла податкові повідомлення - рішення від 12.10.2011 року №012022302 про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ всього на суму 1158942 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 73981 грн. та від 12.10.2011 року № 01032302 про зменшення розміру від'ємного значення з ПДВ за липень 2011 року у розмірі 132255 грн.

ТОВ В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» стверджує, що висновки акту перевірки з урахуванням відповіді на заперечення, а також складені на підставі цього акту податкові повідомлення-рішення сформовані ОСОБА_3 ОДПІ з порушенням чинного законодавства, оскільки не відповідають фактичним обставинам та суперечать положенням чинного законодавства.

Позивач стверджує, що посадова особа ОСОБА_3 ОДПІ в ході даної перевірки переглянула матеріали попередніх документальних перевірок, тоді як таке право надано п.78.1.12 ст.78 Податкового кодексу виключно органу податкової служби вищого рівня.

У своєму адміністративному позові позивач вказує, що при дослідженні договору від 01.10.2010 року № ОД/10/3, укладеного ТОВ В«Судноремонтне підприємство ДунайсудносервісВ» з ТОВ В«Транс агентство сервісВ» , посадовою особою ОСОБА_3 ОДПІ в акті перевірки на сторінці 9 вказується на ті обставини, що в договорі не зазначено наявності складу в м. Одеса та не обумовлені поставки з м. Одеса. Але при цьому, в товарно-транспортних документах, що надані до перевірки зазначено пункт навантаження м. Одеса.

Крім іншого, в акті перевірки вказано, що згідно інформаційної бази звітності (Податкова декларація з доходів фізичних осіб) платників податків ІОДПІ у ТОВ В«Транс агентство сервісВ» відсутні основні фонди та не нараховується амортизація на основні фонди. Позивач не погоджується з вказаним висновком, оскільки, по-перше, податкова декларація з податку з доходів з фізичних осіб не містить інформації щодо наявності основних фондів та амортизаційних нарахувань, по друге, чинне законодавство, не пред'являє вимог до постачальників щодо наявності у них у власності складських приміщень, транспортних засобів, які в свою чергу можуть буди орендовані, що не амортизуються у орендарях. Тому, стверджує позивач, без документального обґрунтування, в акті робиться висновок про відсутність виробничої бази: складів, транспортних засобів, чисельності працюючих (що взагалі не: досліджувалось), тому ТОВ В«Транс агентство сервісВ» не могло поставляти товар ТОВ В«СП В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» .

Крім іншого, в акті перевірки вказується на той факт, що ТОВ В«Транс агентство сервісВ» не знаходиться за юридичною адресою та направлено повідомлення реєстратору про відсутність його за місцезнаходженням. Але, по-перше господарські операції, які розглядаються даним актом перевірки проведені ТОВ В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» у листопаді-грудні 2010 року, січні-липні 2011 року, тоді як приведені у цьому акті факти щодо не встановлення за місцезнаходженням ТОВ В«Транс агентство сервісВ» виявлені у вересні 2011 року. Але, на думку позивача, ТОВ В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» не повинно відслідковувати знаходиться його контрагент за юридичною адресою чи ні. ТОВ В«Транс агентство сервісВ» , стверджує позивач у своєму адміністративному позові, було платником ПДВ у листопаді-грудні 2010 року, січні-липні 2011 року і є таким й на теперішній час (дата подання адміністративного позову до суду - 20.10.2011 року).

Таким чином, надані до перевірки первинні документи (податкові накладні, товарно-транспортні накладні, договір) підтверджують отримання вантажу ТОВ В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» від ТОВ В«Транс агентство сервісВ» , а також те, що видані йому податкові накладні належно оформлені продавцем ТОВ В«Транс агентство сервісВ» , який був і є зареєстрованим платником податку на додану вартість. Тому, на думку позивача, висновки акту перевірки від 27.09.2011 року № 2570/2301/31893917 щодо завищення податкового кредиту з ПДВ на 892385 грн. є помилковими.

На сторінках 10-11 акту перевірки розглядається питання проведення господарських операцій ТОВ В«СП В«ДунайсудносервісВ» з ПП В«Сєллінг-2008В» у якого позивачем було придбано матеріали на загальну суму 1516978,20 грн., у тому числі ПДВ 249556,40 грн.

На сторінці 10 акту вказується, що документи, які підтверджують поставку оформлені з порушенням (відсутній номер, серія, підписи посадових осіб, що здавав вантаж, підпис водія). Але даний факт, стверджує позивач, не відповідає дійсності та спростовується оригіналами ТТН, складених при перевезенні товару ПП В«Сєллінг-2008В» до ТОВ В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» . Та обставина, що ПП В«Сєллінг-2008В» має у реєстраційної картці платника податків основний вид діяльності оптова торгівля одягом не свідчить, що воно не має право займатися оптовою торгівлею іншими видами товарів. Крім іншого, факт визнання банкрутом ПП В«Сєллінг-2008В» у вересні 2011 року не має ніякого значення при перевірці питання правомірності включення до складу податкового кредиту сум ПДВ ТОВ В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» по операціям проведених у травні-грудні 2010 року, тобто за рік до того часу коли цей постачальник був оголошений банкрутом.

Крім іншого, вказує позивач, ні ПП В«Сєллінг-2008В» , ні ТОВ В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» не могло дотриматися вимог п.201.10 ст.200 та п.186.1 ст.186 Податкового кодексу України у травні-грудні 2010 року, оскільки норми цього кодексу почали діяти з 01.01.2011 року.

Таким чином, стверджує позивач, надані до перевірки первинні документи підтверджують отримання вантажу ТОВ В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» від ПП В«Сєллінг-2008В» , а також те. що видані йому податкові накладні належно оформлені продавцем ПП В«Сєллінг-2008В» , який був зареєстрованим платником податку на додану вартість у травні-грудні 2010 року. Зважаючи на вищевикладене, позивач вважає помилковими висновки акту перевірки від 27.09.2011 № 2570/2301/31893917 щодо завищення податкового кредиту з ПДВ на 785436 грн.

На сторінках 12-14 акту перевірки розглядається питання проведення господарських операцій ТОВ В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» з ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» у якого позивачем придбано непродовольчі товари широкого асортименту на загальну суму 1025722,25 грн. в тому числі ПДВ на суму 170953,75 грн., але ця сума визначена помилково - загальна сума складала 1128640,48 грн. в тому числі ПДВ на суму 188106,75 грн.

Як наведено в акті, перевіркою встановлені порушення в частині складання документів, які надані в підтвердження транспортування металевих виробів від ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» до ТОВ В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» , а саме згідно наданих до перевірки ж/д накладних була здійснена поставка 5-ти вагонів абразивного порошку загальною вагою 345000 кг., яка не можлива для перевезення ні в кількості, ні в обсягах, вагонні партії не можливо транспортувати автомобільним транспортом, оскільки останній не має вантажопід'ємності аналогічної вагонній,

Наведені вище висновки є, на думку позивача, виключно припущенням перевіряючих, які не обґрунтовані будь-якими висновками відповідних спеціалістів.

Таким чином, на думку позивача, надані до перевірки первинні документи (податкові накладні, товарно-транспортні накладні, договір) підтверджують отримання вантажу ТОВ В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» від ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» , а також те, що видані йому податкові накладні належно оформлені продавцем ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» , який був і є зареєстрованим платником. Тому, на думку позивач, висновки акту перевірки від 27.09.2011 року №2570/2301/31893917 щодо завищення податкового кредиту з ПДВ на 188107 грн. також є помилковими.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12.10.2011 року №01022302 та №01032302 підлягають скасуванню.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов (т.1 а.с.53-56) в яких зазначив, що доводи, які викладені в адміністративному позові необґрунтовані, з огляду на наступне. В адміністративному позові, на думку відповідача, не наведено жодного обґрунтованого спростування порушень норм Податкового кодексу України наведених в акті перевірки ОСОБА_3 ОДПІ. З наданих до перевірки копій товарно-транспортних накладних, відповідачем встановлено відсутність номеру, серії та підписів посадових осіб, що здали вантах. До перевірки надано транспортні документи на поставку одного і того ж товару - порошку гранульованого (абразивного порошку), що суперечать одне одному: залізничні накладні згідно яких транспортування абразивного порошку (шлаку гранульованого) здійснювалось безпосередньо зі станції Нікель- Побужский до станції ОСОБА_4 та товарно-транспортні накладні згідно транспортування абразивного порошку здійснювалось від ПП В«Сєллінг-2008В» та від ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» нібито автомобільним транспортом з м. Одеса вул. Михайлівська 8 також в м. Ізмаїл, Транспортування вагонних партій товару, стверджує відповідач, не можливо здійснювати автомобільним транспортом. Підписи водіїв майже на всіх ТТН відсутні. Товарно-транспортна накладна, вказує відповідач у своїх запереченнях, належить до первинної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності, незалежно від форм власності є обов'язковим.

З огляду на вищевикладене та з посиланням на положення пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом МФУ від 24.05.1995 року №88, ст. 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» , пп.11.1 п.11 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Мінтрансу від 14.10.1997 року №363, ст. 48 Закону України В«Про автомобільний транспортВ» , п.44.1 ст. 44, п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України та ОСОБА_5 лист Вищого адміністративного суду України №1112/11/13-10 від 20.07.2010 року, відповідач вважає доводи, викладені в адміністративному позові необґрунтованими, та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

З матеріалів справи судом встановлено, що в процесі касаційного провадження було замінено відповідача ОСОБА_3 об'єднану державну податкову інспекцію Одеської області ДПС на правонаступника ОСОБА_3 об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів в Одеській області (т.20 а.с.147-149). При цьому 21.04.2016 року при новому розгляду справи, суд, керуючись положеннями ст. 55 КАС України, замінив відповідача по справі на належного - ОСОБА_3 об'єднану державну податкову інспекцію ДФС в Одеській області.

Ухвалою суду від 21.04.2016 року, яка занесена до журналу судового засідання, судом на підставі положень ст. 53 КАС України залучено до участі у справі у якості третьої особи, яке не заявляє самостійних вимог на предмет спору та стороні позивача - ТОВ В«Транс агентство сервісВ» .

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, наданих письмових поясненнях до позову та зважаючи на надані до суду докази.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлений адміністративний позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях на адміністративний позов, наданих письмових поясненнях до заперечення на позов та зважаючи на надані до суду докази.

Третя особа до суду не з'явилась, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином та своєчасно, що підтверджується письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, ознайомившись з запереченнями відповідача, письмові пояснення сторін, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» (код за ЄДРПОУ 31893917) зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом ОСОБА_3 міської ради 02.04.2002 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) №212 (т.5 а.с.192, 193).

Судом встановлено, що позивач з 22.02.2002 року знаходиться на податковому обліку в ОСОБА_3 об'єднаній ДПІ та у період, за який проводилась перевірка, позивач був зареєстрований як платник податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 21236852 від 22.04.2002 року (т.5 а.с.191) та п.2.4. акту перевірки, а також не заперечувалось сторонами.

Відповідач, на підставі ст.1 Закону України В«Про державну податкову службуВ» (яка діяла в перевіряємий період), є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.ст.7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування та стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, надання висновків на повернення з бюджету надмірно сплачених податків та зборів.

Відповідно до п.78.1.8 Податкового кодексу України (в редакції, як адіяла на момент виникнення спірних правовідносин)окументальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова виїзна перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень на перевірку від 31.08.2011 року №906 та №907, на підставі п.78.1.8 п.78.1 ст.78, 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України, посадовими особами відповідача в період з 31.08.2011 року по 13.09.2011 року була проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на банківський рахунок платника ПДВ за липень 2011 року за рахунок від'ємного значення за березень 2008 року, лютий-жовтень 2010 року, грудень 2010 року, січень, лютий, травень, червень 2011 року.

За результатами зазначеної перевірки був складений акт №2570/2302/31893917 від 27.09.2011 року з додатками (т.1 а.с.20-37), на підставі якого було підтверджено право на бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок платника податку за червень 2011 року в розмірі 241181,00 грн. та за липень 2011 року в розмірі 130211,00 грн., визначено завищення бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2011 року на суму 843596,00 грн. та за липень 2011 року на суму 295922,00 грн. та встановлено завищення залишку від'ємного значення за липень 2011 року, який переноситься до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 132255,00 грн., що є порушеннями п.44.1 ст.44, п.186.1 ст.186, п.198.6 ст.198, п.201.1, п..201.10 ст.201, п.п.200.1-200.4, п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України.

Як встановлено судом та не заперечувалось сторонами, на вказаний акт перевірки позивачем до ОСОБА_3 об'єднаної Державної податкової інспекції ДПС подано заперечення на акт перевірки.

За результатом розгляду цих заперечень, ОСОБА_3 об'єднаною Державною податковою інспекцією ДПС надано відповідь від 07.10.2011 року №14091/10/2302 (т.1 а.с.10-20), в якій останньою зроблено наступні висновки :

- перевіркою попередньо підтверджено бюджетне відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за червень 2011 року в сумі -512067 грн.;

- перевіркою попередньо підтверджено відображене бюджетне відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за липень 2011 року в сумі -512067 грн.;

- на порушення п.44.1 ст.44, п.186.1 ст.186, п.198.6 ст.198, п.201.1, 201.10 ст.201, п.200.1, 200.2, 200.3, 200.4, 200.7 ст.200 Податкового кодексу України, в частині порушення за 2010 рік на порушення пп.7.4.5 пп.7.4., пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.7.2, 7.7.4, ст.7 Закону України В«Про податок на додану вартість №168/97 ВР від 03.04.1997 року, завищено бюджетне відшкодування на розрахунковий рахунок в сумі 868632 грн. в тому числі за: - червень2011 року - на 572710 грн.; липень 2011 року - 295922 грн.;

- на порушення п 44.1 ст.44, п.186.1 ст.186, п.198.6 ст.198, п.201.1, п..201.10 ст.201, п.п.200.1-200.4, п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України, в частині порушень за 2010 рік на порушення па.7.4.5 пп.7.4, 7.2.6 п.7.2, пп.7.7.1, 7.7.4 ст.7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» №168/97 ВР від 03.04.1997 року, завищено бюджетне відшкодування заявлене в рахунок майбутніх платежів в сумі 290310 грн., в тому числі за: - серпень 2010 року - 41337 грн.; - вересень 2010 року - 36850 грн.; - листопад 2010 року - 55520 грн.; грудень 2010 року - 156603 грн.;

- на порушення п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України завищено залишок від'ємного значення за липень 2014 року (ряд.19 декларації), який переноситься до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на суму - 132255 грн.;

- на порушення п.200.4б) ст. 200 Податкового кодексу України завищення залишку від'ємного значення (ряд.24 декларації), який після бюджетного відшкодування за червень 2011 року переноситься до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі - 574729 грн.

За результатами вказаної перевірки ОСОБА_3 об'єднаною Державною податковою інспекцією ДПС 12.10.2011 року прийняті податкові повідомлення-рішення №01022302 (т.1 а.с.8) щодо зменшення суми ПДВ, яка задекларована до відшкодування за серпень-грудень 2010 року, червень та липень 2011 року на загальну суму 1158942,00 грн. та застосовані штрафні санкції на суму 73981,00 грн., а також №01032302 (т.1 а.с.9) щодо зменшення суми від'ємного значення ПДВ за липень 2011 року, яка підлягає перенесенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 132255,00 грн.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Як вже зазначено судом, актом перевірки та рішенням за результатом розгляду заперечень на вказаний акт, встановлено порушення ТОВ В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» вимог п.44.1 ст.44, п.186.1 ст.186, п.198.6 ст.198, п.201.1, 201.10 ст.201, п.200.1, 200.2, 200.3, 200.4, 200.7 ст.200, п.200.4б) ст. 200 Податкового кодексу України, пп.7.4.5 пп.7.4, пп. 7.2.6 п.7.2, пп.7.7.2, 7.7.4 ст. 7 Закону України В«Про податок на додану вартість №168/97 ВР від 03.04.1997 року.

В акті перевірки зазначено, що станом на дату його складання серед постачальників позивача виявлено платників, якими надано ризиковий кредит на суму 1865927 грн., в тому числі: ТОВ В«Транс агентство сервісВ» , стан платника - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням; ПП В«Сєллінг-2008В» , стан платника - визнано банкрутом; ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» , за даними бази співставлення даних постачальником даного контрагента є ПП В«Сєллінг-2008В» та пункти навантаження товару в товарно-транспортних накладних зазначені за однією адресою, що не співпадає з фактичними адресами постачальників-контрагентів.

У перевіряємому періоді позивачем здійснено операції з придбання металу та металевих виробів в асортименті (листи, труби, комплектуючі тощо) від ТОВ В«Транс агентство сервісВ» ; загальний обсяг поставки - 4173911 грн. (у т.ч. ПДВ 695652 грн.). В 2010р. загальна сума податкового кредиту від ТОВ В«Транс агентство сервісВ» склала 196733,02 грн. Згідно інформаційної бази звітності (Податкова декларація з доходів фізичних осіб) платників податків ОСОБА_3 ОДПІ в контрагента позивача відсутні основні фонди. З метою отримання інформації про взаємовідносини між ТОВ В«Транс агентство сервісВ» та ТОВ В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» до Алчевської ОДПІ направлено запит №6897/7/2302 від 09.09.2011р., у відповідь на який останньою надіслано ОСОБА_2 про неможливість проведення зустрічної перевірки контрагента ТОВ В«Транс агентство сервісВ» з питань підтвердження господарських відносин з ТОВ В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» за період з 01.10.2010р. по 31.07.2011р., а також зазначено, що стан платника В« 9В» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. У зв'язку з цим, податковий орган прийшов до висновку, що не маючи відповідної виробничої бази, ТОВ В«Транс агентство сервісВ» не могло поставляти і не поставляло товар позивачу і вказана у податкових накладних адреса підприємства не відповідає дійсності. Як наслідок, податкові накладні складені з порушеннями не відносяться до складу податкового кредиту на підставі п.198.6 ст.198 ПК України.

Також, у перевіряємому періоді позивачем здійснено операції з придбання металу та металевих виробів в асортименті (листи, труби, комплектуючі тощо) від ПП В«Сєллінг-2008В» ; загальний обсяг поставки - 1516978,2 грн. (у т.ч. ПДВ 249556,4 грн.). Перевіркою наданих документів, підтверджуючих взаємовідносини ТОВ В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» з ПП В«Сєллінг-2008В» виявлено оформлення їх з порушеннями, зокрема, в ТТН відсутні номер, серія, підписи посадових осіб, підпис водія, ТТН заповнено не за типовою формою. Згідно інформації від ДПІ у м.Іллічівську у ПП В«Сєллінг-2008В» відсутні власні та орендовані виробничі потужності і складські приміщення. Переліком видів діяльності, які мало право здійснювати ПП В«Сєллінг-2008В» , не передбачено оптову торгівлю. На момент проведення перевірки вказаний контрагент мав стан платника В«Порушено провадження у справі про банкрутствоВ» . Як наслідок, податковий орган прийшов до висновку, що не маючи відповідної виробничої бази ПП В«Сєллінг-2008В» не могло поставляти і не поставляло товар ТОВ В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» ; в товарно-транспортних документах не визначено адреси, яка має відношення до вказаного постачальника.

Поряд з цим, ТОВ В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» у період, що перевірявся, мало господарські відносини з ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» , який згідно ОСОБА_5 бази ОДПІ на момент проведення перевірки мав стан платника - В«направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням В» . За даними електронної бази ОДПІ по формам звітності (Податкова декларація з доходів фізичних осіб) виявлено, що у ПП В«Бі ЕМ-ТранзитВ» відсутні основні фонди, на які нараховується амортизація, чисельність працівників - 1 людина, статутний фонд - 1000 грн., керівник та головний бухгалтер в одній особі. Також, зазначено про порушення в частині складання документів, що надані в якості підтвердження транспортування металевих виробів від ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» до ТОВ В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» .

На підставі викладеного у висновках акту перевірки, серед іншого, вказується на порушення ТОВ В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» : п.44.1 ст.44, п.186.1 ст.186, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201, п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4, п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено бюджетне відшкодування на розрахунковий рахунок в сумі 1139518 грн. (в тому числі за червень 2011 року на 843596 грн., липень 2011 року на 295922 грн.); п.200.1 ст.200 ПК України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення за липень 2011р. (ряд. 19 Декларації), який переноситься до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 132255 грн.; п.200.4 б) ст.200 ПК України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення (ряд.24 Декларації), який після бюджетного відшкодування за червень 2011р. переноситься до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 865039 грн.; в порушення п.200.14 ст.200 ПК України занижено бюджетне відшкодування в сумі 270886 грн.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Як вбачається з відомостей з ЄДРПОУ, видами діяльності за КВЕД, які здійснює позивач є: 35.11.0 Будування та ремонт суден, 28.75.0 Виробництво різноманітних металевих виробів, 37.10.1 Оброблення металевих відходів та брухту чорних металів, 37.10.2 Оброблення брухту та відходів кольорових металів, 74.84.0 Інші послуги, надавані юридичним особам та не включені до інших угруповань та ін.

Судом встановлено, що в межах здійснення своєї господарської діяльності позивачем як покупцем та ТОВ В«Транс агентство сервісВ» був укладений договір поставки від 01.10.2010 року №ОД/10/3 (т.1 а.с.163-167).

Пунктом 1.1 вказаного договору визначено, що постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити металопрокат (далі товар), на умовах, які викладені в даному договорі.

Згідно п.2.1 договору поставки від 01.10.2010 року №ОД/10/3, кількість, асортимент, ціна, номенклатура, умови і строки постачання товару вказуються у специфікаціях доданого договору. Кожна специфікація, з моменту підписання сторонами, являється невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п.3.1, п.3.4, 3.5, 3.6, 3.7 договору поставки від 01.10.2010 року №ОД/10/3, товар постачається на умовах, які відповідають Міжнародним правилам тлумачення комерційних термінів В«ІнкотермсВ» в редакції 2000 року, які вказані у специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору. Датою постачання товару вважається: при постачанні залізничним транспортом - дата на штемпелі станції відправлення в ж/д накладній; при постачанні автомобільним транспортом покупця зі складу покупця - дата отримання покупцем на складі постачальника , яка вказана в видатковій накладній. Товар переходить у власність покупця в момент передачі її постачальником перевізнику. При постачанні товару автомобільним транспортом покупця -, право власності на товар переходить від постачальника до покупця після підписання документу приймання-передачі (видаткових накладних). При постачанні товару автомобільним транспортом покупця на умовах EXW (склад постачальника), у відповідності до правил В«ІнкотермсВ» в редакції 2000 року, покупець зобов'язується прийняти товар протягом 4-х банківських днів з дати отримання повідомлення постачальника про готовність товару до відвантаження у випадку відсутності письмової відмови покупця від приймання товару.

Пунктами 4.1 та 4.2 договору поставки від 01.10.2010 року №ОД/10/3 визначено, що ціна на товар, який постачається по даному договору, вказується у специфікаціях і В«понимаетсяВ» в гривнях за метричну одиницю (метри, квадратні метри, тони). Загальна сума даного договору визначається як сума визначена по всім специфікаціям, що є невід'ємною частиною договору.

Згідно пункту 5.2 Договору, оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, який вказаний у розрахунку-фактурі чи видатковій накладній на товар.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано до суду засвідчені копії:

- специфікацій на товари до договору (т.1 а.с.168-214);

- видаткових накладних на поставку товарів (т.1 а.с.216, 219, 222, 225, 228, 231,234, 237, 240, 242, 246,249, 252, 255, 258, 261, 264, 267, т.2 а.с.1 ,4, 7, 10, 13, 17, 20, 23, 26, 29, 32, 35, 38, 41, 44, 47, 50, 53, 56, 59, 62, 65, 68, 71, 74, 77, 80, 83, 86, 89, 92, 95, 98, 101, 104,107, 110, 113, 116, 119, 122);

- актів звірки проведених взаєморозрахунків (т.2 а.с.125-130);

- податкових накладних (т.1 а.с.217, 220, 223, 226, 229, 232, 235, 238, 240, 243, 244, 247, 250, 253, 256, 259, 262, 265, 268 т.2, а.с.2, 5, 8, 11, 14, 15, 18, 21, 24, 27, 30, 33, 36, 39, 42, 45, 48, 51, 54, 57, 60, 63, 66, 69, 72, 75, 78, 81, 84, 87, 90, 93, 96, 99, 102, 105, 108, 111, 114, 117, 120, 123);

- карток рахунку:631 (т.4 а.с.4-35).

Суми податку на додану вартість по вищевказаним податковим накладним, на підставі положень п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» та п.п.198.3, 198.6 ст.198 ПК України, віднесено позивачем до складу податкового кредиту , відображеного у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість відповідного періоду.

Як вбачається з вказаних первинних документів, позивачем придбавались у його контрагента ТОВ В«Транс агентство сервісВ» такі товари, як: листи, труби і тд.

Транспортування вказаної продукції на адресу позивача, як встановлено судом з специфікацій, здійснювалось на умовах поставка-самовивіз (FCA) склад постачальника (м.Одеса, вул Новосельська дорога, 23/1), що підтверджується товарно-транспортними накладними в яких відображено, зокрема, назву продукції (товару), його кількість, дані водіїв, транспортних засобів перевізника, пункт навантаження товару: м.Одеса, вул Новосельська дорога, 23/1, пункт розвантаження товару: м.Ізмаїл, вул.Нахімова, 232, містяться підписи уповноважених осіб, які дозволи відпуск товару, одержали товар. Також, у цих ТТН зазначено, що замовником та вантажоодержувачем є В«ДунайсудносервісВ» , Вантажовідправником - ТОВ В«Транс агентство сервісВ» (т.1 а.с.218, 221, 224, 227, 230, 233, 236, 238, 241, 245, 248, 251, 254, 257, 260, 263, 266, 269 т.2 а.с.3, 6, 9, 12, 16, 19, 22, 25, 28, 31, 34, 37, 40, 43, 46, 49, 52, 55, 58, 61, 64, 67, 70, 73, 76, 79, 82, 85, 88, 91, 94, 97, 100, 103, 106, 109, 112, 115, 118, 121, 124).

На підтвердження здійснення оплати за поставку товару по вищезазначеному договору від 01.10.2010 року №ОД/10/3, в матеріалах справи наявні платіжні доручення (т.1 а.с.65-120).

В спростування висновків перевіряючих, які викладені в акті перевірки щодо відсутності виробничих потужностей у вказаного постачальника, позивачем надано до суду договір Оренди №010511 від 01.05.2011 року з додатком №1 (т.5 а.с.224-226), укладений між ОКП В«ОБЛАГРООБЛАДНАННЯВ» (орендодавець) та ТОВ В«Транс агентство сервісВ» (орендар) п.1.1 якого визначено, що орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування: відкритий майданчик (мощення ) площею 200 м.кв., згідно Схеми - експлікації (додаток №2 до Договору), об'єкт оренди, який розташований за адресою: м.Одеса, вул Новосельського, 23/1. Також позивачем надано засвідчену копію листа №01/10/10 наданого ТОВ В«Транс агентство сервісВ» щодо наявності у останнього складу за адресою: м.Одеса, вул. Новосельського, 23/1 (т.5 а.с.227).

Окрім цього, позивачем надано до суду свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи №7200467 - ТОВ В«Транс агентство сервісВ» , код за ЄДРПОУ 36713483 (т.5 а.с.228) та свідоцтво про реєстрацію ТОВ В«Транс агентство сервісВ» платником податку на додану вартість №100289226 (т.5 а.с.229).

ОСОБА_4 на дату прийняття рішення, згідно відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вказано особа «не перебуває в процесі припинення».

Здійснюючи свою господарську діяльність, позивачем (як покупцем) та ПП В«Сєллінг-2008В» (продавцем), код за ЄДРПОУ 35321213, був укладений договір купівлі-продажу товарів від 10.02.2010 року №8 (т.2 а.с.131-135).

Пунктами 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 2.4, 3.1 вищевказаного договору визначено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти і оплатити наступний товар: непродовольчі товари широкого асортименту. Загальна кількість товару та одиниці виміру товару визначаються у відповідних рахунках. Ціна товару за цим договором визначається у рахунках-фактурах на кожну партію товару. Вартість тари, упаковки, маркування за цим договором включається у загальну ціну товару. Загальна вартість товару за цим договором складає 4000000,00 грн. у тому числі ПДВ 20% - 666666,67 грн. передання товарів від продавця покупцю (відвантаження товару) за цим договором здійснюється обумовлені у замовленнях строки.

Згідно п.6.1. п.6.1 договору купівлі-продажу товарів від 10.02.2010 року №8, відвантаження товару провадиться продавцем в автотранспорт наданий покупцем в м.Одеса. Вартість відвантаження товару не включається в ціну товару і провадиться за рахунок покупця.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано до суду засвідчені копії:

- рахунків-фактури на товар (т.2 а.с.136, 139, 142, 145, 148, 151, 154, 157, 160, 163, 166, 169, 172, 175, 178, 181, 184, 188-189, 194, 197, 200, 203, 206, 210, 214, 217, 220, 223, 226, 229, 232, 235, 238, 241, 244, 248, 251, т.3 а.с.1, 4, 7, 11, 14, 17, 21, 24, 28, 34, 38, 44, 49,53, 58, 64, 70, 76, 81, 88, 94, 100, 106, 113, 121, 125, 129, 134-135, 140, 143, 146-147, 152, 164, 167, 170, 173, 177, 180, 183, 186, 189, 193-194, 199, 203, 206, 209, 212, 215, 218, 221, 224,227, 231, 235, 238, 241, 245, 249,т.4 а.с.1);

- видаткових накладних на поставку товарів (т.2 а.с.137, 140, 143, 146, 149, 152, 155, 158, 161, 164, 167, 170, 173, 176, 179, 182, 185, 190-191, 195, 198, 201, 204, 207, 211, 215, 218, 221, 224, 227, 230, 233, 236, 239, 242, 245, 249, 252, т.3 а.с.2, 5, 8, 12, 15, 18, 22, 25,29,35,39,45,50,54,59,65,71,77, 82, 89, 95,101, 107, 114, 118, 122, 126, 130, 136-137, 141, 144, 150-151, 153, 165, 168, 171, 174, 178, 181, 184, 187, 190, 195-196, 200, 204, 207, 210, 213, 216, 219, 222, 225, 228, 232, 236, 239, 242, 246, 250 а.с.2 т.4),

- актів звірки проведених взаєморозрахунків (т.3 а.с.155-163),

- податкових накладних (т.2 а.с.138, 141, 144, 147, 150, 153, 156, 159, 162, 165, 168, 171, 174, 177, 180, 183, 186-187, 192-193, 196, 199, 202, 205, 208-209, 212-213, 216, 219, 222, 225, 228, 231, 234, 237, 240, 243, 246-247, 250, 253, т.3 а.с.3 , 6, 9-10, 13, 16, 19-20, 23, 26-27, 30-31, 36-37, 40, 46, 51, 55, 60, 66-67, 72, 78, 83-84, 90, 96, 102, 108-109,115,120,123-124,127-128,131-132,138-139,142,145,148-149, 154,166,169,172,175-176, 179, 182, 185, 188, 191-192, 197-198, 201-202, 205, 208, 211, 214, 217, 220, 223, 226, 229-230, 233-234, 237, 240, 243-244, 247-248, 251-252, т.4 а.с.3).

- карток рахунку:631 (т.4 а.с.36-195).

Суми податку на додану вартість по вищевказаним податковим накладним, на підставі положень п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» та п.п.198.3, 198.6 ст.198 ПК України, віднесено позивачем до складу податкового кредиту , відображеного у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість відповідного періоду.

Як вбачається з вказаних первинних документів, позивачем придбавались у його контрагента ПП В«Сєллінг-2008В» такі товари, як: абразивний порошок, підшипники, круги, рукави, масло і тд.

Транспортування вказаної продукції на адресу позивача, згідно умов п.9.1 вищевказаного договору здійснювалось за рахунок покупця та підтверджується накладними №42808071 та №42520608 (т.3 а.с.32-33, 133), в яких, зокрема зазначено, що одержувачем є ТОВ В«СП В«Дунайсудносервіс В» , відправник та платник - ТОВ В«Побужский феронікелевий комбінатВ» , станція і залізниця відправлення - Нікель-Побужский, станція і залізниця призначення - ОСОБА_4, Одеської ЖД, назву продукції (товару), його кількість та товарно-транспортними накладними (т.3 а.с.41-43, 47-48, 52, 56-57, 61-63, 68-69, 73-75, 79-80, 85-87, 91-93, 97-99, 103-105, 111-112, 116-117,119 ) в яких, зокрема зазначено: назву продукції (товару), його кількість, дані водіїв, транспортних засобів перевізника, пункт навантаження товару: м.Одеса, вул Михайлівська, буд.8, пункт розвантаження товару: вул.Нахімова, буд. 232, м.Ізмаїл,, Одеська область, 68600, містяться підписи уповноважених осіб, які дозволи відпуск товару, одержали товар. Також, у цих ТТН зазначено, що вантажоодержувачем є В«судносервісВ» , замовником та вантажовідправником - ПП В«Сєллінг-2008В» .

На підтвердження здійснення оплати за поставку товару по вищезазначеному договору договір купівлі-продажу товарів від 10.02.2010 року №8 в матеріалах справи наявні платіжні доручення (т.1 а.с.121-156).

Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також докази, які містяться в матеріалах справи, 29.11.2011 року внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи ПП В«Сєллінг-2008В» .

Також, здійснюючи свою господарську діяльність, ТОВ В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» (покупець) та приватне підприємство В«Бі Ем-ТранзитВ» (продавцем) код за ЄДРПОУ 34978322, уклали договір купівлі-продажу товарів від 01.04.2011 року №4 (т.5 а.с.129-133) з тотожними умовами, які визначені вищевказаним договором купівлі-продажу товарів від 10.02.2010 року №8.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано до суду засвідчені копії:

- видаткових накладних на поставку товарів (т.5 а.с.134, 139, 144, 149-150, 157, 162, 168, 173, 179-180, 186),

- податкових накладних (т.5 а.с.135, 140, 145, 151-152, 158, 163-164, 169, 174-175, 181-182, 187);

- картки рахунку:631 (т.4 а.с.196-222).

Суми податку на додану вартість по вищевказаним податковим накладним, на підставі положень п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» та п.п.198.3, 198.6 ст.198 ПК України, віднесено позивачем до складу податкового кредиту , відображеного у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість відповідного періоду.

Як вбачається з вказаних первинних документів, позивачем придбавались у його контрагента ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» такі товари, як: абразивний порошок, пруток бронзовий, пруток мідний і тд.

Транспортування вказаної продукції на адресу позивача, згідно умов п.9.1 вищевказаного договору здійснювалось за рахунок покупця та підтверджується товарно-транспортними накладними (т.5 а.с.136-138, 141-143, 146-148, 153-156, 159-161, 165-167, 170-172, 176-178, 183-185, 188-190), в яких, зокрема зазначено: назву продукції (товару), його кількість, дані водіїв, транспортних засобів перевізника, пункт навантаження товару: вул. Леніна, буд.27, м.Роздільна, Одеська область, пункт розвантаження товару: вул.Нахімова, буд. 232, м.Ізмаїл,, Одеська область, 68600, містяться підписи уповноважених осіб, які дозволи відпуск товару, одержали товар. Також, у цих ТТН зазначено, що вантажоодержувачем та замовником є ТОВ В«СПВ«ДунайсудносервісВ» , вантажовідправником - ПП В«Бі Ем-транзитВ» та підтверджується накладними №42808071 та №42520608 (т.3 а.с.32-33, 133), залізно дорожніми накладними №41809138, №40397457, 40787459, №41104282, №41337221, в яких, зокрема зазначено, що одержувачем є ТОВ В«СП В«Дунайсудносервіс В» , відправник та платник - ТОВ В«Побужский феронікелевий комбінатВ» , станція і залізниця відправлення - Нікель-Побужский, станція і залізниця призначення - ОСОБА_4, Одеської ЖД, назву продукції (товару), його кількість (т.6 а.с.78-82).

На підтвердження здійснення оплати за поставку товару по вищезазначеному договору купівлі-продажу товарів від 01.04.2011 року №4 в матеріалах справи наявні платіжні доручення (т.1 а.с.157-162).

Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПП В«Бі Ем-транзитВ» з 02.08.2012року перебуває В«в стані припиненняВ» .

Окрім того, в обґрунтування позовних вимог позивачем надано до суду:

- лист ТОВ В«СП В«ДунайсудносервісВ» №412/1 від 23.08.2011 року, який направлявся на адресу ПП В«Сєллінг-2008В» в якому зазначено, що позивачем були виявлені неточності при заповненні ПП В«Сєллінг-2008В» товарно-транспортних накладних за період з 01.01.2011 року по 31.07.2011 року у зв'язку із чим ТОВ В«СП В«ДунайсудносервісВ» просить в найкоротші строки переглянути та і при необхідності виправити вищевказані товарно-транспорті накладні В» (т.6 а.с.11);

- супровідний лист ПП В«Сєллінг-2008В» №1-09/11 від 12.09.2011 року у відповідь на вищевказаний лист №412/1 від 23.08.2011 року про направлення виправлених товарно-транспортних накладних (т.1 а.с.16);

- товарно-транспортні накладні, які направлялись на адресу позивача супровідний лист ПП В«Сєллінг-2008В» №1-09/11 від 12.09.2011 року;

- лист ТОВ В«СП В«ДунайсудносервісВ» №409/1 від 22.08.2011 року, який направлявся на адресу ТОВ В«Транс агентство сервісВ» в якому зазначено, що позивачем були виявлені неточності при заповненні ТОВ В«Транс агентство сервісВ» товарно-транспортних накладних за період з 01.01.2011 року по 31.07.2011 року у зв'язку із чим ТОВ В«СП В«ДунайсудносервісВ» просить в найкоротші строки переглянути та і при необхідності виправити вищевказані товарно-транспорті накладні В» (т.6 а.с.13);

- супровідний лист ТОВ В«Транс агентство сервісВ» №1/09 від 09.09.2011 року у відповідь на вищевказаний лист №409/1 від 22.08.2011 року про направлення виправлених товарно-транспортних накладних (т.1 а.с.14);

- товарно-транспортні накладні, які направлялись на адресу позивача супровідний лист ТОВ В«Транс агентство сервісВ» №1/09 від 09.09.2011 року.

- лист ТОВ В«СП В«ДунайсудносервісВ» №413/1 від 23.08.2011 року, який направлявся на адресу ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» в якому зазначено, що позивачем були виявлені неточності при заповненні ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» товарно-транспортних накладних за період з 01.01.2011 року по 31.07.2011 року у зв'язку із чим ТОВ В«СП В«ДунайсудносервісВ» просить в найкоротші строки переглянути та і при необхідності виправити вищевказані товарно-транспорті накладні В» (т.6 а.с.12);

- супровідний лист ПП В«Бі Ем-ТранзитВ»№3-09/11 від 07.09.2011 року у відповідь на вищевказаний лист №413/1 від 23.08.2011 року про направлення виправлених товарно-транспортних накладних (т.1 а.с.15);

- товарно-транспортні накладні, які направлялись на адресу позивача супровідний лист ПП В«Бі Ем-ТранзитВ»№3-09/11 від 07.09.2011 року.

Для з'ясування питання щодо правомірності формування позивачем показників податкового кредиту з ПДВ та сум бюджетного відшкодування по вищезазначеним угодам при першому розгляді справи, ухвалою суду від 24.01.2012 року була призначена судово-економічна експертиза.

11 травня 2012 року через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду судовий експерт ОСОБА_6 подав експертний висновок від 11.05.2012 року №11/05 (т.6 а.с.93-126 ) в якому останній дійшов наступних висновків:

Проведеним дослідженням підтверджено факт здійснення поставки ТОВ В«Транс агентство сервісВ» на адресу ТОВ В«СП ДунайсудносервісВ»металопрокату на суму 5354314,63 грн. в т.ч. ПДВ на суму 892385,77 грн. на умовах, передбачених Договором від 01.10.2010 року №ОД/10/3, укладеного між зазначеними юридичними особами, що підтверджується належно оформленими документами бухгалтерського і податкового обліку ТОВ В«СП В«ДунайсудносервісВ» .

Дослідженням підтверджено право ТОВ В«СП ДунайсудносервісВ» на включення до складу податкового кредиту у період жовтень -грудень 2010 року, січень -липень 2011 року 892385,77 грн., включеного до вартості отриманого від ТОВ ТОВ В«Транс агентство сервісВ» товару, на підставі належно оформлених податкових накладних, виписаних під час здійснення поставки ТОВ В«Транс агент сервісВ» на адресу ТОВ В«СП В«ДунайсудносервісВ» металопрокату або здійснення оплати на користь ТОВ В«Транс агентство сервісВ» вартості металопрокату на умовах, передбачених Договором від 01.10.2010 року №ОД/10/3.

Дослідженням встановлено, що в результаті відображення у складі податкового кредиту ПДВ, яке включено до складу отриманого від ТОВ В«Транс агентство сервісВ» , у ТОВ В«СП В«ДунайсудносервісВ»у відповідних періодах виникло від`ємне значення з ПДВ, яке в частині сплаченої на користь зазначеного контрагента сумі в розмірі 481686,00 грн., включено до розрахунку суми бюджетного відшкодування за червень, липень 2011 року.

Проведеним дослідженням підтверджено факт здійснення поставки ПП В«Сєллінг-2008В»на адресу ТОВ В«СП В«ДунайсудносервісВ»непродовольчих товарів широкого асортименту на суму 4717204,80 грн., в т.ч. ПДВ на суму 786200,80 грн. на умовах, передбачених Договором від 10.02.2010 року №8, укладеного між зазначеними юридичними особами, що підтверджується належно оформленими документами бухгалтерського і податкового обліку ТОВ В«СП В«ДунайсудносервісВ» .

Дослідженням підтверджено право ТОВ В«СП В«ДунайсудносервісВ»на включення до складу податкового кредиту у період березень -грудень 2010 року, січень -липень 2011 року 785 436,00 грн., включеного до вартості отриманого від ПП В«Сєллінг-2008В»товару на підставі належно оформлених податкових накладних, виписаних під час здійснення поставки ПП В«Сєллінг-2008В»на адресу ТОВ В«СП В«ДунайсудносервісВ»непродовольчих товарів широкого асортименту на умовах, передбачених Договором від 10.02.2010 року №8.

Дослідженням встановлено, що в результаті відображенням у складі податкового кредиту ПДВ, яке включено до складу отриманого від ПП В«Сєллінг-2008В» товару, у ТОВ В«СП В«ДунайсудносервісВ»у відповідних періодах виникло від`ємне значення з ПДВ, яке в частині сплаченої на користь зазначеного контрагента сумі в розмірі 218827,00 грн., включено до розрахунку суми бюджетного відшкодування за червень, липень 2011 року.

Проведеним дослідженням підтверджено факт здійснення поставки ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» на адресу ТОВ В«СП В«ДунайсудносервісВ» непродовольчих товарів широкого асортименту на суму 1128640,48 грн., в т.ч. ПДВ на суму 188106,74 грн. на умовах, передбачених Договором від 01.04.2011 року б/н, укладеного між зазначеними юридичними особами, що підтверджується належно оформленими документами бухгалтерського і податкового обліку платника.

Дослідженням підтверджено право ТОВ В«СП ДунайсудносервісВ»на включення до складу податкового кредиту у період травень -липень 2011 року 188106,00 грн. ПДВ, включеного до вартості отриманого від ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» товару на підставі належно оформлених податкових накладних, виписаних під час здійснення поставки ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» на адресу ТОВ В«СП В«ДунайсудносервісВ» непродовольчих товарів широкого асортименту на умовах, передбачених Договором від 01.04.2011 року б/н.

Дослідженням встановлено, що в результаті відображення у складі податкового кредиту ПДВ, яке включено до складу отриманого від ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» товару, у ТОВ В«СП ДунайсудносервісВ»у відповідних періодах виникло від`ємне значення з ПДВ, яке в частині сплаченої на користь зазначеного контрагента сумі в розмірі 115549,00 грн., включено до розрахунку суми бюджетного відшкодування за липень 2011 року.

Дослідженням встановлено, що висновки акту ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції від 27.09.2011 року №2570/2301/31893917 відносно завищення ТОВ В«СП В«ДунайсудносервісВ» бюджетного відшкодування з ПДВ, заявленого на розрахунковий рахунок в сумі 1139518,00 грн., в т.ч. у червні 2011 року -на суму 843596,00 грн., та за липень 2011 року -на суму 295922,00 грн., а також порушення п.200.1 ст.200 та п.200.4б) ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення залишку від`ємного значення з ПДВ за липень 2011 року (ряд.19 декларації), який переноситься до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 132255,00 грн., та до завищення залишку від`ємного значення з ПДВ (ряд.24 декларації), який після бюджетного відшкодування за червень 2011 року переноситься до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 865039,00 грн. зроблений без проведення дослідження усіх первинних документів та не відповідає фактичним обставинам та документам, що стосуються взаємовідносин поставки товарів на користь ТОВ В«СП В«ДунайсудносервісВ»постачальниками: ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» , ТОВ В«Транс агентство сервісВ» та ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» .

В свою чергу, суд зазначає, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 лютого 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_3 об'єднаної податкової інспекції Головного управління в Одеській області задоволено частково; ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2013 року та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.07.2012 року скасовано та справу №2а/1570/8347/2011 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції з посиланням, окрім іншого, на те, що: В«…Задовольняючи позовні вимоги та роблячи висновок про правомірне декларування позивачем сум податкового кредиту за податковими накладними, виписаними ТОВ В«Транс агентство сервісВ» , ПП В«Сєллінг-2008В» , ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» , які приймали участь при визначенні розміру від'ємного значення суми ПДВ та суми бюджетного відшкодування, суди попередніх інстанцій виходили з реального характеру поставки позивачу товару від цих постачальників. До такого висновку суди прийшли на підставі оцінки доказів у справі, а саме: договорів, укладених позивачем з цими постачальниками, специфікацій до договорів, рахунків-фактур, видаткових та податкових накладних, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень. Крім того, судом було взято до уваги висновок призначеної у справі судово-економічної експертизи від 11.05.2012 № 11/05 про правомірне формування позивачем податкового кредиту за податковими накладними, виписаними ТОВ В«Транс агентство сервісВ» , ПП В«Сєллінг-2008В» , ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» (а.с. 93-126,т.6).

Разом з тим, факт поставки позивачу від ТОВ В«Транс агентство сервісВ» , ПП В«Сєллінг-2008В» , ПП В«Бі Ем-ТранзитВ»товару (металопродукції) не може вважатися встановленим правильно з огляду на те, що оцінка доказів у справі зроблена судом без дотримання вимог статті 86 КАС України. Згідно з цією статтею суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності…В» .

Окрім цього, у вказаному рішенні ВАСУ вказано: В«…Заперечуючи проти позову та доводячи правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, ОДПІ, поряд із доводами про такі ознаки фіктивності вказаних постачальників, як відсутність ТОВ В«Транс агентство сервісВ» та ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» за місцезнаходженням, визнання ПП В«Сєллінг-2008В» банкрутом, посилається на відсутність у ТОВ В«Транс агентство сервісВ» , ПП В«Сєллінг-2008В» , ПП В«Бі Ем-ТранзитВ»основних фондів (виробничих потужностей, складських приміщень, транспортних засобів), трудових ресурсів, об'єктивно необхідних для здійснення поставки металопродукції у таких обсягах; на недоліки товарно-транспортних накладних, які ставлять під сумнів достовірність цих документів як доказів транспортування товару. Так, контролюючий орган, поряд із доводами про недоліки у складанні товарно-транспортних накладних, як-то: відсутність номерів, серії, підписів посадових осіб, що здавали та приймали вантаж, підписів водія, інформації про вантажно-розвантажувальні роботи; не зазначення ваги вантажу, одиниці його виміру, кількості, номенклатури, - звертав увагу суду на те, що деякі партії металопродукції згідно наданих позивачем документів доставлялись залізничним транспортом до станції призначення ОСОБА_4, Одеська область, однак подальше транспортування товару автомобільним транспортом, згідно доданих до перевірки та до матеріалів справи товарно-транспортних накладних, було здійснити неможливо у повному обсязі з огляду велику різницю між вантажною під'ємностю автомобілів та вагонів залізниці. Товарно-транспортні накладні дублюють автомобільні рейси: в один день одним і тим же водієм на одному і тому ж транспортні здійснювалось транспортування в різних напрямках або двом замовникам одночасно; зазначена в них інформація щодо вантажопідйомності автомобіля не відповідає вазі вантажу (остання є значно більшою), що виключає можливість перевезення, а відтак свідчить про недостовірність товарно-транспортних накладних.

Наведеним доводам ОДПІ на підтвердження відсутності реального характеру поставки товарів позивачу від ТОВ В«Транс агентство сервісВ» , ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» , ПП В«Сєллінг-2008В» суди попередніх інстанцій у порушення вимог статті 86 КАС України не дали належної оцінки, тоді як обставини, на які посилається податковий орган, входять до предмету доказування у справі і мають істотне значення для вирішення питання стосовно права позивача на формування податкового кредиту за документами, які виписані від імені цих юридичних осіб.…В» .

Зважаючи на викладене, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.02.2016 року зазначається, що під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги наведене в цій ухвалі, перевірити належним чином доводи сторін щодо фактичної поставки позивачу від ТОВ В«Транс агентство сервісВ» , ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» , ПП В«Сєллінг-2008В» товару, наявності у цих постачальників об'єктивної можливості для виконання цієї поставки. З цією метою, в разі необхідності, зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування відповідних обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися; дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 159 КАС України.

Відповідно до ч.ч.2,5 ст.227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Враховуючи приписи ч.5 ст.227 КАС України та положення діючого на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, суд, вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, та надаючи оцінку обставинам, в тому числі щодо, наявності у контрагентів позивача - ТОВ В«Транс агентство сервісВ» , ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» , ПП В«Сєллінг-2008В» основних фондів (виробничих потужностей, складських приміщень, транспортних засобів), трудових ресурсів, надаючи оцінку доводам відповідач щодо недоліків товарно-транспортних накладних, , суд зазнає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

При цьому, ч.1 ст.69 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Під час нового розгляду справи з боку позивача до суду надано письмові обґрунтування щодо обставин, зазначених Вищим адміністративним судом України у ухвалі від 17.02.2016 року (далі, пояснення від 21.04.2016 року) (т.7 а.с.186-189) в яких, спростовуючи доводи відповідача щодо порушень ТОВ В«СП В«ДунайсудносервісВ» , представник позивача зазначає, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПП ПП В«СЄЛЛІНГ-2008В» та ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» перебувають у стані припинення. У справі щодо банкрутства ПП В«Сєллінг-2008В» №31/17-1606-2011. Господарським судом Одеської області, визнана кредиторська заборгованість, а також встановлені обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій між позивачем та ПП В«Сєллінг-2008В» за договором №8 від 10.02.2010 року.

Як встановлено судом з копії ухвали господарського суду Одеської області від 26.10.2011 року по справі №31/17-1606-2011 (т.6 а.с.148-150, т.7 а.с.209-212), вказаним рішенням судом встановлено, що заявлені грошові вимоги ТОВ „Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» до Банкрута - ПП В«Сєллінг-2008В» у сумі 5238 грн. 72 коп. є обґрунтованими та підтверджуються договором купівлі-продажу товарів від 10.02.2010 р. за № 8, відповідно до якого продавець - ПП В«Сєллінг-2008В» передав у власність покупця - ТОВ „ Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» непродовольчі товари широкого асортименту скріпленого підписами і печатками обох сторін, накладною повернення постачальнику - ПП В«Сєллінг-2008В» товару за договором від 12.08.2011 р. за № 1. Зазначена заборгованість є поточною, оскільки виникла після порушення провадження у справі про банкрутство ПП В«Сєллінг-2008В» . Заявлені грошові вимоги ТОВ В«СП В«ДунайсудносервісВ» до Банкрута - ПП В«Сєллінг-2008В» у сумі 4998 грн. 71 коп. є обґрунтованими та підтверджуються договором купівлі-продажу товарів від 10.02.2010 р. за № 7, відповідно до якого продавець - ПП В«Сєллінг-2008В» " передав у власність покупця - ТОВ В«СП В«ДунайсудносервісВ» , непродовольчі товари широкого асортименту , додатковою угодою до зазначеного договору за № 1 від 31.12.2010 р., скріпленого підписами і печатками обох сторін, видатковою накладною ( повернення ) постачальнику - ПП В«Сєллінг-2008В» товару за договором від 31.05.2011 р. за № ДР-0000001. Зазначена заборгованість є поточною, оскільки виникла після порушення провадження у справі про банкрутство ПП В«Сєллінг-2008В» .

Також, спростовуючи доводи відповідача щодо завищення податкового кредиту за податковими накладними виписаними ТОВ В«Транс агентство сервісВ» за договором поставки від 01.10.2010 року №ОД/10/3, позивач у своїх поясненнях від 21.04.2016 року стверджує, що працівники відповідача дійшли такого висновку безпосередньо посилаючись на ОСОБА_5, відповідно до якої роблять висновок, що податковий кредит В«має ознаки ризикованості В» .

Однак, відповідно до постанови Луганського окружного адміністративного суду від 09.04.2012 року по справі № 2а/1270/1874/2012, яка залишена в силі ухвалою Донецького апеляційного суду від 30.05.2012 та змінена ухвалою Вищого адміністративного суду від 19.06.2016 року, зобов'язано Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію вилучити з АС В«Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПАВ» інформацію про результати перевірок ТОВ В«Транс агентство сервісВ» , оформлених актами №310/236-23713483 від 10.02.2012р. та №345/236-36713483 від 14.02.2012р. і поновити в ній дані, що містяться у наданих ТОВ В«Транс агентство сервісВ» податкових звітах з податку на додану вартість за період з 01.01.2011р. по 31.10.2011р.

Вказана обставина підтверджується копією ухвали Вищого адміністративного суду від 19.06.2016 року по справі № 2а/1270/1874/2012 (т.7 а.с.191-196), якою в частині зобов'язання Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції вилучити з АС В«Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПАВ» інформацію про результати ТОВ В«Транс агентство сервісВ» , оформлених актами №310/236-23713483 від 10.02.2012р. та №345/236-36713483 від 14.02.2012р. і поновити в ній дані, що містяться у наданих ТОВ В«Транс агентство сервісВ» податкових звітах з податку на додану вартість за період з 01.01.2011р. по 31.10.2011р. рішення суду першої та апеляційної інстанції залинено без змін.

Разом з цим позивач у своїх поясненнях від 21.04.2016 року вказує, що підставою для спростування доводів контролюючого органу стосовно відсутності у ТОВ В«Транс агентство сервісВ» виробничих потужностей, складських приміщень є лист від 01.10.2010 року №2, яким ТОВ В«Транс агентство сервісВ» повідомляє позивача про наявність складських приміщень за адресою :м.Одеса, Новомосковська дорога, 23/1 та договір оренди від 01.05.2011 року №010511, який укладених між ОКП В«ОблгрообладнанняВ» (Орендодавець) та ТОВ В«Транс агентство сервісВ» (Орендар). Спростовуючи ж доводи податкового органу щодо відсутності у ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» виробничих потужностей та складських приміщень, представник позивача у своїх поясненнях 21.04.2016 року посилається на наявні в матеріалах справи копії договору суборенди нежитлового приміщення від 01.05.2011 року №2 укладеного між ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» з фізичною особою ОСОБА_7, акт приймання передачі майна по цьому договору від 01.05.2011 року №б/н та листа щодо дозволу власника майна на передачу майна у суборенду.

Водночас, зважаючи на приписи ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 лютого 2016 року, враховуючи вимоги ч.5 ст.11, ст.69 КАС України судом під час нового розгляду даної адміністративної справи допитані у якості свідків:

- ОСОБА_8, який у судовому засіданні 01.06.2016 року надав покази, що з 2008 року він стажувався в ПП В«Сєллінг-2008В» в якому в той період працювало більше 5 осіб. З вересня 2010 року він став керівником ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» . ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» працювало з ТОВ В«СП В«ДунайсудносервісВ» в ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» пояснив ОСОБА_8В працювало не менш як 2 осіб, в деякі періоди 4 особи. У ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» з ТОВ В«СП В«ДунайсудносервісВ» не було безтоварних операцій. Окрім цього, вказана особа повідомила, що у ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» та ПП В«Сєллінг-2008В» за адресою: м.Одеса, вул. Михайлівська,8, були склади, де вказані установи зберігали товар. Шлак гранульований ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» перевозився залізнодорожнім транспортом з ст. Нікель-Побужської до ОСОБА_4. З ОСОБА_4 товар постачався автомобільним транспортом позивача. Абразивний порошок ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» придбавало у ТОВ В«АЛЕКСАНДРІЯ ЛІДЕРВ» з яким ОСОБА_8 особисто вів переговори. Перевезенням товару займались водії, які працювали в ТОВ В«СП В«ДунайсудносервісВ» , ОСОБА_8 повідомляє, що періодично особисто супроводжував товар. Постачання товару на ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» здійснювалось ТОВ В«Ібліс-торговий дімВ» , ТОВ В«ТедісВ» , ТОВ В«СоюзстандартВ» .

- ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які у судовому засіданні 01.06.2016 року надала покази, що працювали кладовщиками у ТОВ В«СП В«ДунайсудносервісВ» та що ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» , ПП В«Сєллінг-2008В» та ТОВ В«Транс агентство сервісВ» дійсно поставляли товар позивачу. Вказані особи повідомили, що вони перевіряли по накладним товар, який надходив від ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» , ПП В«Сєллінг-2008В» та ТОВ В«Транс агентство сервісВ» лише щодо відповідності його кількості та якості.

- ОСОБА_11, яка у судовому засіданні 01.06.2016 року надала покази, що працює бухгалтером ТОВ В«СП В«В«ДунайсудносервісВ» в перевіряємий період дійсно ТОВ В«СП В«ДунайсудносервісВ» мало господарські відносини щодо з ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» , ПП В«Сєллінг-2008В» та ТОВ В«Транс агентство сервісВ» . Окрім цього, вона зазначила, що навіть, якщо і допускались помилки у оформлених документах з вищевказаними контрагентами, вони після їх виявлення виправлялись.

- ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які у судовому засіданні 01.06.2016 року надали покази, що в перевіряємий період працювали водіями в установі позивача. ОСОБА_12 повідомив, що здійснював переведення вантажу від ТОВ В«Транс агентство сервісВ» та ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» , а саме з м.Одеса, вул.Михайлівська, 8. ОСОБА_13 повідомив, що здійснював переведення вантажу від ТОВ В«Транс агентство сервісВ» , а саме з м.Одеса, Новомосковська дорога, 23.

Під час нового розгляду даної адміністративної справи, з боку позивача до суду було надано лист ТОВ В«Олександрія-ЛідерВ» від 12.05.2016 року №39 у якому останнє, зокрема, повідомило, що ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» (код за ЄДРПОУ 34978322) та ПП В«Сєллінг-2008В» (код за ЄДРПОУ 35321213) дійсно купувало у ТОВ В«Олександрія-ЛідерВ» абразивний порошок, вироблений зі шлаків феронікелевого виробництва, згідно договорів поставки №9 від 21.03.2011 року та №4 від 01.02.2010 рокую. Між ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» , ПП В«Сєллінг-2008В» та ТОВ В«Олександрія-ЛідерВ» існували певні домовленості, які визначені договорами поставки щодо транспортування абразивного порошку залізничним транспортом, де було вказано, що відправником буде ТОВ В«Побужський феронікелевий комбінатВ» до станції ОСОБА_4, а одержувачем ТОВ В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» . Щодо того чому саме ТОВ В«Побужський феронікелевий комбінатВ» зазначене як відправник з з/д накладних, у листі вказано, що у зв'язку із відсутністю технічної можливості здійснювати самостійне завантаження та відправку товару залізничною дорогою, ТОВ В«Олександрія-ЛідерВ» уклало договір з ТОВ В«Побужський феронікелевий комбінатВ» №20/08 від 07.04.2008 року на надання послуг останнім по зважуванню товару, замовлення вагонів та відправки вагонів (т.8 а.с.9).

Окрім того, під час нового розгляду даної адміністративної справи, з боку позивача надано до суду в копіях:

- додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу товарів від 01.04.2011 року №1, яка укладена між ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» та ТОВ В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» згідно умов якої п.7.1 договору купівлі-продажу товарів від 01.04.2011 року №1 в наступній редакції: «³двантаження товару проводиться Продавцем (або іншою особою за дорученням Продавця) в залежності від номенклатури товару, що відпускається, зокрема: - шлаку гранульованого (абразивного порошку) до вагонів (контейнерів) з метою перевезення їх до міста ОСОБА_4 залізничним транспортом;- інший товар - до автотранспорту, наданого Покупцем. Місце завантаження товару є: шлаку гранульованого (абразивного порошку) - станція Нікель-Побужскийй: іншого товару - ОСОБА_7В» (т.8 а.с.10);

- додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу товарів від 10.02.2010 року №8, яка укладена між ПП В«Сєллінг-2008В» та ТОВ В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» згідно умов якої п.7.1 договору купівлі-продажу товарів від 10.02.2010 року №8в наступній редакції: «³двантаження товару проводиться Продавцем (або іншою особою за дорученням Продавця) в залежності від номенклатури товару, що відпускається, зокрема: - шлаку гранульованого (абразивного порошку) до вагонів (контейнерів) з метою перевезення їх до міста ОСОБА_4 залізничним транспортом;- інший товар - до автотранспорту, наданого Покупцем. Місце завантаження товару є: шлаку гранульованого (абразивного порошку) - станція Нікель-Побужскийй: іншого товару - ОСОБА_7В» (т.8 а.с.11);

- наказ ТОВ В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» №08-к від 19.01.2011 року про прийом на роботу ОСОБА_13 (т.8 а.с.13);

- наказ ТОВ В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» №39-к про звільнення водія автомобіля до 5т. - ОСОБА_14 та зачислення ОСОБА_12В, з 01.08.2008 року на посаду водія автомобіля до 5т. (т.8 а.с.14);

- наказ ТОВ В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» №141-к про зачислення ОСОБА_15 з 01.12.2008 року на посаду кладовщика (т.8 а.с.15);

- наказ ТОВ В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» №100 від 01.11.2004 року про зачислення ОСОБА_16 з 01.12.2004 року на посаду кладовщика (т.9 а.с.16);

- наказ ТОВ В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» №77 від 10.08.2004 року про зачислення ОСОБА_11 з 09.08.2004 року на посаду бухгалтера по матеріальному звіту (т.8 а.с.17);

- договір постачанням абразивного порошку №4 від 01.02.2010 року, укладений між ТОВ В«Одександрія-ЛідерВ» (постачальник) та ПП В«Сєллінг-2008В» (покупець) (т.8 а.с.38-39)

- договір постачанням абразивного порошку №9 від 21.03.2011 року, укладений між ТОВ В«Одександрія-ЛідерВ» (постачальник) та ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» (покупець) (т.8 а.с.40-41);

- лист директора ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» на адресу ТОВ В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» - в якому зазначено, що відвантаження товару за договором від 01.04.2011 року №4, зокрема шлаку гранульованого (абразивного порошку) буде здійснено 16.05.2011 року зі станції Нікель-Побужский, відправник - ТОВ В«Побужський ферронікельовий заводВ» (т.8 а.с.42).

- листи директора ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» на адресу ТОВ В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» - в якому зазначено, що відвантаження товару за договором від 01.04.2011 року №4, зокрема шлаку гранульованого (абразивного порошку) буде здійснено 16.05.2011 року, 24.06.2011 року, 10.05.2011 року зі станції Нікель-Побужский, відправник - ТОВ В«Побужський ферронікельовий заводВ» . (т.8а.с.42-44, 115-117).

- договір №20/08 від 07.04.2008 року, який укладений між ТОВ В«Побужский феронікелевий комбінат В» з ТОВ В«Олександрія-ЛідерВ» про надання послуг по зважуванню товару, здійсненню замовлень з/д вагонів, навантажувальних роботах і відправленню вагонів (т.9 а.с.45-56) та додаткові угоди №1 та №2 до вказаного договору (т.9 а.с.47-48);

- пояснення від 27.05.2016 року разом із копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, якими здійснювалось перевезення товарів з договорами, які укладені ТОВ В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» із ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» , ПП В«Сєллінг-2008В» та ТОВ В«Транс агентство сервісВ» (т.8 а.с.49-52);

- лист ТОВ В«Транс агентство сервісВ» №26 від 01.06.2016 року, який направлявся на адресу позивача із зазначенням, зокрема, того, що загальна вартість товару, отриманого ТОВ В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» від ТОВ В«Транс агентство сервісВ» за договором поставки №ОД/10/3 складає 6016876,43 грн., в тому числі ПДВ на суму 1002812,74 грн.(т.8 а.с.69, 114).

- листи директора ПП В«Сєллінг-2008В» на адресу ТОВ В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» - в якому зазначено, що відвантаження товару за договором від 10.02.2010 року №8, зокрема шлаку гранульованого (абразивного порошку) буде здійснено 11.02.2011 року, 21.03.2011 року, 120.10.2010 року зі станції Нікель-Побужский, відправник - ТОВ В«Побужський ферронікельовий заводВ» . (т.8 а.с.74-76, 118-120).

Під час нового розгляду справи, з боку відповідача до суду надійшли:

- додатки 5 до декларацій з ПДВ ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» (т.8 а.с.124-127);

- лист ГУ ДФС в Одеській області від 17.06.2016 року №5777/15-32-10-04-10 (т.8 а.с.128-129);

- лист щодо проведення зустрічної звірки (позапланової перевірки) від 09.09.2011 року №6898/7/2302 (т.7 а.с. 216);

- акт №2248/23-0304/35321213 від 20.09.2011 року В«Про неможливість проведення звірки суб'єкта господарювання ПП В«Сєллінг-2008В» (код ЄДРПОУ35321213) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» (код за ЄДРПОУ 31893917) (т.7 а.с.217-219);

- лист щодо проведення зустрічної звірки (позапланової перевірки) від 14.10.2011 року №7864/7/2302 (т.7 а.с. 220);

- лист щодо проведення зустрічної звірки (позапланової перевірки) від 21.09.2011 року №7161/7/2302 (т.7 а.с. 221-223);

- акт №501/236-36713483 від 22.09.2011 року В«Про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента ТОВ В«Транс агентство сервісВ» (код за ЄДРПОУ 36713483) з питань підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» (код за ЄДРПОУ 31893917) за період 01.10.10 по 31.07.11В» (т.7 а.с.222-223, 226-227);

- лист щодо проведення зустрічної звірки (позапланової перевірки) від 09.09.2011 року №6897/7/2302 (т.7 а.с. 224-225);

- акт №827/236-36713483 від 20.10.2011 року В«Про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента ТОВ В«Транс агентство сервісВ» (код за ЄДРПОУ 36713483) з питань підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» (код за ЄДРПОУ 31893917) за період 01.10.10 по 31.07.11В» (т.7 а.с.228);

- лист щодо проведення зустрічної звірки (позапланової перевірки) від 19.09.2011 року №7089/7/2302 (т.7 а.с. 229);

- довідка від 11.11.2011 року №109-113/23-00/34978322 В«Про результати проведення зустрічної звірки ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» (код за ЄДРПОУ 34978322) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» (код за ЄДРПОУ 31893917) їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 04.05.2011 року по 26.07.2011 рокуВ» (т.7 а.с.230-231).

Також під час нового розгляду справи з боку відповідача до суду надано письмові пояснення до заперечень на адміністративний позов від 14.06.2016 року (т.9 а.с.69-71) в яких зазначаено, що перевіркою встановлені порушення в частині складання документів, що надані як підтвердження транспортування металевих виробів від ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» для ТОВ В«СП В«ДунайсудносервісВ» . Автомобільна ТТН, отримана в ході перевірки без серії та без номеру від 04.05.2011 року на транспортування товару вартістю 109025,58 грн., у т.ч. ПДВ 18170,93 гра, та ТТН б/н від 20.05.2011 року на транспортування товару загальною вартістю 220838,77 грн., у т. ч. ПДВ 36806,46 грн. В номенклатурі товару вказані металеві вироби (круг, пруток бронзовий, пруток мідний в асортименті загальною вагою та абразивний порошок у кількості 69 тон. Автотранспорт FAW ВН8615 XI. Автопідприємство - ТОВ В«СП В«ДунайсудносервісВ» . Водій - ОСОБА_12 Пункт навантаження товару - вул. Михайлівська, 8, м. Одеса. Пункт розвантаження - м. Ізмаїл. Стосовно поставки абразивного порошку (шлаку гранульованого) значної ваги, вказує відповідач, до перевірки крім автомобільних ТТН надані Ж/Д накладні від станції і залізниці відправлення Нікель-побужський, відправник ТОВ В«Феронікелевий комбінатВ» . Одержувач - ТОВ В«СП В«ДунайсудносервісВ» . ОСОБА_4, Одеської залізниці:- № 40397457 від 11.02.2011 р. зі штампом про видачу вантажу ст. Ізмаїл Одеської залізниці 14.02.2011 р.; № 40787459 від 21.03.2011 р. зі штампом про видачу вантажу ст. Ізмаїл Одеської залізниці 25.03.2011 р.; № 41337221 від 10.05.2011 р. зі штампом про видачу вантажу ст. Ізмаїл Одеської залізниці 14.05.2011 р.; № 41104282 від 16.05.2011 р. зі штампом про видачу вантажу ст. Ізмаїл Одеської залізниці 20.05.2011 р.; № 41809138 від 24.06.2011 р. зі штампом про видачу вантажу ст. Ізмаїл Одеської залізниці 27.06.2011 р. Вищезазначені залізничні накладні підтверджують поставку 5-ти вагонів абразивного порошку загальною вагою 345000 кг безпосередньо ТОВ В«СП В«ДунайсудносервісВ» . В товарно-транспортних накладних вказана кількість товару, яка не можлива для перевезення ні в кількості, ні в обсягах, вагонні партії товару не можливо транспортувати автомобільним транспортом, оскільки останній не має вантажопід'ємності аналогічної вагонній.

Спростовуючи доводи, які викладені відповідачем у вищевказаних додаткових поясненнях до заперечень, представник позивача у своїх поясненнях від 17.02.2016 року (т.8 а.с.90-93) зазначає, що в номенклатурі товару вказані металеві вироби та абразивний порошок у кількості 69 тон., що відповідає вагонним партіям. Абразивний порошок перевозився залізничним транспортом, що підтверджується показами свідків, які допитані під час розгляду справи.

Крім того, відстежуючи хронологію дат товарно-транспортних документів вказує відповідач у своїх додаткових поясненнях до заперечень встановлено, що вагони прибули до м. Ізмаїл значно раніше ніж відображено в ТТН.

Спростовуючи вищевказане, представник позивача у своїх поясненнях від 17.02.2016 року стверджує, що у ТОВ В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» ніколи не було автомобіля FAW ВН8515 XL; позивач має автомобіль НОМЕР_1, який відповідно до ТТН від 20.05.2011 року виписаної на автомобіль НОМЕР_1, з зазначенням в номенклатурі товару металеві вироби (т.5 а.с.145-146) здійснив рейс з м. Роздільна вул. Леніна, буд.27 до м. Ізмаїл, вул. Нахімова,232. Інша ТТН була виписана помилково, про що також свідчить невірно зазначений номер автомобіля та була під час перевірки виправлена, але не врахована перевіряючими.

Також, відповідач у поясненнях від 14.06.2016 року зазначає, що у вищевказаних ТТН зазначено, що абразивний порошок від В«Бі Ем-ТранзитВ» у кількості 69 тон (04.05.2011 року) та абразивний порошок 69 тон (20.05.2011 року) фактично був транспортований з місця В«ОСОБА_4 і залізниця відправлення - Нікель- побужськийВ» (код за залізничною накладною 412501). Відправник ТОВ В«Побужський феронікелевий комбінатВ» (п. Побужське, вул. Промислова, 12) до м. Ізмаїл для ТОВ В«СП В«ДунайсудносервісВ» .

Відповідачем зазначено, що перевіркою встановлено, що ТОВ В«СП В«ДунайсудносервісВ» отримує абразивний порошок від ТОВ В«Побужський феронікелевий комбінатВ» , а податковий кредит сформовано від контрагента ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» .

Співставлення наданих документів, а також згідно інформаційної системи детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизоване співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагент на рівні ДПА не виявлено купівлі зазначеного товару ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» у В«Побужський феронікелевий комбінатВ» . При цьому основним постачальником ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» є ПП В«Сєллінг-2008В» , який визнано банкрутом.

При цьому посилання позивача у наданих додаткових поясненнях на участь у поставці товару товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_7 - ЛідерВ» , в якого закупали відповідні товарно-матеріальні цінності ПП В«Бі Ем-ТранзитВ»в ПП В«Сєллінг-2008В» , є, на думку відповідача, за своїм змістом досить суперечливими, оскільки, по-перше, продаж поставленого на адресу ТОВ В«СП В«ДунайсудносервісВ» товару підприємства ТОВ В«ОСОБА_7 - ЛідерВ» не підтверджено жодним первинним документом. по друге, ані під час проведення перевірки, ані в ході розгляду судової справи № 2а/1570/8347/2011 починаючи з жовтня 2011 року, ТОВ В«СП В«ДунайсудносервісВ» жодного разу не зазначало про продаж металевих виробів та абразивного порошку ТОВ В«ОСОБА_7 - ЛідерВ» , що, в свою чергу, ставить під сумнів істинність таких тверджень.

Також, у додаткових поясненнях до заперечень від 14.06.2016 року відповідач вказує, що в ТТН без серії та номеру від 26.05.2011 року на транспортування товар вартістю 236481,56 грн., у т.ч. ПДВ 39413,59 грн. в номенклатурі наявні товари різна одиниці виміру (п., кв.м., піт., м.), щодо яких по обсягам та вазі не можливо здійсню перевезення вагонних партій автомобілями (МАЗ ВН 5845 ВІ з причепом ОДАЗ Ш 8345 XI). В ТТН без серії та номеру від 3 червня 2011 року на транспортування товар; вартістю 55010,08 грн., у т.ч. ПДВ 9168,35 грн. в номенклатурі наявні товари різна одиниці виміру (п., кв.м., шт., м.), автомобіль - FAW ВН 2123ВО. У зазначених товарно-транспортних накладних не зазначена маса, відсутні підписи, ПІП посадових осіб, що здали вантаж для перевезення, відсутній штамп відсутній підпис водія або водія експедитора (ПІП), що прийняв вантаж дд перевезення. Взагалі відсутній розділ про вантажно-розвантажувальні роботи. В товарно-транспортних накладних від 10 червня 2011 року без номеру та серії на транспортування товару вартістю 30996,85 грн., у т. ч. ПДВ5166,14 грн., від 29 червня 2011 року без номеру та серії на транспортування товару вартістю 17950 грн., т.ч. 2991,71 грн., від 4 липня 2011 року без номеру та серії на транспортування товару вартістю 142157,93 грн., у т. ч. ПДВ 23692,99 грн., від 15 липня 2011 року без номеру та серії на транспортування товару вартістю 68185,45 грн., у т. ч. ПДВ 11364,24 грн., від 26 липня 2011 року без номеру та серії на транспортування товару вартістю 97446,31 грн., у т. ч. ПДВ 16241,05 грн. також не зазначені відповідні дані. Окрім того, вказує відповідач, товарно-транспортні накладні, що підтверджують поставку від ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» надані на загальну суму ПДВ 163015,46 грн., що менше, ніж відображено в податковому обліку ТОВ В«СП В«ДунайсудносервісВ» , в частині зарахування сум до податкового кредиту на 25091,29 грн. При цьому у судовому засіданні свідок ОСОБА_12, який зазначений на багатьох товарно-транспортних накладних в якості водія, так і не зміг пояснити, яким чином ним було здійснено перевезення металевих виробів ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» за товарно-транспортною накладною від 20 травня 2011 року з пункту навантаження В«Одеська область, м. Роздільна, вул. Леніна, буд. 27В» до пункту розвантаження В«Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Нахімова, 232В» , що здійснювалось автомобільним транспортом FAW ВН 2123ВО, та одночасно (в цей же день) на автомобільному транспорті FAW ВН 8615 XI з пункту навантаження В«м. Одеса, вул. Михайлівська, 8В» до пункту розвантаження В«Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Нахімова, 232В» за товарно-транспортною накладною також від 20 травня 2011 року, з урахуванням відставні від м. Роздільна до м. Ізмаїл - 322 км., та м. Одеса до м. Ізмаїл - 256,4 км. Жодного підпису у товарно-транспортних накладних, в яких ОСОБА_12 зазначений в якості водія, - останній не впізнав.

Спростовуючи вищевказане, представник позивача у своїх поясненнях від 17.02.2016 року стверджує, що вказана обставина не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_12В, під час пояснень у суді зазначив лише, що він не має окулярів у зв'язку із чим не бачить чий саме підпис є на ТТН.

Спростовуючи доводи, які викладені відповідачем у вищевказаних додаткових поясненнях до заперечень, представник позивача у своїх поясненнях від 17.02.2016 року (т.8 а.с.90-93) зазначає, що під час проведення перевірки на підставі листа від 23.08.2011 року №413/1 представниками ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» були виправлені недоліки первинних документів, у тому числі ТТН, та передані Позивачу. Окрім того, спростовуючи доводи відповідача стосовно того, що зазначений товар у ТТН від 26.05.2011 року (т.5 а.с. 153-155), на автомобіль НОМЕР_2, перевезти не можливо, представник позивача вказує, що відповідно до наданих до суду копії свідоцтва про реєстрацію ТЗ МАЗ держ.номер ВН 5845 ВТ (вантажний сідловий тягач - Е) 2006 року, повна маса 35800, маса без навантаження 8050, максимальна маса навантаження складає 35800 - 8050 = 27750 кг Причеп до нього ОДАЗ ВН 8345 ХТ. повна маса 34500 кг. Крім цього, відповідно до пояснень свідка ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13 автомобілі загружались зі значним перевантаженням та ніколи ніхто не звертав уваги на максимальне навантаження за документами.

Стосовно тверджень відповідача щодо відсутності на ТТН підписів осіб, що здали товар та відсутні підписів водія позивач у своїх поясненнях від 03.07.2016 року стверджує, що це не відповідає дійсності так як у ТТН від 26.05.2011 року (арк. 153-155 том 5) є підписи особи що відпустила товар ОСОБА_8 та підпис водія Решетнікова та є інформація про вантажно-розвантажувальні роботи.

Стосовно тверджень відповідача щодо відсутності на ТТН від 03.06.2011 року підписів осіб що здали товар та відсутність підписів водіїв, позивач у своїх поясненнях від 03.07.2016 року стверджує, що у ТТН від 03.07.2011 року (арк. 159-160 том 5) є підписи особи що відпустила товар ОСОБА_8 та підпис водія ОСОБА_12 та інформація про вантажно-розвантажувальні роботи.

Зазначенні Відповідачем недоліки у реквізитах наступних ТТН від 03.06.2011 року, від 10.06.2011 року, від 29.06.2011 року, від 04.07.2011 року від 15.07.2011 року, від 26.07.2011 року, стверджує позивач у своїх поясненнях від 03.07.2016 року були також часткові під час проведення перевірки та надавались як перевіряючим так і суду відповідно до клопотання про приєднання до матеріалів справи документів згідно до реєстру від 12.01.2012 року з додатками (т.1 а.с.58). Крім цього окремі недоліки у реквізитах ТТН жодним чином не підтверджують доводи відповідача про безтоварність угод укладених позивачем.

У своїх додаткових поясненнях до заперечень від 01.07.2016 року (т.8 а.с.122-123) відповідач вказує, що згідно даних ІС В«Податковий блокВ» ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» (код ЄДРПОУ 34978322) по взаємовідносинам з ТОВ В«Олександрія-ЛідерВ» (код ЄДРПОУ 24712076) в податковій звітності з ПДВ задекларовано податковий кредит на суму ПДВ 15721,07 грн., а саме: - за період взаємовідносин - травень 2011 року - у додатку 5 (№ НОМЕР_3 від 20.06.2011 ряд.4 ) до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року задекларовано суму податкового кредиту у розмірі 8472,67 грн.; - за період взаємовідносин - серпень-вересень 2011 року: у додатку 5 (№ НОМЕР_4 від 20.10.2011 ряд.32 ) до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року задекларовано суму податкового кредиту у розмірі 7162,40 грн. ; у додатку 5 (№ НОМЕР_5 від 25.10.2011року до уточнюючої податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року задекларовано суму податкового кредиту у розмірі 86,0 грн.

У довідці зустрічної звірки від 11.11.2011 року №109-113/23-00/34978322 В«Про результати проведення зустрічної звірки ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» (код ЄДРПОУ 34978322) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ В«СП В«ДунайсудносервісВ» (код ЄДРПОУ 31893917) їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 04.05.2011р по 26.07.2011р.В» було наведено інформацію щодо постачальника ТОВ В«ОСОБА_7 - ЛідерВ» (іпн 247120711044). Також на сторінці 24 вказаної довідки зазначено: В«До матеріалів зустрічної звірки не надані письмові пояснення та підтверджуючі документи щодо навантаження, розвантаження, транспортування та зберігання товаруВ» . В свою чергу, в акті перевірки ТОВ В«СП В«ДунайсудносервісВ» від 27.09.2011 року № 2570/2302/31893917 на сторінці 12 зазначено, що загальний обсяг поставки ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» на адресу підприємства ТОВ В«СП В«ДунайсудносервісВ» складає 1025722,25 грн., у т.ч. ПДВ 188106,75 грн., у тому числі по періодах сума ПДВ дорівнює: - травень 2011 року - 115549,27 грн.; - червень 2011 року - 17326,20 грн.; - липень 2011 року - 55231,28 грн. З огляду на що, відповідач робить висновок, що посилання позивача у своїх податкових накладних на участь у поставці товару ТОВ В«Олксандрія-ЛідерВ» , є за своїм змістом досить суперечливим, оскільки продаж поставленого товару на адресу позивача здійснювало ТОВ В«Олександрія-ЛідерВ»

У своїх поясненнях від 03.07.2016 року позивач зазначає, що наданні відповідачем ОСОБА_17, ОСОБА_18 ДПІ про неможливість перевірки контрагентів позивача є не належними та не допустимими доказами, оскільки зазначенні ОСОБА_14, ОСОБА_18 не мають жодного підпису осіб що перевіряли контрагентів та вони не передбаченні законодавством.

Суд зазначає, що правові відносини щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість, а також, віднесення сплачених платниками сум до витрат підприємств (в період здійснення господарських операцій позивачем у перевіряємий період) регулюється Законом України В«Про податок на додану вартістьВ» , а з 01.01.2011 року регулюються Податковим кодексом України, веденням бухгалтерського обліку по податкових операціях встановлено Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При визначенні суми податку на додану вартість, що підлягає включенню до податкового кредиту та подальшому бюджетному відшкодуванню, податковий орган враховував наступні норми Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.186.1 ст.186 ПК України місцем постачання товарів є: а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах В«бВ» і В«вВ» цього пункту); б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктами 200.1-200.4,200.7 ст.200 ПК України передбачається, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п.200.1). При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2). При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3). Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п.200.4). Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п.200.7).

Пунктами 201.1 та 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору (п.200.1), податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції (п.201.10).

У відповідності до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків у яких виник спір; втратив чинність з 1 січня 2011 року у зв'язку з набранням чинності ПК) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).

Згідно з підпунктом В«аВ» пункту 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (у редакції, чинній до 01.07.2015).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (підпункт 198.6 цієї статті).

При цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (послуг), основних фондів (необоротних активів) (щодо останніх, крім того, будівництво, спорудження, створення), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, пунктом 201.11 ст. 201 ПК) сум витрат на придбання товару (послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (послуг).

Пунктом 2 ст.3 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірювач, базуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 1 ст.9 цього ж Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо же неможливо -безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (надалі -Положення) під первинними документами розуміються документи, створені у письмовій або електронній формах, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п.2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральній та /або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис особи, що брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.5 Положення документ повинен бути підписаний особисто та підпис може бути скріплений печаткою.

При цьому, статтею 67 ГК України визначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 1 ст.656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

В даному випадку, виходячи з вищевикладених фактів та доказів, що їх підтверджують, суд встановив, що договір на купівлі-продажу укладений у письмовій формі, виконання вказаного договору підтверджується наданими первинними документами, а тому суд робить висновок, що сторони договору діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутку у відповідності до ст. 3 ГК України.

Досліджені вищевказані судом договори постачання та купівлі-продажу, містять всі істотні умови господарського договору відповідно до вимог ст.180 ГК України, у зв'язку з чим, суд вважає, що вказані договори укладені відповідно до вимог законодавства. Таким чином укладена угоди відповідають загальним вимогам, встановленим Цивільним кодексом України та додержання яких необхідно для чинності правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч.1,4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.3 ст.86 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Пунктом 6 розділу І Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 №984 (далі Порядок №984) визначено, що факти виявлених порушень податкового валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно із пп.5.2 п.5 Порядку №984 у разі встановлення порушень податкового законодавства в акті необхідно: - чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення; - зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; - у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Незважаючи на наявність первинних документів та їх дослідження під час перевірки перевіряючими зроблений висновок про порушення позивачем норм податкового законодавства. Надані до суду первинні документи (податкові та видаткові накладні) по взаємовідносинам позивача з ТОВ В«Транс агент сервісВ» , ПП В«Сєллінг-2008В» та ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» щодо купівлі-продажу та поставки товару, в силу Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» , є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Докази того, що ці первинні документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними - відсутні. Віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ відповідає вимогам податкового законодавства.

Згідно з актом 2570/2302/31893917 від 27.09.2011 року висновки перевіряючими зроблені на підставі інформації відносно контрагентів позивача, а саме: що згідно інформації комп'ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем державної податкової служби, ТОВ В«Транс агент сервісВ» , ПП В«Сєллінг-2008В» та ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» надано ризиковий кредит позивачу; у вказаних постачальників відсутні основні фонди та не нараховується амортизація на основні фонди, а також зважаючи на недоліки товарно-транспортних накладних.

Суд зазначає, що нормами податкового законодавства визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ. При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Разом з цим, єдиною підставою для настання відповідальності платника податку, є неможливість підтвердження сум податку, включеного до складу податкового кредиту, податковими накладними, проте, як вже встановлено судом, відповідні податкові накладні у позивача на час перевірки були наявні.

При цьому, суд зазначає, що платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Якщо контрагенти позивача не виконали своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Жодна норма податкового законодавства, жоден законодавчий акт не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснюють контролюючі органи.

Крім того, суд вважає, що і наявність порушень податкового законодавства зі сторони контрагента позивача повинна бути доказана відповідачем належними доказами, зокрема, прийняття відносно них податкових повідомлень-рішень.

Також, суд зазначає, що діючим законодавством на момент виникнення даних правовідносин, не передбачено і не визначено обов'язку підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації, проте, як вбачається з акту перевірки, право позивача на отримання податкового кредиту поставлено в залежність від дотримання його контрагентом вимог податкового законодавства.

При прийнятті рішення суд враховує положення ст.244-2 КАС України щодо обов'язковості рішення Верховного Суду України, прийнятого за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, та, зокрема, постанову Верховного Суду України від 31.01.2011 року по справі № 21-47а10 за позовом закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, в якому зазначено, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Разом з цим, при розгляді справи суд також враховує і практику Європейського суду з прав людини, рішення якого, згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також враховуючи приписи ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", є джерелом права та є обов'язковим для виконання Україною.

Так, Європейський суд з прав людини (п'ята секція) у своєму рішенні від 22.01.2009 р. (заява №3991/03) у справі "Булвес" АД проти Болгарії зазначив наступне: "Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов'язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються, до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Також, суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями та їх постачальниками, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Під час нового розгляду справи, судом встановлене, що постачання товарів за договорами, які укладені між позивачем та ТОВ В«Транс агент сервісВ» , ПП В«Сєллінг-2008В» та ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» фактично мали місце, у контрагентів ТОВ В«СП В«ДунайсудносервісВ» в період здійснення господарських операцій були наявні виробничі потужності. Позивачем, наданими під час нового розгляду справи поясненнями та доказами, повністю спростовані доводи податкового органу про порушення ТОВ В«СП В«ДунайсудносервісВ» вимог податкового законодавства та неправомірності включення спірних сум до складу податкового кредиту.

Жодного належного доказу того, що договори з ТОВ В«Транс агент сервісВ» , ПП В«Сєллінг-2008В» та ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» , були укладені позивачем без мети їх здійснення перевіряючим не зазначено в акті перевірки.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про підтвердження фактичного здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами ТОВ В«Транс агент сервісВ» , ПП В«Сєллінг-2008В» та ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» , а також про добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи про завищення позивачем податкового кредиту отриманого від його контрагентів ТОВ В«Транс агент сервісВ» , ПП В«Сєллінг-2008В» та ПП В«Бі Ем-ТранзитВ» , відсутність належних доказів на підтвердження нереальності поставок товарів за вищевказаними правочинами, суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, суд вважає не доведеними висновки відповідача на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення..

Інших документів на підтвердження обґрунтованості доводів викладених в акті перевірки з боку відповідача ні з власної ініціативи, ні на пропозицію суду під час нового розгляду справи надано не було.

З огляду на вищенаведене, суд доходить висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю В«Судноремонтне підприємство В«ДунайсудносервісВ» - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 12.10.2011 року №01022302 та від 12.10.2011 року №01032302.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 05.09.2016 року.

Суддя Вовченко O.A.

.